Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Інформатика, програмування

Теорія інформаційних систем (шпора)

1. Теорія інформаційних систем.

1. Визн та структура інф сист.

ІС – це сук-ть засобів, м-дів і персоналу, використовуваних для збереження, обробки і видачі інфо в інтересах досягнення поставленої мети. Сучасне розуміння інф сист припускає викор в якості основного техн засобу переробки інфо персонального комп'ютера. У великих орг-ціях поряд з персональним комп'ютером до складу технічної бази інф сист можуть також входити різноманітні сервери. Крім того, технічне втілення інф сист саме по собі нічого не буде значити, якщо не врахована роль людини, для якого призначена вироблена інфо і без який неможливо її одержання і предст-ння. Структура інф сист склться з двох осн частин: функціональної підсист та забезпечувальних компонентів. Функц-на підсист (предметна галузь) – це галузь людської діяльності, де розробляється, впроваджується або використ ІС, напр: промислове під-во, банк, податкова адміністрація, страхова компанія тощо. Забезпечувальні компоненти – це сук-ть засобів, м-дик, заходів, підходів, за допомогою яких функціонує ІСх на усіх стадіях життєвого циклу.

 

2. Клас-ція ІС за ступенем структурованості.

Розрізняють три типи задач, для яких створ-ся ІС: *структуровані (формалізовані); *неструктуровані (неформалізовані); *частково структуровані. Структурована задача – задача, де відомі всі її ел-ти і взаємозв'язки між ними. Неструктурована задача – задача, у якій неможливо виділити ел-ти й установити між ними зв'язку. У структурованій задачі удається виразити її зміст у формі математичної моделі, що має точний алгоритм рішення. Метою викор інф сист для рішення структурованих задач є повна автоматизація їхнього рішення. Рішення неструктурованих задач через неможливість створ математичного опису і розробки алгоритму зв'язано з великими труднощами. Рішення в таких випадках приймається людиною з евристичних розумінь на осн свого досвіду і, можливо, непрямої інфо з різних джерел. Частково структуровані задачі – такі задачі, про які відомо лише частину їхніх ел-тів і зв'язків між ними. У цих умовах можна створ інформаційну сист. Одержувана в ній інфо аналізується людиною, що буде відігравати визначальну роль. Такі ІС є автоматизованими, тому що в їхньому функціонуванні бере участь людина. Автоматизовані ІС цілком можна поділити на дві групи: *ІС створ управл звітів; *ІС розробки альтернативних рішень. ІС створ управл звітів забезпечують інформаційну підтримку користувача, тобто надають доступ до інфо в базі даних і її часткову обробку. ІС розробки альтернативних рішень можуть бути модельними чи експертними. Модельні ІС надають користувачу математичні, статистичні, фінансові й ін моделі, викор яких полегшує вироблення й оцінку альтернатив рішення. Користувач може одержати відсутню йому для ухвалення рішення інформацію шляхом установлення діалогу з моделлю в процесі її дослідження. Експертні ІС забезпечують вироблення та оцінку можливих альтернатив користувачем за рахунок створ експертних сист, зв'язаних з обробкою знань. Експертна підтримка прийнятих користувачем рішень реалізується на двох рівнях(перший - часто виникаючі в процесі керув проблемні ситуації можна звести до деяких однорідних класів управл рішень, для реалізації експертної підтримки на цьому рівні створюється інформаційний фонд збереження й аналізу типових альтернатив; другий - якщо проблемна ситуація не асоціюється з наявними класами типових альтернатив, цей рів генерує альтернативи на базі наявних в інфму фонді даних, правил перетворення і процедур оцінки синтезованих альтернатив).

 

3. Клас-ція ІС по функціональній ознаці і рівням керув.

Функц-на ознака визн призначення підсист, а також її осн цілі, задачі і ф-ції. У господарській практиці виробничих і комерційних об'єктів типовими видами діяльності, що визначають функц-на ознака клас-ції ІС, є: виробнича, маркетингова, фінансова, кадрова. Виробнича діяльн зв'язана з безпосереднім випуском продукції і спрямована на створ і впровадження у виробництво науково-техн нововведень. Маркетингова діяльн містить у собі: *аналіз ринку виробників і споживачів продукції, що випускається, аналіз продажів; *орг-цію рекламної кампанії по просуванню продукції; *раціональну орг-цію матеріально-техн постачання. Фінансова діяльн зв'язана з організацією контролю й аналізу фінансових ресурсів фірми на осн бухгалтерської, статистичної, оперативної інфо. Кадрова діяльн спрямована на підбор і розміщення необхідних фірмі фахівців, а також ведення службової документації по різних аспектах. Зазначені напрямки діяльності визначили типовий набір ІС: *виробничі сист; *сист маркетингу; *фінансові й облікові сист; *сист кадрів (людських ресурсів); *ін типи, що виконують допоміжні ф-ції в залежності від специфіки діяльності фірми.

 

4. Клас-ція IC по ступені автоматизації, характеру викор та сфері застосув.

