Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Хімія

Дослідження екологічного стану та хімічного складу річки Теребля (дипломна робота)



ЗМІСТ

 

 

Стор.

 

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

6

1.1.

Загальна характеристика річки Теребля

6

1.2.

Еколого-економічне зонування території басейну р. Теребля. Основні джерела забруднення води

8

1.3.

Класифікація якості вод р. Теребля за даними моніторингу довкілля

12

РОЗДІЛ 2

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

22

2.1.

Вибір ділянок пробовідбору та обґрунтування критеріїв оцінки якості води. Відбір проб

22

2.2.

Визначення параметрів якості води р. Теребля

23

2.2.1.

Визначення розчиненого кисню та біохімічного споживання кисню (БСК) у воді

23

2.2.2.

Визначення вмісту Нітрогену амонійного у воді

25

2.2.3.

Визначення вмісту Нітрогену нітритного у воді

27

2.2.4.

Визначення вмісту Нітрогену нітратного у воді

29

2.2.5.

Визначення вмісту Фосфору фосфатів у воді

32

2.2.6.

Визначення ХСК (біхроматної окислюваності) води

33

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

36

 

ВИСНОВКИ

44

 

РЕЗЮМЕ, SUMMARY

45

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

46

 

ДОДАТКИ

49


 

ВСТУП

Закарпаття відноситься до найбільш обводнених територій України. Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну одного із найбільших приток Дунаю – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат. Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса: місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод [1].

Територія області перерізана густою мережею рік. Середня густина річкової сітки – 1,7 км/кв.км. Всього в області протікає 9426 рік сумарною довжиною 19723 км. Загальна довжина 155-ти рік, кожна з яких довша 10-ти км, становить 3,43 тис. км. З них, ріки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину більше 100 км кожна.

Загальна протяжність річки Тиси 967 км, з них в межах України – 262 км. На території області вона приймає праві притоки: річки Косовська (41 км), Тересва (56 км), Теребля (91 км), Ріка (92 км), Боржава (106 км). Довжина р. Латориця 191 км, (в межах області 144 км), річки Уж 133 км, (в межах області 107 км) [2].

Більшість річок Закарпаття, в тому числі і річка Теребля, відносяться до малих гірських річок, характерною особливістю яких є практична відсутність мулу в придонній частині, а відтак і відсутність редуцентів, а також короткість трофічних ланцюгів. Хоча невисока температура води гірських річок разом з швидкотечією створюються високу концентрацію розчиненого у воді кисню, відсутність редуцентів робить гірські річки вразливі до забруднення. Низький рівень розвитку інфраструктури сіл та селищ, через які протікають гірські річки Закарпаття, сприяє надходженню в них значної кількості забруднювальних речовин. Джерелами забруднення гірських річок є комунально-побутові стічні води, сільськогосподарські скидні води, атмосферні опади (прилеглі до автошляхів та видобувних підприємств території), тощо. Незважаючи на відносно малу кількість промислових підприємств в області, рівень забруднення річок Закарпаття є досить високим. Тому оцінка екологічного стану річки Теребля є актуальним завданням. Актуальність обраної теми підкреслюється тим, що на річці Теребля є чотири пости (створи) постійного моніторингу річки, які належать різним установам: витік – пост спостереження системи гідрометеослужби; с. Драгово – пост спостереження системи гідрометеослужби; смт Буштино – пости спостереження системи Держекоінспекції та Держводгоспу.

Метою даної дипломної роботи є незалежна оцінка екологічного стану річки Теребля за окремими показниками в межах всієї ділянки протяжності річки, як в межах постійних постів спостереження, так і поза ними. Це дозволить оцінити зміну якості води річки Теребля при протіканні через територію області, що дозволить виявити найбільш значущі джерела забруднення даної річки.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

· вибрати ділянки пробовідбору води річки Теребля від витоку (НПП "Синевір”) до гирла (смт Буштино);

· визначити окремі параметри якості води річки Теребля в різні періоди;

· на основі досліджень провести оцінку екологічного стану річки.

