Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія України

Палеолітична доба на Україні (реферат)

Звернімося тепер до палеолітичної доби на Україні порівняно з цією добою в Європі. Треба перш за все зазначити, що археологічних знахідок палеоліту на нашій території досі дуже мало, але це не значить, що їх і справді в нас небагато й що так буде й далі. Данський археолог Ворсо гадав, що в Росії не було цієї доби, але трохи згодом одкрито пам'ятки її. Так точнісінько до якогось часу було невідомо в нас про пам'ятки мистецтва мадленської доби, а потім їх знайшли Хвойко й Вовк. В західноєвропейській науці вивчено найбільше з археологічного боку Францію, а через це й класифікацію знайдених там пам'ятників перенесено на пам'ятники інших країн. А про знахідки в Росії й на Україні в Обермаєра або в Мортільє сказано дуже мало, хоч все-таки Обермаєрові були відомі знахідки під час розкопів Хвойка в Києві й Ф. Вовка в Мезені. Палеолітичних становищ на території України досі виявлено небагато; найважливіші з них — Києво- Кирилівська, Мезенська (Черніг. губ.) і Гонцовська (Полт. губ.); першу відкрито ще в 70-х роках XIX ст. Гонцовську, після того — Київську (у 90-х роках) і нарешті — Мезенську; старші — Київська та Чернігівська, молодша — Полтавська. Протилежно західноєвропейським знахідкам четвертинної людини й палеоліту, де вони траплялися найчастіше по печерах і зберігалися в кам'яних печерах, у нас їх знайдено на відкритих місцях, і тому їх так мало. Києво-Кирилівське становище відкрив Хвойко в товщі сіро-зеленуватих четвертинних пісків, а де їх змило — в шарі синьої глини третинної доби, ліс трапляється лише в самому верхньому шарі (що свідчить про її старовину) на глибині 20 м, причому вона мала площу в 1000 кв. м.

Мамут (Нидерле. "Человечество в доисторические времена ")

Тут знайдено ціле кладовище мамутів із багатьма іклами, що належали не менш як 67 екземплярам мамутів. Археологічний шар мав численні огнища, ціле нагромадження обпалених, побитих і цілих кісток, вугілля й попелу, місцями до 40—50 см завтовшки, і кістки у більшій частині мамутові. Крім мамутових кісток, знайдено кістки носорога, зуби печерного ведмедя, лева. Із знаряддя — крем'яні ножі, скребки. Але найцікавішими знахідками були оброблені мамутові ікла з рівчаками, з нарізками, з орнаментом. Ф. Вовк визнає ці вироби безперечно за мадленські, і тому й "мадленський характер Києво- Кирилівського становища мусить вважатися безперечно доведеним".

Порівнюючи пам'ятники мадленської доби у Франції і в нас на Україні, Ф. К. Вовк констатує, що в нас на Україні ніде не було північного оленя в палеоліті і в той час, і навіть трохи пізніше: як там вироби виготовлялися з його кісток, у нас панував ще мамут і вироби з його ікол. Порівнюючи вироби французької мадленської доби з іклою з знах. Хвойка, Ф. К. Вовк доводить, що матеріалом, вона відповідає старішим часам цієї доби, а технікою — новішій, цебто в нас на Україні ми маємо справу з пізнішими часами мадленської доби, коли на заході був уже північний олень, а в нас ще мамут. Але тут же треба додати, що сам Хвойко вважає цю стоянку за далеко старішу, і такого погляду тримається й Обермаєр. "Знахідки в Києві, — каже Обермаєр, — належать не до мадленської доби, як думали Волков, П'єтт і інші, а до кінця ориньякської або до початку солютрейської доби; про це свідчить подобенство їх із знаряддям Мезени Черніг. губ."

Кирилівське становище в Києві (вигляд розкопин В. В. Хвойка). Київськ. музей імені Шевченка. Фотогр. з пам.

