Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Макроекономіка

Ціноутворення в умовах олігополії. Схема кругообігу на макроекономічному рівні (реферат)

Теоретичні питання

1. Олігополістична модель ринку. Ціноутворення в умовах олігополії.

2. Технологічний вибір у суспільстві. Крива трансформації.

3. Предмет і завдання макроекономіки. Схема кругообігу на макроекономічному рівні. Тести:

4. На відміну від конкурентного підприємства монополіст:

а) може встановлювати ціну на свій продукт;

б) має економічний прибуток тільки в короткостроковому періоді;

в) має абсолютно еластичну криву попиту;

г) може виготовляти будь-який обсяг продукції.

5. Фундаментальна проблема, з якою стикаються усі економічні системи, це:

а) інвестиції;

б) виробництво;

в) споживання;

г) рідкість (обмеженість) ресурсів.

6. Державна політика в області витрат і оподаткування називається:

а) соціальною політикою;

б) монетарною політикою;

в) фіскальною політикою;

г) політикою розподілу доходів.

7. Робітник, який втратив роботу за умов спаду в економіці належить до безробітних,охоплених:

а) структурною формою безробіття:

б) циклічною формою безробіття;

в) фрикційною формою безробіття;

г) добровільним безробіттям.

8. Яку функцію виконують гроші, вимірюючи ціни усіх інших товарів?

а) міру вартості;

б) засіб обміну;

в) засіб нагромадження;

г)товарну Задачі

9. Функція попиту населення на товар:Qd=7-Р;

функція пропозиції товару Qs=-8+4Р, де обсяг попиту і обсяг пропозиції в млн. шт. в рік. Визначте рівноважну ціну і обсяг продажу. Припустимо, що ціна встановлена державою на рівні 5 гр. од. Визначте величину надлишку товару. Якщо ціна даного товару складе 2 гр. од., яка величина дефіциту товару на ринку?

10. Чисельність населення країни становить 50 млн. осіб, з них 12 млн. - діти до 16 років, 14 млн. - вибули зі складу робочої сили, 3 млн. безробітних, 0,5 млн. - працівники, що зайняті неповний робочий день і шукають роботу. На підставі цих даних визначте рівень безробіття та величину робочої сили.

Теоретичні питання

Олігополістична модель ринку. Ціноутворення в умовах олігополії

Олігопо́лія (англ. Oligopoly) - структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим так і стандартизованим.

Як правило на олігополістичних ринках домінує від двох до десяти фірм, на які припадає половина чи більше загального обсягу продажів продукту. На таких ринках декілька або й усі фірми у довгостроковому часовому масштабі одержують значні прибутки, оскільки вхідні бар'єри ускладнюють або унеможливлюють вхід фірм-новачків до ринку.

Олігополія — переважаюча форма ринкової структури. До олігополістичних галузей належать автомобільна, сталеплавильна, нафтохімічна, електротехнічна та комп'ютерна індустрії.

На олігополістичних ринках деякі фірми можуть впливати на ціну завдяки великій долі своєї продукції у загальній кількості товару. Продавці на олігополістичному ринку знають, що коли вони або їхні суперники змінять ціни чи обсяг продажів, наслідки позначаться на прибутках усіх фірм на ринку. Продавці усвідомлюють свою взаємозалежність. Передбачається, що кожна фірма в галузі визнає, що зміна її ціни чи випуску викликає реакцію з боку інших фірм. Реакція, яку який-небудь продавець очікує від фірм, які суперничають з ним, у відповідь на зміни встановлених ним ціни, обсягу випуску чи зміни діяльності в області маркетингу, є основним чинником, що визначає його рішення. Реакція, яку окремі продавці чекають від своїх суперників, впливає на рівновагу на олігополістичних ринках.

У багатьох випадках олігополії захищені бар'єрами для входу на ринок, схожими з тими, котрі існують для монопольних фірм. Природна олігополія має місце коли кілька фірм можуть поставляти продукцію для всього ринку при більш низьких довгострокових витратах, чим були б у багатьох фірм.

Риси олігополістичних ринків

1. Усього кілька фірм забезпечують весь ринок. Продукт може бути як диференційованим, так і стандартизованим.

2. Принаймні, деякі фірми в олігополістичній галузі володіють великими ринковими частками. Отже, деякі фірми на ринку здатні впливати на ціну товару, варіюючи його наявність на ринку.