Одержані результати дослідження можуть бути використані для оцінки антропогенного навантаження на річку Тереблю, планування окремих форм господарської діяльності з використанням даної річки, тощо. Все це підкреслює практичну значимість даної дипломної роботи.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що оцінка якості води річки Теребля проводилася в межах всієї ділянки протяжності річки, а не тільки в постах постійного спостереження.

Робота виконана на базі лабораторії Тячівської державної районної екологічної інспекції.

Апробація роботи. Результати роботи доповідалися на підсумковій науковій студентській конференції УжНУ (секція екологія та охорона навколишнього середовища) у 2007-2008 н.р.


 

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Загальна характеристика річки Теребля

Річка Теребля (далі р. Теребля) є правою притокою р. Тиса, її довжина складає 91 км, площа водозабору (сточище) 755 кв.км. Витік річки біля гори Кругла Балка (висота витоку 1242 м над рівнем моря), яка розташована в Національному природному парку "Синевір”. Гирло р. Теребля (впадання в р. Тиса) знаходить на висоті 194 м над рівнем моря. Теребля перетинає два райони Закарпатської області – Міжгірський і Тячівський, а гирло річки знаходиться в Тячівському районі. Відповідні дані наведено в Додатку 1.

У горішній і середній течії р. Теребля перетинає Ґорґани (система гірських хребтів у зовнішній смузі скибових Українських Карпат) і протікає глибокою долиною (до 350 м), у пониззі виходить на Мармароську котловину. Частина води р. Теребля по штучному тунелю (у хребті Бовцарському) завдовжки 3,6 км подається у р. Ріку, на якій збудовано Теребле-Ріцьку гідроелектростанцію (ГЕС).

Річка Теребля має середню ширину 10-35 м (максимальна 54 м), а глибину – 0,7-1,5 м, середня швидкість течії – 18 км/год. Основними притоками р. Теребля є річки Озерянка, Сухар та Уголька. Загальна характеристика основних притоків р. Теребля наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Загальна характеристика притоків р. Теребля [3]

Назва притоку (річки)

Довжина, км

Площа водозабору, кв.км

Озерянка (ліва)

18

114

Сухар (ліва)

14

69

Уголька (ліва)

27

152

Верхня і середня частина басейну р. Теребля розміщена в горах з м'якими покатими схилами, які сильно розчленовані долинами приток. Середня висота водозабору біля с. Колочава (Міжгірський район) 1000 м над рівнем моря, а найбільша висота 1706 м (гора Стримба). Від Ґорґан аж до селища Драгово р. Теребля тече у вузькій долині, яка затиснена з боків горами. Загальний вигляд хребтів Ґорґан наведено в Додатку 2.

Нижня частина басейну р. Теребля припадає на передгір'я і являє собою плато, розчленоване долинами приток на окремі ували висотою не більше 280 м. Середня залісненість водозабору складає 60%, у верхній частині біля водного посту Орстик – 79%, на притоці Озерянка – 83%.

Долина слабозвивиста, вище с. Забронь – V-подібна, шириною від 10 м у витоку до 850 м біля с. Лази, розширюючись біля с. Теребля до 5,5 км. Висота схилів долини 40-60 м. У багатьох місцях біля підніжжя схилів спостерігаються виходи ґрунтових вод. Заплава р. Теребля є рівною, вище с. Драгово чергується по берегах, нижче – двостороння, шириною 40-60 м, іноді до 800 м [4].

Русло р. Теребля є звивистим, з численними порогами і перекатами у верхній і середній течії, часто зустрічаються острови. При впадінні в р. Тиса, русло р. Теребля розгалужується на два рукави. Загальний вигляд окремих ділянок р. Теребля представлено в Додатках 3-5.

Переважну більшість свого шляху р. Теребля долає Міжгірським районом (50% району віднесено до природно-заповідного фонду нашої країни), тому р. Теребля відрізняється відносною чистотою, про що свідчить наявність у воді чутливих порід риб, зокрема форелі. Крім форелі в водах Тереблі можна зустріти харіуса, голяна, налима, підкам'янщика та бистрянку, голавль, тощо. Блище до смт Буштино, де р. Теребля з'єднується з р. Рікою, вода стає менш прозорою, русло річки замулюється і з'являються судаки, окуні, соми, щуки, рибці, чехони та йорші.

