Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Інформатика, програмування

Використання сучасних інформаційних технологій при розробці електронних посібників для фахівців з документознавства (дипломна робота)



ЗМІСТ

Скорочення 4

Вступ 5

РоЗДІЛ 1. ОГЛЯД ТА характеристика сучасних мультимедійних та електронних продуктів, які використовуються в освіті 9

1. Сучасні мультимедійні та електронні навчальні технології 9

2. Гібридні бібліотеки 9

3. Електронні бібліотеки... 16

4. Інформаційно-пошукові системи Internet. 28

5. Електронні посібники, як сучасна технологія в освіті... 36

ІІ. Загальні вимоги та інструментальні засоби створення ЕЛЕКТРОННого ПОСІБНИКа 48

1. Загальні вимоги до розробки електронного посібника... 48

2. Технології створення електронних посібників... 54

3. Огляд інструментальних засобів створення електронного посібника... 60

4. Аналіз інструментальних засобів створення електронного посібника... 67

5. Рекомендації по вибору та використанню інструментальних засобів створення електронного посібника... 77

ІІІ. Інформаційне-документаціне забезпечення електронного посібника ФАХІВЦЯ з документознавства 79

1. Вивчення та аналіз аналогічних розробок 79

2. Опис електронного посібника для фахівців з документознавства 81

3. Характеристики електронного посібника... 86

4. Переваги та недоліки електронного посібника... 88

5. Розрахунок економічної ефективності електронного посібника... 89

Висновки... 91

Література. 93


Скорочення

HTML – HyperText Markup Language, мова розмітки гіпертекста

RTF – Rich Text Format, універсальній текстовий формат

WWW – World Wide Web, всесвітня павутина, всесвітня інформаційна мережа

XML – Extensible Marup Language

БД – база даних

ДН – дистанційне навчання

ДПА – довідково-пошуковий апарат

ЕБ – електронна бібліотека

ЕОМ – електронно-обчислювальна машина

ЕП – електронний посібник

ЕПД – електронний посібник для фахівців з документознавства

ІПС – інформаційно-пошукова система

КІ – користувальницький інтерфейс

НДРС – наукова-дослідницька робота зі студентами

ПЗ – програмне забезпечення

РЕБ – російська електронна бібліотека

РФ – російська федерація

СУБД – система управління базами даних

ЧІУ – Черкаський інститут управління

ДО. – Дистанційна освіта

Вступ

В даний час бурхливого розвитку комп'ютерних технологій усе більш актуальною задачею є розробка і використання в навчальному процесі електронних навчальних систем, що розробляються з застосуванням гіпертекстових і мультимедійних технологій. Такі системи називаються інтерактивними навчальними Web-матеріалами та можуть використовуватися не тільки для денної, заочної та самостійної форм навчання, але і знайти широке застосування в дистанційній формі навчання.

Мета виконання дипломної роботи полягає у проведенні досліджень та створенні інформаційно-документаційної бази даних для розробки електронного посібника для фахівців з документознавсва та інформаційної діяльності (ЕПД).

Базою проведення досліджень та практичної розробки електронного посібника для фахівців з документознавства та інформаційної діяльності є Черкаський інститут управління.

Актуальність проведення досліджень створенню інформаційно-документаційної бази ЕПД обумовлена необхідністю створення сучасних мультимедійних електронних посібників з метою удосконалення навчального процесу для різних форм навчання та більш ефективного використання бібліотечного фонду і Інтернету в навчальних закладів, зокрема, в ЧІУ та його структурних підрозділах.

Завдання дипломної роботи – створення ЕПД як універсальної методичної розробки для студентів спеціальності 7.020105"Документознавсво та інформаційна діяльність”, яка може використовуватися при вивченні широкого кола питань документаційного забезпечення і документообігу в фахових навчальних курсах з документознавства та комп'ютерного забезпечення діловодства та інших дисциплін.

Об'єктом дослідження є навчально-методичний комплекс спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність”.

Під час дипломного дослідження був здійсненний аналіз існуючих електронних та мультимедійних розробок, які використовуються у освітній діяльності та можливості застосування сучасних інформаційних технологій при створенні інформаційно-документаційної бази для спеціалізованого електронного посібника.

На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій все більш актуальним стає використання мультимедійних та Інтернет-технологій, які усе більше проникають в різні сфери нашого життя. Більшість користувачів персональних комп'ютерів починають освоєння мультимедіа з ігри, але цією областю не вичерпуються багаточисленні можливості його використання.

