Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія України

Пантикапея. Грецька колонія на українських землях в давні часи (реферат)

Пантикапея, де тепер Керч, була заснована в VI ст. до нашої ери. Страбон так описує Пантикапею, що її заснував Мілет. Пантикапея лежить на горбі, з усіх боків заселеному округою в 20 стадій (біля 3 верстов). На східному боці його — пристань майже на 30 кораблів. Вона має акрополь. Зараз цей горб у Керчі називається Мітридатовою горою, це й був старий акрополь. На нім зроблено розкопи, що дали багатий матеріал для характеристики старого життя боспоритян. Він був обведений стіною й ровом. Пантикапея була осередком, де скупчувалися грецькі товари — олія, виноградне вино, вироби художньої промисловості (тканини, золоті і срібляні окраси, глиняний або мальований посуд, теракотові статуетки). Виноград розводили і на Боспорі, але ягоди його були дрібні і кущі його треба було на зиму вкривати землею від холоду, маслини ж тут майже зовсім не розводилися. Деякі вироби художньої промисловості, звичайно нижчого сорту, вироблялося на місці (вази, статуетки). Про широку торгівлю свідчить гарно поставлена карбівка монети, що поділялася на царську й муніципальну. Головнішими речами торгівлі були хліб і риба. З Боспорського царства, з його пристаней вивозилося щороку 100 000 медилінів хліба, і хліб цей здобувався почасти в самому Боспорському царстві, а почасти привозився з сусідньої Скитії. За словами Страбона, виключаючи лише гори, що простягалися вздовж морського побережжя, увесь півострів являв собою родючу полонину, грунт якої був особливо придатний для ріллі, і поле, будь-яким зоране, давало урожай. Він же оповідає, що край між Теодосією й Пантикапеєю мав, крім міст, ще й села, що й були, очевидно, центром хліборобства. Не дурно на монетах ми бачимо символ хлібного багатства — хлібний колос. Другим символом боспорської промисловості були малюнки риби на монетах. За звістками Страбона, на східному побережжі Азовського моря були місцевості — Великий і Малий Ромбіт, де був осередок рибного промислу. Рибу солили. Взимку ловили рибу (більш за все осетрів) під льодом ганганами (неводами). Степи являли собою чудові пасовиська. Торгівля з скитами велася головним чином в Танаїді і Фанагорії. Танаїда, як оповідає Страбон, була місцем товарообміну між кочівниками (скитами), з одного боку, і для народу, що наїздив сюди на байдаках, з Боспору — з другого. Скити постачали рабів, шкіри, хутра і інші речі свого кочового господарства; інші привозили для обміну одіж, вино і інші грецькі вироби. Руїни Танаїсу тепер шукають на гирлі Дону коло ст. JIизаветинської, де справді й знайдено руїни грецького міста III ст. до нашої ери і грецької культури.

