Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія України

Парафіяльні школи у XVIII ст. за даними полкових книг (реферат)

Парафіяльні школи були звичайними школами для українського народу, і дітей, зазвичай, вчили дяки. Священики вже мало займалися школою, передаючи її цілком у руки дяків. Більше того, були випадки, коли священики перешкоджали дякам проводити правильні заняття в школі. Про те, між іншим, свідчить скарга лубенського полковника Івана Кулябки (1762 р.) до київського митрополита Арсенія Могилянського, що міські і сільські священики перешкоджають парафіяльним дякам займатися з дітьми козаків. Митрополит наказав консисторії розіслати розпорядок, щоб священики «не употребляли дьячковъ въ свои частныя работы».

Чимало дітей училося також у мандрівних дяків, серед яких були не лише ті учні й студенти, що «убо шася бездны премудрости», залишали школу через малоуспішність в науці або погану поведінку, але нерідко й талановиті учні, що пускалися в мандри ради «апетицій».

Надзвичайно яскравий опис мандрівного учителя подав в своїх спогадах І. Тимковський: «Ранньою весною з'явилися у нашім дворі дві блакитні киреї. Їх покликали до покою. То були переяславські семінаристи, відпущені, як здавна велося, для випрошення допомог, що звалося «петицією». Такі мандрівники вислужувалися більше співом у домах і церквах, проживали в монастирях, що тоді ще мали свої села. Захожі наші — один високий на зріст, смуглявий, підстрижений кружальцем, другий — білявий, кремезний, з косою, піднесли батькові на розписанім аркуші орацію. Батько поговорив з ними, оглянув їхні папери та почерк. Загадав їм прочитати з книжки та проспівати «Блажен муж»; першого батько прийняв за мого вчителя, а другого чимсь обдарив. Через якісь два двори, проти церкви, винайняв батько у семейного козака, що мав дві хати, велику чисту і світлу хату під кватирю учителя та вчення... Пан Микита, як батько мій називав його, пан філософ і просто Никій, мав років 28; ходив у синім короткім жупані з червоним каламайчатим поясом, з підстриженими кучерями та навислими чорними вусами, учив нас (трьох хлопців. — С.) кожного нарізно часослова і псалтиря, читання гражданкою, латинської грамоти та письма на папері... Для письма учитель давав нам прописи від своєї руки. Перед святами він виготовляв для своїх поздоровлень аркуші, розписані з особливим мистецтвом. У нього був запас різних узорів всілякої величини, продірявлених голкою. Отож він клав узір на папір та кріз дірочки узору сипав на папір через рідке полотно розтовчений вугіль з м'ягкого дерева, а по чорних точках на папері рисував олівцем та довершував і розтушовував пером. У такі рамки він вписував орації власного твору. В манерах і вчинках він мав щось талановите».

При парафіяльних школах залишалися учні, які готувалися до вчителювання і здебільшого жили при школах. Звали таких кандидатів «молодиками», хоч віком деякі з них і перевищували юнацькі роки. Так, в поіменних списках молодиків у чотирьох школах м. Прилуки за 1765 рік знаходимо 18 учнів, які за віком розподілялися так: 6 мали від 12 до 20 літ, 4 — від 20 до 30, а 8 - від 33 до 39 літ.

Молодики і мандрівні дяки нерідко потрапляли через пияцтво в неприємні історії, одна з них стала справді історичною. 27 вересня 1722 р. у Гаврила Павлова, з прізвища Лисого, старшого дячка церкви Св. Іллі в Глухові, зібралася компанія молодиків і мандрівних дяків на ночівку. Один з них — Лук'ян Нечитайло, мандрівний школяр, на підпитку обронив лайливе слово на адресу Петра І за його наказ з 21 травня 1722 p., що встановляв нові строгості для тих, хто бажав постригтися в ченці. Знайшовся один з тої компанії, що поспішив на другий день з виказом на Л. Нечитайла. 22 жовтня т. зв. Тайна канцелярія встановила різні кари для поодиноких осіб з тої компанії, а головному винуватцю Л. Нечитайлові «за его непристойныя слова учинить наказаніе: бить кнутомъ нещадно и, вырезав ноздри, сослать въ вечную каторжную работу».

