Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Історія економічних вчень

Історичний аспект розвитку податкової політики та можливості модернізації її інституту в Україні (реферат)

Сучасний стан розвитку податкових систем у країнах Заходу та в нових незалежних державах, до яких належить і Україна, наблизився до того моменту, коли зміни податків і режимів оподаткування, маневрування податковими ставками вичерпують свій реформаторський потенціал. Можна стверджувати, що упродовж ХХ ст. були застосовані майже всі можливі варіанти структурно-нормативних перетворень в оподаткуванні. Процеси інтеграції та глобалізації, синхронні податкові реформи все більше роблять національні податкові системи схожими одна на одну. При зростаючих вимогах фіскального і соціального характеру до податкових систем настає час задіяти повністю суб'єктивно-мотиваційний фактор у модернізації оподаткування, реалізація якого здійснюється через адміністративні, організаційні та інформаційні технології.

Податкова система є найстародавнішою фінансово-економічною системою люд­ства. В період натурального господарства в якості податків збиралась на користь керівника або ватажка частина здобичі в натуральному вигляді.

На початку народження державного устрою й в перший період його існування оподаткування проводилось у вигляді жертвування, причому ставка була визначена в розмірі 10 % від усіх доходів. Звідки і термін «десятина».

Пізніше таку ж частину брали собі і релігійні організації. Кошти, які збирались, витрачалися на утримання армій, будівництво храмів, різних фортифікаційних споруд, шляхів, проведення свят тощо.

У країнах південної Європи (Греція, Італія) сплачувались «податі». Для цього все майно та скарб платника оцінювались й виділялась та частина, яка підпадає під оподаткування. В Італії при стягненні податків існував особливий механізм - най­більший тягар оподаткування припадав на вибраних магістрантів, які працювали на користь міста безкоштовно. У мирний час громадяни взагалі не сплачували подат­ки. В основі цієї податкової системи було майнове та подушне обкладання, тобто з'являється подушний податок.

Пізніше, в IV-III ст. до нашої ери Римська імперія змінює стратегію своєї дія­льності і змінюється її податкова система. Податки поділяються на громадянські та провінціальні. Громадянський податок стягувався у вигляді майнового податку. Провінціальний поділявся на поземельний та особистий. Таким чином податкова система поділялась на державні та місцеві податки (тобто перші форми комуналь­ного податку). В подальшому податкові системи змінювались, кількість податків зменшувалась (або збільшувалась). Був час, коли на початку тисячоліття в Римській імперії крім державних та поземельних податків встановлювалась плата за фруктові дерева, виноградну лозу та ін. Крім того існувала також «подушна подать». Це були, головним чином, прямі податки. Але в той же час застосовувались і непрямі податки - наприклад, податок з обігу (ставка 1 %), податок з обігу по торгівлі ра­бами (ставка 4 %), податок на звільнених рабів (ставка 5 %) тощо.

В цей же час, як правило, стягнення податків у грошовому вигляді стимулювало продаж виробниками залишків своєї продукції, тобто вони виконували ще й функ­цію стимулювання розвитку господарства.

Податкова система, яка існувала в Римський імперії, в подальшому застосувалась і в інших країнах. Наприклад, у Візантії існував 21 прямий податок, до яких відносились земельний податок, подушна подать, податок на утримання армії, на купівлю коней. Існував податок на рекрутів, який дозволяв тим, хто його сплачував, не проходити службу в армії. Було вперше введено мито на видачу державних актів (тобто прообраз існуючого зараз мита).

Податкова політика та податкові системи в Європі будувались за прикладом Римської імперії, але поступово вони змінювались.

Фінансова система Русі почала складатися наприкінці IX ст. В той же час поча­лася складатися і податкова система, яка на той час була практично єдиним джере­лом доходу Великого князя Русі. При стягненні дані були запропоновані два способи:

- «візки», коли платники привозили данину до князя в Київ;

- «полюдно» - за податками їздили сам князь або його «військова дру­жина».

На відміну від західних європейських держав податки зберігалися і розподіля­лися князем на утримання свої військової дружини та інші державні потреби. Існу­вала також і надзвичайна «подать», але вона запропоновувалась на час війни або військових походів.

Поряд з прямими податками існували і непрямі. За провезення товарів через ко­рдон в деяких місцевостях збирався «мит», за перевезення через річку - «перевіз». Якщо хтось мав сховище, то він сплачував «гостинне мито», при здійсненні торгів­лі на ринках сплачувалось «торговельне мито», за відвантажування товарів встано­влювалось мито «вага», за вимірювання - мито «міра». Були введені і різні судові мита: за вбивство стягувалось мито «вірі», за інші злочини - «продаж».

Наприкінці XV ст. почала створюватися нова фінансова система і особиста по­даткова політика. Головним чином податок збирався у вигляді грошей. Він стягу­вався з селян та посадових осіб. Крім того були введені податки «ямські», «пища­льні» (для виробництва гармат), збори міські, «засічки» (спрямовувались на будівництво охоронних укріплень, засік). Потім царем Іваном IV був введений «стрілецький податок» на утворення військ, а також «полонений податок» - для викупу російських полонених, які були взяті в полон ворогом.