3. Фірми в галузі усвідомлюють свою взаємозалежність.

Взаємозалежність олігополістів. Існує два види олігополії. Перший вид припускає, що кілька фірм роблять ідентичний продукт. Другий – коли невелика кількість виробників випускають диференційовані товари.

Технологічний вибір у суспільстві. Крива трансформації

Внаслідок обмеженості ресурсів перед економічними суб'єктами постає проблема вибору. Вибір – це компроміс, на який змушені йти економічні суб'єкти, щоб за умов обмежених ресурсів задовольнити якомога більше потреб. Будь-який економічний вибір пов'язаний з оцінкою альтернативної вартості рішення. Альтернативна вартість – це цінність втрачених можливостей; це кількість одного блага, якою необхідно пожертвувати заради одержання додаткової одиниці іншого блага. Спадна віддача факторів виробництва полягає у тому, що за певних обставин з нарощуванням використання одного ресурсу за незмінних обсягів інших кожна додаткова одиниця змінного ресурсу дає все менше продукції за одиницю часу. Цей закон обмежує кількість окремих ресурсів у процесі виробництва, вимагає пошуку оптимального співвідношення між основними факторами виробництва. Відображенням закону спадної віддачі є закон зростаючих альтернативних витрат. Раціональність поведінки означає, що основним мотивом діяльності економічного суб'єкта є максимізація безп Мікроекономічні суб'єкти приймають рішення на основі порівняння витрат і вигод і реалізують їх, якщо вигоди перевищують витрати. Межа виробничих можливостей або крива трансформації виробничих можливостей – модель, яка ілюструє ситуацію обмеженості ресурсів, необхідності компромісного вибору та оцінки його альтернативної вартості. Вона єднає точки максимально можливого виробництва двох благ за умови цілковитого використання обмежених ресурсів. Рис. 1.1 представляє криву трансформації економіки, в якій виробляються засоби виробництва (y) та предмети споживання (x). Кутовий коефіцієнт нахилу кривоїтрансформації показує альтернативну вартість виробництва двох благ У ситуації обмеженості ресурсів нарощування виробництва одного блага можливе лише за рахунок скорочення виробництва іншого. Така ситуація вважається ефективною, оскільки забезпечує одержання найкращого результату від використання наявних ресурсів. осередньої вигоди. Межа виробничих можливостей є опуклою спадною зі зростаючим в міру просування донизу кутом нахилу, що є проявом закону зростання альтернативної вартості, який діє внаслідок недосконалої взаємозамінюваності ресурсів. Всі точки на межі виробничих можливостей (А,В,С) є точками ефективного розподілу ресурсів. Всі точки над нею (Н) є недосяжними за даного обсягу ресурсів і даної технології. Всі точки під нею (К) відповідають неповному використанню ресурсів, є неефективними. Щоб розширити виробничі можливості, потрібно або збільшити обсяги ресурсів у суспільстві, або підвищити ефективність їх використання за рахунок технологічних інновацій, що зрушить криву трансформації далі від початку координат. Це означає, що відбувається економічне зростання.

Предмет і завдання макроекономіки. Схема кругообігу на макроекономічному рівні.В основі макроекономіки лежить головна суперечність суспільства: суперечність між безмежними матерілальними потребами людей та обмеженими економічними ресурсами. Не будучи в змозі повною мірою задовольняти свої потреби, суспільство, проте, може впливати на рівень їх задоволення з метою зростання. Вирішення цієї проблеми можливе за умов підпвищення ефективності використання наявних ресусів, тобто на основі підвищення ефективності національної економіки.

Є кілька шляхів підвищення ефективності національної економіки. До основних можна віднести такі: забезпечення повної зайнятості ресурсів, досягнення найбільш раціонального роозподілу ресурсів між окремими видами виробництва, а також поточними та перспективними потребами, зростання продуктивності ресурсів та мінімізація витрат на виробництво одиниці продукції.

Отже, головною метою суспільства є максимізація рівня задоволення своїх потреб, а джерелом її досягення є зростання ефективності національної економіки. З цього випливає практична функція, або головне завдання макроекономіки: воно поялгає в необхідності забезпечення суспільства знаннями, спираючись на які можна знаходити рішення щодо підвищення ефективності національної економіки і завдяки цьому збільшувати рівень задоволення маетріальних потреб.

