Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Макроекономіка

Міжнародний кредит та міжнародний ринок банківських кредитів (реферат)

Зміст

Вступ. 3

1. Міжнародний кредит як економічна категорія. Його принципи та функції. Роль міжнародного кредиту в процесі відтворення. 5

2. Форми міжнародного кредиту. 8

3. Міжнародний ринок банківських кредитів та його основні оператори 11

Висновки. 12

Практичне завдання. 14

Список використаної літератури. 29


Вступ

Міжнародний кредит - це переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу. Його суб'єкти ті ж самі, що й при національному (внутрішньоекономічному) кредиті - банки, підприємства, держава, населення. Проте ознакою цього кредиту є належність кредитора і позичальника до різних країн.

Міжнародний кредит функціонує у різних формах. Так, залежно від того, хто є кредитором, розрізняють фірмовий, банківський та урядовий кредити.

В Україну залучаються іноземні кредити для розв'язання проблем, що пов'язані з структурної перебудовою економіки, технічним переоснащенням і модернізацією виробничих процесів, а також для проведення конверсії і розвитку експортного потенціалу.

Міжнародні кредити залучаються на основі міжнародних угод, що заключаються між суб'єктами кредитних відносин. Для координації діяльності економічних агентів України з приводу залучення та цільвого використання іноземних кредитів створено Валютно-кредитну раду при Кабінеті міністрів.

Протягом останніх років Україна заключила низку міжнародних угод про відкриття кредитних ліній з окремими державами під конкретні проекти і програми. Набула сталого характеру співпраця Національного банку України (головного агента Уряду) з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розвитку. У 1995 році було підписано угоду про кредит "стенд-бай” Україні з боку МВФ, опрацьовано декілька проектів реструктуризації та підтримки фінансового сектору, що реалізуються із Світовим банком починаючи з 1996 року. У 1996 році набула чинності керована НБУ кредитна лінія з ЕБРР на підтримку малого та середнього підприємництва шляхом переуступлення кредитів через ряд комерційних банків.

Розширились також двосторонні зв'язки з центральними банками ряду країн. Підписано угоди про співробітництво з центральними банками Німеччини, Франції, Нідерландів, Китаю, Ірану. Триває співпраця з фінансовими установами США через Агентство міжнародного розвитку США.


1. Міжнародний кредит як економічна категорія. Його принципи та функції. Роль міжнародного кредиту в процесі відтворення

Міжнародний кредит — це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов'язаний із наданням у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення.

Джерелами міжнародного кредиту є:

• тимчасово вивільнена у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі;

• грошові накопичення держави, мобілізовані банком;

• грошові заощадження індивідуального сектору, мобілізовані банком.

Міжнародні кредитні відносини ґрунтуються на певній методологічній основі. Одним із її елементів є принципи, яких мають дотримуватися у процесі практичного виконання будь-якої операції на міжнародному ринку банківських кредитів і які знайшли своє відображення у міжнародному кредитному законодавстві.

Основні принципи міжнародного кредиту такі:

• повернення — відображає необхідність своєчасного повернення отриманих від кредитора фінансових ресурсів після завершення їх використання позичальником. Якщо отримані кошти не повертаються, то має

місце безповоротне передання грошового капіталу, тобто фінансування;

• строковість — передбачає необхідність його повернення не в будь-який прийнятний для позичальника час, а в чітко визначений строк, зафіксований у кредитній угоді;

• платність — означає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, а й про плати права їх використання;

• забезпеченість — передбачає необхідність забезпечення захисту майнових інтересів кредитора у разі порушення позичальником узятих на себе зобов'язань і відображається у таких формах кредитування, як позики під заставу чи під фінансові гарантії;

• цільовий характер — притаманний більшості кредитів і відображає необхідність цільового використання коштів, які отримані від кредитора;

• диференційований характер (не завжди виділяється, хоча за сучасних умов, на наш погляд, дуже важливий) — визначає диференційований підхід з боку кредитної організації до різних категорій потенційних позичальників залежно від інтересів як банку, так і країни, в якій розташований банк-кредитор. [4, c. 247-248]

Принципи міжнародного кредиту виражають його зв'язок з економічними законами ринку і використовуються для досягнення поточних і стратегічних завдань суб'єктами ринку і держави.