Фанагорія була складочним центром для товарів, що йшли з Меотіди і Скитії. Хлібний експорт на основі грошового господарства сприяв, на думку пр. Ростовцева, розвиткові і поширенню в Боспорському царстві поміщицьких маєтностей — латифундій, де робочою силою були раби-кріпаки. А поміщики утворили в протилежність Ольбії монархічний лад. Спираючись на грошові прибутки від торгівлі, Пантикапея перетворилася в Боспорське царство, що розпочало імперіалістичну зовнішню політику і для цього утворило велику військову силу з військових найманців. З ними воно поширювало свої межі, завойовувало сусідні варварські племена і збільшувало число своїх міст-городів. В соціальному ладу ми бачимо, з одного боку, командний стан багатих поміщиків, що торгували продукцією свого сільського господарства, особливо хлібом, великих промисловців, работорговців, а з другого — рабів і кріпаків. Посередині між ними стояла міська буржуазія у складі дрібних крамарів, ремесників, вільних землеробів, рибалок і інших дрібних промисловців, а під ними — безправні раби, що їхні діти мусили насипати, як оповідає про це Геродот, вали, щоб захистити землю від скитів. Тоді-то, у цю добу, і утворилася монархічна влада в Боспорському царстві. Спочатку вона стояла на чолі спілки міста, а потім ця спілка перетворилася в Боспорське царство, що, поширивши свої межі, простяглося від гір Таврії до Танаїсу і Кавказьких гір. У склад його входили — Теодосія, що на її руїнах збудована була кріпость Кафа, Кімерія, Німфея, Мірікій, Парфеній і Гераклея. Східна частина Боспорського царства лежала на Таманському півострові і островах; тут були міста — Фанагорія, на побережжі Таманської затоки, Корокондама (сучасна Тамань), Горгіпія (сучасна Анапа). Геродот оповідає про кімерійські мури. Автохтонами Боспорського царства були кімерійці. На чолі Боспорського царства стояли династії, що зміняли одна одну. Спочатку, одначе, в грецьких містах вони називали себе архонтами, а потім знищили в них демократичий лад, привернувши під свою владу варварські народи, замінили титул архонта царським титулом. Першою династією була Спартакідська. Лише для двох міст Боспорського царства — Пантикапеї і Теодосії — вони були архонтами (для грецького населення), а царями величали себе щодо варварських народів, їм підвладних. Титул архонта був зв'язаний з демократичним ладом грецьких політій, а титул базилевса (царя) — з їхньою владою над варварами. Атени були в добрих взаємовідносинах з Боспорським царством, бо годувалися його хлібом. Славнозвісні демократичні атенські оратори Делюстен і Ісократ славословили боспорських царів, за термінологією Страбона — тиранів. Такий вплив робила економіка на ідеологію. Другій династії (Понтійській) треба було захищатися від Риму, і представник її, Мітридат, що захистив Боспорське царство від варварів, не зміг оборонитися від войовничого Риму. Третя династія була Савроматська. Боспорське царство існувало до пол. IV ст. нашої ери. В XI ст. Пантикапея перетворилася в русько-слов'янське місто Корчев (Керч); він лежав проти Фанагорії, що перетворилася в Таматарху, а потім — в русько-слов'янську Тмутаракань.

Пантикапейський цар. Фотогр. з нам. Ермітаж

Отак на порозі 1500 років існувала ця грецька колонія серед варварського оточення. В ній вплив грецької античної культури замінився впливом римської і візантійської аж доти, коли наступили часи Русько- української держави з Києвом на чолі.

І в Пантикапеї, як і в Ольбії, знайдено чимало величезних багатств представників царських династій і вельмож- бюрократів; для них і збудовані були ті монументальні кам'яні могили, де вони були поховані з помпою, як це видно з порозмальовуваних катакомб і з тих різних дорогоцінностей, що в них були знайдені. Але з підупадом Греції і її промисловості ослабло і Боспорське царство; загинула Танаїда, підупала Горгіпія. Новий же економічний розквіт Пантикапеї стосується вже до I—II ст. нашої ери. Але римський вплив не ніс у життя чорноморських колоній нових елементів розвитку. Рим узяв на себе лише завдання зберігати старогрецьку культуру. І ось знову хлібна торгівля робиться засобом здобування багатств, і в зв'язку з нею знов відроджується хліборобство, велике поміщицьке землеволодіння, що утворило клас багатіїв. При розкопах могил цієї римської доби знайдено образи цих поміщиків і володільців, що мали у своєму розпорядженні найняте військо, більш за все, одначе, не з греків, а з сарматів і інших варварів. Торговельний капіталізм і зв'язаний з ним соціальний лад зробили великий вплив і на державний лад.

Використана література:

1. Багалій Д. І. Нарис історії України: Доба натурал. госп-ва. — К.: Час, 1994. — 288 с.: іл. — (Сер. «Україна. Голоси історії»).

2. Первобытная археология. Курс лекций. М., 1908.

3. М.Грушевський. Історія України-Руси. Т.ІІ-ІІІ.

4. М.С. Грушевський. Киевская Русь, І, моя "Руская история", І.





Реферат на тему: Пантикапея. Грецька колонія на українських землях в давні часи (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.