Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Література

Основні функції бібліотеки та загальна характеристика бібліотечної системи України (реферат)

Зміст

Вступ. 3

1. Загальна характеристика бібліотечної системи України. 4

2. Основні функції бібліотеки. 7

3. Шляхи вдосконалення роботи бібліотек щодо інформатизації суспільства 8

Висновки. 11

Список використаної літератури. 12


Вступ

Процес інформатизації суспільства активно проходить в усьому світі і викликає постійну необхідність значного підвищення інформаційної культури людей.

Культура взагалі — це складне, багатогранне соціальне явище. Вона часто виступає як важлива характеристика людської особистості, як своєрідний показник рівня її зрілості. В цьому ракурсі може йти мова про культуру праці і відпочинку, виробництва, спілкування людей, про культуру правову, політичну, екологічну, поліграфічну, педагогічну, філософську тощо (6, с 2), і, зокрема, інформаційну.

За визначенням одного з провідних спеціалістів в галузі інформатизації Е.П.Семенюка, інформаційна культура — це складова людської культури взагалі, яка характеризує рівень всіх комунікативних процесів, які здійснюються в суспільстві. Категоріями інформаційної культури людини слід вважати її вміння вірно формулювати свої запити, ефективно здійснювати пошук необхідних джерел в усій сукупності доступних інформаційних ресурсів, вміти відбирати, оцінювати інформацію і створювати якісно нову (7, с.34).

В залежності від об'єкту діяльності можна розглядати інформаційну культуру особистості, всього суспільства або його частини, нації, вікової чи професійної групи (6, с.2). В даному випадку найбільший інтерес для нас становить інформаційна культура особистості і суспільства.


1. Загальна характеристика бібліотечної системи України

Бібліотечна справа - складова частина інформаційної, виховної, культурно-освітньої діяльності, що включає комплекс державних, громадських, наукових та практичних заходів, які забезпечують організацію діяльності бібліотек, їх науково-дослідну і методичну роботу, а також підготовку бібліотечних фахівців.

Бібліотека - це бібліотечно-бібліографічний, культурно-просвітницький і науково-допоміжний соціальний інститут, що забезпечує акумуляцію і загальнодоступність документально-інформаційних ресурсів (книг, документів та інших носіїв інформації) , які містять і зберігають знання, набуті в процесі розвитку людства, сприяють піднесенню інтелектуального та культурного потенціалу суспільства.

Бібліотеки можуть мати статус юридичної особи або входити до складу юридичної особи.

Основними напрямами бібліотечної діяльності є формування, зберігання документально-інформаційних ресурсів та бібліотечне обслуговування.

Державна політика в галузі бібліотечної діяльності визначається принципами науковості, а також загальнодоступності, безплатності основних послуг бібліотек, поєднання державного управління і громадського самоврядування.

Основними напрямами державної політики в галузі бібліотечної діяльності є:

- стимулювання розвитку бібліотечної справи шляхом розширення матеріально-технічної бази, надання пільг щодо оподаткування та кредитування та морального і матеріального заохочення осіб, які зробили значний внесок в бібліотечну справу;

- ведення єдиної державної системи реєстрації носіїв інформації;

- створення умов для зберігання бібліотечних фондів, їх комплектування та матеріально-технічного забезпечення;

- сприяння науковим дослідженням, розробці та здійсненню цільових програм розвитку бібліотечної діяльності;

- забезпечення єдиної системи підготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів.

Бібліотечна система України - це розгалужена мережа бібліотек різних видів, заснованих на державній (загальнодержавній та комунальній), колективній чи приватній формах власності.

Бібліотечна система організовується і функціонує на основі:

- створення територіальних, відомчих (галузевих), міжвідомчих (міжгалузевих та інших) бібліотечних систем і об'єднань, підпорядкованих відповідним центральним (або головним) бібліотекам та існування окремих бібліотек різних типів і видів (поза межами цієї системи);

- здійснення на загальнодержавному, регіональному та галузевому рівнях централізованого, скооперованого або скоординованого комплектування фондів бібліотек, обробки документально-інформаційних ресурсів, створення спільно з підприємствами, установами і організаціями, діяльність яких пов'язана із збиранням, обробкою або накопиченням інформації, єдиних довідково-інформаційних фондів та банків даних;

- узгодження профілю комплектування фондів бібліотек, спільної організації науково-дослідної, науково-бібліографічної та науково-методичної роботи, спільного використання технічних засобів, здійснення інших форм координації і кооперації роботи бібліотек, незалежно від підпорядкованості в масштабах міста, району, області, Автономної Республіки Крим, держави в цілому, а також окремих галузей народного господарства.