У залежності від ступеня автоматизації інф процесів у систі керув фірмою ІС визначаються як ручні, автоматичні, автоматизовані. Ручні ІС характеризуються відсутністю сучасних техн засобів переробки інфо і виконм всіх операції людиною. Напр, про діяльн менеджера у фірмі, де відсутні компи, можна говорити, що він працює з ручною ІС. Автоматичні ІС виконують всі операції по переробці інфо без участі людини. Автоматизовані ІС припускають участь у процесі обробки інфо і людини, і техн засобів, причому головна роль приділяється комп'ютеру. По характеру викор інфо сист поділяються на інф-пошукові та сист обробки ек інфо. Інф-пошукові сист (ІПС) передбачають уведення, систтизацію, збереження, видачу інфо з запиту користувача без складних перетворень даних. Напр, інф-пошукова сист в бібліотеці, законодавстві, продажу квитків, тощо. Сист обробки ек інфо (СОЕІ) здійснюють операції переробки інфо, що зберігається у вигл записів у комп'ютерних базах даних з визначеного алгоритму обробки. Напр, бух сист, сист обробки інфо у комерційному банку тощо. По сфері застосув ІС поділяються на: *ІС організаційного керув; *ІС керув технологи процесами; *ІС автоматизованого проектув; *інтегровані (корпоративні) сист. ІС організаційного керув признач для автоматизації ф-цій управлінського персоналу. ІС керув технологи процесами (ІСТП) служать для автоматизації ф-цій виробничого персоналу. ІС автоматизованого проектув (САПР) призначений для автоматизації ф-цій інженерів-проектувальників, конструкторів, архітекторі дизайнерів при створенні нової чи техніки технол. Інтегровані (корпоративні) ІС використ для автоматизації усіх ф-цій фірми й охоплюють весь цикл робіт від проектув до збуту продукції.

 

5. Забезпечувальні компоненти ІС.

Забезпечувальні компоненти – це сук-ть засобів, м-дик, заходів, підходів, за допомогою яких функціонує ІСх на усіх стадіях життєвого циклу. Забезпечувальні компоненти поділяються на осн та прикладні. Осн, в свою чергу на: *технічне забезп, *інформаційне забезп; *мат з-ня; *лінгвістичне з-ня; *програмне з-ня; * технологічне з-ня; *організаційне з-ня. Прикладні поділяються на: *правове з-ня; *кадрове з-ня; *ергономічне з-ня.


 

6. Інформаційне забезп ІС.

Інформаційне забезп – сук-ть єдиної сист клас-ції і кодув інфо (ЄСКК), уніфікованих сист документації (УСД), схем інф потоків, що циркулюють в орг-ції, а також м-дологія побудови БД. Уніфіковані сист документації створ-ся на державному, галузевому і регіональному рівнях. Головна мета – це забезп порівнянності показників різних сфер суспільного виробництва. Незважаючи на існування уніфікованої сист документації, при обстеженні більшості організацій постійно виявлться цілий комплекс типових недоліків: *надзвичайно великий обсяг док-тів для ручної обробки; *однакові показники часто дублюються в різних документах; *робота з великою кількістю док-тів відволікає фахівців від рішення безпосередніх задач; *маються показники, що створ-ся, але не використ, і ін. Схеми інф потоків відбивають маршрути руху інфо і її обсягів, місця виникнення первинної інфо і викор рез-тної інфо. За рахунок аналізу структури подібних схем можна виробити заходу для удосконалювання всієї сист керув. Для створ ел-тів інфго забезп необх: *ясне розуміння цілей, задач, ф-цій усієї сист керув організацією; *виявлення руху інфо від моменту виникнення і до її викор на різних рівнях керув, представленої для аналізу у виді схем інф потоків; *удосконалювання сист документообігу; *наявність і викор сист клас-ції і кодув; *володіння м-дологією створ концептуальних інф-логічних моделей, що відбивають взаємозв'язок інфо; *створ масивів інфо на машинних носіях, що вимагає наявності сучасного техн забезп. 

 

7. Технічне забезп ІС.

Технічне забезп – комплекс техн засобів (КТС), призначених для роботи інф сист, а також відповідна документація на ці засоби і технол процеси. Комплекс техн засобів складають: *компи будь-яких моделей; *пристрої збору, накопичення, обробки, передачі і отрим інфо; *пристрої передачі даних і лінії зв'язку; *оргтехніка і пристрої автоматичного знімання інфо; *експлуатаційні матеріали тощо. До дійсного часу склалися дві осн форми орг-ції техн забезп (форми викор техн засобів): централізована і цілком децентралізована чи частково децентралізована. Централізоване технічне забезп базується на використ в інфй систі великих ЕОМ і обчислювальних центрів. Децентралізація техн засобів припускає реалізацію функціональних підсист на персон комп'ютерах безпосередньо на робочих місцях. Перспективним підходом варто вважати частково децентралізований підхід – орг-цію техн забезп на базі розподілених мереж, що скл з персон комп'ютерів і великий ЕОМ для збереження БД, загальних для будь-яких функціональних підсист. 

 

8. Мат і програмне забезп ІС.

Мат і програмне забезп – сук-ть математичних м-дів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації цілей і задач інф сист, а також нормального функціонування комплексу техн засобів. До засобів математичного забезп відносяться: *засоби моделювання процесів керув; *типові задачі керув; *м-ди математичного програмув, математичної статистики, теорії масового обслуговування й ін. До складу програмного забезп входять систні і прикладні програмні продукти, а також технічна документація. До систного програмного забезп відносяться операційні сист, систні утілити та програми з техн обслуговування. Прикладне програмне забезп явл собою сук-ть універсальних та спеціальних програм, які орієнтовані для виріш прикладних задач інф сист. До складу прикладного програмного забезп належать: *універсальні програми загального призначення (текстові і табличні процесори, сист управл базами даних, програми електронної пошти, графічні редактори, програми з підготовки презентацій тощо); *універсальні програми спеціального призначення або проблемно-орієнтовані програми (бух сист, сист з розрахунку кошторисів, програми статистичного аналізу, програми з математичного програмув, фінансового планування, розробки бізнес-планів тощо); *сист розробки програмного забезп (сист управл базами даних, сист програмув тощо); *спеціалізовані програми – програми, що розроблені для конкретного викор. Технічна документація на розробку прогр засобів повинна містити опис задач, завдання на алгоритмізацію, економіко-математичну модель задачі, контрольні приклади. 