Предмет макроекономіки - великомасштабні (у масштабах всього суспільного виробництва) економічні процеси і явища, на відміну від предмета мікроекономіки, де вивчаються питання діяльності малих економічних одиниць, насамперед, фірм (підприємств). Макроекономіка вивчає сфери і галузі національної економіки, господарські зв'язки між ними.

Економічний кругообіг - це поняття макроекономіки, яке репрезентує рух суспільного продукту, виробничих ресурсів, сукупних витрат і доходів по стадіях суспільного відтворення (виробництво, розподіл,обмін і споживання) в економічній системі. Економічний кругообіг здійснюється через ринки ресурсів і продукту між суб'єктами економічної системи. Рух ресурсів і товарів обслуговується грошовими потоками витрат і доходів. Ці потоки в ринковій економіці "протікають" між її суб'єктами - домашніми господарствами і фірмами. Вони спрямовуються ринками ресурсів і продуктів і проходять від сфери виробництва, у якій функціонують фірми, через сферу реалізації (розподілу і обміну), репрезентовану ринком, до сфери споживання, у якій знаходяться домашні господарства. Економічний кругообіг в системі вільного ринку представлено на схемі.

Тести:

4.На відміну від конкурентного підприємства монополіст:

а)може встановлювати ціну на свій продукт

Монополіст контролює ціну, тобто диктує ціну ринкові. Причина цього очевидна: він виробляє, а отже, й визначає загальну величину пропозиції. За наявного попиту на свій продукт монополіст може змінити ціну, маніпулюючи обсягом продукції

5.Фундаментальна проблема, з якою стикаються усі економічні системи, це:

г)рідкість (обмеженість) ресурсів.

Економічні стосунки і відносини людей в процесі споживання, виробництва, розподілу, обміну, споживання благ відбувається в умовах обмеженості економічних ресурсів

6.Державна політика в області витрат і оподаткування називається:

в)фіскальною політикою

Фіска́льна полі́тика — це регулювання доходів і витрат держави. Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з інфляцією, згладжуванняциклічних коливань економіки, зниження рівня безробіття). Держава регулює сукупний попит і реальний національний дохід за допомогою державних витрат, трансфертних виплат і оподатковування.

7.Робітник, який втратив роботу за умов спаду в економіці належить до безробітних,охоплених:

б)циклічною формою безробіття;

Оскільки економічні показники не можуть безкінечно зростати, то з часом (або через певні обставини) вони починають спадати, внаслідок чого відбувається скорочення к-сті працівників або їх зарплатні, що несе за собою збільшення безробіття.

8.Яку функцію виконують гроші, вимірюючи ціни усіх інших товарів?

а)міру вартості Міра вартості —це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Задачі

9.Функція попиту населення на товар:Qd=7-Р;

функція пропозиції товару Qs=-8+4Р, де обсяг попиту і обсяг пропозиції в млн. шт. в рік. Визначте рівноважну ціну і обсяг продажу. Припустимо, що ціна встановлена державою на рівні 5 гр. од. Визначте величину надлишку товару. Якщо ціна даного товару складе 2 гр. од., яка величина дефіциту товару на ринку?

1)Qd=Qs=> 7-P=-8+4P

P=3грн; Q=4шт

2)При Р=5 проектуємо точки перетину P=5 з Qs і Qd і знаходимо різницю між точками тобто надлишок товару

Q=12-2=10 шт.

3)При P=2 проектуємо точки перетину Р=2 з Qs і Qd і знаходимо різницю між точками тобто дефіцит товару

Q=5-0=5шт

10.Чисельність населення країни становить 50 млн. осіб, з них 12 млн. - діти до 16 років, 14 млн. - вибули зі складу робочої сили, 3 млн. безробітних, 0,5 млн. - працівники, що зайняті неповний робочий день і шукають роботу. На підставі цих даних визначте рівень безробіття та величину робочої сили.

1)Робоча сила = все населення–економічно неактивні=50-12-14=24 млн

2)Рівень безробіття=безробітні/робоча сила*100%=(3+0,5)/24*100%=14,6%





Реферат на тему: Ціноутворення в умовах олігополії. Схема кругообігу на макроекономічному рівні (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.