На р. Теребля створено водосховище (його називають зеленим озером) завширшки біля 1000 м і довжиною 10 км, при середній глибині – 10 м. Ця штучна водойма створена в 1949-1954 роках, а гребля для Теребля-Рікської ГЕС лише в 1956 році. З цього водосховища вода по штучному тунелю (велетенська труба) через гору потрапляє в ГЕС, яка розташована в селищі Нижня Бистра, а звідти в р. Ріка. Така інженерна задумка сприяє значному перепаду висот, що сприяє потужності ГЕС.

Хоча сама Теребля-Рікська ГЕС знаходиться поза межами р. Теребля, на наш погляд, кілька слів сказати про цю споруди є доцільним. Бетонна гребля ГЕС має довжину 110 м, а її висота 47 метрів. З них близько 20 м знаходиться над водою, решта під водою (з них біля 10 м – під намулом). Загальний вигляд водосховища ГЕС наведено в Додатках 6-7. Теребля-Рікська ГЕС віднесена Кабінетом міністрів України (Постанова № 1170 від 28.07.2003 р.) до особливо важливих об'єктів електроенергетики [5].

Наведемо кілька статистичних даних [6]:

- водосховище має корисний об'єм води в 19 мільйонів метрів кубічних;

- напірний тунель (з р. Теребля) завдовжки 3635 м;

- ГЕС виробляє близько 133 млн. кВт´год. електроенергії в рік;

- швидкість руху турбін – 7 тисяч обертів на хвилину (найбільший показник в Європі);

- у 2006 році ГЕС відсвяткувала 50-річний ювілей.

Отже, наведена загальна характеристика р. Теребля свідчить про те, що дана річка є гірською річкою з високою середньою швидкістю течії, а басейн річки охоплює відносно чисті ділянки Закарпаття.

1.2. Еколого-економічне зонування території басейну р. Теребля. Основні джерела забруднення води

Басейн р. Теребля охоплює переважно два райони Закарпатської області – Міжгірський та Хустський, і лише частково – Тячівський район [7].

Міжгірський район відноситься до гірських районів області і є одним з найбільш екологічно чистих, адже понад 50% площі району (загальна площа району – 1,2 тис. кв. км або 9% території області) віднесено до природно-заповідного фонду України. Лісистість району складає біля 65% (переважно букові та хвойні ліси).

У верхній частині Тереблянської долини розташований національний природний парк "Синевір” на території якого бере початок р. Теребля. Сама Тереблянська долина містить унікальні ландшафти та лісові масиви, де зустрічаються "праліси”, які віднесено ЮНЕСКО до спадщини людства (фрагменти Карпатського біосферного заповідника).

В Міжгірському районі зареєстровано до 200 суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність в лісовій та лісопереробній, харчовій, легкій та туристичній галузі. Домінуючим напрямком діяльності в районі є надання туристично-рекреаційних послуг. Розвинутими є всі види рекреації та туризму (пішохідний, кінний, водний, велосипедний, автомобільний), "зелений” туризм, а також мережа об'єктів гірськолижного спорту. При наявності значної кількості баз відпочинку, розвиток інфраструктури галузі є недостатнім особливо щодо поводження з побутовими відходами, відведенням комунально-побутових стічних вод, тощо.

На території району відсутні екологічно-небезпечні підприємства. Лідерами лісопереробної галузі є підприємства ТОВ "Стен-ЛТД” та АТ "Міжгірський лісокомбінат”, якими виробляється 98,3% продукції району. Машинобудівний комплекс представлено ВАТ "Селена”, Колочавським заводом технологічного обладнання, Майданським заводом пластмас, ДП "Електрон” концерну "Електрон”.

Значної уваги в Міжгірському районі приділяють використанню вторинних лісових ресурсів (дикорослі плоди, ягоди, гриби, тощо), на використання яких щороку район одержує ліміти.

Згідно даних [1] середній скид стічних вод протягом 2003-2006 років в р. Теребля (на території Міжгірського району) складає 150 тис. куб. м в рік, а середня кількість забруднювальних речовин – 63 тонни (переважно це комунально-побутові стічні води населених пунктів). Цей показник є одним із найменших в області, проте це лише статистичні дані, які не враховують всі можливі джерела забруднення річки.

