Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія України

Літературні дослідження первісної доби української території і її населення (реферат)

Перші джерела для археології України — численні в наші часи археологічні пам'ятники, що переховуються по українських музеях і по музеях інших країн. З українських музеїв найбільше цінних речей з кам'яної та мідяно-бронзової доби знаходиться в Київському музеї ім. Шевченка (колекції Хвойка та ін.) і в віданні Української Академії Наук (кабінет X. К. Вовка). Цінна колекція була також і в Університетському музеї в Києві, що в складанні її брав велику участь В. Б. Антонович; далі йдуть археологічні музеї — Харківський (переважно знахідки на території Слобожанщини), Чернігівський (переважно колекція В. В. Тарновського, каталог її видав В. В. Тарновський 1898 року); Катеринославський, тепер Дніпропетровський, що в його основу покладено колекцію А. М. Поля, а каталог її склала К. М. Мельник-Антонович; далі йдуть видатні музеї Одеси, Херсона, Полтави, Житомира, Кам'янця-Подільського, Ізюма, Умані та багатьох інших округових міст на Україні. У Львові також багата колекція археологічних пам'ятників, переважно знайдених на території Західної України — Галичини. Також величезне число археологічних пам'ятників з України має Росія в своїх центральних музеях, куди за часів царського самодержавства стягувалися цінні пам'ятники і цієї доби. Наприклад, великі колекції знаходяться в "Російському історичому музею", Ермітажі. Це наслідки бюрократичної централізації в столицях щодо старовини й мистецтва. Досить нагадати, що всі видатні знахідки скарбів і окремих речей щороку відвозились до Петербурга, і Археологічна Комісія утворювала виставки, де їх оглядала царська родина, а потім вони поступали в Ермітаж. Серед усіх знахідок поважне місце займали речі, знайдені на території України. Наприклад, славнозвісний Перещепинський скарб, що його знайшов пастушок на території України, на Полтавщині, також знаходиться тепер у Санкт-Петербурзі. Те саме й ще більше стосується знахідок з розкопів могил, городищ тощо на території України. Очевидно, постає питання про те, як би урегулювати справу з археологічними пам'ятниками, знайденими на території України, що освітлюють культуру тих первісних народів, що проживали на її території і мають тісний органічний зв'язок із знахідками, що є в українських музеях і що й тепер їх викопується з могил і городищ України або здобувається як випадкові знахідки й скарби. Велике число цих пам'ятників описано в археологічній літературі, і з багатьох знято знімків. Над вивчанням їх працювали археологічні й історичні товариства і особливо колишні археологічні обласні з'їзди, що їх скликало Московське Археологічне товариство і потім видавало зроблені на них доповіді. Такі археологічні з'їзди відбувалися в свій час і по різних культурних центрах України — в Києві (двічі), в Одесі, в Харкові, в Катеринославі, в Чернігові, і їхні "Труды" містять у собі дорогоцінні дані для археології України, у тому числі й археологічні мапи різних губерень України (Антоновича, Сіцінського, мою). Археологічні історичні товариства і музеї України (у Києві, Харкові, Одесі і т. ін.) не тільки збирали археологічні пам'ятники, а й каталогізували, описували і робили досліди над ними і на підставі їх освітлювали доісторичну добу території України; те ж робили і окремі вчені.

Зазначаємо далі головні розвідки з первісної археології України. Назвемо й ті загальні праці з археології Росії, де є матеріали і з археології України, а також і деякі праці з археології взагалі. Подаємо головним чином літературу російською та українською мовами, бо вона доступніша для широких кіл сучасних читачів.

1. Обермаєр. "Доисторический человек". Нидерле. "Человечество в доисторические времена", 1908. Мортилье. "Доисторическая жизнь" (Le prehistorique). Происхождение и древность человека. СПБ, 1903. В. А. Городцов. "Первобытная археология". Курс лекций. М., 1908, є і нове видання.

2. Н. И. Веселовский. "Первобытный человек". 1902.

3. В. Е. Данилевич. "Курс русск. древн. (лит.)". К., 1908.