Місце і роль міжнародного кредиту у світовій економічній системі визначається насамперед його функціями, які відображають особливості руху міжнародного позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин.

До базових функцій міжнародного кредиту можна віднести:

• перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва;

• економію затрат обігу у сфері міжнародних розрахунків;

• прискорення концентрації і централізації капіталу;

• обслуговування міжнародного товарообігу;

• прискорення науково-технічного прогресу.

Через виконання взаємозв'язаних функцій міжнародний кредит відіграє певну роль у розвитку світового виробництва, яка може бути і позитивною, і негативною.

Позитивна роль міжнародного кредиту у процесі відтворення полягає в тому, що він: стимулює зовнішньоекономічну діяльність країни; створює сприятливі умови для зарубіжних приватних інвестицій; забезпечує безперервність міжнародних розрахункових та валютних операцій; підвищує економічну ефективність зовнішньої торгівлі та інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

Негативна роль міжнародного кредиту у процесі відтворення полягає в тому, що він: загострює суперечності ринкової економіки; використовується для переказування прибутків із країн-позичальників, посилюючи позиції країн-кредиторів; сприяє створенню та зміцненню в країнах-боржниках вигідних для країн-кредиторів економічних і політичних режимів; виступає джерелом фінансування війн; використовується для проведення кредитної дискримінації та кредитної блокади. [6, c. 87-89]


2. Форми міжнародного кредиту

Міжнародний кредит має різні форми, які можна класифікувати за кількома головними ознаками, що характеризують окремі сторони кредитних відносин, а саме:

за формою кредитування:

• товарні кредити — міжнародні кредити, що надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі;

• валютні (грошові) кредити — кредити, надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті;

за цільовим призначенням:

• зв'язані кредити — надаються на конкретні цілі, обумовлені в кредитній угоді:

• комерційні — для закупівлі певних видів товарів і послуг;

• інвестиційні — для будівництва конкретних об'єктів, погашення заборгованості, придбання цінних паперів;

• проміжні — для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг, наприклад у вигляді виконання підрядних робіт;

• незв'язані, або фінансові, кредити — це кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі;

за загальними джерелами:

• внутрішні кредити — це кредити, що надаються національними суб'єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності іншим національним суб'єктам;

• іноземні (зовнішні) кредити — кредити, що надаються іноземними кредиторами національним позичальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій;

• змішані кредити — кредити як внутрішнього, так і зовнішнього походження;

за кредиторами:

• приватні кредити — кредити, надані приватними особами;

• урядові (державні) кредити — кредити, надані урядовими установами від імені держави;

• кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій;

• змішані кредити;

за формою забезпечення:

• забезпечені кредити — кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, товарними документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою;

• бланкові кредити — кредити, надані під зобов'язання боржника вчасно їх погасити, документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника;

за терміном кредиту:

• надстрокові — добові, тижневі, до трьох місяців;

• короткострокові — до одного року;

• середньострокові — від одного року до п'яти років, іноді до семи — восьми;

• довгострокові — понад десять років;

за валютою позики:

• у валюті країни-позичальника;

• у валюті країни-кредитора;

• у валюті третьої країни;

• у міжнародній грошовій одиниці [СПЗ, екю (до 1999р.), євро];

за технікою надання:

• готівкові кредити, коли кошти зараховуються на рахунок боржника в його розпорядження;

• акцептні кредити — надаються у формі акцепту тратти (переказного векселя) імпортером, переважно банком, що полегшує облік тратти в банку;

• облігаційні позики — широко використовуються при залученні коштів на довгостроковій основі;

• синдиковані і консорціальні кредити—дають змогу позичальникові мобілізувати особливо великі суми на довгий строк, тому що кредитором виступає не один банк, а кілька—«синдикат» чи кілька десятків банків—«консорціумів»;

за способом погашення:

• з рівномірним погашенням;

• з нерівномірним погашенням;

• з одночасним погашенням;

• з ануїтетним погашенням (% погашення за основним боргом). [1, c. 167-171]


3. Міжнародний ринок банківських кредитів та його основні оператори

Міжнародний ринок банківських кредитів — це сфера ринкових відносин, де здійснюється рух позичкового капіталу між країнами на умовах повернення та платності, формується попит та пропозиція.