Метода навчання читання залишалася стара, хоч на Заході вже добре була відома звукова метода (уже 1527 р. ерфуртський учитель Валентин Інкельзамер радив звукову методу, але, правда, його порада не знайшла тоді жодного відгуку).

Загальну характеристику парафіяльної школи вказаного тут періоду подає Ор. Левицький, авторитетний дослідник тогочасного народного життя на Україні. На його думку, наша стародавня парафіяльна школа була вільною спілкою особливого роду ремісників, що набули деяку шкільну освіту, дякували та учителювали. Переважно то були молоді люди, що ще не вибрали для себе певної професії і, за звичаєм того віку, мандрували, щоб «побачити світ, придивитися до науки і людського поводження». До мандрівних учителів міг належати кожний, і лише після перепису 1782 p., що прикріпив усіх до певного місця, нікому не вільно було перебувати в ролі мандрівного дяка, а церковні штати 1786 р. встановили певну кількість причетників при кожній церкві.

До речі згадаю про спосіб, що практикувався у нас в давнину при виборі дяка. Громада збиралася на цвинтарі біля дзвіниці, а кандидат на дяка піднімався на дзвіницю і відтіль виголошував промову переважно в жартівливім дусі. Якщо було декілька кандидатів, то звичайно першенство діставав той, хто виказав себе більш дотепним і жартівливим.

Хоча парафіяльні школи та мандрівні дяки давали дітям не бозна-яку науку, але вони були близькі народові тим, що не були зв'язані жодною програмою і статутом, не вимагали для свого влаштування великих коштів, цілком заспокоювали скромні потреби населення, а головне, не цуралися рідних звичаїв і рідної мови.

Нема даних за київський, стародубський і гадяцький полки; все ж таки в сімох полках налічувалося 866 шкіл. Але ці дані неповні. Так, наприклад, у книгах миргородського полку не показано шкіл у миргородській і хорольській сотні, а ті полкові сотні, безперечно, не могли обійтися без шкіл і потрібували їх значно більше, ніж у селах. Проте залишаючи наведені тут дані без змін та поширюючи пересічну кількість шкіл, що припадає на полк (123), а також на ті три полки, про які не маємо даних, приходимо до висновку, що загальна кількість парафіяльних шкіл в Гетьманщині сягала понад тисячу двісті.

Особливу діяльність в поширенні грамотності серед населення свого полку розвинув лубенський полковник Іван Кулябка (він був полковником в 1757—1770 рр.). В травні 1760 р. Ів. Кулябка писав гетьманові К. Розумовському, що 13 сотників Лубенського полку уже набрали до 1300 хлопців віком від 12 до 15 років, а 5 сотників ще набирають хлопців. У тому ж листі він подав і свій погляд на те, чого саме мусять вчитися ті діти:

1) навчання слід починати з букваря і часослова, а щоб учням не було нудно сидіти над книжками, треба до обіду вчити грамоти, а після обіду — потроху привчати писати;

2) слід вчити також рахування;

3) наказувати дітям щонеділі і в свята ходити до церкви і вчитися там співу. Тих хлопців, які не надаються до шкільного навчання, збирати щонеділі і в свята в одне місце для військових вправ.

З донесення Ів. Кулябки гетьманові з 8 листопада 1760 р. видно, що вчилося грамоти в сотнях лубенського полку 1624 хлопця. Як правдиво зауважує автор відомостей про просвітну діяльність лубенського полковника Ів. Кулябки, «намічений І. Кулябкою проект дав йому право на пам'ять в історії його батьківщини».

Щодо шпиталів, то треба сказати, що загальна їх кількість досягла в 7 полках 589, але треба думати, що більшість їх була невеличкого розміру. Шпиталі на Україні утримувалися переважно церковними братствами. В шпиталях знаходили притулок не лише старці та незцілимо хворі, але деколи і вбогі учні братських і інших шкіл. З часу заведення «приказів суспільної опіки» завмер живий дух творчої доброчинності.

У Слобожанщині — за даними перепису Хрущова (частина його перепису до нас не дійшла) — налічувалося 129 шкіл. То були також парафіяльні школи, де вчилися діти всіх верств українського населення.

Використана література:

Сірополко Степан. Історія освіти в Україні. — Київ: Наук, думка, 2001. - 912 с.





Реферат на тему: Парафіяльні школи у XVIII ст. за даними полкових книг (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.