Серед основних областей застосування засобів мультимедіа виділяють: ділову сферу; сферу розваги й освіти. В даний час значна частина освітніх, розважальних, інформаційно-довідкових програм на споживчому ринку відноситься до категорії мультимедіа.

В дусі мультимедіа створюється і малотиражна продукція рекламно-інформаційного характеру – каталоги, електронні посібники, довідники, презентації. Приклади використання мультимедіа можна найти в мультимедіа-енциклопедіях "Eyewitness History of the World”, "Cinemania” "Encarta”, «Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия» і багатьох інших.

Енциклопедії, альманахи, збори довідників, діалогові ігри, освітні програми і кінофільми із супровідним сценарієм, біографіями акторів, примітками режисера й оглядами роблять мультимедіа однієї з найбільш цікавих і творчих областей комп'ютерного світу.

Однак, використання мультимедіа, і персональних комп'ютерів узагалі, не обмежується сферою ділового застосування. Комп'ютер усе ширше вторгається й у сферу розваги і персональної освіти. Створюються мультимедіа-продукти, розраховані на саме широке коло споживачів.

Споживчою сферою застосування мультимедіа є інтерактивні CD-ROM, інтерактивні ігри та онлайнові послуги.

Розвиток глобальної комп'ютерної мережі показав перспективність і необхідність віддаленого навчання студентів за допомогою інтерактивних електронних посібників, встановлюваних на серверах, підключених до локальної комп'ютерної мережі чи мережі Інтернет. Більш ширше розповсюдження таких інформаційних технологій в освіті дозволяє не тільки підвищити інтенсивність і ефективність процесу навчання, але й істотно розширити аудиторію потенційних слухачів провідних навчальних закладів країни, перешкодити трудомісткість процесу розробки електронних посібників, призначених для роботи в Web-мережі.

Електронний посібник є однією з нових інформаційних технологій, які використовують в навчальному процесі. Тому дослідження та розробка ЕПД з дипломної роботи дозволить удосконалити якість навчання студентів ЧІУ і філій та дозволить знаходити необхідну їм інформації серед величезної кількості інформації по найбільш популярним тематикам з багатьох навчальних дисциплін, які вивчаються студентами-діловодами протягом всього навчального процесу.

Дипломна робота містить вступ, 3основних розділи, висновки, перелік використаної літератури. У 1-му розділі розглядається характеристика сучасних мультимедійних та електронних продуктів, зокрема, електронних посібників, які використовуються в навчальних закладах, у 2-му розділі формулюються вимоги до розробки електронних посібників та розглядаються інструментальні засоби їх створення, у 3-й розділі наводяться вивчені аналогічні розробки та опис інформаційно-документаційного забезпечення ЕПД, а також наведені деякі екранні форми та довідкові матеріали по ЕПД.

РоЗДІЛ 1. ОГЛЯД ТА характеристика сучасних мультимедійних та електронних продуктів,
які використовуються в освіті 1. Сучасні мультимедійні та електронні навчальні технології

До сучасних інформаційних технологій, які використовують в навчальному процесі, відносять електронні та гібридні бібліотеки, електронні посібники, довідково-пошукові системи Інтернет та ін.

Як правило, у даний час бурхливого розвитку комп'ютерних технологій електронні навчальні чи довідково-пошукові системи розробляються з використанням гіпертекстових і мультимедійних технологій. Такі системи називають інтерактивними навчальними Web-матеріали, та можуть знайти і знаходять широке застосування як в звичайних формах навчання, так і в достатньо новій формі навчання, як дистанційна освіта.

Тому створення навчальних Web-матеріалів пред'являє дуже високі вимоги до кваліфікації викладача-розроблювача в області практичного використання сучасних інформаційних технологій, тому що, крім знань за курсом, викладачу необхідно мати спеціальні навички в області застосування Інтернет-технологій. У противному випадку йому доведеться вдаватися до допомоги відповідного фахівця чи навіть спільній роботі колективу фахівців різного профілю. Ці обставини істотно підвищують трудомісткість створення навчальних Web-посібників і, деякою мірою, стримують процес розвитку такої форми дистанційної освіти, як застосування навчальних Web-матеріалів.

2. Гібридні бібліотеки

В останні роки розвиток наукових бібліотек в Україні здійснюється з урахуванням Національної програми інформатизації, прийнятою Верховною Радою України в березні 1998 року, яка проголосила в якості одного з головних напрямків розвитку бібліотечної сфери інтеграцію бібліотечно-інформаційних ресурсів на всіх рівнях (зокрема бібліотека– місто– регіон– країна– світове співтовариство країн).

