Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія України

Літературні дослідження скито-сарматських народів і їх наступників в південних степах України (реферат)

За основне джерело для топографії і етнографії Скитії є батько історії Геродот в 4-й книзі своєї праці. Невтомний дослідувач Скитії акад. В. В. Латишев видав текст Геродота й інших грецьких письменників у своєму збірнику: "Известия классических писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе. Т. I. — Греческие писатели", вып. 1-й, СПБ, 1893, 296. Сюди увійшли уривки з Геродота, Гіпократа, Ксенофонта, Страбона, Діона Хризостома, Птоломея й інших. Повний текст Страбона в російському перекладі видав невтомний Ф. Г. Мищенко. Скито-сарматські могили і знайдені в них речі являють дорогоцінні джерела для історії Скитії. Скито- сарматські могили розкидані по всій південній степовій Україні, на Кубані, на Дону, на Північному Кавказі й т. ін. І їх почали розкопувати з самого початку XIX ст. Значна частина їх дуже великого розміру. Багато з них було розграбовано ще в греко-римські часи від шукачів скарбів. Але все-таки в них є величезні багатства — золоті вироби, художні й побутові пам'ятки. А самий похорон скитських царів, описаний у Геродота, підтримується археологічними розкопами. Окрім цих багатих царських могил, є й середні й бідні похорони. Знайдені в могилах речі зібрано переважно в Ермітажі в Ленінграді. Пам'ятки скито-сарматської культури зберігається також і по інших музеях — Московському Історичному, в Києвських, Одеському, Харківському, а з багатої Рижановської могили переправлені у Краків. Велике число знахідок дали й пізніші могили доби великого переселення народів. Вони також розпорошені по всіх музеях України і за її межами в музеях Росії. Серед них великої слави набув скарб, знайдений у с. Перещепині на Полтавщині. Цікаві знахідки на терені України речей готського і лятенського стилю, поля похоронних урн і могили тюрків. Своєрідну культуру дав також Салтівський могильник на Харківщині (знахідки в Харківському музеї; частинно в І ст. музеї в Москві). Далі ідуть уже речі ранньої слов'янської доби.

Щодо розвідок, які освітлюють пам'ятки (писемні й археологічні) і відповідні їм доби, починаючи з скитів і закінчуючи слов'янами, то найважливіші з них такі: "Древности Геродотовой Скифии", I—II (Изд. Археологической Комиссии, с атласом); Надеждин. "Геродотова Скифия" (в Записках Одесск. О-ва, I); Я. Е. Забелин. "История русской жизни", В.Латышев. "Pontika" (Понтика); С.Лато-Данилевский. "Скифские древности"; А. А. Бобринский. "Курганы и случайные археологические находки близ м. Смелы", т. I—III; Я. П. Кондаков и Я. И. Толстой. "Русские древности в памятниках искусства", II—III; Б. И.Ханенко. "Древности Приднепровья", IV. Замітка А. А. Бобринського про розкопану проф. Н. И. Веселовським могилу "Солоха" в Изв. Археолог. Ком. № 50; Д. И. Багалей. "Раскопки курганов (скифских) в Валковском и Богодуховском уезд. Харьк. губ." (Тр. XIII. Археол. Съезда, М. 1908 г.). "Древности южной России". Курган Карагодеуашх дослідж.Лапо-Данилевского и Мальмберга (Мат. по археологии России, изд. Археолог. Ком., № 13); Ф. Г. Мищенко. "К вопросу о царских скифах" ("Киев, стар.", 1884, № 5); Його ж. "К вопросу о Геродотовых скифах" ("Журн. Мин. Нар. Проев.", 1884, N° 7); В. Ф. Миллер. "Осетинские этюды", т. III, 1887; Ю. А. Кулаковский. "Карта Европейской Сарматии по Птоломею". К., 1894 года; Його ж. "Аланы по сведениям классических и византийских писателей". К., 1899; В. Г. Васильевский. "О мнимом славянстве гуннов, болгар и роксолан" (Журн. Мин. Нар. Просвещен., 1882, июль); Я. Я. Веселовский. "Несколько новых соображений по поводу пересмотра вопроса о происхождении гуннов" (Журн. Мин. Нар. Проев., 1882, сент.); проф. Браун. "Разыскания в области гото-славянских отношений", СПБ, 1899 г.; М. С. Грушевский. "Киевская Русь", т. 1-й, СПБ, 1911; Филевич. "История древней Руси", т. 1-й, В., 1896 г., 383 стр.; Д И. Иловайский. "Разыскания о начале Руси". М., 1882, 2 додаткові полеміки в питаннях варяго-руському та болгаро-гунському. М., 1886 и 1902 гг.; А. Веселовский. "Из истории древних славянских передвижений" ("Изв. отд. рус. яз.", 1900, кн, 1 ); А. А. Шахматов. "К вопросу о финско-кельтских и финско-славянских отношениях". ("Изв. Акад. Наук" за 1911 г.); Я. П. Дашкевич. "Приднепровье и Киев по некоторым памятникам древне-сев. литературы" (відбиток з Киевск. унив. изв. 1886 г.); Будилович. "Первобытные славяне в их языке... по данным лексик". 1882; Макушев. "Сказания иностранцев о быте и нравах славян", СПБ, 1861; проф. Я. М. Собестян- ский. "Учения о национальных особенностях характера и юридического быта древних славян". X., 1892, 333, XII; Д. И. Багалей. "К истории учения о быте древних славян". К., 1892; А. Л. Погодин. "Сборник статей по археологии и этнографии". СПБ, 1902 г. (статті про зносини Боспорського царства з варварськими народами и "Эпигр. следы славянства"); його ж. "Из истории славянских передвижений", 1905. Рец. на нього проф. Ю. А. Кулаковського, П. А. Лаврова й Д. І. Іловайського. Нидерле. "Славянские древности" (чеською мовою); Проф. Любор Нидерле. "Славянские древности". Пер. з чеської Антоній Скриленко, Т. І., ч. 1, в 1-й. Изд. ред. журн. "Археолог, лет. Южной России". К., 1905 г., XX, 120 стр.; И. А. Зарецкий. "Клад, найденный при с. Малая Перещепина, Констант, у., Полт. губ." 9 вып. Тр. Полт. Арх. Ком.); про Салтівський могильник реферат М. Покровського в "Тр. XIII Археолог, съезда в Харкові"; про цей самий могильник повідомлення В. А. Бабенка в "Трудах XIV Археолог, съезда и XV Археолог, съезда"; М. М. Ковалевский. "Первобытное право". I. Род, М., 1886.

