Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Маркетинг

Організація комерційної пропаганди та рекламної кампанії у готельно-ресторанному бізнесі (реферат)

Зміст

1. Форми і зміст рекламних звернень, що використовуються для стимулювання продажу продуктів гостинності 3

2. Паблик рилейшинз, його роль у стимулюванні продажу товарів і послуг індустрії гостинності 8

3. Особливості комерційної пропаганди. Її роль в стимулюванні продажу продуктів готельно-ресторанного бізнесу. 15

Список використаної літератури. 20


1. Форми і зміст рекламних звернень, що використовуються для стимулювання продажу продуктів гостинності

Рекламне звернення – засіб представлення інформації рекламодавця споживачеві, який має конкретну форму (текстову, візуальну, звукову, символічну та ін.) Не дивно, що у величезному та невпинному потоці інформації рекламне звернення, що представляє собою звичайний перелік переваг певного продукту, просто не буде помічене потенційними покупцями. Для того, щоб змусити когось прочитати або прослухати рекламне оголошення, у ньому повинно бути щось особливе і цікаве для споживача, при його розробці має виявлятися творча індивідуальність його творців.

Процес розробки рекламного звернення послідовно включає в себе визначення рекламної ідеї, побудову концепції та формування теми. Тема реклами повинна відповідати меті рекламної кампанії. Основою для розробки теми служать результати попередньо проведеного аналізу, котрий дозволяє оцінити переваги фірми і мотиви клієнтів з точки зору ринку. Необхідно добитися того, щоб клієнт запам'ятав хоча б назву продукту та фірму, пов'язав їх з найсуттєвішою рисою (властивістю, перевагою) та з основним мотивом для покупки.

Рекламна тема знаходить своє вираження в яскравому заголовку – девізі, який ще називають рекламним слоганом. Рекламний слоган – це короткий лозунг або девіз, що відображає якість продуктів, обслуговування, напрямок діяльності фірми. Підраховано, що слоган читає у 5 раз більше людей у порівнянні з рекламним текстом. Тому в ньому споживач повинен бачити все, що його цікавить, а головне – вигоду даної рекламної пропозиції для себе особисто.

Слоган може бути вдалим або невдалим, веселим та сумним, може принести як комерційний успіх, так і невдачу. У більшості випадків рекламний слоган має відповідати наступним вимогам:

1. відповідність загальній темі реклами;

2. лаконічність – короткі фрази легше запам'ятовувати;

3. відсутність важковиговорюваних слів та словосполучень;

4. використання, по можливості, оригінальної гри слів.

Рекламну тему можна виразити не лише у вигляді слогана, але й за посередництвом рекламного образу. При розробці образу надзвичайно важливим є врахування символів та знаків. Коли зображено щось незрозуміле для людини, то вона не сприймає побачене.

При розробці рекламної теми, відповідних їй образу та девізу слід враховувати наступні моменти:

1. На протязі рекламної кампанії їх не можна змінювати, інакше можна заплутати споживачів, вони не зможуть запам'ятати назву фірми, продукт та його переваги. Слід врахувати, що до постійно змінної реклами ніхто не зможе звикнути, тому вона не досягне своєї мети. Модифікації в рекламі допускаються, але лише в межах даної рекламної теми;

2. Чим частіше більше разів з'являється реклама, тим вища ймовірність того, що її запам'ятають і вона досягне мети, хоча часта поява рекламного оголошення не є обов'язковою умовою привернення уваги споживачів. Проте щоб не бути подавленою діями конкурентів, реклама повинна з'являтись досить часто.

Таким чином, вдало вибрана тема та відповідний девіз – це ключ до завоювання потенційного клієнта. Проте вони не в змозі викликати у нього інтерес, щоб він повністю ознайомився зі змістом рекламного повідомлення. Дану функцію виконує структура, форма та стиль рекламного звернення.

Основними рішеннями, які приймаються при безпосередньому формуванні рекламного звернення є тема і девіз реклами, її структура та форма, стиль рекламного звернення.

Структура рекламного звернення визначається множиною факторів, найважливішими з яких є цілі і характеристики впливу реклами на споживача. Виділяють наступні основні рівні впливу:

1. когнітивний – передача інформації;

2. афективний – формування ставлення;

3. сугестивний – переконання;

4. конативний – визначення поведінки.

