Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Культура

Законодавство щодо культурного сектора. Культурна політика України (частина 5) (реферат)

Якісне законодавство може відігравати важливу роль у створенні належних умов для рокзвіту культури. За останні роки в Україні прийнято досить багато законів стосовно культури. Значна частина їх відповідає реальним потребам і загальним європейським нормам. Однак проблема в тому, що закони ці або не діють взагалі, або погано виконуються.

Пояснюється це часто тим, що людей, відповідальних за реалізацію законів (наприклад, працівників культури) не інформують (або недостатньо інформують) чи не вчать, як втілювати у життя добрі наміри законодавців. Тож правильним питанням тут можна вважати таке: навіщо творити закони у сфері культури, якщо вони часто не виконуються, а потрібне законодавство залишається невідомим навіть тим, кого воно безпосередньо стосується?

Позитивною і зрозумілою рисою «перехідних» держав є їхнє прагнення створити законодавче підґрунтя для змін, які відбуваються у їхніх суспільствах. Це належним чином заохочується міжнародними організаціями. Підписання конвенцій та угод, які передбачають відповідні зміни у внутрішньому законодавстві, розглядається як підтвердження політичної волі цих країн та зрілості їх демократії. Безперечно, самі ці країни і європейські організації, членами яких вони є, можуть і повинні цим пишатися. Проблема, однак, полягає в тому, що необхідність творити закони, навіть добре продумані, призводить до того, що політична воля концентрується саме на прийнятті законів, а не на тому, щоб забезпечити їх виконання. Це засадниче питання якісного функціонування держави задля добробуту громадян.

На рівні практичної політики, особливо в культурному секторі, законодавство має бути не самоціллю, а засобом досягнення цілі. Безперечно, золотим правилом у культурному секторі має бути таке: не марнувати час на закони, які не можуть бути виконаними чи не будуть виконуватися. Навіть там, де закони хоча б частково виконуються, це не результат вияву певної політичної чи парламентської волі, а справді якісний приклад функціонування держави і суспільства. Простіше кажучи, саме якісний аспект виконання законодавства, а не кількість прийнятих законів чи охоплених ними питань, є лакмусовим папірцем успіхів перехідної держави.

Брак часу впродовж наших поїздок не дозволив нам уважно вивчити відносини між Міністерством культури, відповідним комітетом Верховної Ради та Секретаріатом Президента у сфері законотворення. Однак ми побачили достатньо, щоб зрозуміти, що вивчення механізмів взаємодії між аналогічними структурами інших країн може допомогти у досягненні більш ефективної кооперації, продуктивнішої роботи та більш реалістичних цілей. Що ж до встановлення більш реалістичних цілей для законодавців, то ми побачили кілька прикладів того, як добрі наміри просто не можуть бути втілені на практиці. Найяскравішим прикладом проблеми добрих намірів – добре розробленого закону і його невиконання – на жаль, є базовий закон «Концепція державної політики в галузі культури» (2005).

У цьому звіті ми вже звертали увагу на сферу компетенції Міністерства культури, вказуючи, що її слід переглянути і адаптувати відповідно до більш модерного європейського розуміння того, що включає в себе культура в сучасних суспільствах. В разі такого перегляду багато традиційних, особливо практичних функцій Міністерства можуть бути відкинуті, делеговані чи передані зовнішнім виконавцям. Це необхідно зробити, аби дати йому можливість належним чином справлятися з новою ширшою сферою повноважень. Ми відчули, що проблема ефективної імплементації культурного законодавства є настільки важливою, що тут потрібні інтервенціоністські дії Міністерства, до яких воно досі не вдавалося; і це також має бути відображено при перегляді повноважень Міністерства.