Говорячи про "бібліотечно-інформаційні ресурси", ми розглядаємо наявні в бібліотеках фонди першоджерел (первинних інформаційні документів) і компоненти довідково-пошукового апарату (ДПА)– каталоги, покажчики та ін.– або вторинні інформаційні документи.

В останні роки склад фондів і ДПА істотно змінився:

а) бібліотечні фонди– більшу частину складають первинні інформаційні документи на інших, не традиційних носіях (на компакт-дисках, відео- і аудіо-касетах і ін., а також у довгостроковій пам'яті ЕОМ);

б) довідково-пошуковий апарат– поряд із традиційними картковими каталогами і паперовими покажчиками, велику роль відіграють електронні пошукові системи (каталоги, картотеки, покажчики й ін.), які, як прогнозується, згодом цілком замінять традиційні засоби пошуку.

Крім того, сучасні пошукові системи, у тому числі засоби які представлені в глобальній комп'ютерній мережі ІНТЕРНЕТ, дозволяють користувачам бібліотеки (її співробітникам і відвідувачам) здійснювати пошук цікавлячих їх джерел за межами "свого" бібліотечного фонду, тобто у фондах "світової віртуальної бібліотеки", а в багатьох ситуаціях, знайшовши у віртуальному каталозі адресу документа, переглянути (або замовити) і сам документ. По суті, ми маємо справу з так званою "гібридною бібліотекою", у якій поєднуються (інтегруються) елементи традиційної електронної бібліотеки.

Поява гібридних бібліотек більшою мірою залежить від культурних зрушень, ніж від технологічного прогресу, вона є цілком прийнятною моделлю еволюції традиційної бібліотеки. Термін "гібридна бібліотека" увійшов до професійного глосарію бібліотечних та Інформаційних працівників за останні три роки. Його використовують для означення проміжної ланки на шляху повного переходу до цифрових бібліотек.

Цифрова бібліотека– це система інформаційних послуг, в межах якої усі інформаційні ресурси існують в електронній формі, придатній для обробки на комп'ютері, а функції отримання, збереження, захисту, поновлення, доступу та перегляду інформації здійснюються шляхом застосування цифрових технологій. Послуги цифрової бібліотеки не обмежуються наданням інформації у текстовому форматі; скажімо, аудіо, візуальні та відео ресурси також можуть бути представлені у цифровому вигляді. Ресурси цифрової бібліотеки поділяються на первісне створені у цифровому форматі, наприклад, електронні журнали і набори даних, та на нецифрові ресурси, наприклад, рукописи і друковані видання, переведені у цифровий формат пізніше.

Цифрова бібліотека здатна поширювати інформацію в межах мережі, і у такий же спосіб користувачі можуть здійснювати її відбір. Серед переваг цифрової бібліотеки слід назвати зменшення обсягів інформації, що зберігається; нижчий рівень зношуваності матеріалів; здатність одночасно надавати кільком користувачам одну й ту саму інформацію; можливість доступу до матеріалів з дому, офісу або з інших місць поза межами бібліотеки, нарешті, наявність реального потенціалу для підвищення економічної ефективності.

Гібридній бібліотеці можна дати просте визначення: засіб інтеграції традиційної бібліотеки з цифровою. Поняття "гібридності" часто вживається в описах діяльності або сервісу, в яких поєднуються два основоположних компоненти. Наприклад, термін "гібридний менеджер" був дуже популярний у 1970-х і 1980-х роках на означення менеджера у компаніях з потужним потенціалом інформаційних технологій,– посади, що поєднує знання IT з розумінням кадрових та інших проблем, пов'язаних з діяльністю людей. Вперше термін "гібридна бібліотека" вжив Сатон. У своєму аналізі моделей надання послуг він визначив 4 типи бібліотек– від традиційної до цифрової,– які б функціонували у суцільному середовищ: традиційна, автоматизована, гібридна і цифрова. Він зазначив, що відбудеться, якщо досі не відбулося, "неминуче зміщення у даному середовищі від бібліотеки як осередку до бібліотеки як логічного об'єкту".

Традиційна бібліотека визначається як географічне окреслене специфічне місце з обмеженим фондом матеріальної інформації. Комп'ютеризація контролю за надходженням періодичних видань, циркуляцією матеріалів та процесу каталогізації дає початок автоматизованій бібліотеці, однією з принципових рис якої є онлайновий каталог з необмеженим доступом (ОРАС).