4. В. Е. Данилевич. "Критична зразкова обласна археологічна монографія". "Археологічна минувшина Київщини", 1925 р., вид. Ак. Наук (Тут про всі доби).

5. В. В.Хвойко. "Каменный век среднего Поднепровья" (Тр. XI арх. съезда, т. I; стор. 736-812).

6. В. В.Хвойко "Киево-Кирилловская палеолитическая стоянка и культура эпохи Мадлен" ("Арх. Лет. Южной Росии". 1903, № 1).

7. В. В.Хвойко "Раскопки 1901 г. в области трипольской культуры" (Зап. Отд. рус. и слав. арх. V, вып. 2.

8. В. В.Хвойко. "Начало земл. и бронз, век. в средн. Приднепр." (Тр. XIII арх. съезда, вып. 1.

9. А. Спицын. "Раскопки глиняных площадок близ с. Колодистого Киев, губ." (Изв. Арх. Ком., вып. 12).

10. Проф. Штерн. "Доист. греч. культура на юге Росии" (Тр. XIII арх. съезда, т. I, стр. 9—52).

11. Б. И. Ханенко. "Древн. Поднепровья". Вып. 1.

12. В. Б. Антонович. "Каменный век на Волыни" (Тр. XI арх. съезда, вып. 1.

13. Проф. Д. Я. Самоквасов. "Могилы русской земли".

14. Проф. Д. Я. Самоквасов. "Основания хронология, классификации, описание и каталог, древн.", 1892. "Палеол. кух. остатки в с. Костеньках Ворон, губ." (Древности, IX).

15. Ф. К. Волков. "Искусство мадленской эпохи в Украине" (Арх. лет. Южной Росии, 1903 г., № 1).

16. Ф. К. Волков. "Палеолитическая стоянка в с. Мезени Чер. губ." (Тр. XIV арх. съезда, т. III).

17. Ф. К. Волков "Палеолітичні знахідки в с. Мезені на Чернігівщині" (Зап. Укр. Наук. Т-ва в Києві, кн. IV, 1909).

18. П. Єфименко. "Кам. орудия палеол. стоянки в с. Мезени Черн. губ.".

19. А. Щербаковський. "Розк. палеол. селища в Гонцах" (Зах.-Укр. Наук. тов. на Полтавщині, вип. I—II, 1919, стор. 61 — 76).

20. М. Ф. Беляшевский. "Следы пребывания первобытного человека на берегах Днепра вблизи Киева" (Тр. XIII арх. съезда, III).

Корисна книжечка про техніку археологічних розкопів А. Спіцина "Археологические раскопки". 1910. D-r Max Ebert. Sudrussland im Altertum, 1921, XII+ 436. На цю книжку написав дуже змістовну рецензію один з найвидатніших спеціапістів-археологів на Україні проф. В. Ю. Данілевич в V кн. Записок історично-філологічного відділу Української Академії Наук у Києві (стор. 279—283). Наведімо з цього критичного огляду проф. В. Ю. Данілевича зміст у скороченому вигляді кн. Еберта. Книжка д-ра М. Еберта складається з передмови, з 14 розділів та з окремих додатків. Її зміст такий. В першому розділі автор характеризує природу України на підставі сучасних і стародавніх відомостей. Другий розділ присвячено кам'яній та енеолітичній культурам; третій — енеолітичній та бронзовій культурам; четвертий та шостий — географії та етнографії скитів, їхнім могилам, хронології великих могил і артистичного виробництва, від сьомого до дванадцятого розділу включно — грекам на Україні (їх колонізації, торговельним шляхам, торгівлі, історії міст Ольвії, Херсонеса, Тири і Босфорського царств); тут же він малює політичні і суспільні стосунки, культи, грецьку культуру в Скитії, побут і дає аналіз великих грецьких могил). Тринадцятий і чотирнадцятий розділи присвячено наступникам скитів за часи пізнього гелленізму та римської доби, а також пам'яткам великого переселення народів (кінчаючи Гунами). В додатках — широка бібліографія і є мапи та малюнки. В своїх зауваженнях проф. В. Ю. Данілевич вказує і на позитивні, і на негативні риси книжки Еберта; перших, каже він, далеко більше, як других; по-перше, він на грунті порівняльної методи зв'язав археологію України з вселюдською; по- друге, він переробив деякі висновки європейської і російської та української археологічної науки на підставі новіших та повніших джерел. Одночасно проф. В. Ю. Данілевич наводить велике число прогалин і хиб у Еберта і пояснює їх його незнайомством з археологічним інвентарем українських музеїв, хоч Еберт був на Україні і навіть розкопав там декілька скитських могил. Проф. В. Ю. Данілевич висловлює думки про конечну потребу перекласти книжку Еберта українською мовою, і я гаряче підтримую цю його думку.

