Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Краєзнавство

Республіка Молдова (реферат)

1. Географічні показники

Молдова - південно-західний сусід України. Розташування: Східна Європа, північний схід Румунії. Крайні точки: найнижча точка ріка Дністер -2 м. найвища точка височина Бэлэнешть +430 м. північна точка 48o 28' Північної широти (Наславча, Единецкий район) південна точка 45o 28' Північної широти (Джуржулешть, Кагульский район) західна точка 26o 40' Східної довготи (Кривий, Единецкий район) східна точка 30o 06' Східної довготи (Паланка, Тигинский район)

Площа: Усього 38240 км 2, суша 33371 км 2, вода 472 км 2. Наземні кордони: усього 1389 км, з Румунією 450 км, з Україною 939 км.

Населення (на 1.01.1997): усього 4 320 тис. чоловік, міське 1 995,3 тис. чоловік, сільське 2 324,7 тис. чоловік. Головні населені пункти: Кишинів, Бєльці, Тигина, Тирасполь. Усього: міста 61, села 1611.

Найбільші ріки: Дністер 1352 км (657 км у межах Молдови), Прут 989 км (695 км у межах Молдови), Реут 287 км, Когильник 243 км, Бик 155 км, Ботна 152 км, Ялпуг 142 км, Ікель 101 км. Природні озера 57, штучні водоймища 53, ставки 1500

Ґрунт: чорноземи бурі і сір. лісові 75%. Землекористування: орна земля 53 %, зернові культури 14 %, пасовища 13 %, ліси та інше 11 %. Корисні копалини природні будівельні матеріали, сировина для цементної, скляної, металургійної і хімічної промисловості. Середньорічна кількість атмосферних опадів: на півночі 560 мм, на південно-заході 300 мм. Середні температури січня на півночі -5С, на півдні -3С. Середні температури липня на півночі +19, на півдні +17.

Флора: 2300 видів диких рослин, лісові види16%, польові 16%, лугові 9%, степові 5%, болотні і водні 2%, галофіти 20%, із широким ареалом поширення 30%.

Фауна: ссавці 68 видів, птахи 270 видів, безхребетні більш 10 тисяч видів

Природні райони:

Північно-Молдавський лісостеповий район 43,3% території. Природні ландшафти в межах піднесених просторів - лісостепові , рівнинних - степові . Ґрунти - сірі лісов і чорноземні.

Центральномолдавский лісовий район (Кодри) 14,5% території. Найбільш піднесена частина Молдови. Поширено дубово-грабові ліси на сірих лісових ґрунтах і вилужених чорноземах, дубово-букові ліси на бурих лісових ґрунтах.

Південно-Молдавський степовий 42,2% території. Розташований між Дністром і Прутом до півдня від Кодр, майже суцільно зайнятий сільськогосподарськими угіддями; степова рослинність збереглася лише на невеликих ділянках .

Республіка Молдова лежить у межиріччі Прута й Дністра, невелика частина її території заходить на лівий берег Дністра.

Основне природне багатство Молдови - її грунтово-кліматичні ресурси. Переважно рівнинний рельєф, що являє собою чергування рівнин і височин, розчленованих річковими долинами, балками та ярами, помірно континентальний клімат із жарким літом, м'якою зимою, родючі чорноземні ґрунти створюють дуже сприятливі умови для розвитку агропромислового виробництва.

З корисних копалин трапляються будівельні матеріали (вапняки, глини, цементна сировина).

Максимальні відстані: Північ-Південь – 340 км., Схід-Захід – 265 км. Найвища точка – 429 м. (г. Баланешти).

2. Головні історичні віхи

Перші людські поселення на території сучасної Молдови відносяться до епохи палеоліту. З VІ в. д. н.е. її населяли фракійські племена (гето-даки), скіфи, бастарни й ін. В ІV - V вв. н.е. ці території піддалися навалі гунів. У VІ - VІІ вв. вони були заселені слов'янами, а в X - XІІ вв. пішли спустошливі набіги печенігів і половців. У XІІІ - першій половині XІ вв. Молдова знаходилася під владою Золотої Орди.

