Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія України

Кальвінські школи та социніанство. Український освітній рух в XVI - XVII ст. (реферат)

Від 40-х років XVI ст. почали діставатися до Литви і Польщі протестантські ідеї, що знайшли тут для себе добрий ґрунт. Поширенню протестантських ідей, починаючи від лютеранства та закінчуючи крайніми течіями антитринітарства (або социніанства), сприяли насамперед непорядки в католицькій і православній церкві, а також тісні зв'язки Литви і Польщі з сусідніми німецькими землями, де реформаційний рух прибрав уже більш-менш виразні форми. Протестантські ідеї не могли не зачепити також українського громадянства, бодай вищих його верств. Саме від другої половини XVI ст. помічаємо інтенсивніші подорожі української молоді до німецьких університетів — ляйпцізького, кенігсберзького, гейдельберзького та ін., бо тоді уважалося за ознаку доброго тону відправляти молодь за кордон, якщо не «совершенія ради въ вышнихъ наукахъ», то бодай ради того, щоб потинялася вона по чужих краях та засвоїла чужоземні звичаї. Зрозуміло, що українська молодь набиралася за кордоном нових протестантських ідей і поверталася додому в ролі пропагандистів тих ідей.

Цілком природно, що протестантство як релігія переважно розуму в протилежність часто сліпій вірі католицизму звертало особливу увагу на поширення своїх ідей через школу.

Серед українського громадянства Литви і Польщі найбільше поширення здобуло собі кальвінство. Так, ним перейнялися українські аристократичні роди Годкевичів, Нарушевичів, Грушевських та ін. З-поміж кальвінських шкіл на українських землях можна назвати насамперед панівецьку школу на Поділлі, що інколи називалася академією. Заснував її 1590 р. брацлавський воєвода Ян Потоцький (закрито її 1611 p.). Було ще кілька кальвінських шкіл (наприклад, у Ланцуті, в землі Перемиській). Але кальвінство мусило скоро поділити свій успіх з іншим протестантським ученням, а саме з социніанством, що було відомо також під назвою антитринітарство, або унітаризм, бо те вчення не визнавало троїстості Бога та божественності Ісуса Христа. Основником учення антитринітарства був іспанський лікар Михайло Сервет, відомий в історії медицини своєю теорією кровообігу. Хоч М. Сервет р. 1553 загинув на вогні за поширення антитринітарства, але його учення знайшло багатьох прихильників серед гуманістів, особливо в Італії. Один з тих прихильників — Лелій Социн мусів р. 1551 втекти з Італії і деякий час перебував у Польщі, а його рідний братанич Фауст Социн вніс деякі зміни в учення антитринітарства, завдяки чому стало воно відомим також під назвою социніанства. Ф. Социн р. 1579 прибув до Польщі, де і жив до кінця свого життя (1604).

Социніанство серед українців найбільше поширювалося на Волині та Київщині. Як і кальвінство, социніанство ширилось серед вищих верств українського громадянства (Немиричі, Пересіцькі, Чапличі, Шпановські та ін.). Социніанство завжди йшло під прапором освітнього руху, а тому пильно дбало про заснування шкіл і друкарень та про поширення літератури. Просвітня діяльність социніан стояла на такій височині, що ставала зразком для іновірців. Так, наприклад, відомо, що кн. Костянтин Острозький, цей визнаний сучасниками за правовірного православного, дуже прихильно ставився до социніан саме за їхню просвітню діяльність.

Загальний характер социніанської освіти визначив сам Фауст Социн у листі до одного юнака — Андрія Войдовського, який вчився у Кракові: «Треба вчитися того, що є приємне або корисне не для тебе особисто, а для всіх тих, кому ти чимсь зобов'язаний. А наші зобов'язання сягають духа, тіла й зовнішнього світу. Добра духа здобуваються і зберігаються правдивою філософією, добра тіла — медициною, а зовнішні — наукою права. З них найвартніша — філософія. Полягає вона в правильнім пізнанні Бога та його волі, що міститься у Святім Письмі».

З-поміж социніанських шкіл на українських землях слід згадати насамперед школу в Киселині (Володимирського повіту на Волині), що 1614 р. стала вищою социніанською школою; крім того, були школи в Хмельнику на Поділлі, в Гощі, Любартові, Берестечку та ін.

Безперечно, социніани багато прислужилися українській справі тим, що дбали про переклад Євангелія та інших книг Св. Письма на українську мову. Як на одну з таких літературних пам'яток можна вказати на переклад Євангелія, що її зладив Валентин Негалевський 1581 р. ус. Хорошові (Острозького пов.).

Социніанство, як уже згадувалося, не знайшло поширення серед нижчих верств українського народу, і тому нема нічого дивного, що козацтво не відрізняло социніан від ворогів-католиків та однаково нищило тих і інших під час повстання Б. Хмельницького. Социніани недовго після того продержалися в Польщі: 10 липня 1660 р. оголошено останнім днем їхнього перебування в Польщі.

Социніанство подекуди ще й досі існує в Європі та Америці, зберігаючи за собою стару назву унітаризму, а деякі риси того вчення перейняли різні релігійні секти, як, наприклад, меноніти, а через них і наші штундисти.

Як поширювався на українських землях релігійний раціоналізм, можна говорити лише здогадно. Одні українські історики гадають, що релігійний раціоналізм мав надзвичайний успіх на українських землях, що, наприклад, социніанство розходилося з одного панського двора до іншого по Волині, заходило в ще пустинне Київське воєводство, забиралося й у польські пущі. Інші твердять, що протестантський рух не пройшов у глибину народних мас, та й у панських колах не запустив глибокого коріння та переважно скінчив своє існування з поколінням, що тим нововірством захопилося.

Використана література:

Сірополко Степан. Історія освіти в Україні. — Київ: Наук, думка, 2001. - 912 с.





Реферат на тему: Кальвінські школи та социніанство. Український освітній рух в XVI - XVII ст. (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.