Сучасний міжнародний ринок банківських кредитів виник у 50-ті роки XX ст.

Основними сегментами міжнародного ринку банківських кредитів є:

1) традиційні коротко-, середньо- і довгострокові іноземні кредити, що характеризуються єдністю місця і валюти позики;

2) ринок середньо- і довгострокових єврокредитів (синдикованих кредитів, що виникли з 1968 р.) від 1 до 15 років та більше.

До основних операторів міжнародного ринку банківських кредитів належать: Світовий банк та його організаційні структури, держави, корпоративні позичальники, банки і фінансові інституції, фізичні особи.

Сучасна характеристика міжнародного ринку банківських кредитів:

• відбувається постійна зміна структури;

• спостерігається вдосконалення механізму діяльності ринку;

• на ринку переважають представники розвинених країн;

• тенденція до сек'юритизації — переважання на ринку позичкових капіталів емісії цінних паперів над банківськими кредитами, оскільки останні є менш привабливими для представників промислово розвинених країн.

Стратегія надання позичкових коштів тій чи іншій країні, як з боку урядів, міжнародних організацій, так і з боку комерційних структур визначається політичними, економічними та гуманними чинниками. Гуманні чинники переважають лише в кількох країнах, які періодично направляють допомогу країнам, що розвиваються (до 1 % ВВП). Це — Швеція, Норвегія, Данія, Голландія, Фінляндія, Канада. [7, c. 312-313]


Висновки

Отже, міжнародний кредит - це надання позичкових капіталів одних країн іншим у тимчасове користування на засадах повернення, платності та строковості. Кошти для міжнародного кредиту мобілізуються на міжнародному та національних ринках позичкових капіталів. Суб'єктами міжнародного кредиту виступають банки, фірми, держави, міжнародні валютно-кредитні організації. Об'єктом кредитування є передача кредитором товарних і валютних ресурсів у тимчасове розпорядження позичальника.

Міжнародний кредит функціонує в різноманітних формах. Залежно від того, хто є кредитором виділяють: фірмовий, банківський, урядовий. З точки зору об'єктів кредитування розрізняють фінансовий і комерційний міжнародний кредит.

Фірмовий (комерційний) кредит означає відстрочку платежу за продані товари в кредит. Кредитором виступає фірма - експортер, а позичальником ¾ імпортер. З позиції позичальника фірмовий кредит є найменш зручним, оскільки сфера функціонування кредиту обмежена, а позичальник попадає у пряму комерційну залежність від кредитора.

Гнучкішою формою кредиту в міжнародних відносинах є банківський кредит, при якому одним із суб'єктів кредитних відносин виступає банк. Міжнародний банківський кредит за формою є фінансовим кредитом.

Фінансовий кредит - це надання кредитів у грошовій (валютній) формі. Фінансові кредити можуть надаватися у валютах країни-кредитора, країни-боржника, а також у третіх валютах або взагалі в декількох валютах, як це буває на європейському ринку, коли позика розміщується одночасно в кількох країнах. Однією з форм фінансових кредитів є облігаційні позики, які розміщуються іноземними позичальниками на міжнародному та національному ринках позичкового капіталу за допомогою банків. Крім того, міжнародні банки виконують гармонійні функції.

Урядовий кредит (міжурядові позики) - різновидність міжнародного кредиту, який надається однією країною іншій в товарній або грошовій формі, в рамках міжурядової угоди. В широкому розумінні до міжурядових позик належать кредити міжнародних валютно-кредитних організацій, які надаються через МВФ, групу МБРР, Європейський Інвестиційний банк та інші фінансово-кредитні інститути.

Для урядового кредиту характерним є те, що суб'єктами кредитних відносин виступають окремі держави, а об'єктом перерозподілу ¾ їх національний доход. Звичайно, урядовий кредит надається на більш пільгових умовах, ніж приватний. Він може бути безпроцентним, пільговим, може надаватись у вигляді субсидій. Найчастіше урядовий кредит є цільовим для опанування конкретних проектів, програм економічного та соціального розвитку. Міжурядові позики виступають у формі інвестиційного кредиту, який використовується для фінансування капітальних вкладень. Він може направлятись на збалансування платежів між країнами.