Хустський район відноситься до передгірних районів Закарпатської області і займає площу 1 тис. кв. км. Лісистість району перевищує 50%, причому домінують цінні породи дерев – біля 85% бук та біля 10% дуб. В межах району є три постійних лісокористувача – Хустське державне лісогосподарське підприємство (площа 33764 га), філіал "Хустдержспецлісгосп” (площа 11300 га) та Закарпатський лісотехнічний технікум (площа 3650 га). Середня щорічна лісозаготівля складає біля 35 тис.м.куб. і ця деревина йде як на задоволення лісопереробних підприємств району, зокрема ТОВ "Екран-ЗЛК”, так і інших лісопереробних підприємств області: фірма "ЕНО-меблі ЛТД” (м. Мукачево), ТОВ "Стен ЛТД” (смт Міжгір'я”), тощо.

Значної уваги в Хустському районі приділяють використанню вторинних лісових ресурсів (дикорослі плоди, ягоди, гриби, тощо), на використання яких щороку район одержує ліміти.

На території району знаходяться угіддя Карпатського біосферного заповідника – Угольський масив, урочище Кирещі (заповідник державного значення, який називають "Долиною нарцисів”). Природно-заповідний фонд складає 15% площі району.

Одним із багатств Хустського району є мінеральні та термальні води, які забезпечують рекреаційну привабливість району. Три суб'єкти діяльності в районі одержали ліцензію на право експлуатації поклади мінеральних вод: Санаторій "Шаян”, ТОВ "Аква” та ТОВ "Шаянські мінеральні води”. Крім того, ПП. "Велетень” (с. Велятино) одержало ліцензію на експлуатацію покладів мінеральних вод "Нарцис” (с. Велятино). На території Хустського району розвідані три свердловини термальних мінеральних вод, які сьогодні не використовуються.

Однією із особливостей Хустського району в порівнянні з іншими районами Закарпатської області є багатство надр. На території району розвідано біля 30 покладів рудних та нерудних корисних копалин. Хустський район – один із найбагатших районів світу за покладами цеолітів. Так, ДП "Сокирницький цеолітний завод” видобуває і переробляє цеоліт з єдиних покладів в Україні (розвідані та затверджені запаси цеоліту – 125 млн. тонн). Сировинні запаси галузі будівельних матеріалів представлені п'ятьма покладами будівельного каменю, зокрема Рокосівські поклади андезитів (запаси понад 33 млн.м.куб.). Основним підприємством цієї галузі є ВАТ "Хустський кар'єр”. На території району розвідано і частково експлуатується десять покладів цегляно-черепичних глин і суглинків (запас біля 9 млн.м.куб.). Працює завод по виготовленню високоякісної цегли – ТОВ "Липчанблок” (проектна потужність – 15 млн. штук умовної цегли в рік).

В межах району зареєстровано 79 суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких 12 – промислових підприємств (15,2% промислових підприємств області). Серед цих підприємств чотири підприємства легкої промисловості (ТОВ "Тріо”, ТОВ "Демоз”, ТОВ "Яс-експорт-Хуст”, СП "Віштекс”), чотири підприємства харчової промисловості (ВАТ "Шаяни”, ТОВ "Заповітні карпатські джерела”, ТОВ "Шавянські мінеральні води”, ЗАТ "Хустський м'ясокомбінат”), КП "Хустська районна типографія”, ДП "Сокирницький цеолітний завод”, ТОВ "Липчанбдок” та ВАТ "Закарпатський металургійний завод” (сьогодні не працює). Характерною особливістю промислових підприємств Хустського району є виробництво продукції з використанням давальницької сировини, що дещо знижує тиск на природне середовище.

В Хустському районі достатньо розвинута туристична та рекреаційна галузь, хоча інфраструктура об'єктів даної сфери є недостатньо розвинутою.