Після революції відродилась і археологічна наука на Україні. Археологічна праця зосередилася в Українському Археологічному Комітеті (УАК), що відіграє роль центру-організатора — він дає дозвіл на розкопи і сам організує археологічні досліджування; видає археологічні праці тощо. Працю ведеться планово; потрібні кошти дає Наркомос. Провадять розкопи та археологічні досліджування і інші наукові інститути України, як от музеї, що також видають свої праці. Досліджування і розкопи стосуються всіх археологічних діб, у тому числі й первинної археологічної — неоліту взагалі й трипільської культури зокрема. Тут треба висунути як ударне завдання систематично далі вивчати палеоліт на Україні.

Заслуговує на велику увагу й пошану загальний покажчик з археології України, що його склав проф. О. С. Федоровський і видав Комітет охорони пам'яток культури на Україні (136 стор.). Крім інструкцій, він містить у собі загальні уваги з археології Ураїни і розділ про категорії її пам'яток. В загальних увагах характеризуються палеоліт і неоліт на Україні з підвідділами цього останнього — старий, середній і пізній неоліти, далі трипільська культура, бронзова доба, скарлючені та пофарбовані кістяки, гальштатська культура, грецькі колонії, лятенська культура, римська, поля похоронних урн, візантійська, готська, хозарська, слов'янська, кочовнича доби. Згідно з цим проф. Федоровський подає й категорії пам'ятників, починаючи з палеолітичних стацій, продовжуючи неолітичними і пізнішими майстернями, могилами і могильниками, майданами, полями похоронних урн, точками, валами, городищами, землянками, старими копальнями, печерами, підземними ходами, кам'яними бабами, мегалітичними будівлями, скарбами і кінчаючи написами на каменях. Текст оздоблено ілюстраціями археологічних знахідок.

Тут же наведено бібліографію з практики й техніки археологічного дослідження. Між іншим, є вказівки на інструкції В. А. Городцова, А. А. Спіцина, самого О. С. Федоровського, С. Гамченка, М. Рудинського. Особливу увагу треба звернути на "Материалы по методологии археологической технологии". "Изд. Инст. Археолог. Технолог, и Ленингр." (вип. 7). За часи радянської влади, з Жовтня, археологічне дослідження України взагалі значно поширилося, зокрема щодо неолітичних стадій і трипільської культури.

Археологічна праця зосереджується тепер переважно в Археологічному Комітеті при Українській Академії Наук, який і публікує дані про розкопи й знахідки. Деякі дані про розкопи ми знаходимо і в інших виданнях наукових установ, присвячених археології і краєзнавству України.

В "Ювілейному збірникові на пошану акад. Д. Багалія", що його видала ВУАН, надруковано такі три розвідки, присвячені доісторичній добі:

Проф. А. А. Спіцин. Південно-руський неоліт.

М. Я. Рудинський. Кварцитові вироби в інвентарі пізньонеолітичних стацій України.

Проф. П. П. Єфименко. Пам'ятки мустьєрської культури на сході Європи.

Використана література:

1. Багалій Д. І. Нарис історії України: Доба натурал. госп-ва. — К.: Час, 1994. — 288 с.: іл. — (Сер. «Україна. Голоси історії»).

2. Первобытная археология. Курс лекций. М., 1908.

3. М.Грушевський. Історія України-Руси. Т.ІІ-ІІІ.

4. М.В. Сібільов. Старовинності Ізюмщини. Вип. 1, 2, 3, Ізюм, 1926.





Реферат на тему: Літературні дослідження первісної доби української території і її населення (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.