В автоматизованій бібліотеці робочі механізми спрямовані на обробку нецифрової інформації, а основна увага зосереджується на місцевому фонді. У цифровій бібліотеці поняття "місця" буде відкинуто. В гібридній бібліотеці "співвідношення між друкованою та цифровою метаінформацією дедалі схиляється у бік цифрової". Тут бачимо співіснування традиційних та цифрових фондів, а також можливість цілком необмеженого географічного доступу до розташованих подекуди цифрових ресурсів, для отримання яких бібліотека надає мережевий шлюз.

Співробітники такої бібліотеки можуть підвищувати рентабельність гібридної бібліотеки шляхом виконання функції посередників між користувачами та, головним чином, цифровими засобами. Кріса Расбріджа запитали, чи знає він, коли вперше вжили цей термін і чи не йому належить право авторства на це словосполучення? Виявилось, що саме йому, оскільки в листопаді 1996 року він редагував документ, переданий згодом до робочої групи з розробки програми eLib, який вже містив цей термін. Можливо, Расбрідж був не першим, хто думав над цим концептом і застосував цей термін, але він висунув його у широкі професійні кола і тому може вважатись "батьком" цього поняття.

Безсумнівно, діяльність Расбергата eLib обумовили подальшу популяризацію поняття "гібридної бібліотеки". Очевидно, що як сама ідея, так і термін активно поширюються у суспільстві. Директор Фретвел-Даунінг Інформатик пан Марей, комерційний партнер одного з проектів гібридних бібліотек в рамках eLib визначив гібридну бібліотеку і як "організоване середовище, що надає інтегрований і контекстуалізований доступ до широкого спектру інформаційних послуг, незалежних від розташування, формату, носія та контрольної сфери інтересів у межах системи бізнесу".

В ході обговорення відносних переваг збереження друкованих примірників наукових журналів та заміни їх електронними копіями, Гарнард згадує "гібридні сценарії", маючи на увазі паралельне створення друкованих варіантів видання. Мак Кол посилається на нове покоління працівників по роботі з гібридною інформацією. Має місце також і скептичне ставлення до цього поняття. Кольє пише, що "термін "гібридна бібліотека" притягнутий за вуха. Термін не надає нам відчутної допомоги, оскільки він лише виражає той очевидний факт, що книги і матеріали у багатьох бібліотеках продовжать своє існування". Така позиція, здається, поки лишається без підтримки. Безперечно, це поняття є "притягнутим за вуха".

Воно з'явилось як альтернатива назві "електронна бібліотека" у статті про культурні трансформації, викликані програмою eLib. Нещодавно це питання було прокоментоване наступним чином: "Бібліотека Відкритого Університету XXI століття матиме вигляд гібридної бібліотеки, в якій поєднуватимуться друковані матеріали та різноформатна електронна інформація".

Однак, тут відзначається відмінність макро- та мікропідходів. Існує загальне поняття власне гібридної бібліотеки, яке співвідноситься з концептом географічне розосередженої логічної категорії широкого спільного використання ресурсів, та гібридної бібліотеки як конкретної установи. Мета такої інтеграції– поєднання технологій з електронними послугами, що вже надавалися бібліотеками, та історичних функцій фізичних бібліотек. Складалося враження, що програꐽа гібридних бібліотек виконується успішно, якщо в результаті будуть створені моделі цілісної організації низки доступних ресурсів.

Сучасний користувач зараз змушений працювати у гібридному середовищі, вдаючись до паралельно існуючих у електронному та паперовому вигляді матеріалів.

Цифрова бібліотека– це більше ніж наявність у бібліотеках електронних інформаційних джерел у вигляді, наприклад, CD-ROM та онлайнових баз даних.

Дехто буде вважати, що електронна бібліотека– це будь-яка бібліотека з названими ресурсами, і що не слід її плутати з цифровою бібліотекою, оскільки необхідною додатковою передумовою існування цифрової бібліотеки є робоча система телекомунікації.

Однією з ключових особливостей цифрової бібліотеки є те, що місцезнаходження необхідної інформації може бути значно віддаленим від точки доступу, причому, розташовуватись у кількох різних місцях. Це означає, що місцем доступу до інформації не обов'язково має бути традиційна бібліотечна будівля: це може бути комп'ютер за межами бібліотеки.

