Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія України

Правне та матеріальне положення учителів Києво Могилянської Академії у XVIII ст. (реферат)

Учителі Академії були в такій підлеглості ректорові та префектові, що без їхнього відома не мали права нікуди виходити з Братського монастиря, крім як на прохід. За митрополита Г. Кременецького учителі підлягали повній субординації. Якось дізнавшись про те, що дехто з учителів виявляв непослух до розпоряджень ректора, Г. Кременецький наказав, що ніхто з учителів нікуди з Братського монастиря виходити не сміє без ректорового дозволу. Він також позбавив учителів права карати тілесно учнів, а дозволив їм карати учнів «колінопреклоненіемь, отъ пищи удерживашемъ или другимъ каковымъ приличнымъ усмиреніємь». А якщо хто з учителів учинить «противный уставамъ Академическимъ и монастырскимъ проступокъ, то въ такомъ случае онъ, отецъ архимандритъ и ректоръ, вмєстє съ отцемъ префектомъ... имЄеть истязывать и штрафовать таковаго правосудно и благопристойно. Буде же бы кто и по ихъ сужденіи и истязаніи оказался нечувствителенъ, непослушенъ и неисправенъ, то въ такомъ случае, паче въ важнейшихъ дерзостяхъ и преступленіяхь, докладывать его Преосвященству безпристрастно, обстоятельно и неукоснительно, за что таковъ преступникъ и строжайше истязанъ, и отъ общества Академическаго, а монашіствующій и отъ тамошняго монастыря исключенъ уже будеть».

Щодо матеріального положення учителів — було воно також незадовільне: учителі діставали не сталу грошову платню, а залежно від волі митрополита, що асигновував консоляцію — певну суму з надходжень за шлюбні посвідки по Київській єпархії. Так, наприклад, Р. Заборовський видавав учителям Академії від 12 крб. 50 коп. до 25 крб. кожному річно залежно від предмета, що його викладав. Крім того, він давав ще від себе консоляцію по 3 крб. кожному вчителеві в день своїх іменин або за виголошення учителями проповідей у свята. Учителі отримували також частку прибутків з того монастиря, де вони були висвячені в ченці. Накінець, учителі мали ще консоляцію — «подношенія» від учнів заможних батьків, при чому всі учні мусіли після літніх вакацій з'являтися до префекта «съ поклономъ и значною консоляцією», а також за «калефакцію», себто за отопления класів тощо.

Харчування діставали учителі від трапезної Братського монастиря вповні з достатком: обід звичайно складався з трьох страв, в неділю і свята кожний учитель діставав свою порцію горілки і пива, але деколи учителі не були задоволені своїми порціями і тоді подавали скаргу митрополитові на ректора Академії. Таку скаргу, наприклад, вчинили учителі р. 1759 на ректора Давида Нащинського. У своїм поясненні ректор писав митрополитові, що учителі ніколи перед тим не скаржилися, лише один раз заявили префектові, «что де изъ ледовни монастырской не весьма доброе пиво выдается имъ; тогда приказано, чтобы отцамъ учителямъ давалося самое лучшее пиво, которое они частенько и изъ ректорской ледовни беруть, а кромЄ пива и по медокъ при- сылаютъ и во здравіе кушають». Після всебічного дослідження скарги на Д. Нащинського переведено його 16 січня 1761 р. без прохання з його боку в Гамаліївський монастир.

24 жовтня 1784 р. митрополит С. Мисловський наказав відпускати з грошових прибутків Братського монастиря «на покупку учителямъ по собственному их изобрітенію и произволенію провизіи»: учителю богословія і префектові, учителю філософії по 15 коп. денно, учителям латинської риторики, російської риторики і поезії та латинської поезії по 14 коп., а всім останнім учителям, що не живуть в Братськім монастирі, по 13 коп., а крім того, дрова, хліб і городину, з дорученням архімандритові Братського монастиря і ректорові Академії найняти для учителів окремого кухаря.

Незадовго перед тим, а саме в травні 1784 p., було розподілено річне утримання між учителями, а саме: префект і учитель богословія діставав річно 99 крб., учитель філософії — 81 крб., учитель латинської риторики, російської риторики і поезії по 69 крб.; бібліотекар та учителі трьох граматичних класів, арифметики, історії та географії по 51 крб., жидівської і грецької мови по 75 крб., німецької мови 144 крб. і нижчої французької класи 180 крб., а на всіх в рік 1311 крб., крім тих порціонних грошей з Братського монастиря, про які вже згадувалося. Від р. 1789 учителі почали діставати утримання в збільшенім розмірі, а саме: учитель богословія — 300 крб. річно, філософії — 250, риторики — 200, піїтики — 160, математики — 100, вищої граматики — 130, середньої граматики — 120, нижчої граматики — 100, французької мови — 400, німецької — 200, історії та географії по 50 крб..

