Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Макроекономіка

Задачі на ВВП. Зв'язок дефіциту державного бюджету з інфляцією (контрольна робота)

ЗМІСТ

Визначення категорій

Теоретичне питання

Тестові завдання

Задачі

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

3

5

8

9

12

1. Визначення категорій.

А) Індексація доходів — механізм підвищення грошових доходів громадян, який дає змогу частково або повністю компенсувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг.

Б) Для забезпечення достатнього рівня ліквідності комерційних банків, уніфікації контролю за їхньою діяльністю держава вводить нормування обов'язкових банковських резервів. Обов'язкові банківськи резерви – це запас банківського капіталу, який передбачено для компенсації кредитів, рекуперація (погашення) яких ставиться під сумнів на випадок необхідності; частина матеріальних, фінансових ресурсів, тимчасово виключених з обороту; джерело, з якого використовують ресурси, що зберігаються на випадок крайньої необхідності.

Обов'язкові резерви є умовою нормального функціонування платіжно-розрахункового механізму банківської системи, виконують функцію страхування ненадійних позик, знижують ризикованість банківських вкладень, мінімізують втрати від банкрутств банків і тому є гарантією стабільності банківської системи в цілому.
Змінюючи норму обов'язкового резерву, центральний банк безпосередньо впливає на пропозицію грошей та банківського кредиту. Якщо зменшується норма обов'язкових резервів, то комерційні банки мають змогу збільшити ліквідність своїх активів і розширити кредитування. Коли ж норма резерву підвищується, ці можливості звужуються. Враховуючи, що лише незначна частина всіх активів комерційних банків є у вигляді готівки, зміна норми резервування на певну величину може призвести до багаторазового збільшення чи зменшення банківських депозитних грошей.

Найпоширенішою формою запровадження резервних вимог є визначення норми як відсотка від депозитів.

В) Суть теорії порівняльних переваг: якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно ефективнішим, ніж в іншій.

2. Теоретичне питання. Яким чином на вашу думку дефіцит державного бюджету пов'язаний з інфляцією.

Інфляція - це переповнення фінансових каналів паперовими грошима, що призводить до їх знецінювання. Інфляція - це грошове явище, але вона не обмежується знецінюванням грошей. Вона проникає у всі сфери економічного життя і починає руйнувати ці сфери. Від неї страждає держава, виробництво, фінансовий ринок, але більше за все страждають люди. Під час інфляції має місце:

1. Знецінювання грошей по відношенню до золота.

2. Знецінювання грошей по відношенню до товару.

3. Знецінювання грошей по відношенню до іноземної валюти.

Найважливішою причиною інфляції є помилкова грошова політика. Центральний (Національний) банк, що представляє державу вводить в обіг надлишкову, тобто незабезпечену товарами масу грошей.

Така ситуація виникає при дефіциті державного бюджету, тобто перевищенні державних видатків над доходами. Коли цей дефіцит покривається за рахунок використання "друкарського верстату" (тобто емісії грошей), то це призводить до збільшення грошової маси і, як наслідок, - інфляція.

Бюджетний дефіцит може фінансуватися за рахунок трьох основних джерел: внутрішніх і зовнішніх позик, грошової емісії. У випадку фінансування державних видатків за рахунок позики у приватному секторі кількість товарів та послуг у народному господарстві залишається незмінною і наслідки такої заборгованості залежать від економічної кон”юктури і стану ринку праці та капіталу. За наявності в країні вільних коштів і недостатності попиту на капітал з боку приватного сектора збільшення державних видатків, які фінансуються за рахунок внутрішніх позик, стає чинником, що сприяє економічному розвитку.

Якби український уряд мав змогу поширити серед населення і підприємств державні облігації у розмірах, достатніх для покриття бюджетного дефіциту, то це означало б, що збільшення державних видатків відбувалося б за рахунок скорочення особистого споживання. Такий перерозподіл напрямів використання ВВП не становив би небезпеки для економічного становища України. Результати емпіричних досліджень показують низьку еластичність заощаджень за процентними ставками, отже, малоймовірність істотного збільшення добровільних заощаджень за бюджетного дефіциту. Для зменшення таких заощаджень необхідно проводити інтенсивну і тривалу роботу щодо завоювання у населення довіри до держави і Національного банку.

Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх позик означає виникнення можливості здійснення додаткових державних видатків без обмеження поточного споживання і реальної інвестиційної діяльності приватного сектора. Однак при цьому повернення боргу та його обслуговування відбуватимуться за рахунок майбутнього виробництва, а це потребуватиме у майбутньому відповідного зменшення обсягу імпортованих товарів та послуг.

Необхідно також мати на увазі, що за кредитного фінансування державних видатків відбувається перерозподіл у часі пов'язаного з цими видатками фінансового тягаря, отже, і залучення майбутніх поколінь до обслуговування державної заборгованості. Це навантаження можна перекласти лише в тому випадку, коли йдеться про видатки, ефект від яких настане через певний час. До таких видатків можуть бути віднесені насамперед безперечно рентабельні інвестиції, а також інвестиції в галузі інфраструктури, які завдяки високій продуктивності дають змогу одержувати в майбутньому вищі доходи.