Суть когнітивного впливу полягає у передачі визначеного об'єму інформації, сукупності відомостей про продукти фірми, їх основні властивості та ін.

Метою афективного впливу є перетворення інформації в систему установок, мотивів та принципів отримувача рекламного звернення. Прийомами встановлення ставлення є часте повторення одних і тих самих аргументів, наведення логічних доказів, формування сприятливих асоціацій.

Сугестивний вплив передбачає використання як усвідомлюваних, так і неусвідомлюваних психологічних елементів. Це пов'язано з тим, що певна частина рекламного звернення може засвоюватися людиною поза сферою активного мислення. Результатом переконання може бути переконаність, яка формується і без логічних доказів.

Конативний вплив рекламного звернення полягає у підштовхуванні споживача до визначений дій, підказування очікуваних від нього дій.

В сучасних умовах рекламна діяльність дуже ускладнилась. Її стадії найповніше відображає модель, представлена на рис. 1.

Рис. 1. Стадії рекламної діяльності

Виходячи зі стадій рекламної діяльності, а також мети і характеристик рекламного впливу, в структуру рекламного звернення включаються такі елементи, як слоган, вступна частина, інформаційний блок, довідкові відомості, ехо-фраза. Даний поділ є досить умовним – в різних зверненнях можуть бути відсутні деякі елементи.

Слоган, як правило, передує рекламному зверненню, він є одним з основних засобів привернення уваги та інтересу цільової аудиторії. Особливо важливо використовувати слоган при відсутності інших засобів, що привертають увагу – ілюстрацій, кольору.

Вступна частина здебільшого розшифровує слоган. При теле- та радіорекламі цю функцію виконує вступна фраза. Вступна частина має бути максимально короткою, проте в неї необхідно закласти мотиви особистої вигоди споживача, новизну продукту, його унікальність, доступність та ін.

Інформаційний блок, який ще називають основним текстом, виконує функції по заглибленню інтересу споживача до рекламного продукту, забезпечує комунікацію з потенційним споживачем за посередництвом детальної та достовірної інформації про товари або послуги, їх характеристики, особливості. Шляхом аргументації вигод, які отримає споживач внаслідок придбання рекламованого продукту, він покликаний сформувати бажання купити товар.

Довідкові відомості включають чіткі дані про рекламодавця: фірмову назву, товарний знак, адрес, телефони та інші канали зв'язку.

Рекламне звернення може завершувати ехо-фраза, яка дослівно або по змісту повторює слоган чи основний мотив звернення. Особливо ефективним її використання є в тому випадку, коли передається великий об'єм інформації.

Поряд зі структурою важливе значення має форма рекламного звернення, тобто спосіб його представлення. Як і інші характеристики, вона покликана сприяти досягненню рекламних і маркетингових цілей фірми. Тому форма повинна бути зрозумілою цільовій аудиторії. Як свідчить практика, найефективнішими рекламними зверненнями є ті, в яких присутня атмосфера взаємоповаги, щирості, зацікавленості у взаємовигідному партнерстві, проголошено гарантії відповідності реклами дійсності.

Важливе значення при розробці рекламного звернення має вибір його стилю. Під стилем розуміють письмовий або усний спосіб вираження думок шляхом підбору і відповідного розташування слів, призначений для досягнення ясності, ефективності, милозвучності. Стиль передбачає також манеру або тон, прийнятий у звертаннях, а також специфічний, відмінний, характерний спосіб поведінки.

В рекламі виділяють 5 основних функціональних стилів:

1. офіційно-діловий;

2. науково-професійний;

3. публіцистичний;

4. літературно-розмовний;

5. фамільярно-розмовний.

Однозначної відповіді на запитання, який стиль найкраще використовувати в рекламі, немає. Стиль, що вибирається для рекламного звернення, визначається специфікою фірми, цілями реклами, а також характерними особливостями цільової аудиторії, якій адресоване звернення. Наприклад, в ділових колах рекламне звернення повинно нести максимум професійної інформації. Інформацію в рекламі, розрахованій на масового споживача, необхідно подавати у привабливій, цікавій, розважальній формі.


2. Паблик рилейшинз, його роль у стимулюванні продажу товарів і послуг індустрії гостинності

Сфера надання послуг гостинності є однією з найперспективніших секторів туристичного бізнесу, які швидко розвиваються. Маркетинг готельного бізнесу – це система управління та організації діяльності з розробки, створення, просування та продажу послуги, спрямована на задоволення потреб споживача і забезпечення досягнення поставлених цілей керівництва готелю.