Саме с цього виникла думка створити на базі ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва спеціальний відділ економічної , правової та політичної літератури (ЕПП), тобто створити середовище, яке буде надавати інтегрований доступ до широкого спектру фондів та інформаційних послуг, незалежного від розташування, формату та носіїв інформації.

Тут будуть об'єднані традиційні бібліотечні фонди і нетрадиційні, буде використовуватися Інтернет і Інтранет. Бібліотекарі й користувачі бібліотек дотримуються різних думок щодо цінності мережі Інтернет. Бібліотекарі вважають, що потенційно вона зможе вирішувати проблеми доступності інформації та документів, а також надання документальних матеріалів, в той час, як користувачі розглядають Інтернет як засіб моментального і безкоштовного доступу до всіх компетентних джерел– перепустку до раю.

Бібліотекарі вважають, що потенційно виникає можливість вирішувати проблеми доступності інформації через Інтернет за допомогою тематичних шлюзів (http://www.library.vinnitsa.com/linksukr.htm), який забезпечить доступ до ресурсів Інтернет, визначених та відібраних компетентними працівниками бібліотеки і згрупованих за академічною тематикою. Оскільки ці ресурси надаються безпосередньо користувачеві, пильну увагу почали привертати питання кадрового забезпечення цифрових та електронних бібліотек.

Існують побоювання, що бібліотечні працівники будуть або перевантажені новими обов'язками, або, з появою нових технологічних досягнень, ними просто знехтують.

Тому, з нашої точки зору, доцільно ввести в цьому відділі посаду адміністратора Інтернет-класу (Інтернет-клас на першому етапі буде складовою частиною нового відділу). Саме для цього ми розробили інструкцію і розподіл обов'язків для тих співробітників, які будуть обслуговувати користувачів інформації. Існує потреба у двох комплексах навичок: навички адміністрування системи управління гібридною бібліотекою, надання ландшафту певних конфігурацій та робота з інформаційним провайдером робота по обслуговуванню систем у випадку їх не спрацювання.

У такому відділі можуть працювати бібліотекарі-довідковці, які оброблятимуть інформацію та надавати будь яку довідку та фахівці з питань індивідуальної інформації, які стали б чимось середнім між вміннями традиційного бібліотекаря та традиційного фахівця з обчислювальної техніки.

Усі послуги мають бути максимально зрозумілими для користувачів. Гібридна бібліотека вимагає надання лише базової підтримки, оскільки користувачі мають навчитись управляти інтерфейсом веб-мережі під час проходження навчального курсу (існують платні курси, безкоштовні курси проводить IREX при ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва). Крім того, бібліотека сама повинна розробити навчальні програми (вже існують розробки для Академії підвищення кваліфікації працівників культури і мистецтв) і особу увагу в межах програми необхідно приділити створенню зручного інтерфейсу, а саме звернути увагу на питання доступності до ресурсів, практичним заняттям, консультаціям в класі.

Зважаючи на нинішній стан справ, підготовка користувачів є надзвичайно доцільною, враховуючи постійне зростання технічних можливостей бібліотек; користувачі також потребуватимуть знань у плані оцінки важливості електронних ресурсів відділу ЕПП.

На мій погляд, гібридну бібліотеку слід розглядати як бібліотеку майбутнього, як прагнення чогось більшого, ніж просто безперервного доступу до традиційної та електронної інформації з метою надання користувачам більш насиченого інформаційного середовища.

3. Електронні бібліотеки

В останні десятиліття різко зросло суспільне й економічне значення інформації й інформаційних технологій. Автоматизовані системи діловодства, телекомунікації і системи обробки даних інтегруються в єдине поняття інформаційних ресурсів, що займають однакове положення з іншими ресурсами підприємства, галузі, національної економіки в цілому.

Стрімкий розвиток і активне використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій (зокрема, розвиток мереж, таких, як ARPANet, NSFNet і, у першу чергу, Internet) дозволило приступити до широкомасштабного перекладу накопиченої людством інформації в електронну форму і створенню великого числа принципово нових електронних інформаційних ресурсів. Ця нова форма представлення інформації дозволяє на якісно іншому рівні організувати процеси виробництва, збереження і поширення інформації: зберігати інформацію надійно і компактно, поширювати її оперативніше і ширше і надає нові можливості маніпулювання з нею, яких не могло бути при інших формах.