 

9. Інфо і дані, адекватність інфо.

Інфо – знання про об'єкти і явища навколишнього середовища, їхніх параметрах, властивостях і стані, що зменшують наявну про їх ступінь невизначеності, неповноти знань. При роботі з інформацією завжди мається її джерело і споживач (одержувач). Шляхи і процеси, що забезпечують передачу повідомлень від джерела інфо до її споживача, назся інф комунікаціями. Для споживача інфо дуже важливою характеристикою є її адекватність. Адекватність інфо – це визначений рів відповідності створюваного за допомогою отриманої інфо образа реальному об'єкту, процесу, явищу і т.п. Адекватність інфо може виражатися в трьох формах: семантичної, синтаксичної, прагматичної. Синтаксична адекватність - відображає формально-структурні хар-ки інфо і не торкається її значеннєвого змісту. На синтаксичному рівні враховуються тип носія і спосіб предст-ння інфо, швидкість передачі й обробки, розміри кодів предст-ння інфо, надійність і точність перетворення цих кодів і т.п. Інформацію, розглянуту тільки із синтаксичних позицій, звичайно наз даними, тому що при цьому не має значення значеннєва сторона. Ця форма сприяє сприйняттю зовнх структурних характеристик, тобто синтаксичної сторони інфо. Семантична (значеннєва) адекватність - визн ступінь відповідності образа об'єкта і самого об'єкта. Семантичний аспект припускає облік значеннєвого змісту інфо. На цьому рівні аналізуються ті знання, що відбиває інфо, розглся значеннєві зв'язки. В інформатиці встановлюються значеннєві зв'язки між кодами предст-ння інфо. Ця форма служить для формування понять і представлень, виявлення змісту, змісту інфо і її узагальнення. Прагматична (споживча) адекватність - відбиває відношення інфо і її споживача, відповідність інфо мети керув, що на її осн реалізується. Виявляються прагматичні властивості інфо тільки при наявності єдності інфо (об'єкта), користувача і мети керув. Прагматичний аспект розгляду зв'яз з цінністю, корисністю викор інфо при виробленні споживачем рішення для досягнення своєї мети. З цього погляду аналізуються споживчі властивості інфо. Ця форма адекватності безпосередньо зв'язана з практичним викорм інфо, з відповідністю її цільової ф-ції діяльності сист.

10. Якість інфо та її клас-ція.

Можливість і ефективність викор інфо обумовлюються такими осн її споживчими показниками якості, як репрезентативність, змістовність, достатність, приступність, актуальність, своєчасність, точність, вірогідність, стійкість. Репрезентативність інфо зв'язана з правильністю її добору і формування з метою адекватного відображення власт об'єкта. Змістовність інфо відбиває семантичну ємність, рівну відношенню кількості семантичної інфо в повідомленні до обсягу оброблюваних даних. Достатність (повнота) інфо означає, що вона містить мінімальний, але достатній для ухвалення правильного рішення склад (набір показників). Приступність інфо сприйняттю користувача забезпться виконм відповідних процедур її одержання і перетворення. Актуальність інфо визнться ступенем збереження цінності інфо для керув в момент її викор і залежить від динаміки зміни її характеристик і від інтервалу часу, що пройшов з моменту виникнення даної інфо. Своєчасність інфо означає її надходження не пізніше заздалегідь призначеного моменту часу, погодженого з часом рішення поставленої задачі. Точність інфо визнться ступенем близькості одержуваної інфо до реального стану об'єкта, процесу, явища і т.п. Вірогідність інфо визнться її властивістю відбивати реально існуючі об'єкти з необхю точністю. Стійкість інфо відбиває її здатність реагувати на зміни вихідних даних без порушення необхї точності. Стійкість інфо, як і репрезентативність, обумовлена обраною м-дикою її добору і формування.

 

11. Клас-ція інфо з різних ознак.

В осн клас-ції покладено 5 найбільш загальних ознак: *місце виникнення; *стадія обробки; *спосіб відображення; *стабільність; *ф-ція керув. Місце виникнення. За цією ознакою інформацію можна розділити на вхідну вихідну, внутрішню, зовнішню. Вхідна інфо – це інфо, що надходить у чи фірму її підрозділи. Вихідна інфо – це інфо, що надходить з фірми в іншу фірму, орг-цію (підрозділ). Внутрішня інфо виникає усередині об'єкта, зовнішня інфо – за межами об'єкта. Стадія обробки. По стадії обробки інфо може бути первинної, вторинної, проміжної, рез-тної. Первинна інфо – це інфо, що виникає безпосередньо в процесі діяльності об'єкта і реєструється на початковій стадії. Вторинна інфо – це інфо, що виходить у рез-ті обробки первинної інфо і може бути проміжної і рез-тний. Проміжна інфо використ в якості вихідних даних для наступних розрахунків. Рез-тна інфо виходить у процесі обробки первинної і проміжної інфо і використ для вироблення управл рішень. Спосіб відображення. По способі відображення інфо підрозділяється на текстову і графічну. Текстова інфо – це сук-ть алфавітних, цифрових і спеціальних символів, за допомогою яких предстться інфо на фізичному носії (папір, зображення на екрані дисплея). Графічна інфо – це різного роду графіки, діаграми, схеми, малюнки і т.д. Стабільність. По стабільності інфо може бути перемінної (поточної) і постійної (постійною-постійній-умовно-постійної). Перемінна інфо може мінятися для кожного вип як по призначенню, так і по кількості. Постійна (умовно-постійна) інфо – це незмінна і багаторазово використовувана протягом тривалого періоду часу інфо. Ф-ція керув. По ф-ціях керув звичайно класифікують економічну інформацію. При цьому виділяють наступні групи: планову, нормативно-довідкову, облікову, оперативно-технічну, аналітичну, прогнозну тощо. Планова інфо – інфо про параметри об'єкта керув на майбутній період. На цю інформацію йде орієнтація всієї діяльності фірми. Нормативно-довідкова інфо містить різні нормативні і довідкові дані. Її відновлення відбувається досить рідко. Облікова інфо – це інфо, що характеризує діяльн фірми за визначений минулий період часу. Оперативно-технічна інфо – це інфо, використовувана в оперативному керуванні і характеризує виробничі процеси у поточний (даний) період часу.  

