Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія всесвітня

Видатні люди рідного краю (реферат)



Велич кожного краю — в людях, які тут живуть. І особливо в тих людях, котрі своїми справами зробили внесок у розвиток нау­ки, культури. Багато видатних людей, що прославили Київщину, народилося і виросло в області.

Подаємо короткі біографії найвідомиших з них.

Ярослав Мудрий

Перші роки життя Ярослава минули поблизу Києва.

На 10-му році життя, він був відірваний від матері та поставлений батьком, київським князем Володимиром Великим, намісником у Ростово-Суздальській землі. Потім Яро­слава переведено до Новгорода Великого, де чверть століття він був на Новгородському престолі. Саме звідти він організував свої перші походи проти ворогів. У 1014 році Ярослав наважився виступити проти свого батька. Це спричинило до нечуваного ра­ніше на Русі спалаху кривавої боротьби між нащадками Воло­димира Великого. Переміг Ярослав, якому довелося зосередити зусилля на відбудові країни та стольного града Русі — Києва.

Ярослав остаточно розгромив печенізькі орди у 1036 році і зо­середив свої зусилля на внутрішніх справах. Він виступив ініціа­тором упорядкування законодавства. За роки його правління у Києві було створено перше писане зведення законів Київської Ру­сі — «Руську Правду». Ярослав розбудував Київ, прикрасив його величними спорудами.

З ім'ям Ярослава Володимировича пов'язаний небачений до­ти розквіт давньоруської культури і наукових знань. Тому не дивно, що саме за часів Ярослава у Києві в 1037—1039 роках бу­ло створено перший літописний звід. На давньоруських землях відкрито багато шкіл, в яких дітей навчали грамоти. Можливо, розповіді літописців про любов Ярослава до вченості та мудрості дали привід прийдешнім поколінням наректи його Мудрим. Ці успіхи сприяли підвищенню авторитету давньоруської держави в середньовічному світі. Так, три дочки Ярослава були королевами інших держав Західної Європи. Ярослав дожив до похилого віку і помер 20 лютого 1054 року у зеніті своєї могутності та сла­ви у віці 76 років.


 

Василь Григорович-Барський

Народився 1 січня 1701 року в Києві, у сі­м'ї крамаря. Закінчив церковнопарафіяльну школу, вступив у 1715 році до Київської Ака­демії. Не закінчивши її, вирушив у подорож. У 1723—1747 роках відвідав Польщу, Угор­щину, Німеччину, Грецію, Італію, Палести­ну, Сірію, Аравію та Єгипет. Залишив опис подорожі, ілюстрований малюнками. «Манд­ри Василя Григоровича-Барського по святих місцях Сходу з 1723 по 1744 роки» вперше надруковані у 1778 році. У своїй праці він описує архітектуру міст, природу, життя людей... Повернувшись додому, помирає 7 жовтня 1747 року в Києві. Могила видатного мандрівника не збе­реглася.


 

Марія Приймаченко

Народилася ЗО грудня 1908 року в селі Болотня (тепер Київської області). Український майстер народного декоративного розпису, народний художник України з 1988 року.

У дитинстві захворіла на тяжку хворобу — поліомієліт. Але Марія Овксентіївна гідно і мужньо перенесла усі життєві знегоди. У 1936 році Марію Овксентіївну запрошують до майстерень при Київському музеї Україн­ського мистецтва. Вона малює, вишиває, захоплюється керамікою. З багатьох її творів виділимо:

серію малюнків «Звірі з Болотні» (1935—1941 роки), цикл «Людям на радість» (1960—1966 роки);

ілюстрації до дитячих книжок «Ой коники-сиваші» (1968 р.), «Товче баба мак», «Журавель» (1970 р.), «Чорногуз прий­має душ» (1971 р.). Відзначена Державною премією УРСР ім.Т. Г. Шевченка, 1966 р.