В наші часи вийшла капітальна розвідка проф. М. І. Ростовцева, видана Російською Академією історії матеріальної культури "Скитія й Боспор. Критическое обозрение памятников литературных и археологических". 1925, XIII, 624", що дає вичерпний і до того критичний огляд, з одного боку, літературних, а з другого — археологічних джерел про Скитію і Боспорське царство. Досить навести тут лише питання, що їх розглядає великий спеціаліст у цій справі проф. М. І. Ростовцев, щоб уявити собі, яке величезне придбання в науковій літературі про Скитію і Боспор являє його праця. Автор написав рукопис ще 1918 року, і тоді ж він почався друком, але друк цей закінчено лише 1925 року. Редактор видання — проф. Жебельов — не зробив жодних змін або доповнень, бо автор проживав далеко за межами України, і дає таку оцінку цієї праці: "Из неоднократных указаний М. М. Ростовцева в издаваемом сочинении видно, что все оно было рассчитано автором по крайней мере на два тома. Появится ли когда второй том — неизвестно. Но и издаваемый том по богатству, разнообразию, систематике и критической оценке привлеченного и рассмотренного в нем материала будет, думается, служить отныне настольною книгою для всякого исследователя, интересующегося судьбами Скифии и Босфора. Данное в этом томе впервые критическое обозрение памятников Скифии и Босфора облегчит составление того списка могил, которое стоите плане работ Академии, а также пригодится и для тех музейных работников, в непосредственном ведении и распоряжении которых сосредоточены в основной своей части эллинские и так наз. эллино-скифские древности южной Рсссии".

І справді, в книзі М. I. Ростовцева — 2 частини, 11 розділів; з них 6 присвячено критичному оглядові літературних і епіграфічних пам'яток, а 5 — пам'яток археологічних. В першій частині маємо загальний огляд літературних джерел, стан вивчання їх у сучасній науковій літературі, огляд географічних джерел, етнографічної літератури, історичної літератури і епіграфічні тексти; в другій — загальний огляд археологічних пам'яток, огляд некрополів грецьких міст, опис окремих некрополів різних епох, скитські могили і похорон у них — загальний начерк і головні групи з VI в. до нашої ери і включно до елліністичної і римської доби. Книга М. І. Ростовцева являє цінне доповнення до начерку про Скитію.

Використана література:

1. Багалій Д. І. Нарис історії України: Доба натурал. госп-ва. — К.: Час, 1994. — 288 с.: іл. — (Сер. «Україна. Голоси історії»).

2. В. В. Латишев "Известия древних писателей греч. и лат. Скифии и Кавказа", СПБ, 1893. Том II, вып. 1

3. О. І. Покровський "Геродот та Арістей" (Ювіл. Збірн. на пошану акад. Д. Багалія", вид. ВУАН).





Реферат на тему: Літературні дослідження скито-сарматських народів і їх наступників в південних степах України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.