 

12. Форми предст-ння ек інфо, носії і засоби її передачі.

Має місце логічне та фізичне предст-ння інфо. Логічне предст-ння визн ступень формалізації інфо у процесі її предст-ння на матеріальному носії. Слід визн три ступені формалізації логічного предст-ння інфо: неформалізована, частково формалізована, або повністю формалізована інфо. Неформалізована інфо. Інфо фіксується у вигл текстового документу або документу в форматі HTML. Така інфо не підлягає арифметичної або логічної обробки. Вона може бути використана лише для зберігання та відображення. Частково формалізована інфо. Така інфо фіксується у вигл док-тів, які вже мають певну структуру. Передбачена можливість часткової арифметичної обробки такої інфо. Прикладом такої форми предст-ння є документ у вигл електронної табл. Повністю формалізована інфо. Інфо фіксується на машинному носії у вигл записів комп-ї БД. Така інфо повністю підлягає як арифметичній так і логічній обробці. Фізичне предст-ння інфо визн спосіб фіз запису інфо на матеріальний носій. Існує дві форми фіз предст-ння інфо: аналогова та цифрова. Аналогова форма. Інфо записується у виді звичних для людини умовних позначок (букв, цифр, спец. символів, ієрогліфів тощо). Застосовується при використ в якості матеріального носія паперових док-тів, які могуть бути заповнені як людиною так і за допомогою принтера. Цифрова форма. Інфо кодується в двійковій систі числення і записується на носій. Застосовується для запису на технічні інф носії і використ виключно для зберігання інфо в комп'ютерній пам'яті.

Клас-ція матеріальних носіїв інфо залежно від виду матеріальної основи: *паперова осн – носій паперовий док-т; *магнітна осн – носії магнітні диски, магнітні стрічки, магнітні картки; *оптичні носії - CD-ROМ (компакт-диски тільки для читання), CD-RW (компакт-диски з можливістю запису), DVD (цифрові компакт-диски), MOD (магнітно-оптичні диски); * кіноплівка – мікрофільми; *перфоосн - перфокарти, перфострічки. Способи передачі інфо. Існують традиційні і технічні способи передачі інфо. До першого можна віднести передачу інфо кур'єром і за допомогою звичайної пошти. До техн способів можна віднести телеграфний, факсимільний зв'язок, а також передачу даних по комп'ютерним засобам комунікації. 

13. Заг хар-ки структурних одиниць ек інфо.

Структурні інф одиниці підрозділяють на два класи: логічні і фізичні. Логічні – це одиниці термінології формального опису даних визначають інф моделі. Вони несуть у собі економічний зміст описуваних явищ. Фізичні – це неформальний опис ел-тів даних у конкретній систі керув базою даних. Являють собою осередку зовнішньої пам'яті комп'ютера для запису інфо. Опис інф одиниць виробляється за «рівнями опису» – за принципом «зверху – униз», тобто від більш загальних одиниць до більш детальних. Найбільш загальним рівнем опису є предметна область, її окремі фрагменти або окремо узяті функціональні задача залежно від ступеня складності інф сист. На цьому рівні розглся логічна одиниця – інф база – сук-ть всієї інфо, що обробляється в рамках даного рівня та база даних – сук-ть формально описаної і збереженої інфо на комп'ютерних носіях. На другому рівні опису кожному чи об'єкту або процесу відпов логічна одиниця – сутн. Сутн є інформаційним відображенням об'єктів або процесів, які складають інформаційну базу у рамках предметної області, її фрагментів або функціональних задач. У свою чергу сутн у базах даних звичайно реалізується у вигл табл даних, файлу даних, док-тів тощо, залежно від сист управл базами даних що використ. На третьому рівні опису одиниці об'єктів або фактів дії процесів відображається у виді екземплярів сутності. Приклад: дані про одного співробітника або про один факт постачання. У базі даних екземпляр сутності відображається у виді рядка табл та файлу даних, рядка або набору рядків документу. На четвертому рівні опису властивості об'єктів або процесів виражаються у вигл реквізиту, або так званого атрибута сутності. Приклад: «Код співробітника», «Прізвище, ім'я по батькові», «Дата народження» для сутності «Співробітники»; «Дата отрим», «№ накладної», «Код товару», «К-ть товару» для сутності «Постачання». Атрибути сутності, у свою чергу, зберігаються у базі даних у виді таких фізичних одиниць: поле запису табл або файлу даних реквізит документу.

 

14. Клас-ція реквізитів.

