Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія України

Мистецтво та архітектура на Закарпатті в XIX ст (реферат)

Народне мистецтво — вишивання, хореографічне мистецтво (танці коломийкової та козачкової будови і старовинні слов'янські танці). Відомими центрами вишивання народного одягу, предметів побуту були села та містечка Мараморощини, у яких поєднувалися українські орнаменти з румунськими. Угорське традиційне вишивання поширювалося в селах Берегівщини, Севлющини. Селяни часто вишивали одяг, обруси, рушники не лише для власного користування, але й на продаж. Це було одним з джерел селянських прибутків. Чудові вишивки робилися для церков.

Музичне мистецтво розвивалося досить повільно. Найчастіше воно було пов'язано з сільськими музиками — неодмінними гостями весіль, святкових обрядів. Оркестри були властиві кожному великому селу. Залежно від національного складу людей оркестри мали національне забарвлення. У селах змішаного типу (румуни, русини, угорці) створювалося по кілька оркестрів. Дослідники зазначають, що українські оркестри виконували часто угорські пісні, а угорські — пісні гуцулів і т. п.

У 1833 році в Ужгороді почав діяти перший в історії Закарпаття багатоголосий хор «Гармонія». Його засновником був російський політичний емігрант К. Матезонський — людина близька до декабристів, який, побоюючись, очевидно, переслідування царизму, емігрував до Закарпаття. Припускаються думки, що це був «колишній офіцер російської армії, який втілював у собі кращі риси передових російських офіцерів-дворян», що відіграли таку важливу роль в історії Росії початку XIX ст.». Він прожив в Ужгороді 25 років (з 1833 року по 1858 рік).

Як творець і керівник хору «Гармонія» К. Матезонський став улюбленцем передової інтелігенції. Його знали і високо шанували такі відомі діячі культури, як І. Чургович, О. Духнович, активний учасник хору І. Сільвай. Він був не тільки талановитим вчителем музики і організатором хорового співу, а й активним популяризатором передової російської культури. Саме завдяки йому в Закарпаття вперше почали проникати поетичні твори О. Пушкіна, музика Д. Бортнянського та інших відомих російських композиторів.

Помер К. Матезонський в Ужгороді, де і похований, так і не розкривши таємниці свого приїзду в Закарпаття. Вдячні нащадки на зібрані кошти у 1881 році встановили надмогильну плиту, увіковічнивши пам'ять про видатного «посланця демократичної Росії».

Протягом кінця XVIII — першої половини XIX ст. в Закарпатті далі розвиваються портретний живопис і книжкова графіка. Найбільше це виявилося в оформленні храмів: малювалися великі портрети святих, хоч одяг їх частково нагадував народний одяг Карпат, а також з'являлися мініатюри в рукописних книгах, які ще частково поширювалися. Одним з відомих художників-портретистів був І. Югасевич (1741—1814 pp.). Добре відомим був у східних районах Закарпаття художник Стефан — «маляр Тереблянський», який розписував церкви. Йому належить оформлення відомої дерев'яної церкви у с. Олександрівка Хустського району. Цікавою є постать художника И. Змія-Мікловського (1792—1841 pp.), який не тільки розписував храми, малював прекрасні ікони, але й залишив кілька картин з народного життя. Він працював при пряшівській єпархії, але мав тісні зв'язки з жителями Закарпаття, Змія-Мікловського вважають основоположником світського закарпатського живопису.

У першій половині XIX ст. у Закарпатті зароджується і скульптура. Скульптор В. Кінне — автор бронзової статуї Геракла (1842 p.), яку вилито на Шелестівському металургійному заводі, і яка прикрашає подвір'я Ужгородського замку. У с. Тур'ї Ремети (Перечинського району архітектори виконали чудовий пам'ятний знак листоноші Ф. Фекеті, на честь його «Приязности, Трезвости, Чесности и Послужности». Пам'ятний знак листоноші — подяка людині, яка вірно служила народу, пам'ятка мистецтва і доказ високої моралі народу.

Мистецька майстерність притаманна і ливарникам Фредешівського металообробного заводу, які виготовили ряд цінних пам'яток мистецтва. Руками чудо-майстрів вилита чавунна декоративна ваза з художньою чеканкою античного стилю, яка була удостоєна Золотої медалі на Будапештській промисловій виставці у 1842 році.