Питання бібліотечно-бібліографічної, інформаційної грамотності завжди були актуальними. Не так давно серед науковців, бібліотечної громадськості, в сфері наукової інформації ставилось завдання першочергово розповсюджувати бібліотечні знання серед спеціалістів різного профілю. Проведене ще в другій половині 60-х років дослідження за темою "Бібліотека і наукова інформація" (1) виявило тенденцію зростання бібліотечно-бібліографічної культури фахівців країни у різних галузях і показало тісний зв'язок між ефективністю використання бібліотечно-інформаційних ресурсів та послуг і хоча б початковою бібліотечно-бібліографічною грамотністю користувачів. Потім певний час йшлося про комп'ютерну грамотність, про набуття елементарних навичок електронного інформаційного пошуку. Поза увагою вчених, громадськості, зокрема, в сфері науки, освіти, культури довгий час залишались гуманітарні аспекти інформатизації суспільства, пов'язані з поняттям "інформаційна культура". Згодом, з розвитком інформатизації, комп'ютеризації процесів у різних сферах діяльності, постала необхідність розширення і поглиблення знань у цій сфері. Сьогодні на перший план виступає не технічна сторона інформатизації, а гуманітарна.

На території України утворюються і діють бібліотеки та системи бібліотек, що відрізняються за своїм цільовим призначенням, складом користувачів, спеціалізацією бібліотечних фондів та іншими ознаками: публічні бібліотеки для дорослих, юнацтва, дітей; наукові і спеціальні, спеціалізовані бібліотеки загального користування, а також для осіб з фізичними вадами, бібліотеки навчальних закладів та наукових установ; універсальні, багатогалузеві і галузеві бібліотеки тощо.

Відповідно до значення і функцій утворюються бібліотеки: всеукраїнські, бібліотека Автономної Республіки Крим, обласні, центральні районні і міські Централізованих бібліотечних систем, також окремі районні, міські та сільські. Віднесення бібліотек до зазначених категорій здійснюється відповідними органами Міністерства культури України, Автономної Республіки Крим, місцевими органами влади, крім випадків, передбачених цим Законом. Міністерство культури України визначає бібліотеки, що виконують функції науково-методичних центрів.


2. Основні функції бібліотеки

Основними функціями бібліотеки є:

кумулятивна – формування, накопичення, систематизація, аналітико-синтетична обробка й організація збереження документальних ресурсів;

сервісна – надання інформації про наявні бібліотечні ресурси, організація пошуку, видачі і прийому документів і інформації з запитів різних категорій користувачів, забезпечення доступу до віддалених джерел інформації;

науково-методична – вивчення інформаційних потреб користувачів, інструктивно-методичне забезпечення діяльності, науково-дослідна робота в галузі нових інформаційних технологій, розробка навчально-методичних матеріалів з основ інформаційної культури користувачів;

навчальна – організація бібліотечно-бібліографічних занять з основ інформаційної культури із різними категоріями користувачів;

просвітительська – організація заходів c метою прилучення студентів і співробітників університету до скарбів української і світової культури;

виховна – активне сприяння процесу підготовки висококваліфікованих фахівців, гармонійному розвиткові особистості, а також вихованню почуття патріотизму на державному, регіональному й університетському рівнях;

соціальна – сприяння розвитку здатності користувачів до самоосвіти і їхньої адаптації в сучасному інформаційному суспільстві;

координуюча – узгодження своєї діяльності з усіма підрозділами університету в сфері інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу, науково-дослідній роботі, а також надання методичної допомоги в організації бібліотечно-інформаційного обслуговування в регіоні.


3. Шляхи вдосконалення роботи бібліотек щодо інформатизації суспільства

Інформаційна культура стає важливим фактором розвитку кожної людини і в той же час виступає як фактор соціального розвитку людства.

Світ сьогодні вступив в нову фазу свого розвитку — стадію побудови інформаційного суспільства. Відбувається комп'ютеризація всіх видів людської діяльності, формування інтегральних систем і мереж, покликаних забезпечити кожному індивідууму доступ до всього багатства інформаційних ресурсів суспільства.

Попри наявну, у порівнянні з багатьма цивілізованими країнами, технічну відсталість, Україна не може стояти і не стоїть осторонь процесу інформатизації, пошуку шляхів його розвитку. Але рухається в цьому напрямку надзвичайно повільно.

В несприятливих фінансово-економічних умовах бібліотеки України наполегливо запроваджують новітню комп'ютерну технологію, щоб забезпечити об'єктивно зростаючі потреби суспільства в інформації і стати, як їм і належить, інформаційною основою національної економіки, державного управління, процесів демократизації суспільства, не втрачаючи при цьому функції зберігання історичної і культурної спадщини, інтелектуального потенціалу та історичного досвіду.

Як показує світовий досвід, магістральним шляхом розвитку забезпечення інформаційних потреб є створення інформаційно-бібліотечних мереж. Тільки будучи ланкою в мережі бібліотечних і інформаційних установ, бібліотека може працювати так, щоб забезпечувати доступ до інформації кожній людині, де б вона не знаходилась. Оскільки для цього потрібні кошти, необхідна державна програма комп'ютерного оснащення бібліотек та її пріоритетна реалізація. Лише таким чином можна забезпечити необхідну кооперацію різних відомств, які відповідають за канали зв'язку, системи накопичення і передачі інформації. Для кращого задоволення інформаційних потреб доцільно створити Загальноукраїнську інформаційно-бібліотечну мережу і розпочати її втілення хоч би так, як це робиться в Російській Федерації за проектом "Лібнет". Прискорити її створення можна тільки шляхом об'єднання всіх необхідних ресурсів як міжгалузевих, так і регіональних.