Реквізити (атрибути сутності) – неподільні ел-ти даних, тобто якщо їх поділити на структурні складові, напр, букви – утратиться семантичний зміст таких даних. Однак такі одиниці можна класифікувати по їхньому призначенню в систі. Вони підрозділяються на два великих класи реквізити-основи й реквізити-ознаки. Реквізити-основи несуть кількісну хар-ку об'єкта (к-ть, обсяг, ціна). Реквізити-ознаки несуть у собі якісну хар-ку чи об'єкта відносини (дата, прізвище, код тощо). Реквізити-основи поділяються на такі групи: *основи вхідні - дані, що надходять від джерел інфо для їх подальшої обробки (к-ть, обсяг, ціна); *основи рез-ти – дані отримані в рез-ті обробки вхідних основ (сума товару, сума З/П); *підсумкові основи – дані отримані в рез-ті узагальнення груп однорідних вхідних або рез-тних основ (підсумковий обсяг, підсумкова сума, підсумкова к-ть). Ознаки підрозділяються на такі групи: *ідентифікатори – признач для однозначного визн об'єкту серед множини відповідних об'єктів (код службовця серед списку службовців); *довідкові ознаки служать для несення довідкової інфо про об'єкт (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, стать службовця); *групувальні ознаки служать для розбивки множини об'єктів відносин на підмножини (структурний підрозділ службовця).

15. Пон клас-ції і кодув ек інфо.

Успіх створ єдиної інф бази істотно визнться уніфікацією та стандартизацією її складових. Тут клас-ції та кодуванню техніко-ек інфо відводиться особлива роль, оскільки вони є засобами, що забезпечують взаєм­ний обмін інформацією між людиною і комп'ютером. Клас-ція і кодув – це дві невіддільні част одного, процесу – перекладу різноманітної ек інфо з природної мови на формалізовану мову комп'ютеру. Клас-ція поділ множини об'єктів на част за їх подібністю або відмінністю згідно з прийнятими м-дами або сист. У процесі клас-ції використ такі пон: *Сист клас-ції сук-ть м-дів і правил клас-ції та їхній рез-т. *Об'єкт клас-ції ел-т класифікованої множини. *Ознака клас-ції властивість або хар-ка об'єкту, за якою викон клас-ція. *Значення ознаки якісне або кількісне вираження ознаки клас-ції. Найпошир є такі назви класифік-них угруповань: клас, підклас, група, підгрупа, вид, підвид, тип. *Ступінь клас-ції етап клас-ції при ієрархічному м-ді, у рез-ті якого формується сук-ть класифік-них угруповань (або рез-т чергового поділу об'єктів одного класифікаційного угруповання). *Глибина клас-ції к-ть ступенів клас-ції. Кодув створ і присвоєння коду класифікаційному угрупованню та об'єкту клас-ції (або процес присвоєння об'єкту певного коду). Код знак або сук-ть знаків, узятих для позначення кла­сифікаційного угруповання і об'єкта клас-ції. Алфавіт коду сист знаків, узятих для створ коду. Існує також цифровий, буквений та змішаний алфавіт коду. Структура коду умовне позначення складу та послідовно­сті розміщення знаків у коді. Контрольне число розрахункове число, яке використ для перевірки вірогідності запису коду. Перекодув присвоєння закодованому класифікаційно­му угрупованню або закодованому об'єкту нового коду. Перекодувальні табл табл взаємної відповідності ко­дів одних і тих самих класифік-них угруповань або об'єктів клас-ції з різних класифікаторів.

16. Ієрарх м-д клас-ції ек інфо.

Ієрарх м-д класифік передб послідовне поділення вхідної множини об'єктів на підпорядковані класифікаційні угруповання.

0-й рівень

1-й рівень

2-й рівень

3-й рівень

*вихідна множина ел-тів скл 0-й рів і поділ в залежності від обраної класифікаційної ознаки на класи (угруповання), що утворять 1-й рів; *кожен клас 1-го рівня у відповідності зі своїм, характерним для нього класифікаційною ознакою поділ на підкласи, що утворять 2-й рів; *кожен клас 2-го рівня аналогічно поділ на групи, що утворять 3-й рів тощо. Перед початком роботи необх визн її мету, тобто якими властивостями повинні володіти поєднувані в класи об'єкти. Ці властивості приймаються за ознаки класифік. За ієрархічним м-дом класифік кожен об'єкт на будь-якому рівні повинний бути віднесений до одного класу, що хар-ся конкретним значенням обраної класифікаційної ознаки. Для наступного угруповання в кожнім новому класі необх задати свої класифікаційні ознаки і їхні значення. Т.б, вибір класиф-них ознак буде залежати від семантичного змісту того класу, для якого необхідна угруповання на наступному рівні ієрархії. Правила при використ ієрарх м-ду: *поділ кожного угруповання викон лише за однією ос­новою поділу; *здобуті на кожному рівні класифік угруповання не по­винні повторюватися; *класифік мають виконуватися так, аби сума частин ста­новила множину, яку поділили. Переваги ієрарх м-ду: *пристосованість до ручної обробки, *звичність, *велика інформативність кодів, які мають змістове наванта­ження. Недоліки: *жорсткість струк­тури, яка зумовлена фіксованістю ознак і їхньою послідовністю; *класифік не дає змоги агрегувати об'єкти за будь-яким раніше не передбаченим довіль­ним поєднанням ознак; *ускладнює ав­томатизовану обробку, оскільки утворюється нестандартний роз­поділ послідовності ознак.

17. Фасетний м-д клас-ції ек інфо.

Фасетний м-д дозволяє вибирати ознаки класифік незалежно як друг від друга, так і від семантичного змісту об'єкта. Ознаки класифік назся фасетами. Кожен фасет (Ф,) містить сук-ть однорідних значень даної класифікаційної ознаки. Причому значення у фасеті можуть розташовуватися в довільному порядку, хоча переважніше їхнє упорядкування. Приклад застосув(табл):

правила при застосув фасетного м-ду: *ознаки, які використ в різних фасетах, не повинні повторюватися; *із усіляких ознак, які характеризують множину об'єктів класифік, відбираються і фіксуються лише істотні, які забезпе­чують розв'язування конкретних ек задач. Переваги: *можливість викор великого числа ознак класифік і їхніх значень для створ угруповань; *можливість простої модифікації всієї сист класифік без зміни структури існуючих угруповань. Недоліком є складність її побудови, тому що необх враховувати все різноманіття класифікаційних ознак.

