Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Макроекономіка

Макроекономічна нестабільність: цикли ділової активності (реферат)

План.

1. Цикли ділової активності.

2. Причини коливань.

3. Фази циклу.

4. Класифікація економічних циклів.

5. Відношення реального ВВП до потенційного рівня.

1. Важливою рисою економіки є її нестабільність. Чергування піднесень та спадів в економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макронауці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.

В ідеальній економіці реальний ВВП зростав би швидкими, сталими темпами. Рівень цін, який визначається індексом споживчих цін чи дефлятором ВВП, залишався б незмінним або ж зростав досить повільно. В результаті незначними були б інфляція та безробіття.

Проте досвід наочно свідчить про те, що економічні умови ніколи не залишаються сталими. Економічне піднесення прокладає шлях до спаду. У роки спаду ВВП, зайнятість та реальні доходи населення падають, прибуток зменшується, люди втрачають роботу. Невдовзі знову починається пожвавлення, яке може бути настільки сильним, що породить новий бум. Цей етап характеризується достатньою кількістю робочих місць та підвищенням життєвого рівня. Але за піднесенням настає новий спад економіки.

Економічний цикл (цикл ділової активності) - це послідовність піднесень і спадів економічної активності протягом кількох років, тобто це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється.

Кожний цикл являє собою певну послідовність, яка складається з альтернативних фаз, які повторюються одна за одною. Це означає, що кожна з його попередніх фаз повинна мати здатність до відтворення наступних. У підсумку економічний цикл набуває здатності до самовідтворення. Крім цього, кожному економічному циклу притаманна регулярність його проходження.

Економіка ніколи не перебуває в стані спокою. Піднесення змінюється спадом (кризою). Обсяги ВВП, зайнятості і виробництва скорочуються. Ціни і прибутки знижуються, безробіття зростає. За спадом виникає депресія. Зрештою досягається певна критична точка, після якої починається пожвавлення. Відновлення при цьому може бути повільним або швидким. У цьому випадку рівень виробництва підвищується, а зайнятість зростає. В міру того як пожвавлення набирає сили, зростають темпи приросту цін. Після досягнення в економіці повної зайнятості, тобто повного використання виробничих ресурсів, економіка переходить до фази піднесення. Нова смуга піднесення може означати тривалий, стійкий рівень пожвавленого попиту, збільшення кількості вільних робочих місць, підвищення життєвого рівня населення або ж швидке роздування цін і зростання спекуляції, за якими настає нова криза.

2. Причинами циклічності можуть бути:

q технічні нововведення (НТР), які впливають на інвестиції та споживчі витрати, а відповідно – на виробництво, зайнятість і рівень цін;

q політичні й випадкові події (наприклад, війни, "перебудова” в СРСР та перехідний період у нових незалежних державах);

q зміни в кредитно-грошовій політиці;

q нестача національних інвестицій;

q зміни цін на нафту, газ та інші види сировини тощо.

В макроекономіці не існує цілісної теорії економічного циклу, і економісти різних напрямків концентрують свою увагу на різних причинах циклічності. Але більшість із них вважають, що рівень сукупних витрат безпосередньо визначає рівень зайнятості і виробництва. Чому саме зміни в рівні сукупних витрат спричинюють коливання економічної активності? Справа в тому, що в економіці, яка орієнтована на ринок, сектор фірм виробляє товари і надає послуги лише в тому випадку, коли їх можна вигідно продати, тобто коли на них пред'явлено сукупний попит. Коли цей сукупний попит недостатній, то сектору фірм невигідно виробляти товари і послуги у великому обсязі, і тому ВВП скорочується.

3. Окремі економічні цикли суттєво різняться між собою за тривалістю та інтенсивністю (рис.1), проте всі вони складаються з одних і тих самих фаз.

У. К. Мітчел, учений, який глибоко вивчав економічні цикли, а також багато інших учених економістів, поділяють цикли на чотири фази: криза, депресія, пожвавлення, піднесення.

Піднесення - в економіці спостерігається повна зайнятість, і виробництво працює на повну потужність. Рівень цін має тенденцію до підвищення, а зростання ділової активності припиняється.

Криза - виробництво і зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження. Вони падають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія (глибокий і тривалий спад).

Депресія – найнижча точка спаду (депресії): виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня.

Пожвавлення - виробництво та зайнятість зростають. Рівень цін не може підвищуватись, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості і виробництво не почне працювати на повну потужність.

Роки

піднесення

пожвавлення

депресія

криза

Рис. 1. Цикли ділової активності


Криза (спад) - головна, циклоутворююча фаза. Вона завершує один цикл і є початком наступного. Криза розпочинається із труднощів збуту продукції в гуртовій, а потім і у роздрібній торгівлі. Починається затоварювання, підприємства працюють "на склад". Виробництво скорочується, це зменшує сукупний попит на інвестиції, предмети споживання та працю. Закривається або банкрутує певна частина підприємств (у випадку глибокої і тривалої кризи), зростає безробіття, зменшуються реальні доходи. З обігу зникають вільні грошові засоби, що ускладнює розрахунки між суб'єктами економіки, різко зростає попит на кредит, стрімко збільшуються процентні ставки по кредиту капіталу. Паніка охоплює ринок цінних паперів (фондову біржу), курс акцій швидко падає. Такою є болісна реакція об'єктивного ринкового механізму на порушення рівноваги між попитом і пропозицією, виробництвом і споживанням, тобто порушення народногосподарських (макроекономічних) пропозицій.

Цей механізм діє швидко і безжально, стихійно встановлюючи втрачену рівновагу.

