Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія України

Найдавніше населення на території Закарпаття. Кам’яний вік (реферат)



Закарпаття за своїм географічним положенням і природно-кліматичними умовами досить специфічне, з характерним рослинним і тваринним світом і особливістю рельєфу та клімату. Воно мальовниче басейном верхньої течії ріки Тиси з її притоками, передгірними і гірськими смугами південних схилів Українських Карпат. Гори висотою 1100—1200 метрів вкриті лісом, чудовими альпійськими луками і пасовищами. З найдавніших часів вони приваблювали зручними, легкодоступними, неповторними у своїй красі перевалами — Ужоцьким, Верецьким, Яблуницьким, які й донині з'єднують Східну і Південну Європу з Тисо-Дунайським басейном і Прикарпаттям.

Передгірна зона Українських Карпат — найбільш яскрава і різноманітна за фауною і флорою. На південь від передгірної смуги до ріки Тиси розташована Закарпатська низовина, велика частина якої припадає на правий берег ріки Тиси. Закарпатська низовина являє собою другу терасу р. Тиси та її численних приток — Боржави, Латориці, Ріки, Тереблі, Тересви, Ужа.

Українські Карпати, особливо Закарпаття, багаті на хорошу вогнетривку глину, що з найдавніших часів обумовило розвиток керамічного виробництва. Карпати багаті на сіль і корисні копалини — залізну руду, кольорові метали, високоякісні породи андезитів, трохитів і ріолитів, які широко використовувались в стародавні часи мешканцями гір та їх сусідами.

Отже, сприятливі кліматичні умови, багатство фауни і флори, наявність значної кількості корисних копалин значною мірою пояснюють ранню появу людини, а в подальшому — досить швидке зростання населення.

Сліди найдавнішого перебування первісної людини в Закарпатті відносяться до давнього кам'яного віку — палеоліту — близько мільйона — 12—10 тисяч років до нашої ери.

На території Ужгородського, Мукачівського, Берегівського та Виноградівського районів, завдяки систематичній роботі Закарпатської палеолітичної експедиції Академії наук України, експедиції Ужгородського державного університету та Ужгородського відділу археології Інституту суспільних наук у Львові, протягом 60— 80-х років XIX ст. відкрито понад сто пам'яток раннього і пізнього палеоліту. Найвизначнішою серед них є Королівська багатошарова стоянка. Тут, на горі Cap, засвідчено п'ятнадцять культурних горизонтів перебування первісних людей — пітекантропів, синантропів, неандертальців та кроманьйонців. Сім культурних горизонтів відносяться до шельської та ашельської пори (ранній палеоліт), шість — до епохи мустье і діва — з багатою крем'яною індустрією зараховано до пізнього палеоліту.

Дослідження Королівської стоянки дають важливий матеріал для вивчення часу і шляху первісного заселення Європи (близько мільйона років тому), переміщення тодішніх колективів, нерівномірності їх розвитку та еволюції техніки обробки каменю і виготовлення знарядь праці (ручних рубил, скребків, ножів, пластин, гостроконечників тощо). На підставі геостратиграфічної класифікації Королівська стоянка — найдавніша в Центральній і Східній Європі, Мешканці ранньопалеолітичних стоянок Закарпаття (Королево, Рокосово, Ужгород, Горяни, Мукачево та ін.) займалися збиральництвом і полюванням.

Дальше заселення краю пов'язане з наступною історичною порою — пізнім палеолітом, коли остаточно сформувався сучасний тип людини. Пам'ятки цієї епохи на території Закарпаття досить численні і займають південно-західні схили Карпатських гір. Вони відомі в Ужгороді, поблизу Мукачева, в околицях Берегова, в Королеві, Горбках, Великій Угольці (печера Молочний Камінь, що на Тячівщині) — всього півсотні місцезнаходжень. На досліджених поселеннях зібрано десятки тисяч кам'яних інструментів. Це нуклеуси, скребки, різці, ножі, ретушовані платівки, виготовлені з якісного темно-сірого та чорного кременю, з алуніту, обсидіану та пісковика талькового походження. За своїми техніко-типологічними особливостями ці вироби подібні до пізньопалеолітичних комплексів Центральної Європи.

На підставі матеріального комплексу стоянок з'ясовуються основні напрямки господарювання первісних мешканців краю. Як і в усьому ареалі Карпат, так і в Закарпатті провідною галуззю господарства було полювання на мамонта, диких коней, зубрів, оленів, лосів та інших тварин. За житло в зимову пору слугували печери (Молочний Камінь), гроти, напівземлянки, а влітку — тимчасові намети. В середині жител знаходилися заглиблені вогнища. Люди пізньопалеолітичної пори вже становили тісні згуртовані групи і жили родовими общинами. У цю пору виникають первісні релігійні уявлення та вірування, з'являються перші зачатки образотворчого мистецтва (статуетки жінок і тварин).

З закінченням палеолітичної епохи починається нова історична епоха, пов'язана з появою лука і стріли. Людина намагається приручити тварин, поступово розвиваються початкові форми найдавнішого землеробства. Це стало можливим завдяки відступу льодовика і поступовому потеплінню. Змінилося і географічне положення. Дана епоха співпадає з мезолітичною епохою (XII—VI тисячоліття до н. є.). Вона недостатньо вивчена в Закарпатті. Мезолітичні пам'ятки відкриті в урочищі Скалка, в селі Кам'яниця, Ужгородського району та на заплавній терасі ріки Тиси, між Хустом і селом Боронява.