 

18. М-ди кодув ек інфо.

Кодування

Класифікаційне

Реєстраційне

Позиційно-послідовний
м-д

Позиційно-паралельний
м-д

Порядковий м-д

Серійно-порядковий м-д

Класифікаційне кодув - орієнтоване на проведення попередньої класифік об'єктів за допомогою ієрархічного або фасетного м-ду; Реєстраційне - не потребує попередньої класифік об'єктів. Позиційно-послідовне - спочатку записується код старшого угруповання 1-го рівня, потім код угруповання 2-го рівня, потім код угруповання 3-го рівня і т.д. У рез-ті виходить кодова комбінація, кожен розряд якої містить інформацію про специфіку виділеної групи на кожнім рівні ієрархічної структури. Позиційно-паралельне - використ для фасетної сист класифік, т.б усі фасети кодуються незалежно друг від друга; для значень кожного фасета виділ визначена к-ть розрядів коду. Порядковий м-д - припускає послідовну нумерацію об'єктів числами натурального ряду. Цей м-д застосовується в тому вип, коли к-ть об'єктів невелика, напр кодув назв факультетів університету, кодув студентів у навчальній групі.Серійно-порядковий м-д - передб попереднє виділення груп об'єктів, що складають серію, а потім у кожній серії виробляється порядкова нумерація об'єктів. Кожна серія також буде мати порядкову нумерацію. Застосовується тоді, коли к-ть груп невелика.

19. Єдина сист клас-ції та кодув техніко-ек інфо.

ЄСКК явл собою комплекс взаємозв'язаних класифікаторів техніко-ек інфо, пристосованих до безпосеред­ньої обробки засобами обчислювальної техніки з автоматизова­ною сист ведення цих класифікаторів. ЄСКК ТЕІ охоплює широке коло об'єктів, інфо про які викор при управл нар госп-вом. Сук-ть цих об'єктів відбиває рів суспільного розподілу пра­ці, галузеві і територіальні принципи управл економікою, які склалися на відповідний час. Перелік об'єктів ТЕІ, які відповіда­ють класифікаційній множині класифікаторів і визн їхні ви­ди, охоплює продукцію, що випускається в країні, структурні та адміністративні одиниці народного господарства (галузі, мініс­терства, відомства, об'єднання, під-ва, установи), адмініс­тративно-територіальні одиниці, трудові ресурси і види діяльнос­ті, природні ресурси, документацію і т. ін. Особл видом об'єктів у цьому переліку є техніко-економічні показники, які відбивають діючий і планований стани економіки. Класиф-ю краще розгл як діяльн, пов'яз з вивч множини техніко-ек об'єктів і їх власт, із систтизацією згаданих об'єктів, упорядкуванням і об'єднанням в угруповання згідно з обраними ознаками класифік, а також розробкою оптимальних м-дів і сист класифік, і спрямовану на досягнення максимальної ефективності обробки ТЕІ на ЕОМ. Кодув ТЕІ слід також розгл як діяльн, пов'язану з присвоєнням кодів об'єктам техніко-ек інфо, їх властивостям і угрупованням у вигл цифрових кодів згідно з обраним м-дом кодув і спрямовану також на досягнення ефективної обробки інфо на ЕОМ та забезп достовір­ності обробки. Осн метою створ ЄСКК ТЕІ є стандартизація ін­формаційного забезп процесів управл народним гос­подарством на осн застосув засобів обчислювальної техніки. Поставлена мета створ ЄСКК ТЕІ визн-ся сукупніс­тю задач, що розв'язуються в систі. Основним завданням створ ЄСКК ТЕІ є упорядкування, систтизація, класифік і кодув різних видів ТЕІ, які циркулюють у систі управл народним господарством, створ комплексу взаємопов'я­заних класифікаторів ТЕІ і орг-ція їх ведення.

20. Категорії класифікаторів, порядок розробки, упровадж та ведення.

Залежно від рівня затвердж та сфери застосув класи­фікатори ТЕІ поділяються на три категорії: *Загальнодержавні класифікатори ТЕІ - мають затверджуватися Держстандартом Укр і обов'язково застосовуватися при об­міні інформацією між систми управл різних міністерств або департаментів. *Галузеві класифікатори - затвердж відповідни­ми міністерствами (відомствами) країни і застосовуються при обміні інформацією між об'єднаннями, під-вами та орг-ціями, підпорядкованими міністерству або департаменту. *Класифікатори під-в - затвердж керівництвом під-в і застосовуються при орг-ції інф взаємо­дії всередині під-ва. У практиці розробки та організації викор класифікато­рів вирізняють ряд стадій: *орг-ція розробки класифікатора, складання та затвердж техн завдання; *складання та затвердж м-дики розробки класи­фікатора; *розробка проекту класифікатора та розсилання його на відгук; *обробка відгуків, редагування класифікатора, експе­риментальна перевірка; *затвердж і реєстрація класифікатора; *видання класифікатора; *орг-ція ведення класифікатора; *упровадж класифікатора. Осн вимогами, що ставляться до класифікатора, є склад класифікованої множини, перелік кваліфікаційних ознак, обрані м-ди класифікації та кодування, взаємозв'язок з іни кла­сифікаторами. Управадж загальнодержавних класифікаторів передб їх викор при кодуванні реквізитів форм ек док-тів і кодування всіх номенклатур, використовуваних при виконанні ек розрахунків. Отже, сист ведення класифікаторів – це складна ІС, осн завдання якої такі: *створ інформаційні масиви у вигл еталонних і конт­рольних примірників класифікаторів; *присв коди та назви новим об'єктам і угрупованням та внести зміни до відповідних класифікаторів; *повідомити абонентам сист ведення про зміни, які виник­ли в класифікаторах; *надати інформаційні послуги користувачам за їх запитами на осн чинних класифікаторів; *удосконалити класифікатори і змінити ознаки класифікації при зміні характеру розв'язуваних задач; *організувати взаємодію служб і органів у складі загальнодер­жавної служби ведення.