Практичне завдання

Розробити демографічну програму для двох країн світу – Польщі та Словенії.

Виконання практичного завдання включає кілька етапів:

1.Користуючись енциклопедичними довідниками ,матеріалами Інтернету дати загальну характеристику країн ,демографічну ,програму для яких Ви будете розробляти.

Польща

Республіка Польща, прибалтійська європейська держава. З 1947 по 1989 країна називалася Польською Народною Республікою. На півночі обмивається водами Балтійського моря, на північному сході граничить із Росією (Калінінградською областю) і Литвою, на сході - з Білорусією й Україною, на півдні - із Чехією й Словаччиною, на заході - з Німеччиною. Відповідно до угод між СРСР, США й Великобританією в Ялті й Потсдамі Польща передала Радянському Союзу 177 847 кв. км своєї довоєнної території. Замість вона одержала від Німеччини більшу частина Східної Пруссії, частина землі Бранденбург, а також Помор'я й Сілезію - усього 100,9 тис. кв. км.

Рельєф місцевості. На півночі й заході Польщі розташовуються низовини, що займають понад 3/4 площі країни. На півдні й сході вони переміняються Силезсько-Малопольською височиною з невисокими (до 600 м) Свентокшиськими горами й в основному плоскою Люблінською височиною. Ще південніше перебувають хребти Судет і Карпат, по яких проходить південна границя Польщі.

Територію Польщі в меридіональному напрямку перетинають найбільші ріки країни - Вісла із припливами Сан, Вепш і Буг (Західний Буг), а також Одра (Одер) із припливами Варта, Ніса-Лужицька й Бубр. Дуже невелика територія в південній Польщі має стік у Дунай і Дністер, а на північному сході - у Німан.

Балтійське море утворить в узбережжя Польщі Щецинська, Гданьска і Віслинська затоки; там розташовані головні порти країни - Гданьск, Гдиня й Щецин.

Фізико-географічні райони. Гірська південна границя розпадається на дві ділянки: Судети - на південно-заході й Карпати - на півдні. Між ними розташований прохід Моравські Ворота - зниження, що з давніх часів використалося для торговельних зв'язків між Північною й Південною Європою. Судети, що розташовуються уздовж границі Польщі й Чехії, являють собою ряд невисоких гір (до 1520 м). Біля міст Валбжих і Клодзько в цих горах перебуває Нижньосилезський кам'яновугільний басейн. До сходу від Моравських Воріт розташовані Карпати. Ці гори в цілому вище Судет; у районі Високих Татрів їхня максимальна висота 2499 м. Тільки Високі Татри в Польщі мають гострі гірські піки, глибокі ущелини й льодовикові форми рельєфу в Гребньовій зоні. Більше низькі ланцюги Карпат, називані Бескидами, мають округлі форми й у значній частині покриті лісами.

Північніше ланцюга гір виділяються Сілезія й Мала Польща. Обидва райони мають горбкуватий рельєф і добре дренуємі дерено-підзолисті й бурі ґрунти. На родючих ґрунтах вирощують цукровий буряк, на менш родючих - жито й картоплю. У Верхній Сілезії розташований один із самих великих у Європі кам'яновугільних басейнів.

Більшу частину центральної Польщі займають переважно лугові Великопольско-Куявська й Мазовецько-Подляська низовини (назва країни походить від слов'янського слова "поле"). Північніше Великої Польщі й Мазовії лежать Поморське й Мазурське поозер'я. Як і для всієї південно-східної Прибалтики, для півночі Польщі характерний рельєф, що сформувався в льодовиковий період. Величезні льодовикові мови наповзали на цю рівнину зі Скандинавії протягом довгого часу - майже мільйона років. Після того як вони станули, залишився товстий шар глини, піску й гравію, що простирався від балтійського узбережжя далеко на південь і повністю знищив сліди дольодовикового ландшафту. Наприкінці льодовикового періоду ріки, що утворилися від поталої води, потекли до Балтійського моря через територію Центральної Польщі по широких заболочених долинах. Вони добре простежуються на рівнині. В одній з таких льодовикових долин зараз течуть ріки Буг і Вісла, а в іншій - Варта й Одра. До півночі від льодовикових долин утворилися горбкуваті гряди широтного простягання - морени. Найбільш відомий кінцево-моренний пояс Балтійської гряди, що тягнеться до півночі від Берліна, Познані й Варшави. Ця моренна гряда піднімається до висоти 300 м над рівнем моря. У моренній зоні багато озер. Великі озера Снярдви й Мамри в Мазурському поозер'ї - улюблене місце аматорів вітрильного спорту й рибальства.