Депресія (дно) - фаза циклу, яка проявляється у застої виробництва. На цій фазі відбувається просте відтворення (виробництво не розширюється, але й не звужується). Поступово реалізуються товарні запаси, що виникли під час кризи в умовах різкого скорочення платоспроможного попиту. Рівень безробіття, хоча й залишається високим, але протягом даної фази є стабільним. В умовах скороченого виробництва процента ставка по кредиту падає до свого мінімального значення. Проте сукупний попит поступово зростає і готуються умови для пожвавлення виробничої і комерційної діяльності.

Пожвавлення розпочинається з невеликого зростання обсягу виробництва у відповідь на зростання попиту і з помітного скорочення безробіття. Підприємці, намагаючись відновити прибутковість виробництва, починають замінювати стару техніку на нову, більш прогресивну і ефективну. Це створює умови для наступного зростання попиту - спочатку на засоби праці, а потім і на предмети споживання. Інвестиції у виробництво зростають, збільшується процентна ставка і зменшується безробіття. Нарешті, обсяг виробництва досягає попереднього рівня, зростають ціни, прибуток і заробітна плата. Економіка вступає у фазу піднесення.

Піднесення (пік) - фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг попереднього циклу і зростає найбільшими темпами.

Таким чином, економічний цикл є болісною реакцією ринку на порушення макроекономічних пропозицій. Тому цикл є об'єктивним механізмом встановлення макроекономічної рівноваги, хоча й пов'язаний із значними втратами.

На відміну від "класичної" кризи надвиробництва (коли пропозиція починає значно перевищувати попит), в Україні та інших країнах СНД з кінця 1990р. розпочалась криза недовиробництва, яка має дуже тривалий характер. Криза в Україні триває уже більше семи років (як і в інших країнах СНД). Тому дану кризу не можна розцінювати як циклічну - це криза перехідної економіки, яка має структурний характер.

В Україні та інших колишніх соціалістичних країнах найголовнішою причиною криз є розрив господарських зв'язків між ними, на яких, зокрема в Україні, грунтувалось 25% промислового виробництва. Іншою важливою причиною став розвал внутрішнього ринку, порушення рівноваги між платоспроможним попитом і товарною пропозицією внаслідок надмірної емісії грошей та їх знецінення, високого рівня інфляції. Третя причина - некомпетентна економічна політика, невміле і нерішуче проведення ринкових реформ, їх гальмування певними силами суспільства. Нарешті, економіка України вимагає структурної перебудови, щоб відповідати вимогам сучасного ринку.

Слід відзначити, що основними індикаторами фаз циклу служать:

q рівень зайнятості;

q рівень безробіття;

q обсяг випуску,

оскільки динаміка рівнів інфляції і процентної ставки може бути різною в залежності від факторів, які спричинили спад.

4. Основними ознаками, які характеризують економічні цикли, є тривалість циклу, а також його рушійні сили, які зумовлюють генезис і механізм його проходження. З цього погляду всі економічні цикли поділяються таким чином:

1) цикли Кондратьєва, або довгохвильові цикли, тривалість яких дорівнює 40-60 років. Їхня головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова;

2) цикли Кузнеца – 20 років. Рушійна сила – зрушення у відтворювальній структурі виробництва;

3) цикли Джаглера – 7-11 років як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;

4) цикли Китчина – 3-5 років, що обумовлюється динамікою відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах;

5) приватні господарські цикли, що охоплюють період від одного до дванадцяти років та існують у зв'язку з коливанням інвестиційної активності.

Не можна стверджувати, що всі коливання ділової активності пояснюються дією економічних циклів. Є й сезонні коливання ділової активності (купівельний "бум” перед новим роком). До сезонних коливань схильні й деякі галузі виробництва (с/г, будівництво, автотранспорт та ін.)

5. Фактичний реальний обсяг випуску коливається навколо потенційного рівня ВВП, під яким ми розуміємо обсяг виробництва за умови повної зайнятості ресурсів. Коливання фактичного обсягу ВВП навколо потенційного характеризується показником, який має назву "розрив ВВП”:

Розрив ВВП = (У - У*) / У*,

де У –фактичний обсяг виробництва, У* - потенційний ВВП.

Коли У менше У*, ми говоримо про відставання ВВП – це обсяг продукції, який економіка втрачає через неповне використання свого виробничого потенціалу.

Значно рідше зустрічається ситуація перевищення фактичним ВВП потенційного свого рівня (тобто У більше У*). Це стає можливим найчастіше в екстремальних ситуаціях, коли в процес виробництва залучаються додаткові зміни робітників, капітальне обладнання використовується понад встановлені нормативи, понаднормова праця і праця за сумісництвом стають звичайним явищем. Проте тривалий час перевищення фактичного ВВП над потенційно можливим зберігатися не може.

Обсяги виробництва і зайнятості найсильніше реагують на зміну фаз економічного циклу в галузях, які виробляють засоби виробництва і споживчі товари тривалого вжитку. В галузях, які випускають споживчі товари короткострокового використання, коливання зайнятості і випуску є значно меншими.

Незважаючи на всі розбіжності відносно першопричини економічних циклів, безперечним є визнання того, що в кінцевому підсумку циклічні коливання в економіці обумовлюються суттєвим відхиленням сукупного попиту від сукупної пропозиції, сукупних витрат від потенційних можливостей виробництва. Головними індикаторами цих відхилень є коливання рівня виробництва, безробіття, інфляції, продуктивності праці, реальних доходів населення тощо.

Примітка:

Деякі дослідники вважають також, що причинами економічних циклів є фактори, які перебувають за межами економічної системи: виникнення сонячних плям, війни, революції, політичні перевороти, високі темпи зростання населення та його міграції, поява значних наукових винаходів та нововведень. Не всі ці фактори є причинами економічних циклів, а деякі з них мають відносний характер і вплив на економічні цикли.





Реферат на тему: Макроекономічна нестабільність: цикли ділової активності (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.