Ця мережа має бути спрямована не лише на розвиток інформаційного потенціалу країни, а й на те, щоб забезпечити рівність всіх громадян в можливості доступу до потрібних їм джерел, задовольнити їх особисті та суспільні інтереси в інформації і підняти престиж освіченості, культури і авторитет бібліотечних установ. В Україні також має бути розроблена програма організації єдиного електронного каталогу документального потоку. Справа не в тому, щоб зібрати в одному місці всі видання, а, перш за все, в тому, щоб мати інформацію про їх існування, про їх наявність в певних закладах і забезпечувати безперешкодний доступ до них як з України, так і з-за її меж.

Крім того, необхідно створити в нашій країні національну інформаційну систему. До речі, в США в основі такої системи є бібліотеки. Національна бібліотека — Бібліотека Конгресу — є її серцевиною. Головна мета національної інформаційної системи США — зробити інформаційні ресурси країни (а зрештою, і світу) доступними для всіх громадян. Згадана система покликана відкривати для користування ресурси таким чином, щоб забезпечити прогрес нації ї зберегти її культурну спадщину (4, с 22).

На сучасному етапі розвитку науки і техніки вирішальну роль відіграє швидкість, з якою розповсюджується інформація. Час на створення необхідної бібліотечної довідки або бази даних має бути мінімальний, бо інакше буде втрачена актуальність. Недооснащеність, неповороткість наших бібліотек, роз'єднаність фондів зрештою ведуть до уповільнення розвитку нашого суспільства, бо знання лише тоді є джерелом поступу, коли вони стають надбанням спеціалістів.

На жаль, зараз лише частина світового інформаційного потоку доступна нашим фахівцям, бо кількість примірників, скажімо, іноземної літератури (книг і журналів), яка надходить в країну, є надзвичайно малою. Окрім того, вона в переважній кількості зосереджена у великих бібліотеках та органах інформації Києва, Харкова, Одеси, Львова та деяких інших міст. Оперативно зарадити справі може лише організація віддаленого пошуку і створення серйозних електронних баз даних повнотекстової інформації.


Висновки

Читачі України потрапляють в інформаційну ізоляцію і не можуть повною мірою використати навіть наявні інформаційні ресурси, зокрема, і через різницю в технології, програмному забезпеченні, які використовуються в наших бібліотечних закладах.

Втім, українські бібліотеки, працюючи в інтересах суспільства, постійно поширюють обсяг і підвищують якість бібліотечних послуг населенню. Сучасна комп'ютерна техніка та засоби зв'язку дали можливість бібліотекам з економічною вигодою для себе переорієнтуватись із стратегії володіння інформаційними ресурсами до стратегії забезпечення доступу до неї.

Час потребує створити в кожній бібліотеці банк даних про літературу на всіх існуючих носіях інформації, яка відповідає профілю району, потребам і запитам читачів.

Особливо важливим є завдання бібліотек щодо оприлюднення і поширення інформації державного значення, оскільки основу демократичного суспільства складають поінформовані громадяни.

Давно пора усвідомити бібліотечним працівникам і, перш за все, керівникам бібліотек, що тільки спільними зусиллями, об'єднавши як міжгалузеві, так і регіональні ресурси, можна добитись високої платні і гідного їх авторитету. Але і держава повинна створювати для цього умови і стимули і, зокрема, дбати про те, щоб основи інформаційної культури формувались ще з школи, удосконалювались і поглиблювались під час навчання у вузах, постійно розвивались в процесі безперервної освіти. Лише в такому випадку буде забезпечена можливість створення інформаційного демократичного суспільства. Допомогти людям в цьому — завдання бібліотек.


Список використаної літератури

1. Специалист— библиотека — библиография: Опыт исследования профессиональных потребностей в информации. — М.: Книга, 1971. — 446 с. 2. Информационная культура специалиста: гуманитарные проблемы: Межвуз. Науч. Конф. Краснодар-НовороссийсіТ 23-25 сент. 1993 г.: Тез. докл. — Краснодар, 1993. — 249 с.

3. Проблемы информационной культуры: Сб. ст. — М.: Изд-во Моск. гос. ун-та культуры, 1994. — С. 7.

4. Авраам Г.Д. Перспективы создания национальной информационной системы США// НТИ. Серия 1. Организация и методика информационной работы. — 1993. — № 9. — С. 22-27.

5. Красильщикова В.М. Путь к информационному обществу // Библиотековедение. — 1994. — № 2 (6). — С. 3-5.

6. Семенюк Э.П. Информационная культура общества и прогресс информатики // НТИ. —1994. — № 1. — С. 34-43.

7. Красовский СВ. Информация в современном цивилизованном процессе // Науч. и техн. б-ки.-1996. — № 7. — С. 33-43.





Реферат на тему: Основні функції бібліотеки та загальна характеристика бібліотечної системи України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.