Серед учителів Київської Академії немало було визначних учених свого часу, людей високої моральності, про яких знаходимо надзвичайно теплі згадки в споминах колишніх вихованців Київської Академії, але були серед учителів і такі особи, що своїм життям не могли служити добрим прикладом для своїх вихованців. Так, в «Актах і документах Київської Академії» зазначається, наприклад, випадок, коли учитель, що «страдалъ запоемъ», дістав призначення «гимнасіарха», себто керівника бурси. І той «гимнасіарх» помер 23 жовтня 1780 р. у своїй келії в приступі запою «посреди разлитыхъ или разбитыхъ бутылок». А видно, що той учитель був високоосвіченою людиною: він залишив після себе велику бібліотеку — поверх 1150 книг та збірку мистецьких картин, — та бібліотека і збірка картин дістались в дар Академії від спадкоємців учителя.

До речі згадаю, що мав велику на той час бібліотеку також учитель інфіми Йоіль Биковський. В pp. 1776—1787 він був архімандритом Спасо-Преображенського монастиря в Ярославлі. Р. 1787 монастир той

и

переведено за штат, але И. Биковський перебував у ньому і далі «на покої». Скрутний матеріальний стан примусив його продати 1795 р. свою бібліотеку гр. Олексі Мусін-Пушкінові, а той в числі придбаних книжок знайшов також рукопис твору «Слово о полку ИгоревЄ».

До послуг учителів Академії існувала при ній фундаментальна бібліотека. Р. 1776 вона налічувала 3304 книг, з них 2131 книг, пожертво- ваних їй П. Могилою. Р. 1780 перед пожежою, що сталася того року, бібліотека мала 8632 книги. Треба думати, що фундаментальна бібліотека не вся згоріла, бо і після того в бібліотеці було декілька книг з написом П. Могили.

Грамота митрополита А. Могилянського з дня 1 травня 1764 р. наказувала заснувати при Академії книгарню для продажу різних книг, для чого «ВОЗИМЄТЬ письменную конференцію съ вратиславскими и липскими книгопродавцами черезъ юевскихъ купцовъ Стефана да Ивана Андреевыхъ», а також «договориться съ оными книгопродавцами, чтобъ они в своихъ типограф1яхъ на разныхъ языкахъ все ТЄ книги печатали, кои от Академій къ нимъ будуть посланы».

При Академії намічалася також друкарня. Про необхідність заснування друкарні згадує пункт 6 рескрипту Катерини II на ім'я митрополита С. Миславського: «При Академій завесть гражданскую топографію для печатанія книгь какъ на россшскомъ, такъ и на иностранныхъ языкахъ, содержа сію типографію въ Кіево-Печерской Лавре и наблюдая, чтобъ тутъ не были издаваемы книги, противныя православной вере нашей или наполненныя нелепыми заблужденіями, просвЄще- нію и добрымъ нравамъ несходственными». За даними М. Петрова, в Лаврі справді була заснована академічна «гражданская друкарня», але відтіль, на його гадку, виходили лише панегіричні твори 197, с. XXXVI—XXXVII]. Друкарня та повстала 1787 р. і мала назву «Ти- пографія Кіевской Академій при Печерской Лавре».

Підручники та інші видання, потрібні для Академії, друкувалися почасти в Лаврській друкарні, почасти в Росії та за кордоном. За часів митрополита Т. Щербацького та з його ініціативи заведено друковані підручники не лише для нижчих класів, але й для вищих, внаслідок чого Академія втрачала свободу щодо викладу наук та ніби переходила до категорії середніх шкіл. З числа друкованих підручників, що їх видали учителі Ахадемії в другій половині XVIII ст., можна згадати підручник Касіяна Лехницького «Догматы христіянскія пра- вославныя вЄрьі» (видано в Києві 1779 p.). Може бути, що він же брав участь у складанні грецької граматики, що вийшла друком також 1779 р. у Ляйпцізі — «Grammatika graeca Akademia Kijoviens adornata». До речі, згадаю тут, що ректор Коломенської семінарії Іоакинф Карпинський, колишній вихованець Київської Академії, склав для своїх учнів «Compendium orthodoxae theologicae doctrinae» і той підручник після видання друком 1786 р. був прийнятий також в Київській Академії як дуже придатний завдяки своїй стислості, поки не вийшло р. 1802 в Києві «Orthodoxae theologiac dogmatical compendium», що його склав ректор Іриней Фальковський за системою Т. Прокоповича і С. Миславського.

Багато прислужився виданню підручників для Київської Академії та взагалі для духовних шкіл колишній вихованець Академії Микола Бантиш-Каменський. Так, він видав латинську граматику, що друкувалася декілька разів у Москві та в Ляйпцізі р. 1789; грецьку граматику В. Лящевського також в Ляйпцізі в pp. 1779, 1785, 1791 та багато інших книг. М. Бантиш-Каменський радо брав доручення Київської Академії і інших шкіл в справі постачання різних книг і підручників за знижкою в ціні.

Використана література:

Сірополко Степан. Історія освіти в Україні. — Київ: Наук, думка, 2001. - 912 с.





Реферат на тему: Правне та матеріальне положення учителів Києво Могилянської Академії у XVIII ст. (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.