Зараз здійснюється усе більше джерел інформації, доступної тільки в електронній формі (бібліографічні, реферативні, повнотекстові і фактографічні бази даних, електронні журнали, телеконференції і т.п.), причому їхня питома вага у світовому інформаційному потоці стрімко наростає.

Забезпечення публічного (у тому числі віддаленого) доступу користувачів до інформаційних ресурсів стало однією з першочергових задач обслуговування науки, культури й освіти і вирішити її можна на базі розвитої національної інформаційної інфраструктури й об'єднання різних інформаційних ресурсів суспільства.

У розробці політики створення національної інформаційної інфраструктури дуже важливе місце приділяється бібліотекам, що є активними генераторами і користувачами інформації. Сучасні великі бібліотеки могутні традиційні центри збереження, створення і використання інформаційних ресурсів. У їхніх фондах накопиченої воістину гігантський по обсязі і безцінний по змісту інформаційний запас, що володіє колосальним потенціалом.

Однак у наявності протиріччя між рівнем розвитку бібліотек, інформаційними потребами суспільства й існуючими засобами обробки інформації. Загальносвітовою проблемою залишається погана приступність бібліотечних фондів у силу їх більш слабкою– у порівнянні з іншими секторами науки і проведення– оснащеності комп'ютерною технікою і новими інформаційними технологіями, а також їхнім слабким об'єднанням у мережі.

Побудові розвитої національної інформаційної інфраструктури й об'єднанню інформаційних ресурсів суспільства може допомогти створення електронних бібліотек. Під електронною бібліотекою (ЕБ) мається на увазі велика розподілена віртуальна колекція документів в електронній формі, доступна широкій публіці через глобальні мережі передачі даних.

Електронні бібліотеки являють собою сучасні складні інформаційні системи, що дозволяють надійно зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів (текстовій, образотворчій, звукових, відео й ін.), локалізованих у самій системі, чи доступних їй через телекомунікаційні мережі, і представляє їх кінцевому користувачу в зручному для нього виді.

Електронні бібліотеки почали з'являтися в Росії відносно недавно– із середини дев'яностих років. Першопрохідником у цій області стала Російська державна бібліотека, що з 1994 року почала розробляти проект "Пам'ять Росії", що припускає на першому етапі формування на компакт-дисках колекцій рідких і коштовних вітчизняних документів.

У Росії з 1998 р. з ініціативи Російського фонду фундаментальних досліджень і Російського технологічного фонду здійснюється програма "Російські електронні бібліотеки" (РЕБ), що спрямована на розвиток і удосконалювання інфраструктури електронних бібліотек у Росії. У рамках даної програми ведуться роботи з загальносистемних питань створення і функціонування електронних бібліотек, розвитку інфраструктури електронних бібліотек, розробці інструментальних засобів, а також створення конкретних електронних бібліотек по областях науки, культури й освіти. Учасниками програми РЕБ повинні стати, крім двох згаданих організацій, Державний комітет РФ по друку, Державний комітет РФ по телекомунікаціях, Міністерство освіти РФ, Міністерство культури РФ, Міністерство науки і технологій РФ, Російська академія наук, Російський гуманітарний науковий фонд. Федеральна архівна служба Росії.

В даний час успішно функціонують електронні бібліотеки Російського державного архіву кінофотодокументов, РАН, ВІНІТІ, Центр лікувальної педагогіки, РГБ, Об'єднаного інституту ядерних досліджень.

3.1. Основні задачі електронних бібліотек

Основні задачі електронних бібліотек– інтеграція інформаційних ресурсів і ефективна навігація в них.

Під інтеграцією інформаційних ресурсів розуміється їхнє об'єднання з метою використання (за допомогою зручних і уніфікованих користувальницьких інтерфейсів– бажано одного) різної інформації зі збереженням її властивостей, особливостей представлення і користувальницьких можливостей маніпулювання з нею. При цьому об'єднання ресурсів не обов'язково повинне здійснюватися фізично– але може бути віртуальним. Головне– воно повинно забезпечувати користувачу сприйняття доступної інформації як єдиного інформаційного простору. Зокрема, передбачається, що ЕБ повинно забезпечувати роботу з гетерогенними БД чи системами БД, забезпечуючи. користувачу ефективність інформаційних пошуків незалежно від особливостей конкретних інформаційних систем, до яких здійснюється доступ.

Ефективна навігація в ЕБ розуміється як можливість користувача знаходити цікавлячу його інформацію з найбільшою повнотою і точністю при найменших витратах зусиль у всьому доступному інформаційному просторі.