Роль маркетингу полягає в тому, щоб привести діяльність готельного бізнесу у відповідність із попитом, а зусилля маркетингового відділу спрямовані на створення такого готельного продукту, що відповідає сучасному попиту. Спеціалісти готельного маркетингу повинні мати серйозні фундаментальні знання в області сучасного готельного маркетингу. Вони мають знати складну і багатофункціональну структуру готельного бізнесу, основні цілі і види діяльності в цій сфері, оскільки готель впливає на різні непов`язані між собою сектори сучасного господарства, які в підсумку виконують єдине завдання – задоволення потреб споживачів для відпочинку та відновлення сил.

Паблік рілейшинз - це зв'язок та відносини з суспільством який сьогодні стає все більш вагомою сферою діяльності українського бізнесу державних структур та суспільних організацій.

Будь-які заходи Паблік Рілейшинз складаються з 4 різних, але пов'язаних між собою частин :

· аналіз, дослідження та постановка задачі;

· розробка програми та підрахунок витрат підприємства ;

· спілкування та здійснення програми;

· оцінка результатів та аналіз помилок .

Ці складові ще називають системою RACE Research (дослідження), Action (дія) , Communication (спілкування), Evaluation (оцінка).

Паблік Рілейшинз базується на наступних принципах:

говорити про себе лише правду і нічого крім правди ( але ніхто не заставляє говорити всю правду ) . В цьому заклечається одна з важливих особливостей Паблік Рілейшинз - відокремлювати інформацію яка повинна бути надрукована від інформації яку друкувати не можна;

Хороші ПР заходи не повинні бути помітними і тим більше настирними ні в якому разі не потрібно забувати про почуття міри;

Ретельно відстежувати інтереси та стиль подачі матеріалів всіх видань , які спеціалізуються в області підготовки матеріалів в системі ПР , для їх публікації в засобах масової інформації.

Створення позитивного образу в індустрії гостинності відбувається за допомогою різних засобів.

Одним із таких засобів є відношення із засобами масової інформації. Від імені адміністрації у відносини із ЗМІ виступає відповідальна людина за зв'язок із ЗМІ Він вирішує наступні питання:

Надання матеріалів для друку, по яким потім пишуться статті репортажі.

Відповідати на питання преси та надавати компетентні інформаційні послуги.

Слідкувати за повідомленнями в пресі, радіо та телебаченні, оцінювати результати, приймати по необхідності міри по виправленню помилок, виступати з відповідним спростуванням інформації.

Наступним засобом ПР є друкована продукція. Під цим слід розуміти різноманітні бланки , візитні карточки і рахунки та інші друковані матеріали , які не мають безпосередньо відношення до ПР але відіграють важливу роль у формуванні банком власного стиля.

Розмовна мова служить древнім засобом спілкування між людьми і залишається на сьогодні потужним засобом підтримки зв'язку з суспільством. Вміння виступати на засіданнях, конференціях, офіційних зустрічах є однією з професійних вимог в суспільному житті. Підготовка виступів спеціалістами ПР - це звичайна практика у владних та бізнесових колах. До цієї області ПР відноситься також контроль за вмінням вести телефонні розмови. Телефонний секретар стає першою людиною з якою спілкується клієнт і його поведінка може мати сильний вплив на перше враження про готель.

Реклама теж в якійсь мірі є складовою частиною Паблік рілейшинз оскільки вона чинить вплив на формування образу готелю в очах суспільства. Реклама , а особливо, реклама престижу повинна бути на високому рівні. Це повинна бути дорога реклама. Під терміном дорога слід розуміти якісні матеріали з яких вона виготовлена, та професійний рівень її виконання.

Отже, паблик рілейшинз - це керований процес комунікації між банком та суспільством, покликанням якого є інформування суспільства про діяльність банку з комерційною суспільною та іншою метою. Мета повинна бути зрозумілою, соціально корисною, а інформація по її досягненню - точною і без пропагандистського забарвлення.

У туристському бізнесі, так само як і в інших областях, останнім часом усе більше підвищується значення таких елементів комунікаційного комплексу, як паблик рилейшнз і пабліситі. Деякі компанії половину засобів, виділюваних на рекламні цілі, витрачають саме на них (20 років тому на паблик рилейшнз і пабліситі витрачалося засобів в 2 - 3 рази менше). Причина цього криється в тім, що паблик рилейшнз є потужним інструментом і часом може зробити більше впливу на потенційного клієнта, чим реклама.

