Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія України

Віра й звичаї скитів та сарматів (реферат)

У скито-сарматів ми бачимо остаточно складену релігійну систему, що, очевидно, проходила ранішні ступені свого розвитку. На ній відбились їхні життєві умови, їхній поділ на східних і західних. Східні, особливо царські, скити були войовничим народом, що провадив завжди уперту, жорстоку боротьбу з своїми сусідами. І цим пояснюються їхні жорстокі звичаї, що про них оповідає Геродот, і їхні войовничі боги, але на скитському Олімпі було відведено відповідне місце і тим богам, що були символами спокійного хліборобського побуту: з одного боку, ми бачимо батька богів Папая (грецький Зевс, бог неба), Ойтосура (бога сонця, світла — грецький Аполлон), Тамімасада (гр. Посейдона); а найбільше жертв приносили, як це й природно, богові війни (Ареєві — символ його меч), з другого боку — ми бачимо Апію (грецьку Гею) — богиню плодючості і рільництва, Тавіті — богиню сімейного огнища (грецька — Гестія). Релігія скитів нагадує нам іранську, де велику роль відігравав вогонь; таку саму роль він мав, як ми бачимо, і у скитів. Жерців, як касти не було, а релігійні обов'язки виконували найстаріші в роді. Здебільша в жертву приносили коней. Богові війни (мечу) приносили і чоловічі жертви — по одному полоненому від кожної сотні. На війні скити були дуже жорстокі — здіймали шкіру з голови і рук, робили з неї вироби, з черепів готували чаші. Військова справа утворила у них побратимство, що про нього свідчить і Геродот, і археологічні знахідки. Цікаві похоронні звичаї скитів, як їх описує Геродот. Родичі клали тіло покійника в мажару і возили його до всіх його друзів протягом 40 день; друзі робили бучні поминки, не забуваючи і про небіжчика. Царів своїх скити ховали дуже бучно на царському кладовищі в Геросі (в Катеринославщині). Тіло покійника бальзамували: виймали кишки, клали пахучі трави і тіло мастили воском. Потім возили по всіх підвладних йому племенах, які, виявляючи співчуття вкупі з царськими скитами, різали вуха, голили волосся і приєднувалися до цієї величезної похоронної процесії. У могилу клали задушену його жінку, крайчого, кухаря, конюха, служника і вісника, коней і по одній найкращій тварині, кращу частину майна і золотий посуд; над ямою насипали дуже високу могилу.

Побратимство скитів (Кондаков и Толстой. "Рус. Древн.," II) та Сцена дружби на бляшці з могили Солоха ". Фот. з пам.

Через рік робили поминки, убиваючи тут 50 найкращих служників і коней. Щоб очиститися, скити милися в лазнях, входили в повстьовий намет, кидали лляне насіння на гарячі камені; йшла велика пара, скити парилися, вили від насолоди. Ці відомості підтверджуються і доповнюються археологічними розкопами скито-сарматських могил. Територія скитів дуже велика — од гирла Дунаю і Дніпра, вверх Бугом (південним), по Дніпру і його припливами до м. Сміли і Ромен, до Київської й Харківської губ., до середніх повітів Харківської губ., на Таврійському півострові, по Дону, на побережжі Азовського моря, по Кубані і її припливах.

Використана література:

1. Багалій Д. І. Нарис історії України: Доба натурал. госп-ва. — К.: Час, 1994. — 288 с.: іл. — (Сер. «Україна. Голоси історії»).

2. В. В. Латишев "Известия древних писателей греч. и лат. Скифии и Кавказа", СПБ, 1893. Том II, вып. 1





Реферат на тему: Віра й звичаї скитів та сарматів (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.