Однією із проблем району є стан малих річок, в тому числі і р. Теребля. Це зумовлено тим, що річки протікаючи через територію населених пунктів забруднюються комунально-побутовими стічними водами (в ряді населених пунктів відсутня каналізація або робота цих мереж є незадовільною). Крім того, в районі незадовільна організація збору та складування промислових і побутових відходів, тому часто мають місце стихійні сміттєзвалища які розташовуються і на берегах річок. Ведення лісорозробок та лісозаготівлі через недостатність державного фінансування проводиться застарілими методами (на схилах, з використанням техніки, а не трелювання, тощо), що призводить до порушення ґрунтового покриву лісів та ерозії ґрунтів. Ці процеси негативно впливають на русла річок, що призводить до утворення острівних наносів родючого ґрунту, на яких в посушливі періоди виникають деревно-кущова рослинність (чагарники).

Згідно даних [1] середній скид стічних вод протягом 2003-2006 років в річку Теребля (на території Хустського району) складає 270 тис. куб. м в рік, а середня кількість забруднювальних речовин – 91 тонна (переважно це комунально-побутові стічні води населених пунктів).

Гирло річки Теребля знаходиться біля смт Буштино (Тячівський район), проте річка охоплює лише невелику частину Тячівського району.

Отже, охарактеризувавши райони, через які протікає р. Теребля можна зробити висновок, що основними джерелами забруднення річки є комунально-побутові стічні води населених пунктів, об'єктів туризму і рекреації, а також стихійні сміттєзвалища на берегах річки. Вплив промислових джерел забруднення на стан р. Теребля є незначним.

Серед населених пунктів, які можуть визначати стан р. Теребля слід відмітити: с. Синевір, с. Негровець, с. Колочава, с. Забрідь, с. Драгово, с. Чумальово, с. Дулово, с. Теребля, с. Вонігове, смт Буштино (Додаток 1). 

1.3. Класифікація якості вод р. Теребля за даними моніторингу довкілля

Як вже зазначалося у вступі, на р. Теребля діють чотири постійних пости спостереження (моніторингу) стану річки: витік (пост системи гідрометеослужби), с. Драгово (пост системи гідрометеослужби), смт Буштино (спарені пасти системи Держекоінспекції та держводгоспу). Визначення параметрів якості води р. Теребля проводиться безперервно за 22 показниками стану, та щоквартально також за вмістом сполук важких металів. Систематизовані дані за 2006-2007 роки представлені лише для гирла річки [1, 2, 8], а результати моніторингу стану р. Теребля представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Результати визначення параметрів якості води р. Теребля (гирло, смт Буштино) за 2006-2007 роки

 

Показники якості води

1

2

3

4

5

6

7

Середнє значення показника за 2006 рік

7,6

б/к

1,52

12,18

25

0,09

0,030

Середнє значення показника за 2007 рік

12,4

б/к

1,74

10,56

25

0,10

0,038

Мінімальне значення показника за 2007 рік

4,0

б/к

1,21

8,41

7

0,06

0,010

Максимальне значення показника за 2007 рік

23,0

б/к

2,24

12,35

73

0,14

0,053

Продовження таблиці 1.2

 

Показники якості води

8

9

10

11

12

13

14

Середнє значення показника за 2006 рік

2

140

4,94

16,54

8,05

0,006

0,34

Середнє значення показника за 2007 рік

2

155

8,93

16,66

8,01

0,018

0,33

Мінімальне значення показника за 2007 рік

2

137

6,00

12,80

7,88

0,001

0,12

Максимальне значення показника за 2007 рік

3

204

14,90

19,80

8,12

0,051

0,46

Продовження таблиці 1.2

 

