Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія України

Проекти відкриття університетів в Україні. Освітні справи в наказах Комісії 1767р. (реферат)

В освітніх інтересах панства з другої половини XVIII ст. помічається деяка зміна. Панство почало домагатися військової освіти для своїх синів, щоб полегшити їм шлях до військової кар'єри, а також жадати шкіл, де б їхні сини могли придбати знання європейських мов та правничих наук і тим здобути собі доступ до дипломатичної та урядової служби в столицях. Словом, шляхта відчувала потребу університету на Україні, щоб не виряджати для того своїх синів за кордон.

В 1760р. Григорій Теплов, колишній виховник Кирила Розумовського, склав для нього, тодішнього гетьмана, проект університету в Батурині. Проект докладно говорить про внутрішній устрій університету, про права ректора і директора, що керує господарськими справами, про те, хто може бути студентом (кріпак може бути студентом лише тоді, коли власник відпустить його на волю вічно), про дисципліну (передбачається карцер), про друкарню, бібліотеку, лабораторію, лічницю і навіть «трактир». Г. Теплов анітрохи не сумнівався, що університет у Батурині матиме достатню кількість студентів: «Батуринській університеть въ числє студентовъ никакого недостатка имєть не можетъ и предъ С.-Петербургским и Московским университетами великій въ томъ авантажъ предвидится».

Взагалі проект університету в Батурині складено за зразком чужинецьких університетів; навіть збережено зовнішній характер академічного життя: при публічних актах ректор повинен «украшатися пурпурою», а всі лекції мають відбуватися латинською мовою, правда, до того часу, поки не буде можливості заступити чужинецьких професорів «природніми малороссіянами».

Цікаво, що, незважаючи на всі старання М. Ломоносова й інших професорів, Московський університет не одержав особливих прав, тимчасом як для Батуринського університету проект Теплова передбачав автономію.

До речі згадаю, що К. Розумовський листувався з проф. Московського університету Міллером у справі заснування університету в Батурині, а 1671 р. відвідав Московський університет і оглядав його.

В 1764р. професор Московського університету Пилип Дільтей у своєму проекті системи освіти в Росії намічав відкриття університету на Україні також в Батурині, і тоді ж таки на ім'я Катерини II надійшло прохання українського шляхетства та козацької старшини разом з гетьманом про відкриття університетів у Києві та в Батурині. В 1765 П. Румянцев подав проект про заснування університету в Києві або в Чернігові. Не буду докладно зупинятися на тих зловживаннях і репресіях, що їх допустився тодішній управитель України П. Румянцев, — він завзявся провести вибори депутатів та виготовлення виборцями наказів депутатам в бажанім йому напрямі. Обмежуся для прикладу такою ілюстрацією: коли шляхетство Ніженського і Батуринського повіту подали прохання про наказ «вольными голосами купно съ войскомъ СЄчи Запороской избрать гетьмана», то Румянцев, як писав він у листі до Катерини II, «выборъ депутата уничтожилъ, а отъ предводителя дворянства потребовал рапорта, кто былъ первым виновникомъ глупаго предложения о выбора гетмана вмєсті съ СЬчью, а не было ли объ этом переписки съ Сёчью» Але усі заходи П. Румянцева — до нечуваних репресій включно — були марні.

Крім університету шляхетство домагалося заснування також військових шкіл. Наприклад, чернігівське шляхетство просить «учредить въ Малой Россіи дворянскій корпусъ». Домагалося заснування шляхетського корпусу переяславське та ніженське шляхетство. Деякі накази шляхетства домагалися допущення шляхетських дітей до російських кадетських корпусів, а також і «во всії для дворянства въ Россіи учрежденія науки и достоинства» (накази гадяцького, полтавського і миргородського шляхетства).

Слід вказати, що шляхетство домагалося заснування шкіл і для виховання своїх дочок.