Водні ресурси. Одра й Вісла беруть свій початок у горах на півдні, на границі Польщі із Чехією й Словаччиною. Одра тече в північно-західному напрямку через Сілезію й потім на північ до Балтійського моря; її меридіональна ділянка в низов'ях утворить державний кордон між Польщею й Німеччиною. В устя Одри на березі затоки Балтійського моря розташований порт Щецин. Вісла - головна ріка Польщі; на ній розташовані стара столиця польської держави - Краків і сучасна - Варшава. В устя ріки на березі Балтійського моря перебуває великий порт Гданьск. Буг, самий багатоводний приплив Вісли, бере початок на Україні й на значному протязі утворить границю Польщі з Україною й Білорусією. Більшість польських рік мають повільний плин і сильно замулені; судноплавство підтримується тільки завдяки частому проведенню робіт з очищення русла.

Через прадолини широтного напрямку в центральній Польщі судноплавні ріки країни зв'язані між собою, з річковими системами Західної Європи й із Дніпром.

Клімат. Для Польщі характерний західно-східний перенос повітряних мас і нестійка погода. Вологі й хмарні періоди часто переміняються сухими і ясними. Середні температури липня коливаються від 16° C на півночі Польщі до 21° C на південно-сході. Зими нестійкі, але відносно холодні, із середніми температурами січня від -7° C на південно-сході до -1° C на північно-заході. Сніг лежить до трьох місяців у році. Ріки в холодні зими замерзають на 2-4 мес.

Середня річна сума опадів змінюється від 530 мм на рівнинах північного сходу до 1270 мм у Судетах і 2030 мм у Високих Татрах. У північній частині країни самою вологою порою року є літо; найбільше дощів випадає в липні. На півдні Польщі основна частина опадів доводиться на зимові місяці.


 

Словенія

Республіка Словенія, держава на північно-заході Балканського п-ова. На півночі граничить із Австрією, на заході - з Італією, на півдні й південно-сході - з Хорватією, на північному сході - з Угорщиною. На крайньому заході має вихід до Адріатичного моря. Площа - 20 273 кв. км. Довжина берегової лінії 46,6 км

Словенія - гірська країна. Її північна й північно-західна частини являють собою остроги Альп (30% території країни - Юлійські Альпи з вищою крапкою країни горою Триглав, 2864 м; гори Караванке з вершиною Гринтавець, 2558 м). Південні й західні райони належать до периферії Дінарского нагір'я (30%), а крайній північний схід - до периферії Середньо-Дунайської рівнини (30%). Рельєф країни сильно розчленований. У межах Дінарского нагір'я широко розвинені карстові форми рельєфу, одна з найбільших печер Європи - Постойнська-Яма з р.Пивця, що на значному протязі має підземний стік.

Основні ріки Словенії - Сава, Драва й Соча із припливами. Це гірські ріки зі значним гідроенергетичним потенціалом (на них зведені каскади ГЕС), але непридатні для судноплавства. Деякі райони Словенії, особливо карстові, взагалі позбавлені рік.

На формування клімату країни вирішальний вплив робить, з одного боку, близькість Адріатичного моря, а з іншого боку - Альп, які затримують південні вологі повітряні маси й перешкоджають проникненню північних холодних повітряних мас. У цілому клімат помірковано континентальний у внутрішніх районах і середземноморський на узбережжя. Зима в Словенії м'яка (середня температура самого холодного місяця січня від 0 до -2° С у передгір'ях до -4 - -6° С у горах), літо помірковано тепле (середня температура самого теплого місяця липня 19-21° С у передгір'ях, 15-17° С у горах), весна - прохолодна. Опади випадають рівномірно протягом усього року. Середньорічна їхня кількість - 1000-1500 мм у передгір'ях, 2000-3000 мм у горах і 700 мм у східних районах.