Показники якості води

15

16

17

18

19

20

21

22

Середнє значення показника за 2006 рік

3,13

-

-

0,05

2,35

2,97

1,87

1,10

Середнє значення показника за 2007 рік

3,13

0,111

208

0,04

2,51

2,83

2,25

0,58

Мінімальне значення показника за 2007 рік

2,20

0,075

154

0,02

1,78

2,60

2,00

0,45

Максимальне значення показника за 2007 рік

4,11

0,146

240

0,07

3,78

3,10

2,45

0,65

Примітка. Позначення показників якості води: 1 – температура, °С; 2 – колір, бали; 3 – БСК5, мгО2/дм3; 4 – розчинений у воді кисень, мг/дм3; 5 – концентрація завислих речовин, мг/дм3; 6 – Нітроген амонійний, мгN/дм3; 7 – Нітроген нітритний, мгN/дм3; 8 – Нітроген нітратний, мгN/дм3; 9 – загальна мінералізація, мг/дм3; 10 – вміст хлорид-іонів, мг/дм3; 11 – вміст сульфат-іонів, мг/дм3; 12 – рН; 13 – концентрація СПАР, мг/дм3; 14 – вміст загального Феруму, мг/дм3; 15 – ХСК, мгО2/дм3; 16 – вміст сполук Мангану(ІІ), мг/дм3; 17 – електропровідність, mS/sm; 18 – Фосфор фосфатів, мгР/дм3; 19 – окиснювальність перманганатна, мгО2/дм3; 20 – загальна твердість, ммоль/дм3; 21 – вміст іонів Кальцію, мг/дм3; 22 – вміст іонів Магнію, мг/дм3.

Результати моніторингу якості води р. Теребля в 2006-2007 роках свідчать про те, що значення показників якості води р. Теребля є задовільними, крім концентрації завислих речовин, яка є надто високою. При цьому слід відмітити значну розбіжність показників якості води в 2006 та 2007 роках в бік погіршення, зокрема зростання температури, зростання величини БСК5, зниження концентрації розчиненого у воді кисню, зростання вмісту нітрат-іонів, зростання загальної мінералізації та вмісту хлорид-іонів, різке зростання вмісту синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР). Більшість цих показників відображають вплив на стан води р. Теребля комунально-побутових стічних вод (промислові підприємства в басейні річки відсутні), а також об'єктів рекреації, які використовують хлоридно-натрієві мінеральні води с. Драгово (зростання мінералізації води та вмісту хлоридів).

Більшість показників якості води р. Теребля за якими проводиться моніторинг її стану змінюються несистематично. Наприклад, зміна вмісту СПАР носить стрибкоподібний характер, дані наведено на рис. 1.1. Аналогічні залежності спостерігаються відповідно і для фосфат-іонів та нітрат-іонів, представлених на рис. 1.2, 1.3. В той же час зростання вмісту хлорид-іонів у воді річки носить наростаючий характер, що свідчить про надходження в річку стічних вод із підвищеним вмістом хлорид-іонів, дані наведено на рис. 1.4, хоча саме вода р. Теребля використовується для комунально-питного водопостачання. Загальний вміст хлорид іонів у воді р. Теребля є невисоким.

Рис. 1.1. Зміна концентрації СПАР у воді р. Теребля.

Рис. 1.2. Зміна концентрації фосфат-іонів у воді р. Теребля.

Рис. 1.3. Зміна концентрації нітрат-іонів у воді р. Теребля.

Рис. 1.4. Зміна концентрації хлорид-іонів у воді р. Теребля.

Слід зазначити, що представлені результати моніторингу якості води р. Теребля стосуються лише постів спостереження в гирлі (смт Буштино), де є відчутним і влив самого селища. Тому оцінка стану води р. Теребля на різних ділянках є актуальною.

Важливим є проведення класифікації якості води р. Теребля, яка використовується для порівняння стану подібних водойм або окремих його ділянок, що дозволяє робити висновки про екологічний стан водойми.

Класифікацію якості води водойм проводять двома підходами:

· на основі рекомендацій Водної Рамкової Директиви Європейського Союзу [9];

· на основі "Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями” [10], яка затверджена Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (тепер – Міністерство охорони навколишнього природного середовища) за погодженням з Державним комітетом України по гідрометеорології та Державним комітетом України по водному господарству (тепер – Державний комітет України по меліорації та водному господарству).

У відповідності з Водною Рамковою Директивою ЄС класифікацію якості вод проводять за п'ятьма класами якості, наведених в табл. 1.3. На основі цієї класифікації проводять картографування виділяючи відповідні класи водойм кольором: І клас – голубий, ІІ клас – зелений, ІІІ клас – жовтий, IV клас – оранжевий; V клас – червоний. Це дозволяє легко оцінити стан водної мережі будь-якої території. Класи якості води водойм обираються за найгіршим показником стану.