У XІ в. Молдова потрапила у васальну залежність від Угорського королівства, а в 1359 р. стала частиною Молдавського князівства. На кінець XV в. приходиться правління Штефана ІІІ Великого (Штефан чіл Марі), національного героя Молдови. Штефан ІІІ провів близько 40 боїв, і з більшості вийшов переможцем. Але, незважаючи на всі зусилля Штефана, після його смерті ослаблене звадами Молдавське князівство було завойовано турками і включено до складу Османської імперії. Турецьке ярмо продовжувалося близько 300 років.

Нова спроба об'єднання молдавських князівств була почата наприкінці XVІ в., у правління валашского господаря Міхая Хороброго (Міхай Витяз). Нова держава охоплювала територію між східними Карпатами, рікою Дністер, Чорним Морем і Дунаєм, однак проіснувало воно недовго.

Поразки Туреччини в російсько-турецьких війнах XVІІІ - XІ вв. сприяли ослабленню залежності Молдови і Валахії від Туреччини, і згодом вони одержали спочатку автономію усередині Османської порти, а в 1878 - повну державну незалежність.

Територія сучасної Республіки Молдова з 1812 р. входила до складу Росії і називалася Бесарабією. У 1918 р. незалежне Румунське королівство її анексувало, але Радянський Союз ніколи не визнавав це захоплення й у 1924 створив автономну Молдавську республіку в складі Радянської України на східному березі Дністра. У серпні 1940 р. Молдавська Радянська Соціалістична Республіка, що об'єднала Бесарабію і Молдавську АРСР, увійшла до складу Радянського Союзу. Під час Другої Світової Війни протягом декількох років територія республіки була частиною Румунії, але після війни вона знову стала частиною Радянського Союзу. У свою чергу, Радянський уряд перекроїв республіку, віддавши південні і північні частини Україні, а Наддністрянщину - теперішній Молдові.

У червні 1990 була прийнята Декларація про суверенітет республіки. У травні 1991 прийнята назва - Республіка Молдова. Після розпаду СРСР (грудень 1991) Республіка Молдова стала незалежною державою, і в тому ж році - членом СНД.

1991, 8 груд. Перші президентські вибори в Молдові. Обрання президентом М.Снєгура. 1992, 2 березеня. Прийняття Республіки Молдова в ООН. 1995, 14 липня. Приняття Молдови в Раду Європи. 1996, 1груд. Петро Лучинский обраний президентом Республіки Молдова. 2000, 5 липня. Введення в Республіці Молдова парламентської форми правління. 2001, 4 квітня. Володимир Воронін обраний президентом Республіки Молдова.

3. Демографічна характеристика

Молдова - одна з найбільш густо заселених країн Європи (129 чол. на 1 км2). Корінні жителі - молдовани - становлять понад 60 % населення. З інших національностей значний відсоток становлять українці, росіяни, гагаузи, болгари. Українці – 14%, росіяни – 13%. 99% - православні (Схід. Ортодоксальна церква). Гагаузи та болгари компактно проживають на півдні країни, українці - майже повсюдно, росіяни - здебільшого в містах. Молдавська мова входить до романської групи. Пересічна густота населення – 126 чол./км2.

Проголошення суверенітету, прийняття нових ознак державності, а особливо статусу молдавської мови як державної та перехід на латинський алфавіт зазнали опо­ру певної, насамперед російськомовної, частини населення. Поляризація політичних сил призвела до проголошення Придністровської автономної соціалістичної республіки в складі Рибницького, Тираспільського, Бендерського та Дубосарського районів на Лівобережжі Дністра. У 1992 році виник збройний конфлікт, наслідком якого були не тільки людські жертви і зруйновані будівлі, а й потужний міграційний потік біженців. Половина з них переселилась на Правобережжя Дністра, половина - в Україну. Тобто певним чином відбувся територіальний перерозподіл населення за етнічними ознаками.