Порівняно з попередніми епохами, краще вивчені пам'ятки новокам'яного віку — неоліту (початок V — середина III тисячоліття до н. е.). Це була епоха докорінної зміни суспільного виробництва: відбувався перехід від привласнювальних форм господарювання до відтворюючих. Мотичне землеробство і скотарство стали провідною галуззю виробництва. Виникли ліпне гончарство, ткацтво, полірування і свердлування каменю та інші види домашніх промислів, що дало змогу племенам виготовляти більш досконалі знаряддя праці, кращі предмети побуту.

Значну роль у розвитку виробництва відіграло виготовлення удосконаленої кам'яної сокири, мотики, серпа, зернотерки, що значно полегшувало всі ділянки господарської діяльності людини. Виготовлення поліпшеного глиняного посуду дозволило жителям краще готувати їжу, урізноманітнювати асортимент, завдяки чому зростала кількість населення. Невеликі поселення, які складалися з восьми-десяти жител, щільно групувались у долинах рік і поблизу боліт, неподалік одне від одного. Для поселень використовувалися і підвищення серед боліт (Заставне, Сернє, Чорний Мочар, Ботар тощо).

У матеріальній культурі населення Верхнього Потисся спостерігається своєрідна уніфікація. Напевно це було пов'язано з етнокультурною консолідацією родоплемінних груп.

Виходячи з даних археологічних досліджень, у населення краю в новокам'яний вік найбільш поширеними були два типи жител: землянки і напівземлянки — прямокутні або овальні в плані, розміром 20—50 квадратних метрів і більше. Відомі були і будівлі на палях. У житлах знаходились вогнища або глинобитні печі, а також господарсько-побутові ями. Біля печей розташовувалися овальні за формою зернотерки і каміння-розтирачі. Звичайним інвентарем жител були кераміка, кам'яні мотики, сокири, крем'яні, ножі, серпи, глиняні конуси і пряслиця. Дедалі зростаюча потреба у кам'яних знаряддях стимулювала населення Карпат до широкого засвоєння покладів кам'яної сировини (роговика, кварцитів, андезитів). Створювались своєрідні кар'єри-рудники. У поселеннях або поруч з рудниками організовувались майстерні по виготовленню знарядь праці (гора Галиш в Мукачеві). Для задоволення потреб широко використовувався привозний камінь або обсидіан (з Токайських гір і навіть із Прикарпаття).

Економіка мешканців Карпат базувалась на мотичному землеробстві і скотарстві. Неабияку роль відігравали полювання та рибальство. Це підтверджують кістки тварин, знайдені в поселеннях: Мала гора (біля Мукачева), Великі Лази (на Ужгородщині) та Осой (на Іршавщині). На жаль, глиняний грунт Закарпаття погано зберігає кісткові залишки, і тому важко відновити видовий склад тварин.

Дуже поширеним заняттям мешканців селища було гончарство. Високоякісні глини, що зустрічаються скрізь у Карпатах, дозволяли неолітичному населенню майстерно оволодівати ліпленням різноманітних посудин, прикрашаючи їх лінійно-стрічковим орнаментом, заглибленнями або виступами.

Форма і тип посудин, а також орнаментація дають підстави визначити час існування і локальну особливість неолітичних пам'яток Українських Карпат.

На території Закарпаття — у Берегівському районі, в с. Заставне і в Мукачівському районі, в с. Рівне (Кіш Мезе) знайдено поселення культури Кереш (Криш), яка відноситься до V — початку IV тисячоліття до н. е. Існує думка, що носії даної культури проникли у Верхнє Потисся з півдня Балкано-Дунайського регіону і поклали початок мотичному землеробству і скотарству. Їх історична доля полягає в тому, що вони зіграли провідну роль у формуванні культури розписної кераміки. Її пам'ятки вкрили густою сіткою верхньотисянський басейн — Дяково І-ІІ, Федорово, Мала гора (біля Мукачева), Берегово, с. Велика Паладь та ін. Місцем для жител вибиралися тераси рік або дюни (Велика Паладь). За розміром поселення — невеликі, з десятками землянок або напівземлянок, виритих у глині, а також у м'якій скелястій породі, прямокутної або овальної форми, розміром 20—30 квадратних метрів. Домашнє начиння жител нічим не відрізняється від ранньої епохи. Виняток можуть становити хіба що добре відшліфовані сокири, долота, а також керамічний матеріал, що зустрічається біля вогнища. Кераміка виділяється моно- і поліхромними розписами. Композиція візерунків на посудинах схожа на візерунки посудин ранньотрипільської культури Прикарпаття. Носії даної культури знаходились у безпосередньому контакті з населенням дунайської землеробської цивілізації — культури лінійно- стрічкової кераміки.

Відсутність поховань в районі Верхньої Тиси не дозволяє визначити антропологічний тип носіїв названої культури.

Використана література:

I. М. Гранчак, Д. Д. Данилюк, Е. А. Балагурі, В. І. Ілько, Г. В. Павленко, В. В. Пальок, Нариси історії Закарпаття. Том І (з найдавніших часів до 1918 року). — Ужгород, 1993. — 436 с.: 76 с. іл.



--------------- Повну версію реферата можна скачати на початку (у верхній частині) сторінки ---------------



Реферат на тему: Найдавніше населення на території Закарпаття. Кам’яний вік (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2014. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.  Створити сайт безкоштовно