Таблиця 1.3

Класифікація якості вод у відповідності з Водною Рамковою Директивою ЄС

Показник якості

Розмірність

Класи якості вод

І

ІІ

ІІІ

IV

V

Розчинний кисень

мг/дм3

> 7

> 6

> 5

> 4

< 4

БСК5

мгО2/дм3

< 3

< 5

< 10

< 25

> 25

Перманганатна окислюваність

мгО2/дм3

< 5

< 10

< 20

< 50

> 50

ХСК

мгО2/дм3

< 10

< 25

< 50

< 125

> 125

рН

-

6,5-8,5

Вміст іонів амонію

мг/дм3

< 0,2

< 0,3

< 0,6

< 1,5

> 1,5

Вміст нітрит-іонів

мг/дм3

< 0,01

< 0,06

< 0,12

< 0,3

> 0,3

Вміст нітрат-іонів

мг/дм3

< 1

< 3

< 6

< 15

> 15

Загальний Нітроген

мг/дм3

< 1,5

< 4

< 8

< 20

> 20

Вміст фосфат-іонів

мг/дм3

< 0,05

< 0,1

< 0,2

< 0,5

> 0,5

Загальний Фосфор

мг/дм3

< 0,1

< 0,2

< 0,4

< 1

> 1

Примітка. Лімітується також вміст сполук токсичних елементів, концентраційні межі яких не представлені в таблиці.

У відповідності з наведеними значеннями параметрів якості води р. Теребля (див. табл. 1.2) та концентраційними межами цих параметрів (див. табл. 1.3), вода р. Теребля за більшістю показників відноситься до І класу якості, проте за вмістом нітрит- та нітрат-іонів вода річки відноситься до ІІ класу якості. Отже, вода річки Теребля відноситься до ІІ класу якості у відповідністю з Водною Рамковою Директивою ЄС.

У відповідністю з "Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями” змістовна оцінка якості води передбачає оцінку значної кількості параметрів, які об'єднують в межах трьох блоків (блокові індекси): блок забруднення компонентами сольового складу, блок трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників та блок специфічних показників токсичної і радіаційної дії. На основі показників цих блоків розраховують екологічний індекс якості води, який є узагальненою оцінкою якості поверхневих вод.

Дана методика передбачає виділення класів і категорій якості вод за їх станом, так класів і категорій вод за ступенем їх чистоти (забруднення). Класифікація вод представлена в таблиці 1.4 [10].

Таблиця 1.4

Класи і категорії якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за екологічною класифікацією

Клас якості вод

І

ІІ

ІІІ

IV

V

Категорія якості вод

1

2

3

4

5

6

7

Назва класів і категорій якості вод за їх станом

Відмінні

Добрі

Задовільні

Погані

Дуже погані

Відмінні

Дуже добрі

Добрі

Задовільні

Посередні

Погані

Дуже погані

Назва класів і категорій якості вод за ступенем їх чистоти (забруднення)

Дуже чисті

Чисті

Забруднені

Брудні

Дуже брудні

Дуже чисті

Чисті

Досить чисті

Слабко забруднені

Помірно забруднені

Брудні

Дуже брудні

Як видно з таблиці 1.4 виділяють п'ять класів якості вод та відповідно сім категорій. Виділення класів і категорій вод проводиться у відповідності із значеннями показників якості води водойм.

Моніторинг води р. Теребля проводиться переважно за загальними показниками якості (див. табл. 1.2), тому в таблиці 1.5 представлено лише значення показників якості вод трофо-спаробіологічного блоку.

В той же час, внаслідок зростання у воді річки Теребля концентрації СПАР (відносяться до специфічних речовин токсичної дії), наводимо нормативи вмісту СПАР у воді (мг/дм3): 1 категорія – 0; 2 категорія – <0,010; 3 категорія – 0,010-0,020; 4 категорія – 0,021-0,050; 5 категорія – 0,051-0,100; 6 категорія – 0,101-0,250; 7 категорія – >0,250.



--------------- Повну версію реферата можна скачати на початку (у верхній частині) сторінки ---------------



Реферат на тему: Дослідження екологічного стану та хімічного складу річки Теребля (дипломна робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2014. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.  Створити сайт безкоштовно