Урбанізаційні процеси властиві Молдові як будь-якій країні Європи, але більшість населення - сільське (53 %), хоч за останні 20 років його кількість зменшилася на 11 %. Найбільшими містами є столиця Кишинеу та промислові центри Тираспіль, Бендери, Бєльци.

Річний приріст населення: 0,4 %.

4. Коротка характеристика політичного устрою Республіки Молдови.

Молдова - парламентська республіка. Її закони базуються на Конституції 1994 року, зміненої в липні 2000 року.

Законодавча влада представлена однопалатним Парламентом, що обирається на 4-річний термін і складається з 101 депутата. Голова діючого Парламенту - пані Євгенія Остапчук і Заступник голови Парламенту – пан Вадим Мішин - є представниками правлячої Партії Комуністів Республіки Молдова.

Виконавча галузь влади - уряд на чолі з прем'єр-міністром Василем Тарлевим. Вищим судовим органом Молдови є Вищий суд. Контроль виконання положень Конституції здійснює Конституційний суд.

Голова держави - президент, що обирається Парламентом на чотирирічний термін. Сьогодні Президентом Республіки Молдова є пан Воронін, що також представляє ПКРМ.

Республіка Молдова - унітарна держава , розділена на 40 районів. У 1994 році, відповідно до Конституції Наддністрянщини і Гагаузькій республіці в складі єдиної Молдови була надана автономія.

Зовнішня політика Молдови спрямована на встановлення співробітництва з іншими державами та інтеграцію в європейські і міжнародні структури. Дипломатично Молдова визнана більш ніж 110-ю країнами і є членами різних Європейських і Міжнародних організацій.

У 1991 Молдова стала членом СНД, а в 1992 - членом Організації Об'єднаних Націй і повноправним членом ОБСЄ. У 1994 році був підписаний договір про співробітництво між Європейським Союзом і Республікою Молдова, а в липні 1995 Молдова стала членом Європейської ради . З 1996 року Молдова є членом Центрально-Європейської Ініціативи, а з липня 2001 року Молдова - членом ВТО.

Персоналії:

Президент Республіки Молдова - ВОЛОДИМИР ВОРОНІН

Володимир Воронін народився 25 травня 1941 р. у пригороді міста Дубосарі - селі Коржова - на левому березі Дністра. У 1961 р. закінчив Кишинівський кооперативний технікум, у 1971 - Всесоюзний інститут харчової промисловості, у 1983 - Академію Суспільних Наук при ЦК КПРС, у 1991 - Академію МВС СРСР. За освітою інженер-економіст, політолог, юрист.

Трудову діяльність почав у 1961 р. як директора хлібопекарні. З 1966 по 1971 рік працював директором хлібозаводу в Дубосарах (Наддністрянщина), а потім займав різні посади в органах місцевої влади й у структурах КПРС.

З 1983 року працював інспектором, заступником завідувача відділом ЦК КПМ, завідувачем відділом Ради міністрів МССР, першим секретарем Бендерского (у Наддністрянщин) горкома КПРС.

У 1989-90 р. очолював міністерство внутрішніх справ Молдови, має звання генерал-майора поліції. У 1990-93 р. знаходився в резерві кадрів МВС Російської Федерації. У 1994р. став першим секретарем створеної Партії комуністів Молдови. У 1998 р. обраний депутатом парламенту Молдови, членом Бюро парламенту, лідером фракції Партії комуністів, що нараховувала 40 депутатів у попередньому парламенті.

Володимир Воронін балотувався на посаду президента на всенародних виборах у 1996 р., коли зайняв третє місце слідом за президентом Лучинські й екс-президентом Мирчей Снєгуром, одержавши біля десяти відсотків голосів.

Одружений, має сина і дочку, а також трьох онуків. Дочка працює лікарем, а син - бізнесмен, голова правління кишинівського "Фінкомбанка".