При такому підході добре відомі інформаційні пошуки, що використовуються в інформаційних системах і базах даних, є окремими випадками навігаційних засобів.

До особливостей електронних бібліотек можна віднести:

- можливість вводу чи видалення інформаційних об'єктів, їхньої інтеграції, реструктуризації й ін. подібні операції. Необхідно підкреслити, що ці можливості повинні поширюватися в основному на інформаційні об'єкти, наприклад на електронні документи, а не на інформацію, що міститься в них;

- профільність збереженої інформації, тобто наявність визначеної концепції формування інформаційного простору, доступного користувачу;

- можливість інвентаризації, зокрема, каталогізацію об'єктів і різних їхніх об'єднань, що утворять цей інформаційний простір.

Виходячи з цілей і задач, що стоять перед ЕБ, можна виділити наступні функціональні можливості ЕБ, якими повинні володіти електронні бібліотеки:

- навігацію у всьому доступному інформаційному просторі– наочне надання користувачу логічної структури інформаційного простору, що організує всі інформаційні об'єкти системи, і засобів роботи з нею (часткове чи повне розкриття структури, скорочення її до заданих елементів і т.п.);

- лексичний пошук– інформаційний пошук по вільній лексиці російської мови і мов, що використовують латинський алфавіт. При цьому пошук по лексиці російської мови повинний проводитися з обліком його граматичних особливостей. При складанні пошукових розпоряджень повинне допускатися застосування логічних операторів И, ЧИ, й операторів контекстної відстані, що враховують порядок проходження операндів;

- символьний пошук– різновид лексичного пошуку, де як лексичну одиницю виступає певна послідовність припустимих символів, наприклад дати;

- атрибутний пошук– інформаційний пошук об'єктів за значеннями їхніх характеристик. Для текстових об'єктів до таких характеристик можуть відноситися "автор", "назва", "місце видання", "дата видання" і т.п.

Атрибутний пошук повинний допускати використання логічних операторів І, ЧИ, а також можливість проведення пошуку за значеннями двох і більш характеристик одночасно.

Результатом лексичного, символьного чи атрибутного пошуку є сукупність інформаційних об'єктів, значення характеристик яких задовольняють умовам пошукового розпорядження. Результати пошуку, як і інші списки, формовані в системі, повинні допускати сортування за значеннями любого поля, визначеного як ключове;

- перегляд змісту інформаційного об'єкта і його структури: послідовний (наприклад, сторінка за сторінкою) і вибірковий (перехід на будь-яку задану чи сторінку на будь-який елемент, відбитий у структурі). При цьому структура і текст твору повинні бути синхронізована будь-яка зміна положення в структурі викликає відповідну зміну положення в тексті, і навпаки. Многооконний режим роботи, що дозволяє користувачу одночасно бачити на екрані два вікна (як мінімум) з різним змістом;

- маніпулювання зі структурою інформаційного об'єкта, аналогічне роботі зі структурою всього інформаційного простору;

- підтримка апарата гіпертекстових і гіпермедійних зв'язків, що забезпечує користувачу оперативний перехід від об'єкта чи деякого його елемента до іншого взаємозалежному з ним об'єкту чи його елементу;

- протоколювання сеансу роботи користувача із системою з можливістю переходу в кожний з раніше існуючих станів системи;

- настроювання системи користувачем (завдання певної конфігурації вікон, розмірів шрифтів і ін.);

- установка закладок у тексті інформаційних об'єктів і можливість оперативного переходу на них;

- експорт інформації із системи з указівкою на джерело.

3.2. Узагальнена схема електронної бібліотеки

Розглянемо загальну схему функціонування електронної бібліотеки, орієнтованої на World Wide Web. (WWW)

У складі ЕБ можна виділити три блоки:

- Web-сервер, що забезпечує доступ до ресурсів обчислювальної системи;

- сервер баз даних– власне інформаційні ресурси електронної бібліотеки;

- сервер управління доступом користувачів бібліотеки до інформаційних ресурсів.

Користувач звертається до web-сервера з метою доступу до інформаційного ресурсу. У більшості випадків це авторизований клієнт, що звертається до сервера через Web-browser.

Від користувача надходить запит на доступ до ресурсу. Аутентифікація користувача виробляється шляхом співвіднесення імені і пароля з даними, що знаходяться в БД користувачів, і йому повертається ідентифікатор сеансу і каталог доступних йому ресурсів (список БД).