На думку закордонних фахівців, ефективний паблик рилейшнз є інструментом керування, за допомогою якого організація представляє свій продукт у засобах масової інформації з найкращої сторони. Однак різниця між паблик рилейшнз і пабліситі полягає в тім, що останній тільки становить інформацію (ця інформація може представити організацію як із кращої, так і з гіршої сторони), призначену спеціально для засобів масової інформації. Що стосується паблик рилейшнз, те з його допомогою організація здійснює свого роду контроль над пабліситі й стежить за тим, щоб про її продукт створювалася тільки позитивна думка.

Якщо проведена організацією рекламна кампанія або прямі угоди менеджерів по продажах можуть викликати певний скептицизм у покупців, то паблик рилейшнз і пабліситі, навпаки, можуть викликати в них довіра (коли про продукт безстороннім образом розповідають незалежні джерела інформації), отже, вони є більше довірчими елементами комунікаційного комплексу. Наприклад, потенційний клієнт при покупці в турагентстві путівки для відпочинку або виборі готелю може дати перевагу тому продукту, що був рекомендований професійним оглядачем по туризму в друкованому виданні або по телебаченню, а не тому, що активно пропонується рекламними виданнями.

Хоча пресі не можна диктувати, що саме друкувати, основні зусилля паблик рилейшнз сьогодні спрямовані на створення привабливих історій про достоїнства продукту й на захист його від негативного іміджу. Однак, якщо паблик рилейшнз передає історії про продукт, то пабліситі створює їх.

Великі компанії індустрії туризму організують спеціалізовані фірми по паблик рилейшнз, які щомісяця видають спеціальні матеріали для створення сприятливого пабліситі для даної компанії. Ті ж компанії, які не можуть собі дозволити створювати спеціалізовані фірми або агентства по здійсненню паблик рилейшнз (особливо невеликі фірми), свою діяльність у цьому напрямку підтримують власними силами, використовуючи взаємини з місцевими засобами масової інформації, каналами розподілу інших компаній, постачальниками, місцевими торговельними палатами, банкірами, які можуть поширювати потрібну інформацію.

Менеджери, відповідальні за паблик рилейшнз у компанії, передають свої повідомлення в засоби масової інформації у вигляді прес-релізу (документ, що крім потрібної історії про організацію, містить додаткову інформацію про неї й про укладача інформації) з точно такою же завзятістю, як менеджери по продажах продають продукт компанії. Однак справа не обмежується тільки відправленням прес-релізу в засоби масової інформації. Тут необхідні високопрофесійні персональні контакти аж до опублікування необхідного матеріалу.

Сам процес створення історії про продукт звичайно є відносно дорогим заходом щодо порівняння з поданням її засобам масової інформації. Багато історій можуть бути пов'язані із працівниками компанії.

Наприклад, це може бути розповідь про працівника готелю, що ніколи надала допомогу одному дуже відомому постояльцеві готелю. В іншому випадку, розповідаючи про працівника, довгі роки проработавшем у компанії, намагаються переконати громадськість у тім, що якщо він удоволений своєю роботою й любить її, і це означає, що він буде добре обслуговувати клієнтів.

Історії можуть бути зв'язані також із клієнтами компанії. Наприклад, великий інтерес у майбутніх туристів може викликати людина, що протягом багатьох лет щодня обідає в тому самому ресторані. Або інший приклад. Розповідь про відомих кіноакторів або музикантів, які зупинялися в даному отеленні, може сприяти додатковому напливу гостей у цей готель. Крім того, самі сюжети історій (наприклад, про будинок, у якому перебуває організація, або про її сусідів) також можуть вплинути на вибір майбутніх клієнтів.

Після створення відповідної історії в компанії виникає необхідність підтримки інтересу до себе в засобах масової інформації, тобто забезпечення пабліситі, щоб було про що писати або показувати журналістам, Із цією метою для представників засобів масової інформації проводяться презентації. У цьому випадку пабліситі нагадує просування, але з тією лише різницею, що перше спеціально націлено на засоби масової інформації для здійснення паблик рилейшнз. Просування може здійснюватися без участі пабліситі, а пабліситі краще здійснюється разом із просуванням.