Голова Парламенту – пані Євгенія ОСТАПЧУК - ПКРМ

Народилася 19 жовтня 1947 року в селі Фынтыница Сорокского повіту.

Молдаванка. Закінчила Кишинівський Торговельний Технікум і Економічний Інститут ім.Плеханова в Москві за фахом - інженер-технолог.

У 1966 -1995 р. працювала в м. Сороки, займаючи посади технолога, заступника директора.

У 1972-1979 р.м. обиралася депутатом міської ради .

У 1995 -1998 р. - заступник директора Асоціації "Logos " (Кишинів).

У1998 і 2001 р. обиралася в Парламент за списком ПКРМ. У Парламенті XІ -го скликання була секретарем парламентської фракції ПКРМ, членом постійної комісії із соціального захисту, охороні здоров'я і родині. 20 березня 2001 була обрана Головою Парламенту XV -го скликання.

Заміжня, дітей не має.

Політичні партії:

Список головних партій і соціально-політичних організацій, зареєстрованих Міністерством Юстиції Республіки Молдова на 17.03.2003:

Демократична партія Молдови, Партія комуністів Республіки Молдова, Ліберальна Партія, Соціал-демократичний альянс Молдови, Аграрно-демократична партія Молдови, Соціалістична партія Молдови, Партія соціально-економічної справедливості Молдови, Християнсько-демократична народна Партія, Партія прогресивних сил Молдови, Рух професіоналів "Speranta-Надія", Партія реформи, Соціально-ліберальнная партія тощо.

5. Економічна характеристика

З моменту незалежності, незважаючи на труднощі, що хитнули економіку, - війну в Наддністрянщині, і крах радянської системи, Молдова переслідувала строгу стратегію реформізму. Проте, у 1990-х роках Молдова перетерпіла гостре падіння валового внутрішнього продукту в співдружності незалежних держав. Це позначилося на тім, що економіка до кінця 1998 року складала лише 1/3 частина від обсягу економіки 1989 року.
Період росту почався в 2000 році, коли обсяг валового продукту досяг 2.1%, що склало суму понад 1.2 млрд. долари США. У 2001 році обсяг збільшився на 6.1%, а в 2002 році – на 7.2%.

Протягом 2002 року дуже важко було досягти стабільності на рівні макроекономіки, у зв'язку з тим фактом, що 2002 рік був кульмінаційним у сплаті зовнішнього боргу і відсотків по державному боргу іноземним державам, що склало 60% від суми річного державного доходу.

Загальні економічні показники

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

1. ВВП (млрд./$)

1.665

1.929

1.698

1.171

1.288

1.478

1.624

2. ВВП на душу населення ($)

471

528

465

319

354

407

448

3. Показник економічного зросту (%)

-5.9

1.6

-6.5

-4.4

2.1

6.1

7.2

4. Показник зростання виробництва (%)

-6.5

0

-15

-11.6

7.7

14.2

10.6

5. Середній річний показник інфляції

24.0

12.0

8.0

39.0

31.1

9.6

5.2

6. Річний показник безробіття (%)*

1.8

1.5

1.9

2.1

2.1

2.0

2.0

7. Річний державний прибуток (млн./лій)

2,074.2

2,941.7

2,721.9

3,100.3

4,102.4

4,322.1

5084.4

8. Витрати (млн./лий)

2,827.0

3,608.4

3,027.1

3,495.3

4,268.8

4,324.8

5194.1

9. Баланс поточного рахунка (млн./$)

-198.1

-274.8

-334.7

-53.7

-104.9

-91.8

-77.0

10. Середня заробітна плата ($)

40.8

47.5

46.4

28.9

32.9

39.6

50.1

11. Зовнішній борг (млн./$)

1,067.6

1,057.9

1,109.7

1,067.5

1,218.3

1,233.2

1,337.9

12. Резервний фонд іноземної валюти (млн./$) **

305.7

361.0

136.2

180.1

221.7

227.3

269

13. Курс обміну валюти США (1$) на кінець року (у леях)

4.65

4.62

8.3

11.6

12.38

13.09

13.82

Економічна політика розвитку господарства в Молдові за радянські часи сприяла створенню тут підприємств машинобудівної, легкої, харчової промисловості. Для будівництва і обслуговування цих підприємств завозили людей з інших регіонів СРСР, головним чином з Росії. Це призвело до їх концентрації в промислових центрах Бендери, Тираспіль, Рибниця та в столиці.