 

Володимир Малик (Сиченко)

Народився 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Макарів-ського району Київської області. Під час Великої Вітчизняної війни добровільно вступив до Київського народного ополчення, потрапив у полон. У1950 році закінчив Київський університет. Учителював на Полтавщині та Київщині. Працює переважно у жанрі історичної про­зи. Романи «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний верш­ник» (1976 р.), «Шовковий шнурок» (1977 р.) склали тетралогію «Таємний посол». Автор романів «Князь Кий» (1982 р.), «Черлені щити» (1985 р.), «Горить свіча» та ін. Ос­новна тема цих творів — боротьба україн­ського народу проти монгольських, туре­цьких, татарських, польських завойовни­ків, соціального гноблення. Володимир Кирилович романти­зує лицарство і чесноти простих людей. За твори історико-пат-ріотичної тематики для дітей удостоєний премії ім. Лесі Укра­їнки (1983 р.).


 

Ліна Костенко

Народилася 19 березня 1930 року в місті Ржищеві, українська поетеса. У1956 році закінчила Літературний інститут ім. О.М. Горь-кого у Москві. Друкується з 1946 року. Вже перші збірки Ліни Василівни «Проміння Землі» (1957р.), «Вітрила» (1958р.), «Ман­дрівки серця» (1961 р.) засвідчили прихід у літературу талановитої поетеси, сильної ін­дивідуальності. Глибоко пережите грома­дянське і мистецьке кредо Костенко з честю пронесла через важкі випробування застійних часів. Після шістнадцятирічної перерви вийшли збірка «Над берегами вічної землі» (1977 р.), пізніше — історичний роман у віршах «Маруся Чурай» (1979 р.) та ін. За цей роман і збірку поезій «Неповторність» Ліна Ва­силівна удостоєна Державної премії України ім. Т. Г. Шевчен­ка (1987 р.). Твори Ліни Костенко перекладено багатьма мо­вами.


 

Павло Попович

Народився 5 жовтня 1930 року в місті Узин Білоцерківського району Київської області, льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радян­ського Союзу, генерал-майор авіації, кандидат технічних наук. Закінчив Магнітогорський ін­дустріальний технікум (1951 р.), військове аві­аційне училище (1954 р.) та Військово-повіт­ряну інженерну академію ім. М.Е. Жуков­ського (1968 р.). З 1960 року в загоні космо­навтів. 12—15 серпня 1962 року пілотований Павлом Романовичем корабель «Восток-4» здійснив перший у світі груповий політ з ко­раблем «Восток-3» (космонавт А. Г. Ніколаєв). З—19 липня 1974 ро­ку як командир корабля разом з Ю. П. Артюхіним здійснив косміч­ний політ. «Союз-14», на якому стартували космонавти, 5 липня був зі-стикований з орбітальною станцією «Салют-3». Під час польоту екіпаж виконав велику програму науково-технічних і медико-біологічних досліджень та експериментів.

Отже, скільки талановитих, добрих, роботящих людей навко­ло вас. Видатна людина не тільки та, що уславилася на весь світ. Кожна людина — це особистість, кожна людина робить і робитиме свій внесок у розвиток господарства, науки, культури рідного се­ла, району, міста. Кращі працівники підприємств, освіти, культу­ри, науки — це також видатні люди рідного краю. І про них теж треба знати, розповідати, збагачувати їхній досвід.

Освіта

Можливо, ви часто чули від своїх рідних, що треба бути освіче­ною людиною, треба вчитися, набувати знань для того, щоб потім віддавати їх людям, допомагати, брати участь у розвитку госпо­дарства, культури, освіти свого краю. Про освічених людей, які передають свої знання іншим, використовують їх для підвищен­ня добробуту, культури, зміцнення здоров'я всієї громади, завж­ди говорять з повагою. Однією з перших ознак освіченості народу є писемність і наявність шкіл, а також бібліотек, де зберігаються знання з усього світу, надбані людством протягом віків.