Іншим аспектом паблик рилейшнз може стати діяльність керівництва компанії. А в деяких організаціях важливими елементами паблик рилейшнз можуть стати і її рядові співробітники. Адже думка працівників про компанію може сильно вплинути на її імідж. Таким чином, паблик рилейшнз є потужним маркетинговим засобом, що може визначити успіх організації, поліпшити довіру до неї, створити новий ринок, допомогти в боротьбі з конкурентами, представити новий продукт на ринку, виявити лояльність до торговельної марки, поліпшити ефективність інших елементів комунікації й ін. При здійсненні паблик рилейшнз використовуються загальні правила, які застосовуються й в інших елементах комунікаційного комплексу: визначення цілей, дослідження цільового ринку, розробка відповідної тактики дій, використання інших маркетингових засобів, як наприклад, присохлий і ін. Після здійснення процесу паблик рилейшнз важливим заключним етапом є його оцінка, що, у свою чергу, пов'язана з кількістю знову притягнутих клієнтів. Однак точно оцінити такий показник, як зміни в очікуваннях клієнтів, дуже складно, і для цього потрібні спеціальні дослідження ринку.

Впровадження нових технологій у ділову стратегію готелів, зокрема широке використання мережі Інтернет з метою просування готельних продуктів. Нові технології зменшують витрати і забезпечують споживачам підвищений комфорт. Ці технології розширюють можливості із залучення нових клієнтів і дозволяють розширити зайняті готелями сегменти ринку. Наприклад, застосування нових систем бронювання дає незаперечні конкурентні переваги.

Великі готелі пропонують своїм клієнтам зробити екскурсії по приміщеннях. Відвідувачі сайтів можуть познайомитися із внутрішніми інтер`єрами готелів, з меню ресторанів і барів, одержати різноманітну довідкову інформацію.

Готельний бізнес – це складна система, що охоплює величезну кількість її складових, підгалузей, і носить комплексний характер, що припускає наявність різних типів прояву уваги до гостей і сукупність численних способів справлятися з різними професійними завданнями й скрутними ситуаціями. Комплекси, що становлять готельну індустрію, мають різне функціональне призначення (наприклад, клуби, готелі, пансіонати), хоча володіють загальними характеристиками, але по-своєму унікальні, тому що використовують різні способи вираження готельного бізнесу. Під час дослідження індустрії гостинності важливо усвідомлювати, що вона містить у собі різні області й сектори, крім того, варто враховувати систему взаємин, що існують між готелями, багато в чому схожими з ними.


3. Особливості комерційної пропаганди. Її роль в стимулюванні продажу продуктів готельно-ресторанного бізнесу

Терміном «пропаганда» найчастіше позначають метод психологічного впливу на населення за допомогою засобів масової інформації і комунікації. Через те, що пропаганда є методом впливу, що виконує функцію ціннісної регуляції свідомості і ґрунтується на психологічних механізмах порівняння й оцінки, її варто розглядати як вид рекламної діяльності. Часто поряд з терміном «пропаганда» використовується інший близький термін — «агітація». Іноді використовують також словосполучення «наочна агітація».

Комерційна пропаганда - це неособисте і неоплачуване спонсором стимулювання попиту на товар чи послугу за допомогою розповсюдження про них комерційно важливих відомостей в засобах інформації чи зі сцени. Основними напрямками комерційної пропаганди вважаються: зв'язок з засобами масової інформації; розповсюдження власної друкованої продукції; діяльність, направлена на органи державного управління тощо.

Сьогодні поширений диференційований підхід до пропаганди: вирізняють комерційну пропаганду, політичну пропаганду. Істотною відмінністю політичної пропаганди від комерційної, а також від традиційної реклами є те, що вона не тільки дає чому-небудь позитивні оцінки, розхвалює, а вона може будуватися на негативних оцінках, які пропагандисти дають своїм супротивникам, конкурентам. Дуже часто в політичній пропаганді використовуються прийоми, які можна було б назвати «рекламою навпаки». У пропаганди, умовно кажучи, є свої «рекламовані товари» — це думки, уявлення, стереотипи, спосіб життя, стиль поведінки тощо. Вона рекламує політику держав, урядів, партій, точки зору і погляди на ті чи інші події тощо, бере участь у формуванні іміджів, використовуючи для цього як традиційне переконання, так і методи сугестивного впливу.