У господарстві Республіки Молдова провідними є агропромислове виробництво, яке базується на багатогалузевому сільському господарстві. В сільському гoсподарстві провідна роль належить рослинництву, а в структурі рослинництва - виноградарству, садівництву, овочівництву. Виноградники й сади Молдови є неодмінним елементом ландшафту. Виноградники займають 1/4 земельних угідь країни. Виноградарством особливо виділяються Кодри - височина в центральній частині країни. Сади поширені здебільшого в долинах річок. Під плодовими та ягідними культурами перебуває понад 7 % сільськогосподарських угідь. У заплавах Дністра, Прута, на зрошуваних землях півдня поширене овочівництво та баштанництво. В країні значні посіви зернових, переважно пшениці, і технічних культур (тютюн, цукрові буряки, соняшник, ефіроолійні). Землеробство південних районів потребує постійного зрошування.

Тваринництво представлене свинарством, скотарством м'ясо-молочного напряму, вівчарством, птахівництвом.

На основі інтенсивного сільськогосподарського виробництва розвивається потужний переробний комплекс, представлений виноробством, плодоовочевоконсервною, борошномельно-круп'яною, хлібопекарською, тютюново-ферментаційною, парфумерно-косметичною промисловістю.

Промисловий комплекс країни спеціалізується на машинобудуванні (сільськогосподарське, верстато-, приладобудування), легкій (шовкова, трикотажна, взуттєва, швейна, килимова), хімічній (фармацевтична, гумотехнічна) промисловості та промисловості будівельних матеріалів.

У Господарстві Молдови зайнято 2 млн. чол, з них у сільському господарстві – 33%, промисловості – 26%.

Частка у ВНП: сільське господарство - 50%, обробна промисловість – 33%, сфера послуг – 26%. Обробляється 66 % площі; пасовища — 11 %. Основні сільсько-господарські культури: пшениця, кукурудза, соняшник, цукрові буряки, овочі, фрукти, виноград, тютюн. Виробництво (тис. т): овочі — 1590, фрукти — 1282, виноград — 670. Поголів'я: вівці — 1,3 млн., свині — 1,0 млн.

Споживання енергії на душу населення — 1095 кг у.п., виробництво електроенергії — 8,2 млрд кВт/рік.

Транспорт: Залізниць 1319 км. Автопарк: 169 тис. пасажирських і 71 тис. вантажних автомобілів. Аеропорт із постійними рейсами — Кишинів. Наземні зовн. зв'язки через Україну і Румунію. На 1000 жителів; телевізорів - 270, телефонів – 131.

Експорт — 0,7 млрд дол., імпорт — 0,8 млрд дол. В експорті — продукти с.г. (виноград, фрукти, вина, коньяки, тютюнові вироби, ефірні олії), в імпорті — паливо, споживчі товари. Осн. торг. партнери: Росія, Україна. Частка у зовн. торг. обігу України — 0,9 %. Грошова одиниця – лея.

Європейська інтеграція і співробітництво з міжнародними організаціями.

Угода про Партнерство і Співробітництво (УПС) є центральним інструментом у політичному діалозі і співробітництві в різних сферах між Молдовою і ЄС. Узгодження молдавського законодавства і ЄС у рамках попереднього розгляду Угоди про Партнерство і Співробітництво продовжується. Проводяться особливі заходи, такі як Програма по Безпеці Харчування в Молдові.