1. Першопочатки писемності

У східних слов'ян (русів) писемність існувала з давніх-давен. Про це свідчать дані арабських, перських та інших авторів. На думку сучасних учених, це були берестяні грамоти, а на них — докириличне письмо — «черти і різи». Ще одним доказом існуван­ня у наших предків свого письма є абетка, знайдена професором С. Висоцьким у Софіївському соборі. На думку Висоцького, вона є докириличним письмом, перехідним варіантом від грецького до кирилиці. Створена 863 року грецьким місіонером на Балкан-ському півострові Костянтином (Кирилом) і Мефодієм, слов'ян­ська абетка набула після запровадження 988 року християнства великого поширення.

2. Перші школи

Першу (відому) школу було відкрито при дворі київського кня­зя Володимира Святославовича у Х ст. «Року 988 Володимир же... почав ставити по містах церкви і попів, приводити по містах і се- Софіівська абетка (фрагмент)

Металеві писала з Київського Подолу

лах людей на хрещення. Пославши, почав забирати в нарочитої чалі (у знатних високопоставлених людей) дітей і віддавати їх на навчання книжне... » Спочатку ця школа могла бути при княжому палаці, а згодом і при новозбудованій церкві Богородиці (988— 996 роки), що більше відома як Десятинна. У школі навчали кіль­кох арифметичних дій, читати і писати.

У школах за часів Ярослава Мудрого вже не просто навчали гра­моти, а викладали науки. Діти були повністю ізольовані від домаш­нього впливу батьків. Як свідчать писемні джерела, основу навчання становили сім вільних мистецтв: граматика, риторика, діалектика, геометрія, арифметика, астрономія і музика. Вчилися у цій школі здебільшого діти з князівсько-боярського середовища, які після нав­чання мали поповнювати лави вищого ешелону державної та церков­ної влади. Паралельно були й школи, де навчали дітей з нижчих су­спільних верств населення, вихованці цих шкіл мали поповнювати склад Церковних служок, переписувачів книг тощо.

3. Перша велика бібліотека

Київський князь Ярослав Мудрий багато зробив для розвитку освіти і культури Київської Русі. Є свідчення, що за Ярослава Мудрого у стінах Софіівського собору (1037р.) було засновано ве­лику бібліотеку, яка стала навчальною базою школи, майстернею, де перекладали та переписували книжки. Ця бібліотека не дійшла до наших днів. Її й досі не знайдено.

4. Розвиток освіти у наш час

У наш час практично все населення охоплене шкільною осві­тою. 1996 року в області працювало 875 (у м. Києві — 742) постій­них дитячих дошкільних закладів. У них виховували понад 61 тисячу дітей (у м. Києві — 95 тисяч).

Бібліотека Києво Могилянської академії Сучасна школа (м Ірпінь)

В області 797 загальноосвітніх шкіл (у Києві — 398), у них навчалося близько 268 тисяч учнів (у Києві — 350 тисяч).

Учителів і вихователів для шкіл і дитячих садків готують пе­дагогічні училища в Києві, Богуславі, Ржищеві, Білій Церкві. Майже в кожному районі області є професійно-технічні учили­ща, де учні мають змогу набути необхідну професію. В області працює 9 ліцеїв та одна гімназія. У Києві їх набагато більше. У кожному селі, районі, школі є бібліотеки, які задовольняють по­треби людей в освіті та самоосвіті. Кожна прочитана книжка роз­ширює знання людини, робить її більш освіченою. У кожному ра­йоні області видають газети, журнали, які сповіщають людей про останні події в житті суспільства, розвитку освіти, культури, охорони здоров'я тощо. Це теж джерела знань, що допомагають людині стати освіченою, набути нових знань. Цьому слугують й теле- і радіопередачі.

Вищу освіту можна здобути в Переяславі-Хмельницькому, Бі­лій Церкві, Ірпені і, безумовно, в Києві, який є найбільшим уні­верситетським центром не тільки області, а й усієї України.