Велике значення для визначення ефективності впливу пропаганди на людину має довіра до тієї інформації, що їй пропонують. Очевидно, що людина може свідомо змінити свою поведінку відповідно до наданої їй інформації тільки в тому разі, якщо вона їй повірить. Тому для психології пропаганди, як, утім, і для вивчення інших видів рекламної діяльності, завжди були актуальними дослідження закономірностей механізмів віри (невір'я), довіри (недовіри), довірливості (недовірливості) людини.

На думку Г. С. Мельника, пропаганда завжди переконує на користь однієї думки, однієї ідеї, принципу. У різних типах пропаганди завжди присутній один елемент — нав'язування (відкрите чи приховане). Автор підкреслює проблему небезпеки маніпулятивної природи пропаганди і вважає, що не можна уявити собі існування єдиної форми пропаганди, яка вирішує всі завдання з формування свідомості мас і управління їх поведінкою через складність об'єкта впливу.

У той же час, якщо традиційна комерційна реклама переконує людину купити конкретну річ чи скористатися послугою, яку вона пізніше зможе реально оцінити і тим самим перевірити аргументи рекламіста на практиці, то пропаганда — це, як правило, надання «фактів», деякої інформації, що часто описує об'єкти, з якими людина, можливо, ніколи не стикатиметься особисто. Як правило, про достовірність такої інформації вона може судити лише на основі якоїсь іншої, але аналогічної інформації. При цьому критерієм оцінки достовірності одержуваних «знань» виступає, як правило, уже сформована думка одержувача інформації, його світогляд, установки чи інші люди, які є для нього авторитетом. Тобто основою достовірності і змісту однієї інформації тут найчастіше виступає інша інформація, а не сам об'єкт (товар).

Усе це створює умови, які дають можливість пропагандисту використовувати деякі прийоми психологічного впливу на людину шляхом певних маніпуляцій, часто навіть особливо не піклуючись про те, що той одержить можливість перевірити об'єктивну достовірність наданої йому інформації.

З урахуванням сказаного, порівнюючи комерційну рекламу і пропаганду як види рекламної діяльності, слід зазначити, що під час психологічного впливу останньої споживач піддається більш грубим маніпуляціям, ніж коли має справу з традиційною комерційною рекламою.

Таким чином, психологічне маніпулювання в комерційній рекламі багато в чому обмежено властивостями наданих споживачу в реальне користування товарів і послуг. Навпаки, пропаганда ґрунтується на залежності «особистої думки» людини лише від інформації, а також тієї інтерпретації «фактів, що наводяться» авторитетним коментатором, який створює у свідомості людини необхідну установку.

Слід зазначити, що пропаганда — це не тільки передача деякої інформації. Вона часто будується за тими самими психологічними законами особистісної регуляції, як і інші види системи рекламних комунікацій. Зокрема, інформація підноситься слухачу так, щоб він не тільки «точно знав, що відбулося у світі», а й для того, щоб він захотів і зміг передати цю інформацію своїм знайомим. Причому, повідомляючи деякі факти іншим людям, людина ніби сама стає пропагандистом (у рекламі ми б сказали «рекламістом»). Пропаганда може нести в собі елемент сенсаційності і стимулювати мотивацію соціальної орієнтованості особистості. У цьому разі людина одержує можливість відчути себе обізнаним, добре інформованим «фахівцем» у тій чи іншій галузі. Дана тактика виявляється дуже ефективною в країнах, де багато людей, які постійно читають газети і пишаються тим, що завжди в курсі всіх політичних та інших подій.

Для різних верств суспільства створюються свої особливі джерела масової інформації: газети, журнали, радіо і телепрограми, яким довіряють, на думку яких посилаються глядачі, слухачі, читачі і т. д. З'являються популярні ведучі, коментатори, оглядачі, фахівці в галузях тих чи інших подій, а по суті — законодавці деякої моди на джерела і способи подачі інформації, що роблять це саме так, як подобається цільовій групі споживачів. Наприклад, «скромно», «об'єктивно», «вчасно», «ненав'язливо», чи навпаки — «напористо», «активно», «принципово», «рішуче» тощо. Поступово може виникати мода і на зміст інформації.

