Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія України

Населення Закарпаття в період культури Латен (III—І ст. до н. е.) (реферат)

Подальша доля куштановицького населення Закарпаття добре простежується на матеріалах пам'яток останньої чверті І тисячоліття до н. е. В цей історичний період Верхнє Потисся підпало під вплив середньоєвропейської, так званої латенської культури, створеної кельтами.

Пам'ятки латенської культури (III—І ст. до н. е.) густою сіткою вкрили річкові долини Ужа, Латориці, Боржави, Сальви, Ботара Закарпаття. Зараз відомо близько 50 поселень, 20 поховань та десятки скарбів речей, прикрас і монет. Звичайні поселення землеробів-скотарів досліджувались в Ужгороді, біля сіл Дяково, Олешник, Братово, Вилок Виноградівського району, Дідово, Бакта, Мужієво Берегівського району тощо.

Мешканці поселень жили в наземних і напівземлянкових житлах, що опалювались вогнищами. Матеріальний комплекс поселень представлений домашнім і гончарним начинням, залізним знаряддям, зброєю, прикрасами з бронзи, срібла і скла. Гончарні і залізні вироби за якістю і технологічним рівнем наближаються до професійного. Свідченням цього є унікальна пам'ятка європейського значення на горі Галиш-Ловачка поблизу Мукачева. На вершині гори знаходиться укріплене поселення (опідум) з залізоробними і ковальськими майстернями. Завдяки широким розкопкам тут зібрано тисячі керамічних, залізних, бронзових, скляних виробів господарського і побутового призначення, доведено карбування монет в поселенні.

Після Галиш-Ловачки іншим потужним виробничим центром чорної металургії був район в долині ріки Ботар, що на Виноградівщині (Чорна, Хижа, Нове Клинове, Дяково, Вовчанське). Як сировину для виплавки заліза використовували місцеві поклади руди (гірничу і болотяну). За даними науки, цей залізоплавильний центр посідав друге місце в Європі. Перший центр був відкритий у Свентокшинських горах, що в Польщі. Він датується кінцем І тисячоліття до н. є.

Дані металографічних аналізів свідчать про те, що Ботарський залізоробний центр забезпечував потреби не лише ремісників опідума Галиш-Ловачки, але й усіх інших в межах району Верхнього Потисся. Існує думка, що залізоробний центр поблизу Мукачева був не лише економічним, але й політичним центром. Мешканці центру здійснювали і політичне управління в районі Верхнього Потисся.

Жителі ремісничих центрів були нащадками місцевого куштановицького населення, культура якого видозмінювалась під впливом латенської. Отже, латенська культура в Закарпатті виникла на рубежі III—II ст. до н. е. внаслідок проникнення кельтської цивілізації в місцеву куштановицьку культуру, племена якої відтоді були втягнені у широкий середньоєвропейський ринок. Значного розвитку в цей період досягло землеробство, яке базувалося на грунтообробних знаряддях таких як рала з вузьколезими і широколезими наральниками. У прямому зв'язку з землеробством знаходилося скотарство, яке відігравало значну роль в умовах гірської місцевості. Ремесло (залізоробне, гончарне, ювелірне та металургія бронзи і заліза) набуло рівня професійного виробництва. Населення Закарпаття цієї історичної доби мало широкі торговельні та культурні зв'язки з племенами Трансільванії, Угорщини, Східної Словаччини, Прикарпаття і Подніпров'я.

Використана література:

I. М. Гранчак, Д. Д. Данилюк, Е. А. Балагурі, В. І. Ілько, Г. В. Павленко, В. В. Пальок, Нариси історії Закарпаття. Том І (з найдавніших часів до 1918 року). — Ужгород, 1993. — 436 с.: 76 с. іл.





Реферат на тему: Населення Закарпаття в період культури Латен (III—І ст. до н. е.) (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.