Далі від користувача надходить функціональний запит на використання ресурсу. Це і є власне користувальницький запит. Ідентифікатор сеансу і параметри запиту заносяться в Б Д сеансу після аутентифікації користувача і далі після кожного функціонального запиту.

Функціональний запит обробляється програмним ресурсом– функціональним модулем електронної бібліотеки і запитує інформацію з конкретної бази даних чи інформаційного масиву. Після обробки функціонального запиту користувача програмним ресурсом електронної бібліотеки, усі дані про запит користувача заносяться в журнал роботи сервера Баз Даних, а у відповідь на запит користувачу повертається форма клієнта.

Запит на використання ресурсу може надходити не тільки від авторизованого клієнта, але і від служб інших електронних бібліотек. Функціональний модуль електронної бібліотеки також може надіслати запит іншій бібліотеці.

3.3. Основні послуги, які надають електронні бібліотеки Доступ до бази даних

Доступ до баз даних має на увазі, по певним категоріям користувачів дозволено одержувати доступ до інформації, збереженої в базах дані бібліотеки. При цьому сервер баз даних електронної бібліотеки може підтримувати кілька категорій користувачів, наділених різними правами доступу до різних видів інформації. Найчастіше користувачі поділяються на приватних клієнтів і організації чи зареєстрованих і анонімних.

У залежності від цього вони можуть мати чи не мати прав доступу до визначених баз чи даних можливості переглядати повні тексти джерел і т.д.

Електронні бібліотеки можуть надавати доступ до баз даних декількох типів. У загальному випадку це можуть бути повнотекстові БД, реферативно-бібліографічні БД, довідкова інформація і метаінформація.

Найчастіше необмежений доступ дозволений саме до реферативно-бібліографічних БД, тому що вони являють собою електронні каталоги бібліотек, і пошук видань проводиться саме по цих базах даних. Але, проте, деякі організації надають необмежений (безкоштовний) доступ тільки до частини інформації, збереженої в цих базах. Наприклад, у STN безкоштовно пропонується переглядати тільки заголовки й імена авторів джерел, а перегляд інформації в більш повному форматі повинний бути оплачений.

Довідкова інформація являє собою деяку сукупність лексикографічних баз дан словників, рубрикаторів, класифікаторів і т.д. Довідкова інформація може бути виставлена на сервері як у виді самостійних баз даних, у яких можливо проводити пошук, поглядати знайдені документи і т.д., так і в сукупності з бібліографічними базами у виді електронного каталогу.

Метаінформація

Метаінформація– це в основному інформація про самі бази даних, про правила пошуку, про правила складання пошукового запиту і т.д. Як правило, така інформація організована у виді довідкової системи.

Що стосується текстових баз даних, то вони не завжди присутні в електронній бібліотеці. Тексти першоджерел можуть бути організовані у виді окремих файлів або бути відсутніми споконвічно, але створюватися поступово, як результат виконання користувальницьких замовлень на виконання копії джерела. Таким чином, можна бачити, що специфіка організації баз даних на сервері електронної бібліотеки визначає особливості доступу до них.

Як уже було сказано вище, електронні бібліотеки часто обслуговують кілька різних категорій користувачів. У загальному випадку це приватні користувачі й організації. Найчастіше організації користаються великими привілеями при доступі до баз даних, чим приватні клієнти. Це означає, наприклад, що організаціям може бути відкритий безкоштовний чи пільговий доступ до повних текстів джерел, у той час як приватні користувачі повинні оплатити цю послугу.

Крім цього, доступ до баз даних може бути з ідентифікацією користувача чи без, для всіх клієнтів чи тільки для організацій.

Часто доступ без ідентифікації припускає, що користувачу будуть недоступні деякі послуги (наприклад, доступ до повних текстів). Реєстрація користувача в електронній бібліотеці теж може проходити по-різному. Можливий варіант, коли користувач сам вибирає собі облікове ім'я (логін) і пароль для входу в пошукову систему, а система тільки контролює їхню унікальність (ІНІОН). Альтернативою цьому способу є призначення логіна і пароля користувачу сервером (STN, Lange&Springer). У цьому випадку, уся необхідна для ідентифікації інформація висилається користувачу по електронній пошті відразу ж після його реєстрації на сервері електронної бібліотеки.



--------------- Повну версію реферата можна скачати на початку (у верхній частині) сторінки ---------------



Реферат на тему: Використання сучасних інформаційних технологій при розробці електронних посібників для фахівців з документознавства (дипломна робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2014. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.  Створити сайт безкоштовно