Чого на даний момент бракує в Україні, так це всеохопної системи офіційних інформаціних каналів, регулярних брифінгів, а в деяких випадках і навчальних заходів для працівників культури та тих, хто виконує чи на кого впливає нове законодавство. Якщо всіх ключових гравців не можна досягти напряму, тоді необхідно створити ієрархічні каскадні структури передачі інформації та призначити відповідальних за ефективне її каскадування. Можна довести, що цим мають займатися не юристи Міністерства культури (які рідко проводять консультації чи брифінги), а люди, здатні побачити, як це діє з погляду практиків та виконавців законів, а не законодавців чи правників.

Загалом, Міністерство має зосередитися на проведенні консультацій з представниками культурного сектора та громадськості, а також замовленні ринкових досліджень і опитувань громадської думки. Існує реальна потреба створити систему вимірювання показників виконання та ефективності всіх основних законів щодо культури. Слід запровадити звітування з цього питання за офіційною формою (можливо, щоквартально). Міністр, у свою чергу, має звітувати (щопівроку?) перед комітетом Верховної Ради з питань культури. Міністр та комітет Верховної Ради повинні (щороку?) розглядати всі проблемні питання та стан виконання законів і, відповідно до практичного значення чи нагальності певної проблеми, погоджувати стратегічний план дій щодо вирішення цих питань. Цей план може включати державні інформаційні кампанії, кампанії в ЗМІ, навчальні програми для ключових гравців, ринкові дослідження та опитування громадської думки.

Чи не могли б Міністерство культури та Комітет Верховної Ради з питань культури діяти на випередження, проводячи моніторинг та сприяючи виконанню законів про культуру, і для цього

(a) розмістити на сайті Міністерства повний перелік існуючих законів про культуру, який би складався з (i) переліку прийнятих чи чинних законів, (ii) коротких довідок про ключові моменти та практичні наслідки кожного з цих законів та (iii) гіпертекстових посилань на повний текст закону для тих, кому цікаво чи потрібно буде ознайомитися з усіма його положеннями?

(b) з'ясувати, де законодавство з якихось причин просто не працює, погодити перелік пріоритетних законів і надати Міністерству політичні і фінансові повноваження щодо вивчення проблем (можливо, варто шляхом замовлення/соціального контракту доручити це дослідження іншим структурам), розробки рекомендацій та пропозицій щодо їх вирішення, які потім передаються на розгляд до парламентського комітету? Фінасуватися ці дії мають не з «бюджету культури», а з окремої статті видатків на впровадження законодавства. Перелік пріоритетів, погоджений Міністерством культури та профільним комітетом Верховної Ради, а також рекомендації та рішення, запропоновані Міністерством, слід розмістити на вебсайті Міністерства.

Ефективне законодавство може стати дуже важливим чинником у створенні клімату, потрібного для розквіту культури. Чи має Україна діяти за принципом «менше, та краще», тобто приймати закони, які будуть належно і якісно виконуватися?

Підсумки:

- Законодавство – це не самоціль, а засіб досягнення цілі. Чи є сенс марнувати час на закони, які неможливо виконати чи які не будуть виконуватися?

- чи існує потреба створити всеохопну систему офіційних інформаційних каналів, регулярних брифінгів, а в деяких випадках і навчальних заходів для працівників культури і тих, хто має виконувати нове законодавство чи на кого воно впливає?

- чи слід розмістити на вебсайті Міністерства повний перелік існуючого законодавства щодо культури, додавши до нього довідки про основні положення та практичні наслідки кожного з цих законів?

- чи можна створити механізм, який дозволить Міністерству та Верховній Раді з'ясовувати, які закони не працюють, узгоджувати перелік пріоритетів і надавати Міністерству політичні й фінансові повноваження для дослідження причин невиконання, розробки рекомендацій та пропозицій, які потім подаються на розгляд до Комітету Верховної Ради?

Список використаної літератури:

1. Культурна політика України – оцінка міжнародних експертів. Звіт Ради Європи. Європейська програма оглядів національних культурних політик





Реферат на тему: Законодавство щодо культурного сектора. Культурна політика України (частина 5) (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.