Проблема державної заборгованості має ще й політичний аспект, пов'язаний з боротьбою між законодавчою і виконавчою владою або прагненням парламенту відсунути політичні втрати і наслідки рішень, що приймаються, до наступного законодавчого періоду. Так, фінансування податкових державних видатків за допомогою позик порівняно з підвищенням податків або скороченням витрат викликає менше політичних втрат і незадоволених виборців. Адже в такому випадку немає необхідності в одержанні додаткових бюджетних доходів, отже, і в збільшенні оподаткування, немає ризику конфлікту з будь-якими групами або верствами населення, чиї інтереси будуть зачеплені, що можливе у разі скорочення видатків.

3. Тестові завдання

1.А

До цінових чинників сукупного попиту належить ефект відсоткової ставки полягає у тому, що із зростанням рівня цін скорочуються реальні запаси грошових коштів. За незмінної пропозиції грошей зростає відсоткова ставка. Як наслідок, скорочується обсяг інвестицій в економіку і далі знижується обсяг сукупного попиту.

2.А

Економічний зростання у масштабі всього суспільного виробництва представлений збільшенням річного обсягу виробництва товарів і послуг. Тому показником, за допомогою якого вимірюється економічне зростання звичайно виступає ВВП. При цьому в розрахунок приймаються всі зміни тільки реального ВВП.

3.В

Емісія грошей – це випуск національним банком в обіг грошей у готівковій і безготівковій формах.

4. Задачі.

1. У базовому році реальний ВВП країни становив 270 млрд. євро. В аналізованому році реальний ВВП збільшився на 5%, а ціни – на 20%.

Розрахувати номінальний ВВП в аналізованому році.

Отже, за умовами задачі реальний ВВП у базовому році складає 270 млрд. євро. Якщо в аналізованому році реальний ВВП збільшився на 5%, то його величина складатиме:

ВВП р.ан. = ВВП р.баз * Т росту.

ВВП р.ан. = 270 млрд. грн. * 1,05 = 283,5 млрд. євро.

ВВП номінальний періоду, що аналізується.– це величина валового внутрішнього продукту в аналізованому році в цінах цього періоду. Тобто, щоб знайти номінальний ВВП в аналізованому році, необхідно скоригувати реальний ВВП в аналізованому році на індекс цін.

Таким чином,

ВВП ном.ан. = ВВП р.ан. * Ір

ВВП ном.ан. = 283.5 млрд. євро. * 1,2 = 340,2 млрд. євро.

Отже, номінальний ВВП в аналізованому році дорівнює 340,2 млрд. євро.

2. В умовах економічної рівноваги фактичний реальний ВВП становить 650 млрд. грн., потенційний ВВП – 700 млрд. грн., гранична схильність до заощадження – 0.25.

Розрахуйте величину рецесійного розриву, якщо в період його усунення ціни зростуть на 6%.

Рецесійний розрив - це величина, на яку сукупні витрати менші за потенційні витрати, тобто це величина на яку повинен збільшитися сукупний попит (сукупні витрати) для того, щоб рівноважний рівень ВВП збільшився до не інфляційного рівня. зайнятості.

Розрив називають рецесійним, оскільки він здійснює в економіці рецесію, скорочення виробництва відносно потен­ційного рівня. У графічному зображенні рецесійний розрив - це відстань по вертикалі між прямими сукупних планових витрат Е* і потенційно необхідних витрат Еp.

Рецесійний розрив - це величина, на яку графік сукупних плано­вих витрат повинен був би зміститися вгору, щоб збігтися з потен­ційними витратами.

За умовами задачі гранична схильність до заощадження (с) дорівнює 0.25. Ми можемо розрахувати величину мультиплікатора видатків, який показує на скільки одиниць збільшиться випуск, якщо витрати збільшаться на одиницю.

Мультиплікатор розраховується за формулою:

Приріст рівноважного обсягу національного виробництва ΔY* дорівнює різниці між потенційним та фактичним ВВП та знаходиться як добуток мультиплікатора та прецесійного розриву.

Для обчислення фактичного ВВП нам необхідно скоригувати фактичний реальний ВВП на індекс цін.

Таким чином,

ВВП факт = ВВП р * Ір

ВВП факт = 650 млрд. грн. * 1.06 = 689 млрд. грн.

Отже.

ΔY* = ВВП пот. – ВВП факт.

ΔY* = 700 млрд. грн. – 689 млрд. грн. = 11 млрд. грн.

Якщо ΔY* = *величину рецесійного розриву, то рецесійний розрив можна обчислити:

Рецесійний розрив = ΔY*/

Рецесійний розрив = 11 млрд. грн. /1.33 = 8.27 млрд. грн.

Таким чином. Величина прецесійного розриву буде дорівнювати 8.27 млрд. грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макроэкономика: Учебник / Под общ. ред. А. В. Сидоровича. - М.: Дело и сервис, 2000.

2. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Макроэкономика. - СПб.: Литера-плюс, 1994.

3. Манків Н. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. - К.: Основи, 2000. .

4. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. / За ред. С. Буда-говської. - К.: Основи, 1998.

5. Семюельсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. - К: Основи, 1997.





Реферат на тему: Задачі на ВВП. Зв'язок дефіциту державного бюджету з інфляцією (контрольна робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.