В подальшому міра «соха» як міра вимірювання, або «сошиний лист», почала розповсюджуватись не тільки на землю. До неї стали включатись двори в містах та інші елементи. Була встановлена система, коли до «сохи» входили двори, які поді­лялись в залежності від видів діяльності та розміру доходу.

В цілому виділялись державні чиновники, які складали загальні «посошні лис­ти» по всіх містах, повітах, дворах, різноманітні категорії землевласників, які об'єднались в окрему книгу. Податкова політика будувалась так.

1) Виділялись волості в цілому з визначенням загальної суми податі по окладах, який визначався на підставі «сохи».

2) Оклад розподілявся по окремих селах та посадах.

Визначався розмір податі з кожного двору або податної особи. При цьому подать, яка збиралася з двора, однаково була з податної особи, незалежно від його майнового стану.

На найбільш загальному рівні пізнання питання виникнення та розвитку інституту податку, які призвели до усвідомлення необхідності розробки інституту податкової політики, нерозривно пов'язані з еволюцією соціально-економічних формацій, змістом яких як базисною нормою наповнений розвиток таких інститутів. Більше того, розробку ефективної податкової політики по праву визнають фундаментальним випробовування для будь-якої держави. В таблиці 1 схематично відображено процес і складові формування інс­титуту податкової політики.

Таблиця 1. Формування складових інституту податкової політики

Норми

Зміст норми визначають на:

загальнотеоретичному рівні

практичному рівні

Базисні

Існуюча соціально-економічна модель (формація)

Обрана модель соціально-економічного розвитку

Додаткові

Інститут держави

Функції держави та відповідно рівень централізації доходів

Допоміжні, підтримуючі

Інститут інтересів

Політика доходів у державі

Ціннісні

Фундаментальні принципи оподаткування

Рівень економічної нейтральності оподаткування

Когнітивні

Інститути права, контролю та масово-роз'яснювальної роботи

Положення Податкового кодексу України

Держава повинна гарантувати стабільність основних принципів оподат­кування, а механізми та правила їх дії мають бути зафіксовані в єдиному доку­менті - Податковому кодексі України. У ньому повин­на бути втілена сутність нової або оновленої податкової політики, яка не прос­то визначатиме траєкторію розвитку податкових відносин і податкового пра­ва, а поєднає тенденції і напрями реформувань у податковій сфері зі страте­гією економічного розвитку країни. І якщо сталося так, що в Україні до цього часу не діє Податковий кодекс України, то логічно, що з набуттям статусу краї­ни з ринковою економікою, така стратегія також повинна зазнати відповідних трансформацій.

Разом з тим про формування нової податкової політики та проголошення чи уточнення її основоположних принципів, які враховують виклики нової реальності, практично не йдеться. Більш того, у запропонованих чисельних концепціях реформування податкової системи словосполучення «податкова політика» взагалі не використовується або розуміється як синонім словоспо­лучень «податкова система», «система оподаткування». Йдеться про системну кризу не податкової політики, а податкової системи, яка власне є механізмом реалізації цієї політики.

Висновки. Отже, створення ефективної системи оподаткування неможливе без теоретич­но й практично обґрунтованої, зрозумілої для платника податку і працівників податкової служби з технічної і правової точок зору концепції податкової політи­ки. Вона має визначити пріоритети податкових перетворень, будучи органіч­ною частиною державної програми економічних реформувань. Знайти її складові, означає реалізувати ту гармонійну узгодженість стабільності оподаткування з його гнучкістю, яка визначає головні тенденції при побудові будь-якої податкової системи .


 

Література:

1. Клейнер Г.Б. Эволюция институциональных систем. - М.: Наука, 2004.

2. Меркулова Т.В. Інституційні основи оподаткування та податкового регулювання економі­ки. Автореф. дис. доктора екон. наук. - К., 2006.

3. Модернизация экономики и выращивание институтов: В 2 кн. - Кн. 2: Институты: от заимствования к выращиванию. Опыт российских реформ и возможности культивирования институциональных изменений / Кузьминов Я.И., Радаев В.В., Яковлев А.А., Ясин Е.Г.; Отв. ред. Е.Г. Ясин; Гос. ун-т «Высшая школа экономики». - М.: Изд. Дом ГУ ВШЭ, 2005.

4. Онишко С.В. Проблеми та можливості модернізації інституту податкової політики в Україні // Гроші. Фінанси. Кредит. - 2007. - С. 129-137

5. Онишко С.В. Шляхи досягнення взаємозв'язку між окремими елементами податкової сис­теми // Фінансово-кредитний механізм регулювання економічної стабілізації: Зб. наук. пр. - К.: Ін-т економіки НАН України, 1998. - С. 86-97.





Реферат на тему: Історичний аспект розвитку податкової політики та можливості модернізації її інституту в Україні (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.