21. Пон інф моделі. Рівні опису.

Інф модель – умовна позначка структурних інф одиниць, що входять в інформаційну сист і зв'язків між ними, що відбивають розглянуту предметну область. Інф модель зображується у виді чи схем таблиць. Розрізняють наступні рівні опису інф моделей: *зовн рів; *концептуальний рів; *рів реалізації; *фіз рів. На зовн рівні опис інф моделі викон з позиції кінцевого користувача для конкретної функціональної задачі. Кожна функц-на задача, що виріш окремою категорією кінцевих користувачів (юрист, бухгалтер, касир, економіст, керівник) представлена відповідною зовн схемою. На концепт рівні також викон опис прав доступу окремих категорій користувачів до інф ресурсів (права бухгалтера, гол бухгалтера, касира тощо). Модель реалізації розглядається с позиції розробника та орієнтована на конкретну сист керув базами даних, що викор в інформаційній систі. Вона вкл формальний опис об'єктів, що належать до інф моделі. На фіз рівні розглядається опис фіз розташування ел-тів даних у файловій систі комп'ютеру або комп-ї мережі. Визн фіз рівня для кінцевих користувачів полягає в необхсті копіювання, архівації, переміщення, видалення файлів, які містять комп'ютерну базу даних ІС.

25. Об'єктно-реляц підхід до проектув БД.

Останнім часом у зв'язку з появою об'єктно-орієнт підходу розробки прогр додатків з'явилася ідея об'єднати об'єктно - орієнтований підхід з реляційною моделлю даних. Об'єктний підхід до розробки програм має кілька базових понять: *об'єкт - об'єкт реального методу над який виконується обробка інфо; *клас об'єкту - сук власт, якими володіє об'єкт; *м-ди - операції які припустимі при обробці даного об'єкта. Зараз існують спеціалізовані СУБД, у яких частково реалізоване поняття об'єктної моделі. До таких СУБД слід навести сист «1С:Предприятие». На відміну від універсальних сист управл базами даних, в яких об'єктом зберігання інфо є абстрактна реляційна табл, в систі «1С:Предприятие» об'єктами зберігання інфо на комп'ютерних носіях є такі класи об'єктів, як константи, довідники та документи. Кожен з цих об'єктів окрім відповідної інф структури передб опис операцій (методів) для їх обробки. Окрім спеціалізованих сист управл базами даних, об'єктний підхід також реалізують деякі універсальні СУБД. Створення об'єктів зберігання та доступу до даних виконується за допомогою інструментальних мовних засобів. Зараз отримали розповсюдження розроблені фірмою Microsoft технол доступу до даних DAO, ADO, ADOX, OLE DB. Всі ці технол широко використовують об'єктний підхід доступу до даних. На осн цих об'єктів існує можливість створення спеціалізованих об'єктів безпосередньо користувачем для подальшого викор.

22. Клас-ція зв'язків між інф одиницями. Типи інф моделей.

Типи зв'язку: *«1 – до одного» (1:1) – 1-му ел-ту первинної множини відпов тільки 1 ел-т цільової множини. *«1 – до багатьох» (1:N) – 1-му ел-ту первинної множини відпов кілька ел-тів цільової множини та навпаки. *«Багато – до багатьох» (N:M) - довільному числу ел-тів вхідної множини може відпов довільне число ел-тів другої множини. зв'язки також підрозділ на: *Відображення – це сильний тип зв'язку та потребує обов'язк-ї наявності ел-тів і має два напрямки. *Асоціація – слабкий або необов'язковий тип зв'язку. Типи інф моделей: *Ієрархічна модель - предст сук-ть ел-тів, зв'язаних між собою за визначеними правилами. Об'єкти, зв'язані ієрархічними відносинами, утворять орієнтований граф (перевернене дерево).(мал1)

А

B2

B1

B5

B4

B3

C4

C2

C10

C8

C6

C3

C1

C9

C7

C5

C11

До осн понять ієрархічної структури відносяться: рівень, вузол, зв'язок. Вузол це сук атрибутів даних, що описують деякий об'єкт. До кожного запису БД існує тільки один шлях від кореневого запису. Напр, для запису С4 шлях проходить через записи А и В2. *Мережна модель - при тих же осн понх (рівень, вузол, зв'язок) кожен ел-т може бути зв'яз з будь-яким ін ел-том. (мал2)

Назва ознаки

Фасети

Вид тканини

Сезонність

Призначення одягу

Значення ознаки

Вовна

Зимова

Чоловічий

Шовк

Літня

Жіночий

Бавовна

Демісезонна

Дитячий

Трикотаж

 

 

A

B

C

D

E

F

G

H

В суч інф технол мережна модель викор в локальних інтрамережах та глобальних мережах, де викор гіперпосилки між інф одиницями, напр, в службі WWW. В цьому вип вузол графу явл собою окрему Web-стор, яка окрім інф част, містить посилки на ін, пов'язані з нею Web-стор.

23. Реляц модель. Загальні пон.