Ливарники заводу охоче здійснили задум скульптора А. Шоссела і виготовили погруддя одного з керівників угорської революції 1848—1849 років Л. Кошута. З великим хистом майстри виготовляли свічники, шахи, фігури яких «одягнені» в національні костюми, та багато інших виробів високого художнього оформлення. На рубежі XVIII і XIX ст. у мистецтві Закарпаття дедалі більше утверджуються реалістичні тенденції.

Певні зміни мали місце і в галузі архітектури. Замість дерев'яних церков, які були прекрасними пам'ятками народної архітектури, у першій половині XIX ст. здебільшого будувалися кам'яні церкви у стилі пізнього ренесансу з елементами барокко. За півстоліття збудовано близько сотні церков, та цінних в архітектурному плані серед них немає.

З двірцевої архітектури заслуговує на увагу поміщицький палац у с. Бакта Берегівського району, споруджений на початку XIX ст. — двоповерхова будова, у якій є розкішні зали і приміщення для житла, кімнати для прислуги. Будинок прикрашають чотири масивні квадратні колони, які завершуються трикутним фронтоном. Це типовий поміщицький палац першої половини XIX ст.

Певну архітектурну цінність мають будинки адміністративних; управлінь у столицях закарпатських комітатів. Такий будинок був збудований в Ужгороді, на теперішній площі Жупанатській, у 1809 році. Тут знаходилося комітатське управління, розташоване раніше по вулиці Великій (тепер вул. А. Волошина).

Нове в архітектурі спостерігалось і в цивільному міському будівництві. Протягом першої половини XIX ст. на головних вулицях Ужгорода, Мукачева, Берегова та ряду інших міст з'явились одноповерхові житлові будинки з архітектурними прикрасами, подекуди і двоповерхові. Вони стали окрасою головних вулиць міст.

Переважна більшість будов міст, як і сіл, споруджувались і з дерева і саману і були вкриті соломою. У селах переважали невеликі, низькі дерев'яні хати. Найдавнішим і найпростішим типом народного житла була однокамерна будівля, в якій тулилася багатодітна селянська сім'я. У першій половині XIX ст. починають споруджувати двокамерний тип житла (помешкання і сіни), а згодом і трикамерний (тепла хата, холодна комора — сіни).

Уздовж багатьох будинків (з фасадного і торцевого боків) тяглася напіввідкрита галерея, яку сім'я використовувала як місце відпочинку, для вивішування білизни, одягу, тимчасового зберігання овочів і сушіння фруктів тощо. Опорні стовпчики галереї, одвірки й дерев'яні арки оздоблювалися красивою різьбою. Дах вкривали соломою або драницею. Внутрішні та зовнішні стіни житла обмазували глиною і білили в голубий колір. Різновидність типів житл залежала від соціально-економічних та природно-географічних умов, народних традицій тощо. Наприклад, на Гуцульщині був поширений такий тип житла, як «гражда» — замкнутий комплекс з житлових господарських приміщень, обмурованих дерев'яним парканом з одним входом.

У селянських хатах замість дерев'яного настилу підлогу вимощували глиною. Хати були курні (без димаря), дим розходився по всій хаті і через маленький отвір у стелі виходив на горище. В хаті була піч, яка в багатодітних сім'ях слугувала одноразово і за ліжко.

Обвинувачувальним актом експлуататорському ладу звучить опис О. В. Духновичем побуту селянської сім'ї: «волы, коровы, овцы, свини, курицы, пес и мачка тут бывают с людьми вкупе, чтобы в стайнях не померзли. Не есть в таких храминах комина, о сем не знают русины, но огонь на ватре горит и дым по храмине расходится...».

Однак ні економічне, ні духовне закабалення не могло вбити в народі його кращі риси. Загальнолюдські цінності передавалися з покоління в покоління.

Використана література:

I. М. Гранчак, Д. Д. Данилюк, Е. А. Балагурі, В. І. Ілько, Г. В. Павленко, В. В. Пальок, Нариси історії Закарпаття. Том І (з найдавніших часів до 1918 року). — Ужгород, 1993. — 436 с.: 76 с. іл.





Реферат на тему: Мистецтво та архітектура на Закарпатті в XIX ст (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.