На території Словенії поширені переважно бурі лісові й гірничо-лісові ґрунти. По площі лісів (54% території країни) Словенія посідає третє місце в Європі після Фінляндії й Швеції.

У сучасній Словенії велика увага приділяється охороні навколишнього середовища й збереженню біорізноманіття. Уряд прийняв кілька природоохоронних законів. Охоронювані території загальною площею 140,4 тис. га (8% площі країни) включають великий національний парк Триглав у Юлійських Альпах, 2 регіональних парки, 34 ландшафтних парку, 49 заповідників, 623 пам'ятника природи.

Надра Словенії багаті корисними копалинами. Є промислові запаси бурого вугілля, свинцевих, цинкових, ртутних, уранових руд, срібла.


 

2. Використовуючи статистичні дані, які розміщені на сайті http://www.cia.gov/cia/publications/factbook/ ґрунтовно проаналізувати та оцінити демографічну ситуацію ,що склалась у кожній з цих країн.

Польща

Поляки ставляться до західної галузі слов'ян і являють собою нації з довгою історією й багатою культурою. Чисельність населення на липень 2006 склала 38536869 чоловік. У середині 1950-х років на 1000 жителів у Польщі доводилося близько 30 народжень, але ліберальні закони про аборти, державне стимулювання планування родини й інших соціальних факторів привели до спаду рівня народжуваності до 9,85 на 1000 жителів в 2006. Потім, як наслідок зміни демографічної політики держави й умов життя, народжуваність, поступово збільшуючись, досягла 19 на 1000 жителів в 1975 і знову стала скорочуватися (до 14 в 1990 і 10,47). У січні 1993 був прийнятий закон, що обмежує аборти. Рівень смертності починаючи з 1950-х років становив від 8 до 10 на 1000 жителів, на даний момент цей коефіцієнт складає – 9,89, отже дитяча смертність висока:

¨ загальна - 7.22 на 1000 осіб

¨ хлопчики: 7.95

¨ дівчатка: 6.44

Приріст населення в Польщі в 2006 дорівнює -0,05% у рік.

Жіноче населення перевищує чоловіче через значні втрати чоловіків під час Другої світової війни; в 1997 на 105 жінок у Польщі доводилося 100 чоловіків. Статевий склад населення:

¨ новонароджені: 1.06 чоловіки/жінки

¨ до 15 років: 1.06 чоловіки/жінки

¨ 15-64 років: 0.99 чоловіки/жінки

¨ старше 65: 0.62 чоловіки/жінки

¨ загальне населення: 0.94 чоловіки/жінки

Очікувана тривалість життя при народженні – 74,97, у чоловіків – 70,95 і 79,23 у жінок.

Сумарний коефіцієнт народжуваності – 1,25.

У результаті германо-радянського договору 1939 про розділ Польщі, приблизно 13 млн. чоловік виявилися на територіях, що відійшли до Радянського Союзу (у тому числі близько 5 млн. етнічних поляків), з них не менш 1,5 млн. чоловік було депортовано в центральні райони й на схід СРСР в 1939-1941. До червня 1949 1503,8 тис. етнічним полякам дозволили повернутися в Польщу; в 1956-1958 репатріювалися ще 200 тис. поляків. Більше 20% населення Польщі загинуло під час Другої світової війни. Не менш 500 тис. чоловік, головним чином військовослужбовців, які боролися на стороні союзників, після війни не повернулися на батьківщину, де влада виявилася в руках комуністів. З 3440 тис. польських євреїв, що жили в країні до війни, близько 3 млн. загинули від рук нацистів; 300 тис. емігрували із країни в післявоєнний час. В 1981-1990 з Польщі емігрували, в основному в США й Канаду, близько 270 тис. поляків.