28 червня 2001 року було офіційно оголошене прийняття Молдови як повноправний член Пакту про Стабільність південно-східної Європи. 27 червня 2001 року був підписаний меморандум про сприяння і лібералізацію комерційної торгівлі в регіоні. Молдова представила Декларацію намірів, включену в Меморандум, що була підписана всіма учасниками Пакту. Почалися підготовчі заходи до початку переговорів за двосторонньою згодою про вільну торгівлю, що буде підписано до кінця 2003 року. Також почалася підготовка до участі країни в Угоді по Інвестуванню.

Співробітництво з міжнародними організаціями.

12 серпня 1992 року Молдова стала членом Міжнародного Валютного Фонду. Частка Молдови складає 123.2 мільйони (приблизно 155 млн. $ США) або 0.96% усієї частки (частка членів МВФ установлюється на основі розміру економіки, експорту, і інших факторів і визначає повноваження голосування і доступ до ресурсів МВФ).

Повноваження голосування Молдови в МВФ обчислюється 1482 голосами, що складає 0.07% від загальної кількості голосів. Голова МВФ у Молдові є головою Національного Банку Молдови. З 1993 року Молдова підписала 3 угоди з МВФ про підтримку урядових програм по економічному врегулюванню і приступила до програм про допомогу в Системному Перетворенні і Компенсації і Фінансуванні. Відтоді як Молдова стала членом Світового Банку, ці програми забезпечили постійну підтримку економічним реформам. Первісною метою стала підтримка бюджетного врегулювання, побудова приватного сектора в сільському господарстві і виробництві, поліпшення економічного і фінансового керування в енергетичному секторі.

Останні задачі Стратегії Допомоги Країні, такі як макроекономічна підтримка, побудова приватного сектора (ППС), і реформа публічного сектора (РПС) були націлені на встановлення підтримки економічного росту, передумови скорочення бідності і соціального нестатку. Збалансованість між ППС і РПС була спрямована на підтримку зусиль країни не завдати шкоди державою приватній ініціативі, зменшити бідність шляхом поліпшення соціальної служби, установити послідовний підхід у боротьбі з корупцією і поліпшити керування.

У грудні 2002 правлінням був схвалений Документ Стратегії Боротьби з Бідністю, а цілком розгляд даного документа завершиться до кінця 2003 року. Процес Стратегії Боротьби з Бідністю буде продовжуватися наступного 2-3 року.

Діяльність ЄБРР у Молдові.

Стратегія Європейського Банку Реконструкції і Розвитку спрямована на досягнення наступних цілей:

1) підтримка інвестування приватного сектора й у першу чергу агропромислового комплексу; 2) підтримка стабілізації місцевого фінансового сектора; 3) фінансування галузей інфраструктури, що знаходяться в критичному положенні.

У травні 1992 року, менш чим через рік після того, як Молдова одержала незалежність і стала на свій власний шлях розвитку і благополуччя, країна стала членом Об'єднаних Націй, організації, що посилено підтримує соціальний прогрес. З тих пір різні агентства ООН, що почали в країні свої програми допомоги в боротьбі з труднощями, досягли помітного прогресу в боротьбі з бідністю, сприянні процесові демократії і надійності керівництва, питаннях по правах жінок, розвитку приватного сектора, захистові прав дітей, допомоги в реформі програм по охороні здоров'я, допомозі біженцям і переміщеним особам і в багатьох інших важливих сферах. Команда ООН країні включає такі організації, як: UNDP, UNICEF, UNHCR і інспекцію Всесвітньої Організації Охорони здоров'я (ВІЗ), національну комісію UNESCO, Світовий Банк і МВФ. Головні стратегії міжвідомчого співробітництва містять у собі систему адвокатури ООН, інформаційну діяльність, спільне і координоване програмування і підтримку суспільного обслуговування.

Сільськогосподарська і Харчова організація, Міжнародний Фонд Сільськогосподарського Розвитку, Центр Заселення при ООН, Програма по Лікарському Контролі, Програма по Захисту Навколишнього Середовища, Фонд Населення при ООН, Організація Індустріального Розвитку, Служба Проектування, Світова Програма по Харчуванню представлені Постійним Представником UNDP, що також виконує функції постійного координатора діючих систем по сприянню розвитку Молдови.