Пам'ятки природи, історії та культури

На цей час у Київській області є 2720 пам'яток: археології — 105, містобудування і архітектури — 65, історії та мистецтва — 2550. Ми не маємо змоги хоча б коротко охарактеризувати кожен з них. Тому подаємо відомості про найвідоміші. Останнім часом на Київщині взято на облік 89 нових пам'яток. Їх дослідження на ос­нові архівних та опублікованих джерел триває й сьогодні.

Добраничівська стоянка — стоянка часів пізнього палеолі­ту (10—35 тис. років тому), досліджена в селі Добраничівці Ки­ївської області у 1953, 1967, 1969, 1970 роках. Виявлено залиш­ки господарчо-побутових комплексів, знайдено крем'яні та кіс­тяні знаряддя. Інтерес становить унікальна янтарна статуетка жінки. На території розкопок стоянки 1977 року відкрито му­зей. Місця поселень стародавніх людей оголошено археологіч­ними пам'ятками.

Від поселень стародавніх людей перенесемося на високі

Знахідки добраничівської стоянки


пагорби над сивим Дніпром, де розкинувся стародавній і вічно юний Київ. Тут серед зелені каштанів стоять давні свідки нашої історії — Софіївський собор, Золоті ворота, Києво-Печерська лавра, Видубецький монастир. Кирилівська церква. Це всесвітньовідомі твори давньоруських зодчих, архітектурні пам'ятки Київської Русі.

Софіївський собор всесвітньовідома пам'ятка історії, архі­тектури і монументального живопису першої половини XI ст. Спо­руджено в період князювання Ярослава Мудрого на честь перемо­ги над печенігами 1036 року. Назва собору походить від грецько­го слова софія — мудрість. Собор збудовано як головний митропо­личий храм Русі. Імена його будівельників невідомі. Софіївський собор прикрашений мозаїкою, що гармонійно поєднується з фрес­ковим живописом. Особливу цінність серед фресок собору стано­вить груповий портрет сім'ї Ярослава Мудрого. За свою багатові­кову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, частко­ві руйнування, ремонтні перебудови. З 1934 року архітектурний комплекс Софіївського собору оголошено державним архітектур­но-історичним заповідником.

Софіївський собор


Вишгород



Вишгород один з центрів давньослов'янської писемності. Відоме місто Київської Русі. Тісно пов'язаний з Києвом, Вишгород вперше згадують у літописах 946 року як резиденцію княгині Оль­ги — «Ольжин град». У 1072 році у Вишгороді відбувся з'їзд кня­зів — синів Ярослава Мудрого Ізяслава, Святослава, Всеволода та знатних мужів, на якому було доповнено відомий збірник законів Київської Русі — «Руську Правду». Вважають, що тут написано напівлегендарні «Житія Бориса і Гліба», які є видатними пам'ятками давньоруської літератури.

Пам'ятник-музей визволення Києва відкрито у 1958 році в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. Він встановлений на місці, де в жовтні — на початку листопада під час Київської операції 1943 року був командний пункт Першо­го Українського фронту (командуючий — генерал армії М.Ф.Ватутін). Висота монумента 25 метрів. Частину території Вишгород­ського району оголошено державним заповідником. У ньому збе­реглися польові оборонні споруди: бліндажі, спостережні пункти М.Ф.Ватутіна, генералів К.С.Москаленка, П.С.Рибалка та ін. У Нових Петрівцях у 1980 році відкрито діораму «Битва за Київ. Лютізький плацдарм».

Монументальний знак початку відліку відстаней від цент­ру Києва. На майдані Незалежності в місті Києві, біля поштамту, височить мармурова колона з постаттю архістратига Михаїла — покровителя Києва, коло підніжжя якої зафіксовано географічні координати відстані до обласних центрів України, столиць дер­жав —членів Всесвітнього поштового союзу. Збудовано цю диво­вижну пам'ятку з ініціативи Міністерства зв'язку України та Ки­ївської міської держадміністрації у 1996 році.