На німецьких землях, включених до складу Польщі після Другої світової війни по рішеннях Потсдамської конференції, в 1939 проживало 8,3 млн. чоловік, у тому числі 1012 тис. етнічних поляків. Більше 5 млн. німців бігли на захід при настанні Червоної Армії в 1944-1945. Їм не дозволили повернутися назад, а незабаром всі німці, що залишилися тут, були переселені в Німеччину.

У довоєнній Польщі жили великі по чисельності національних меншостей, що становили приблизно третина всього населення країни, але після війни, у результаті більших міграцій населення, Польща перетворилася в етнічно й конфесіонально однорідну країну.

Етнічний склад населення – поляки 96,7%, німці – 0,4%, білоруси – 0,1%, українці – 0,1%, інші – 2,7 %.

Релігійний склад: католики - 89.8, ортодоксальна церква - 1.3%, протестанти - 0.3%, інші - 0.3%.

Найбільшими містами країни (по оцінці 1996) є (тис. чоловік) Варшава (1628,5), Лодзь (818,0), Краків (740,7), Вроцлав (640,6), Познань (550,8), Гданьск (462,3), Щецин (418,8) і Бидгощ (386,6).

Частка дорослого населення ураженого вірусом СНІД – 0,1%.

Частка населення, ураженого вірусом СНІД – 14000.

Кількість смертей від СНІД – 100.


 

Словенія

По оцінках на 2006, у Словенії проживають 2010347 чоловік.

За станом на 2006, вікова структура населення:

¨ до 15 років ставилося 13,8% населення,

¨ від 15 до 65 років - 70,5%,

¨ старше 65 років - 15,7%.

Приріст населення за 2006 склав -0,05% при народжуваності 8,98 на 1000 чоловік, смертності 10,31 на 1000 і імміграції 0,88 на 1000.

Середній вік:

¨ загальна: 40.6 років

¨ чоловіки: 39 років

¨ жінки: 42.2 років

Дитяча смертність оцінювалася в 4,4 на 1000 немовлят: дівчатка – 3,77 на 1000, а хлопчики – 4,99. Очікувана тривалість життя 76,33 років (для чоловіків - 72,63 років, для жінок – 80,29 років).

Статевий склад населення:

¨ новонароджені: 1.07 чоловіки/жінки

¨ до 15 років: 1.06 чоловіки/жінки

¨ 15-64 років: 1.02 чоловіки/жінки

¨ старше 65 років: 0.63 чоловіки/жінки

¨ загальне населення: 0.95 чоловіки/жінки

Сумарний коефіцієнт народжуваності – 1,25.

Із країн-спадкоємиць Югославії Словенія найбільш однорідна по етнічному складі: 83,1% її населення - словенці. Серед національних меншостей - хорвати (1,8%), серби (2%), боснійці (1,1%), угорці (0,4%), італійці й інші.

У релігійному відношенні 57,8% населення - католики (у т.ч. 2,3% - уніати), 3,5% - протестанти, 2,4% - мусульмани.

У Словенії переважають невеликі міста. Найбільш великі з них - Любляна (257,9 тис. жителів в 2002), Марибор (97,7 тис.), Целе (38,5 тис.), Крань (35,6 тис.), Велене (26,5 тис.), Копер (23,6 тис.), Зеландско-Місце (22,1 тис.).

Частка дорослого населення ураженого вірусом СНІД – менше 0,1%.

Частка населення, ураженого вірусом СНІД – 280.

Кількість смертей від СНІД – менше 100.


 

3. Розрахувати прогнозну чисельність населення на 2021рік, припускаючи, що показник темпів зростання кількості населення залишиться на рівні 2006 року

Польща

Чисельність населення Польщі на початок 2006 складала 38536869 осіб. Щорічні темпи зростання складають -0,05%.Отже у 2021 році кількість населення складе 38248852 осіб.

Словенія

Чисельність населення Польщі на початок 2006 складала 2010347 осіб. Щорічні темпи зростання складають -0,05%. Отже у 2021 році кількість населення складе 1995321 осіб .