У липні 2001 року Молдова вступила в Організацію по Міжнародній Торгівлі, що зробить молдавської індустрії експорту необхідну підтримку і відкриє нові торговельні можливості, особливо з країнами ЄС. Уряд Молдови прийняло і на даний момент виконує головну програму реформ по просуванню до ринкової економіки, заснованої на добре відрегульованій і розширеній комерційній політиці. У Молдови відкрита економіка, розширена торгівля і відсутність субсидій на експорт. На сьогоднішній день експорт і імпорт, по історичних і географічних причинах, дуже сильно залежать від традиційного ринку. Ми сподіваємося, що Молдова, будучи членом ОМТ, розширить комерційні й економічні відносини, що збільшить приплив інвестицій, і подальшу інтеграцію у світову економіку.

6. Короткий аналіз інформаційного простору Республіки Молдови

За показниками розвитку інформаційного середовища Молдова займає найгіршу позицію у Європі. На сьогодні лише 30% населення Молдови мають доступ до телебачення, 24% - до засобів комунікації (стільникова, мобільна телефонія, Інтернет).

До найголовніших засобів масової інформації Молдови відносять:

Преса:

Аргументы и Факты

Экономическое обозрение

Комсомольская Правда в Молдове

Время

Кишиневский Обозреватель

Кишиневские Новости

Коммунист

Молдавские Ведомости

Независимая Молдова

Jurnal de Chishinau

Accente

Flux

Cuvintul liber

Капитал

Коммерсант

TVC21

Баса-пресс

Интерлик

Инфотаг

Новости-Молдова

Moldova Azi

Пресс Обозрение

Інтернет-ресурси:

Молдова Vlasti.NET

InfoMarket.MD

DOCS.MD

Server.MD


Телебачення:

TV 1

TV 2

Kisinau-Tv

Ftk-Tv

Інформаційні агентства: Reporter.md, Агентство BASA-press, Інформаційне агентство ІНТЕРЛІК, Інформаційне агентство ІНФОТАГ, Новини – Молдова, інформаційне агентство.

Взагалі, майже усі інформаційні агентства висвітлюють інформацію, що стосується політичний та економічних проблем держави у вигідному для керівництва світлі. На сьогоднішній день в Молдові немає ні теле-, ні радіо каналу від опозиційних сил. На думку багатьох фахівців демократичні перетворення у країні призупинилися. Уряд концентрує свою увагу на реалізації економічних програм, при цьому ігнорує бажання народу до самовиявлення та розвитку інформаційної інфраструктури у країні, що передбачала б елемент інтерактивності.

7. Сучасні соціальні та політичні проблеми у Молдові

Чи не найсерйозніший конфлікт на теренах Молдови за останні 30 років – Придністровський конфлікт. Сьогодні багато Європейських держав розглядає конфлікт у Молдові як нездатність керівництва держави сприяти мирному вирішенню внутрішніх проблем шляхом компромісу та поступів. Такий підхід суттєво підриває авторитет країни у світі. Зробимо невеличкий екскурс у минуле, щоб зрозуміти суть конфлікту.