Будь-яка рекламна діяльність, і пропаганда в тому числі, у нормальних економічних і політичних умовах стикається з конкуренцією, що обмежується законодавчою базою і діями організацій, покликаних стежити за дотриманням законів. В умовах психологічних війн цілі і завдання пропаганди змінюються. Вона стає мало схожою на рекламу, а перетворюється в засіб психологічного знищення супротивника. Пропагандистські акції в цьому разі спрямовані на те, щоб впливати на низинні почуття людей, будити в них ненависть, страх, жах, дезорганізувати людську психіку. У практиці пропаганди склалися деякі принципи ведення психологічної війни, що одержали назву «чорна пропаганда» (за аналогією з добре відомим сьогодні терміном «чорний PR»). Цей вид пропаганди ґрунтується на провокаціях.

Пропаганда, що здійснюється в рамках психологічної війни, не обмежена ніякими моральними заборонами і не гребує жодними засобами. На думку деяких теоретиків пропаганди, нерозбірливість у засобах пропаганди за рівних умов буде більш ефективною, ніж пропаганда, що зупиняється перед обмеженнями морального плану.

Реклама готельних послуг — це засіб інформування про готель та послуги, які він надає, комерційна пропаганда «споживних якостей» послуг, що пропонуються клієнтам, та престижності конкретного готелю. Результатом рекламної діяльності є підготовка фактичного або потенційного клієнта до встановлення або розширення ділових контактів з готелем, її покликано вирішувати (найскладніше завдання — формування та стимулювання попиту на готельні послуги.

Служба маркетингу готелю стежить за інформацією про банк, яка з'являється в газетах, журналах, на радіо, телебаченні, в Інтернеті та вживає заходів для спростування помилкових уявлень про готель. Ефективним заходом рекламної діяльності готелю є використання прес-релізів, тобто короткої насиченої інформації про конкретну проблему. Дійовими є також відвідини готелю репортерами, використання прийомів прихованої реклами.

Для досягнення таких цілей необхідно використовувати, наприклад, об'яви про спонсорування підготовки майбутніх працівників готельної справи, давати інформацію про конкурси, нагороди за рахунок готелю, інші спонсорські заходи. Багато важать публікації виступу голови правління готелю на щорічних загальних зборах акціонерів, звітів готелю про результати роботи за рік тощо. Поряд з масовими інформативно-рекламними матеріалами необхідно висвітлювати діяльність готелю в спеціальних журналах, бізнесових виданнях тощо.

Принциповим моментом в рекламі таких послуг підкреслення їхньої унікальності. Дуже важливо при цьому наголошувати, що готель щиро заінтересований у вашому особистому успіху та комфорті.


Список використаної літератури

1. Агафонова Л. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів/ Людмила Агафонова, Ольга Агафонова,; Київський ун-т туризму, економіки і права. - К.: Знання України, 2002. - 351 с.

2. Байлик С. Гостиничное хозяйство: проблемы, перспективы, сертификация: Учебное пособие/ Станислав Байлик,. - К.: Альтерпрес: ВИРА-Р, 2001. - 207 с.

3. Виноградська А. Технологія комерційного підприємництва: Навчальний посібник/ Алла Виноградська,; М-во освіти і науки України, Київ. економ. ін-т менеджм. (екомен). - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 778 с.

4. Гостиничный и туристический бизнес: Учебник/ Под ред. Чудновского А.Д.. - М.: ЭКМОС, 1998. - 351 с.

5. Кабушкин Н. Менеджмент гостиниц и ресторанов: учбовий посібник/ Николай Кабушкин, Галина Бондаренко,. - 3-е изд., перераб. и доп.. - Мн.: Новое знание, 2002. - 367 с.

6. Котлер Ф., Боуэн Дж., Майкенз Дж. Маркетинг гостеприимство туризм: Пер. с англ. / Под ред Р. Б. Ноздревой. – М.: Издат. объединение «Юнити», 1998. – 764с.

7. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – К,: ЦУЛ, 2004. – 272 с.

8. Менеджмент туризма: основи менеджмента. - М: Финансы и статистика, 2002. – 352с.

9. Нечаюк Л. Готельно-ресторанний бізнес: Менеджмент: Навчальний посібник для студ. вузів/ Лідія Нечаюк, Наталія Телеш,; Центр навчальної літ., М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т культури і мистецтв. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 346 с.





Реферат на тему: Організація комерційної пропаганди та рекламної кампанії у готельно-ресторанному бізнесі (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.