 

4. Побудувати графік зміни чисельності населення, розмістивши на осі ОХ роки від 2006 до2021, та на осі ОУ - показники чисельності населення, прийнявши необхідний масштаб

Польща

Словенія


 

5. Розробити конкретні пропозиції по здійсненню демографічної політики в кожній країні в необхідному з вашої точки зору напрямку

Польща

Враховуючи дуже низьку народжуваність в країні, Польщі слід проводити політику щодо збільшення народжуваності, надання соціальних пільг молодим сім'ям, введення законів про аборти, державне стимулювання планування родини й інших соціальних факторів.

Погіршення здоров'я населення Польщі пов'язано з тим, що глибока і затяжна соціально-економічна криза призвела до того, що демографічне буття сьогодні зведене до елементарного виживання населення, його відтворення економічно не забезпечується, цілеспрямований вплив на перебіг демографічних процесів з боку держави вкрай недостатній. Населення ж, яке у своїй більшості відкинуте за межу малозабезпеченості, за якою існують також злидні, і яке має вкрай незадовільне здоров'я і до того ж значною мірою втрачені професійні можливості, не може бути активним суб'єктом формування ефективних форм функціонування і розвитку економіки.

Найкраща демографічна політика — це ефективна соціально-економічна політика. Репродуктивне здоров'я жінок. Потужним чинником впливу на демографічні процеси є становище української жінки в суспільстві, зумовлене як об'єктивними умовами, так і проявами патріархальних стереотипів мислення.


 

Словенія

Демографічна ситуація в Словенії загрозлива. Для цієї країни характерна низька народжуваність, і тому політика держави повинна бути спрямована на підвищення народжуваності.

Для того, щоб збільшити народжуваність у країні, я вважаю за необхідне провести наступні заходи:

¨ одноразові позички молодятам,

¨ допомога у зв'язку з народженням кожної дитини - по прогресивно зростаючій шкалі,

¨ щомісячні допомога на дітей,

¨ тривалі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами,

¨ переважне право на придбання квартири.

Заходи щодо стимулювання багатодітності можуть і не обмежуватися прямими виплатами готівки. Є й інші інструменти. Наприклад, можна продумати збільшення пенсійного віку для жінок і скорочення його залежно від кількості дітей. Варто передбачити допомогу держави в одержанні вищої освіти дітьми, що мають братів і сестер.


Список використаної літератури

1. Дзюбик С. Основи економічної теорії : Навчальний посібник/ Степан Дзюбик, Ольга Ривак. -К.: Знання , 2006. -481 с.

2. Економічна теорія : Підручник/ В. М. Тарасевич, В. В. Білоцерківець, С. П. Горобець, О. В. Давидов та ін.; За ред. В. М. Тарасевича; М-во освіти і науки України, Нац. металургійна акад. України . -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -779 с.

3. Кудряшов В. Фінанси : Навчальний посібник/ Василь Кудряшов,; М-во освіти і науки України, Український фінансово-економічний ін-т. -Херсон: ОЛДІ-плюс, 2006. -356 с.

4. Міжнародні фінанси : Навчальний посібник/ Олег Мозговий, Тетяна Оболенська, Тетяна Мусієць, Юрій Руденко та ін.. -К.: КНЕУ, 2005. -502 с.

5. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения : Учебник для студ вузов/ Под ред. Л.Н. Красавиной. -2-е изд., перераб. и доп.. -М.: Финансы и стати-стика, 2000. -605 с.

6. Носкова И. Международные валютно-кредитные отношения. -М.: Банки и биржи, 1995. -208 с.

7. Передрій О. Міжнародні економічні відносини : Навчальний посібник/ Олександр Передрій,; М-во освіти і науки України, Закарпатський держ. ун-т. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -273 с.

8. Романенко, Олена Романівна Фінанси : Підручник/ Олена Романенко,; М-во освіти і науки України, Укр. фінансово-економічний ін-т. -2-ге вид., стереотип.. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. -310 с.

9. Фінанси : Навчальний посібник/ Володимир Загорський, Ольга Вовчак, Ігор Благун, та ін.. -К.: Знання , 2006. -247 с.

10. Шелудько В. Фінансовий ринок : Підручник/ Валентина Шелудько. -К.: Знання , 2006. -535 с.





Реферат на тему: Міжнародний кредит та міжнародний ринок банківських кредитів (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.