Після того, як СРСР програв у холодній війні і розпався, пострадянські республіки кинулися назустріч незалежності. Молдова не стала винятком: номенклатурна еліта була зацікавлена у приватизації національних підприємств і зміцненні своїх інструментів влади. Але державна ідея Молдови розглядалася владою тільки в плані інтеграції з Румунією. При цьому, у Молдові воліли забути про інтереси автономії Придністровської Молдавської Республіки (ПМР), визнаної ще в СРСР, на території якої, у рівному співвідношенні проживають росіяни, українці і молдовани. Відносини Молдавії і Придністров'я зіпсувалися ще 31 серпня 1989 року. Тоді в Молдові прийняли закон, відповідно до якого державною мовою в країні стала молдовська мова, дуже близька до румунської. Росіяни й українці, які живуть у Придністров'ї, відчули себе абсолютно виключеними з усіх державних процесів. Різке невдоволення державною політикою перейшло у військове протистояння. Однак, коли втрутилася Москва з миротворчою місією, між ворогуючими сторонами вдалося створити зону безпеки і "заморозити" конфлікт. 29 липня 1992 року туди ввійшли миротворчі сили трьох сторін: Молдови, Росії і Придністров'я. Але, очевидно, "заморозити" протистояння Молдови і ПМР вдалося ненадовго: конфлікт знову активізувався. Приводом для його поновлення стало закриття 6-ти румунських шкіл. Насправді, у школах просто минув термін дії ліцензій, що надають право освітньої діяльності, але адміністрація шкіл під впливом Кишинева не дуже квапилася з подачею документів на продовження ліцензій владі Тирасполя, таким чином, свідомо спровокувавши конфлікт. Причому придністровська адміністрація і так занадто лояльно поставилася до румунських шкіл, де крім румунської мови викладали "румунський варіант" історії, за румунським же сценарієм для Придністров'я.

У відповідь на закриття шкіл, Кишинів заблокував залізничне сполучення через придністровську територію. Після чого, придністровська влада заблокувала рух потягів в україно-молдовському напрямку через свою територію, і відключила в Молдові електрику. Відповідним кроком Молдови було блокування імпорту й експорту товарів з Придністров'я. У зв'язку з цим напруженість у відносинах з Молдовою тільки зросла, і тепер виникла загроза продовження, але вже в збройному протистоянні - патрулювання кордону по обидва боки значно посилено...

Отже, заколотний регіон лівого берега Дністра знову став зоною напруги, тому що якраз на цій території перетинаються військово-політичні інтереси багатьох держав, а тому і конфлікт давно перейшов з "берегового" протистояння в геополітичне. На території Придністров'я проживає 300 тис. етнічних українців і близько ста тисяч росіян, що складає близько 2/3 населення ПМР - а цього цілком достатньо, щоб Росія й Україна ставилися до цієї території, як до зони своїх інтересів. Проте, сьогодні у переговорах по придністровській проблемі активно беруть участь обидві ворогуючі сторони і чотири посередники - США, ОБСЄ, Росія й Україна. США постійно ведуть переговори з Росією про вивід російських миротворців із ПМР. Це пояснюється тим, що основним пріоритетом у планах Штатів є витиснення Росії як центру євроазіатського впливу. З цієї причини американська сторона не тільки веде переговори з РФ про вивід миротворців із зони придністровського конфлікту, але і створює свою "монополію впливу", розробляючи теорію керованих конфліктів на практиці.

Висновки:

Республіка Молдова – молода держава. Важко сьогодні сказати, наскільки є перспективною вона у економічному контексті, оскільки проаналізувавши ситуацію, що склалася навколо даної країни, можемо прийти до невтішних висновків.

Внутрішня соціальна розробленість, застарілі технології виробництва, відсутність політичної ваги у Європі та світі, невеликі показники розвитку торгівлі – усі ці фактори згубно впливають не лише на загальний стан країни, а і створюють психологічний прес на населення.

За рахунок того, що країна невелика, її можливо достатньо швидко реабілітувати при залучення закордонних інвестицій. Але для того, щоб зацікавити інвесторів, перед усім необхідно вирішити низку політичних та соціальних питань. В першу чергу визначити зовнішньополітичні орієнтири. Після перемоги комуністів на парламентських та президентських виборах, пріоритети у країни змінилися. Якщо раніше національна ідея перемежовувалася з тісним та плідним співробітництвом із Румунією, то зараз Молдова шукає підтримки на сході. Україна та Росія сьогодні намагаються виконувати роль „старших сестер” по відношенню до Республіки Молдови, тому у найближчому майбутньому Молдова буде сильно залежати від цих двох держав.






Реферат на тему: Республіка Молдова (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.