Другу палеолітичну стоянку — становище в сел. Мезені Черніг. губ. — відкрив і обслідував Ф. К. Вовк і П. Єфименко. Вона теж лежала в четвертинному льосі на 2 м над третинними шарами, знайдена in situ, не занесена водою з якогось іншого пізнішого шару. Там лежали кістки, крем'яні знаряддя й скалки, кістяні вироби, вугілля. Тут, очевидно, була майстерня знарядь, що про неї свідчать багато скалків, нуклеусів і наявність кременю. Найкращі знаряддя лежали біля костей, а скалки поодаль. Виявилося після наукового визначення їх, що вони належали мамутові (elephas primigenius), носорожцеві (rhinoceros), коняці (equus), бикові (bos priscus), ведмедеві (ursus), оленеві (cervus tarandus), собаці-вовкові (canis lupus). Особливо цікава наявність північного оленя, що завжди трапляється в становищах Західної Європи, а в нас був досі невідомий, і дикої собаки-вовка. Кам'яних знарядь знайдено велику силу — більше як тисячу, окрім нуклеусів. Це були скребки, відбійники, різці, проколки, провертки, платівки. Ці вироби дуже нагадують мадленські з верхніх шарів. Особливо цікаві орнаментовані речі з мамутової кості, що потребували для свого виробу великої художньої техніки. Їх виробляли крем'яними різцями, яких тут було дуже багато. Окрасами були також просвердлені ракушки, що з них, мабуть, робили намисто. Крем'яні становища цього знаряддя Обермаер визнає за належні до пізньої ориньякської доби. "Дуже цікавий, — каже він, — цілий ряд рельєфних різних рисунків на мамутовій кості з геометрично стилізованим орнаментом, серед якого є безперечно рисунки чоловічих фігур, дуже своєрідно схематизованих. Знайдено тут мистецький виріб із мамутової кості, що нагадує культ фалоса. Третє палеолітичне становище відкрито на Дніпропетровщині в Ковальській балці біля Кривого Рогу. Там, як гадає К. М. Мельник-Антонович, була майстерня, крем'яні знаряддя лежали вкупі з кістками мамута в шарах червонуватої глини і гравію дилювіальної доби. Четверте становище — біля с. Гонцов у Лубенськім повіті на Полтавщині — відкрив учитель Каминський; він вважав, що воно належить до доби Мустьє, але проф. Феофілактов не згодився з цим і висловив думку, що воно належало до пізнішої післяльодової алювіальної, а не дилювіальної доби, бо воно лежало на лесуватому мулі. П'яте — становище біля с. Костенок на Вороніжчині. Там знайдено багато мамутових костей і 330 крем'яних знарядь: ножів, скребків, скалків, що нагадують гонцовські. Всі ці становища свідчать про культуру новітнього палеоліту в нас на Україні. Ця культура характеризується палеолітичними крем'яними знаряддями — скребками, різцями, списами, ножами і пилками; є вироби (хоч і мало) з кості. Фауна — мамутова і (у Мезені) північного оленя. На заході раніше з'явилися різні фігурки, а потім різьба на кості; у нас різьба на мамутовій кості з'явилась у добу мамута. Ці становища свідчать про перебування на Україні людини протягом десятків тисяч років у ті доби, які на заході Європи звуться солютрейська й мадленська, цебто пізня новопалеолітична.

Кремінне знаряддя Мезенського стан, (ст. П. П. Єфименка)

Людина вже досягла трохи вищого рівня культури, ніж той, що його ми бачили в Європі в стару палеолітичну добу, — наявність вугілля свідчить про те, що люди знали вогонь; опалювали кістки — значить, жарили м'ясо звірів, що їх убивалось, полювавши крем'яними знаряддями; різали, рубали, кололи, навіть здалека (списи). Знаряддя ці, однак, досить примітивні, зроблені лише одбиванням; людина обробляла також кості й дерево. Печери відкрито на Наддніпрянщині, але можливо, що вони були й по інших місцях. Знаряддя робилось переважно з кременю, якого на Україні багато, і він навіть висовується на поверх, як, наприклад, біля Ізюма на Харківщині, на Дінці (гора Кремінець). Далі йдуть кості звірів і їхні роги. Техніка виробництва — одбивка. До списів і сокир прикріпляли палиці. За головні знаряддя були ножі, скребки, наконечники, молот і клин. Основне заняття являли полювання, почасти рибальство. Людина була кочовим мисливцем і постійно боролася за існування. Невеликих звірів убивалося списом, стрілою, молотом — великими хитрощами й об'єднаними зусиллями. Приручених тварин не було. Їли м'ясо (особливо любили мозок), рибу й дику рослину, м'ясо жарили. Жили в натуральних печерах або в становищах на річних побережжях. Дальші розвідки й розколини на території України дадуть, безперечно, більше даних для вивчення питання про палеолітичну добу на Україні, і не тільки про пізню палеолітичну добу. Так, проф. П. П. Єфименко в розвідці "Пам'ятки мустьєрської культури на сході Європи" на підставі нових археологічних розкопів відзначає, що "в нас, на далекому сході Європи, існувала культура мустьєрського часу", тобто пізнього палеоліту.

 

Використана література:

1. Багалій Д. І. Нарис історії України: Доба натурал. госп-ва. — К.: Час, 1994. — 288 с.: іл. — (Сер. «Україна. Голоси історії»).

2. Первобытная археология. Курс лекций. М., 1908.

3. М.Грушевський. Історія України-Руси. Т.ІІ-ІІІ.

4. Ф.К. Вовк. Мадленське майстерство на Україні. 1902.





Реферат на тему: Палеолітична доба на Україні (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.