Щодо наказів духовенства — в них воно домагалося привілеїв для духовних шкіл. Наприклад, чернігівське єпархіяльне начальство клопоталося про звільнення від «постою» квартир, що їх наймають на свій кошт учні духовних шкіл, причому наводиться тут міркування чисто педагогічного характеру: «постой», мовляв, перешкоджає учням правильно готувати дома шкільні лекції. Те саме начальство просило «ради большаго распространенія въ отечествє ученій и ради умноженія учащихся пользы» додати до існуючих класів чернігівського колегіуму клас богословія, завести, крім грецької та німецької мови, жидівську і французьку, а також математику. Київський митрополит клопочеться про непорушність Київської Академії, про підтвердження спеціальною грамотою привілеїв, що їх пожалували королівські і царські грамоти та гетьманські універсали, а також про асигнування на утримання Київської Академії коштів бодай в тім самім розмірі, що й на Московську слов'яно-греко-латинську академію. Накінець, той же митрополит Арсеній Могилянський клопотався про повернення київському митрополитові попереднього титула — «митрополита всея Малыя Россіи», що його викинуто з наказу Св. Синоду 1767 р. Духовенство клопоталося про розвиток друкарства та поширення книжок з мотивів релігійних і чисто просвітних, а автори київських наказів вказували на необхідність заснування друкарні при київській митрополії, бо друкарня Києво-Печерської лаври не в стані задовольняти потреби церков, монастирів і благочестивих людей, а також замовлень самої Київської Академії.

Треба підкреслити, що в багатьох наказах знаходимо яскраві аргументи на показ великого значення освіти та впливу школи на внутрішнє життя громадянства.

Взагалі культурні інтереси займали визначне місце в наказах українським депутатам, і тим ті накази значно відрізнялися від наказів російським депутатам. Порівнюючи одні й другі накази щодо їхніх домагань в ділянці освітніх інтересів, російський історик В. Бочкарьов дає таку оцінку: «Якщо українське шляхетство майже всюди висловило бажання мати у себе на Україні університети, признаючи їх важливе гуманізуюче значення для всього громадянства, то російське дворянство ніде в своїх наказах не висловлювало таких бажань. Тільки в одному орловському повіті дворянство, говорячи про поширення в народі всіляких хвороб, просило «умножить медицинскіе университеты, гдє определить повелить довольное число молодыхъ людей, какъ своихъ природныхъ, такъ и малороссіянь». «Але в тих словах, — продовжує В. Бочкарьов, — ясно виступає строго практична, утилітарна точка погляду в протилежність до того світлого й величного погляду на знання взагалі, що ним овіяні майже усі українські накази». В. Бочкарьов подає й пояснення цього факту, а саме, підкреслює роль Київської Академії, як важливого культурного чинника на Україні, що поширював освіту серед усіх верств українського народу.

Цікаво, що в наказах козаків не знаходимо конкретних домагань в освітній справі — може, тому, що козаків більше займали питання політичного характеру: «В Малой Россіи, — так читаємо в наказі козаків прилуцького полку, — первой недостатокъ, что не имеется гетмана.

У самій «Коммиссіи о сочиненію новаго Уложенія» (1767) Володимир Золотницький - депутат від шляхетства київського полку, подав план народної освіти, згідно з яким виховання поділяється на загальне — спільне для всіх — та на осібне, себто властиве і потрібне дітям окремих верств громадянства. В плані В. Золотницького є декілька здорових думок, наприклад, про те, що кожна школа має бути автономна щодо внутрішнього свого життя.

Комісія 1767 р. припинила свою діяльність в грудні 1768 p., залишивши в своєму архіві купу матеріалів, що мало відбитися на наступнім російськім законодавстві. Правда, 1770 р. виготовлено проект організації сільських шкіл, що мали обов'язково повстати в кожнім селі та великій слободі, а утримувати ті школи мусило саме населення. Догляд за тими школами покладався на священиків, а учителями намічалися дяки, диякони, або світські особи. Сільська школа, за тим проектом, була обов'язковою для хлопців. Зрозуміла річ, що з проекту обов'язкового навчання хлопців, накиненого населенню на його кошт, нічого не вийшло.

Використана література:

Сірополко Степан. Історія освіти в Україні. — Київ: Наук, думка, 2001. - 912 с.





Реферат на тему: Проекти відкриття університетів в Україні. Освітні справи в наказах Комісії 1767р. (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.