Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія України

Племен Закарпаття в залізному віці (реферат)

На початку І тисячоліття до н. е. відбувається процес дальшої уніфікації культур населення Карпат. Поштовхом до цього послужили нові економічні і суспільні зміни, що полягали у широкому застосуванні заліза в усіх галузях господарства, яке витіснило мідь і бронзу. Уже в ранньозалізному віці (XI—VII ст. до н. е.) в Закарпатті, як і в інших регіонах, на вищий ступінь піднялось землеробство. Ремесло поступово оформляється в самостійну галузь господарства. Інтенсивно розвивається торгівля — міжплемінна та внутріплемінна. У суспільному житті спостерігається дальший розклад родових відносин, виділення родоплемінної знаті, відбувається процес консолідації племен, створення союзу племен, частими стають війни між племенами. З метою захисту від нападу будуються укріплені поселення — городища на вершинах невисоких, але важкодоступних гір. До таких городищ в Закарпатті відносяться Арданівське, Невицьке, Шелестівське, Ужгород, Стремтура, Мала Копаня, Королівське та Солотвинське городища. Розкопки, проведені на Арданівському і Шелестівському городищах, показали, що на їх території постійно проживала невелика група людей, яка слідкувала за місцевістю і на випадок небезпеки повідомляла жителів навколишніх поселень. Наявність численної кераміки, зернотерок, господарських ям і залишків житлових споруд вказує на те, що мешканці городищ створювали сховища з запасами всього необхідного, передбачаючи тривале перебування тут на випадок біди.

Крім городищ, в Закарпатті відомо ряд відкритих поселень, які розташовані в долинах річок (Баранинці, Бобове, Олешник, Петрово, Малі Геївці) і у важкодоступних гірських місцевостях, недалеко від водних джерел. Це поселення в с. Горяни, Медведівці, Жуково, Тишів, Сільце і Білки. Городища і поселення в гористих районах Закарпаття недовготривалі. Культурний шар на них незначний. Довготривалими поселеннями слід вважати ті, які знаходяться в низинній частині Закарпаття. Перш за все — це поселення с. Чепа, Олешник, Дякове, Виноградів та Ужгород.

Поховальні пам'ятки ранньозалізної доби Закарпаття ще маловідомі. Вони знайдені у с. Горбок Іршавського району, Великому Березному і Хусті. Пам'ятки культури цієї доби мають спільні риси з пам'ятками Прикарпаття і зараховані до культури Гава-Голіградн (XI — середина VI ст. до н. е.). Спільність їх спостерігається у спорудженні поселень з житлами-землянками і своєрідними опалювальними системами (вогнищеві ями) та в поховальному обряді і звичаях (трупоспалення в урнах, поховання в грунтових ямах).

Середина і перша половина І тисячоліття до н. е. Карпат злипається з епохою залізного меча, а разом з тим залізного плуга і сокири. У цю пору сталися величезні зміни на етнічній карті Центральної і Східної Європи. На історичній арені з'явилися такі племена, як іллірійці, кельти, германці, слов'яни, фракійці, кімерійці, скіфи та ін. В Українських Карпатах на той час виникає нова етнокультурна група населення, яка в археологічній літературі відома як куштановицька (назва походить від с. Куштановиця Мукачівського району, де вперше знайдено пам'ятки). Пам'ятки носіїв даної культури датуються VI—III ст. до н. е. Її поселення і могильники відомі не тільки в передгірних, але й гірських районах. Археологічним дослідженням, в основному, піддавались могильники в селах Береги, Куштановиця, Осій, Колодне, Дунковиця, Білки, Голубине, Клячанове, Бобове, Невицьке і Чорний Потік. Виявлена внаслідок розкопок (поселення Малі Геївці, Олешник, Сасово, Деренковці), матеріальна культура вказує на землеробсько-скотарський побут куштановицьких племен.

У передгірних і гірських зонах Закарпаття населення займалося, крім землеробства, скотарством, очевидно, відгонного типу. Археологічні джерела вказують на розвиток залізоробної, кістково- і кам'яноробної та гончарної справи, а також ткацтва. Куштановицькі племена підтримували тісні економічні зв'язки з сусідами і в першу чергу з спорідненим з ними населенням Західного Поділля. Вони мали схожу матеріальну культуру (горщики з валиком по краю вінець, черпаки з високою ручкою, конічні миски тощо) і обряд поховання (трупоспалення в урнах або в ямах, спорудження курганів з каменю і глини над цими рештками), що разом з тим вказує на їх етнічну близькість.

Панує думка, що куштановицька культура в Закарпатті виникла в середині VI ст. до н. е. завдяки переселенню із західного Поділля племен, яким загрожували скіфи. Прийшле населення з Поділля запозичило чимало рис культури місцевого населення. Що стосується етнічної належності носіїв пам'яток куштановицької культури, то це питання ще не цілком з'ясоване, оскільки письмові джерела майже відсутні, а археологічні — не повністю досліджені.

У відомостях античних авторів (Геродота, Фукідіда, Страбона) є ряд вказівок на те, що в Карпатській улоговині найбільш численними племенами були фракійці. В історичній літературі прийнятою є думка, що носії куштановицької культури належали до цієї спільності. Але в останніх століттях до нашої ери внаслідок переселення племен з Українського лісостепу в їх культурі наявні вже сліди протослов'янського етнічного елементу.

Використана література:

I. М. Гранчак, Д. Д. Данилюк, Е. А. Балагурі, В. І. Ілько, Г. В. Павленко, В. В. Пальок, Нариси історії Закарпаття. Том І (з найдавніших часів до 1918 року). — Ужгород, 1993. — 436 с.: 76 с. іл.





Реферат на тему: Племен Закарпаття в залізному віці (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.