Але не можна перелічити усі пам'ятки. Разом з учителем, това­ришами, батьками ознайомтеся з тими пам'ятками природи, істо­рії та культури, які є у вашому селі, районі, місті. Дізнайтеся про


 

Пам'ятник визволителям Києва


Знак початку відліку відстаней


 

83

історію їхнього походження, чим вони уславлені, яку роль віді­грають у становленні культури вашого краю.

Вивчення пам'яток історії та культури

Вивчення рідного краю і міста допоможе засвоїти шкільний курс географії та історії. Із стислих, коротких описів підручника важко уявити, як відбувалися різні історичні події. Інша справа — безпосереднє ознайомлення з історичним місцем.

Щоб зібрати цікаві й корисні відомості, треба насамперед склас­ти план майбутніх досліджень, передбачивши, що саме треба вив­чати і в якій послідовності. Визначити найважливіші визначні міс­ця, виробити маршрут екскурсії можна лише після ознайомлення з літературою з історії краю та з матеріалами краєзнавчих музеїв.

Матеріали з історії свого краю, зібрані під час туристичних походів і екскурсій, треба акуратно записувати. Під час підго­товки до походу, коли збирають попередні відомості з книжок, слід записувати їх до окремого зошита, спочатку викласти ко­роткі дані про район, шляхами якого мають подорожувати, по­тім — відомості про історію головних населених пунктів, через які доведеться пройти.

Музей Г. Сковороди у Переяславі Скіфський таз-лутерій. V ст. до н. е.

Ідучи своїм маршрутом, треба вести щоденник і записувати щодня все те, що оглянули, розшукали, про що дізналися. Особливу увагу слід приділити запису розповідей очевидців, перека­зів і легенд історичного характеру; важливо фіксувати де, коли і від кого записано усне оповідання і, якщо це не розповідь оче­видця, а переказ про далеке минуле, треба з'ясувати, від кого по­чув його оповідач.

Повернувшись додому, потрібно опрацювати зібрані матеріа­ли, уважно переглянути записи, окремі відомості з різних тем, картки, фотографії та малюнки скласти в альбоми.

Упорядковані щоденники, альбоми і зошити можуть допо­могти на уроках географії та історії, на заняттях у гуртках юних краєзнавців.

Якщо юні краєзнавці виявляють нові, невідомі досі ученим па­м'ятки минулого (старовинну хату, старі книги або документи тощо), то про своє відкриття необхідно сповістити місцевий му­зей. Юні краєзнавці не лише вивчають історичні та культурні па­м'ятки свого краю, а й допомагають охороняти їх.

Вивчення минулого нашої країни

У кожному краї є цікаві пам'ятки старовини; вивчити їх, зро­зуміти і описати може і школяр. У будь-якому місті можна знай­ти багато тем для роботи юних краєзнавців, а у великих містах майже кожна вулиця, площа, навіть будинок мають цікаву істо­рію. Багато міст і сіл пишається тим, що в них народилися, жили і працювали видатні люди нашого минулого. Створено музеї, присвячені їхній діяльності. Ці музеї бажано відвідати.

Важливим і цікавим завданням юних краєзнавців у сіль­ській місцевості є вивчення старовинних житлових будівель селян. Такі споруди бажано сфотографувати або намалювати,

 

 

Музей архітектури і побуту України Пам'ятник Т.Г. Шевченку у Києві

скласти їх план, точно зазначивши, де вони знаходяться, коли і ким збудовані.

Життя Тараса Григоровича Шевченка — великий приклад служіння народові. У нашій області є багато пам'ятних місць, по­в'язаних з життєвим шляхом великого сина українського наро­ду. Країна дбайливо оберігає ці місця, пишається ними. Сотні ти­сяч людей щороку відвідують їх. Походи та екскурсії місцями, пов'язаними з життям і діяльністю Шевченка,— благородне за­вдання юних краєзнавців.



--------------- Повну версію реферата можна скачати на початку (у верхній частині) сторінки ---------------



Реферат на тему: Видатні люди рідного краю (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2014. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.  Створити сайт безкоштовно