Пон реляц моделі зв'язано з розробками відомого амер фахівця в області сист БД Е. Кодда. Реляц модель орієнтована на орг-цію даних у виді двовимірних таблиць. Власт-ті: *кожен ел-т табл є одним ел-том даних; *усі стовпці в табл однорідні, тобто всі ел-ти в стовпці мають однаковий тип і довжину; *кожен стовпець має унікальне ім'я; *однакові рядки в табл відсутні; *порядок проходження рядків і стовпців може бути довільним. Реляц табл хар-ся структурою, яка складається кінцевим набором її стовпчиків. Кожна реляц табл повинна мати ключі – атрибути, що викор в процесі логічної обробки табл. Первинні ключі – це поле або група полів таблиці, що признач для однозначної ідентифікації запису у таблиці даних. Вторинні ключі – це поля реляц таблиці, за якими виконуються логічні операції обробки (сортування, групування, пошук та відбір записів таблиці). Зовн ключі – це поля, за якими виконуються зв'язки реляц таблиці з іншими реляційними таблми БД.

24. Пон нормалізації реляц БД.

Метою нормалізації табл в реляц моделі є приведення таблиць до виду, що викл дублювання інфо й забезп цілісність і несуперечність інфо в БД. Нормалізація припускає розбивку вихідної таблиці на складові з подальшим накладенням між табл зв'язків в отриманих таблх. Види нормальних форм: *1-ша норм форма (1НФ); *2-га (2НФ); *3НФ; *норм форма Бойса-Кодда (БКНФ); *4НФ; *5НФ. Процес нормалізації викон послідовно, поч з 1НФ до норм форми необхго рівня. Кожна більш старша норм форма накладає ряд додаткових обмежень на базу даних. 1НФ - Табл знаходяться в першої нормальної формі, якщо в ній відсутні повторювані записи і кожен атрибут таблиці є атомарним (його неможливо поділити на складові ел-ти (послідовності значень, списки тощо). Таким чином, будь яка реляційна табл знаходиться у 1НФ. 2НФ - щоб розгл пит приведення відносин до другої норм форми, необх дати поясн до таких понять, як функц-на зал-ть і повна функц-на зал-ть. Функц-на зал-ть реквізитів – зал-ть, при якій в екземплярі інформаційного об'єкта визначеному значенню ключового реквізиту відповідає тільки одне значення описового реквізиту. Повна функц-на зал-ть неключових атрибутів полягає в тім, що кожен неключовий атрибут функціонально залежить від ключа, але не знаходиться у функціональній залежності ні від якої частини складеного ключа. 3НФ - ґрунтується на понятті нетранзитивної залежності. Транзитивна залежність спостерігається в тому вип, якщо один із двох описових реквізитів залежить від ключа, а інший описовий реквізит залежить від першого описового реквізиту.

25. Об'єктно-реляційний підхід до проектування бази даних.

Об'єктний підхід до розробки програм має кілька базових понять:

Об'єкт - об'єкт реального методу над який виконується обробка інформації;

Клас об'єкту - сукупність властивостей, якими володіє об'єкт;

Методи - операції які припустимі при обробці даного об'єкта.

Приклад: при обробці об'єкта "співробітник" можна описати клас

(сукупність стовпців опису властивостей співробітників). Для обробки об'єкта «Співробітники» можна сформулювати кілька методів:

– найняти співробітника;

– звільнити співробітника;

– нагородити співробітника;

26. Визн та заг хар-ка інф технол та окремих її компонентів.

Інф технол – процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки і передачі даних (первинної інфо) для одержання інфо нової якості про стан об'єкта, чи явища процесу (інформаційного продукту). Мета інф технол – виробництво інфо для подальшого аналізу її людиною і прийн управл рішень. Інструментарій інф технол – один чи кілька взаємозалежних програмних продуктів для визначеного типу комп'ютера, технол роботи в який дозволяє досягти поставлену користувачем мету. Інф технол тісно зв'язана з ІСами, що є для неї основним середовищем. Вимоги до інф технол: *забезпечувати високий ступінь розчленовування всього процесу обробки інфо на етапи, операції та елементарні дії; *включати весь набір ел-тів, необхідних для досягнення поставленої мети; *мати регулярний характер. Клас-ція технол етапів та операцій: За функціональним призначенням: *технол етапи для підтримки БД в актуальному стані; *технол етапи для формування й обробки запитів користувачів до БД із метою обробки даних, відображення рез-тів на екран або принтер. За режимами обробки: *діалогові; *пакетні; *запитні; *регламентні; *режим реального часу. За ступенем автоматизації: *ручні; *автоматизовані; *автоматичні. За віднош до технолог процесу: *роб операції, які спрямовані на досягнення кінцевої мети; *контрольні операції, які признач для забезп надійності викон робочих операцій.

 

27.Модель розподіленої обробки інфо - Централізована обробка.

Централізована обробка інфо передб наявність в систі одного або декількох великих комп'ютерів. Розподіл ф-цій між робочими місцями та централізованим комп'ютером полягає в тому, що усі ф-ції за виключенням забезпечення інтерфейсу користувача виконуються тільки на центральному комп'ютері. Схема централізованої обробки:

Переваги централізованої обробки інфо: *висока ступень керованості процесом обробки інфо; *висока узгодженість та синхронізація роботи користувачів; *відносна простота програмного забезпечення; *надання користувачам право на викон тільки тих ф-цій, які вони повинні виконувати. Недоліки: *велика вартість обладн (великий комп'ютер коштує на декілька порядків більше ніж персональний); *велике навантаження на комунікаційні лінії зв'язку між центральним комп'ютером та робочими місцям; *необхідність розподілення обчислювальних ресурсів центрального комп'ютера між декількома користувачами.





Реферат на тему: Теорія інформаційних систем (шпора)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.