Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Інформатика, програмування

Робота в мережі Інтернет, Microsoft Project, Power Point, Access та Excel - варіант 4 (контрольна робота)

Варіант 1

1. Охарактеризуйте основні напрямки автоматизації управлінської діяльності.

2. Опішить основні функції корпоративних програмних систем.

3. Опішить, як підбивати проміжні підсумки у списках даних в Excel.

4. Охарактеризуйте основні концепції релятивних баз даних.

5. Опішить структуру доменних імен у мережі Інтернет

6. Опішить види і типи презентацій, які підтримує програма Power Point.

7. Охарактеризуйте основні процеси управління проектами.

8 – 10. Практична робота в Excel.

11. Практична робота в Access.

12. Підготуйте для відправлення електронною поштою лист будь-якого змісту, що містить вашу робочу книгу Excel як вкладення, і збережіть його на дискеті під назвою лист 1. Надіслати лист за адресою kit@iamp.edu.ua.

1. Охарактеризуйте основні напрямки автоматизації управлінської діяльності

Аналітична обробка економічної інформації є досить трудомістким процесом, що насамперед зумовлено її великими обсягами. Крім того, отримані дані повинні бути оперативними. Саме ці фактори й зумовили необхідність використання інформаційних технологій при проведенні економічного аналізу.

Під інформаційними технологіями розуміють сукупність методів і способів пошуку, збору, накопичення, зберігання і обробки інформації на основі застосування комп'ютерної техніки.

Інформаційні технології є техніко-технологічним засобом освоєння стратегічних інформаційних, ресурсів підприємства, що обумовлюють його успішний розвиток. Матеріалізуючи інформацію, комп'ютерні системи дозволяють перетворити дані на нові знання, на джерело нових підходів і рішень, підвищують ефективність діяльності підприємства.

Широке використання комп'ютерних технологій сприяє не лише збільшенню і підвищенню методичного рівня економічного аналізу, а й створенню його оптимальної організаційної моделі.

Проведення економічного аналізу в умовах використання інформаційних технологій є наслідком загального швидкого розвитку науки, пов'язаного не тільки з удосконаленням самої комп'ютерної техніки та засобів комунікацій, але й з розробкою методологічних і методичних підходів до здійснення аналізу, в яких враховано нові можливості.

До початку застосування інформаційних технологій власнику надавалися громіздкі зведення, складні таблиці, непридатні для оперативного аналізу та прийняття рішень. Інформація, що надходила з запізненням, констатувала показники роботи підприємства за минулий період і не надавала оперативних даних, необхідних для поточного та стратегічного управління.

На сьогодні основна увага при удосконаленні процесу аналітичної обробки даних приділяється створенню комплексних комп'ютерних систем, які забезпечують інтегрованість функцій управління, орієнтуються на оперативне формування варіантів рішень для керівництва.

Методика економічного аналізу, орієнтована на використання сучасних комп'ютерних систем, повинна задовольняти вимоги системності, комплексності, оперативності, точності, прогресивності та динамічності. Виконання цих вимог сприятиме розвитку, систематичному та цілеспрямованому підвищенню ефективності господарської діяльності за результатами проведеного аналізу.

Комплексна комп'ютеризація аналізу є основою збереження його цілісності (системності). У теорії аналізу господарської діяльності вже створені основи системного комплексного аналізу, що забезпечують функціональну, технічну, методичну та інформаційну сумісність складових частин аналізу як єдиного цілого. Завдяки цьому досягаються об'єктивність даних аналізу та їх достовірність.

Складність вирішення проблем теоретичного обґрунтування організації економічного аналізу в комп'ютерному середовищі та розробки програмного забезпечення автоматизованої-системи економічного аналізу визначена не лише різноманітністю напрямів господарської діяльності підприємств різних галузей економіки, їх форм власності, але й різноманітністю видів і завдань аналітичної роботи, необхідної для ефективного управління підприємством у складних і динамічних умовах ринкової економіки.

Основне завдання організації економічного аналізу в комп'ютерному середовищі полягає у забезпеченні прийняття своєчасних науково обґрунтованих управлінських рішень, що стосується різних аспектів діяльності господарюючого суб'єкта з урахуванням великої кількості внутрішніх і зовнішніх факторів впливу.

Характерним при організації економічного аналізу в комп'ютерному середовищі є:

1) підвищення системності економічного аналізу, що зумовлено необхідністю чіткого визначення і формалізації аналітичних завдань при їх вирішенні в автоматичному режимі. Формалізація аналітичних завдань усуває їх дублювання, сприяє більш чіткому визначенню обсягу та якісного складу інформаційної бази економічного аналізу, стає безпосереднім об'єктом економіко-математичного моделювання, що суттєво збільшує глибину аналітичного дослідження господарської діяльності:

2) забезпечення аналізу впливу на досліджуваний об'єкт широкого кола внутрішніх і зовнішніх факторів, що сприяє підвищенню ступеня наукової обґрунтованості управлінських рішень, які приймаються на підставі результатів економічного аналізу;

3) підвищення достовірності та надійності отриманих результатів економічного аналізу, що забезпечується оперативним коригуванням даних бухгалтерського обліку;

4) розширення можливостей реалізації аналітичних досліджень -використанню комп'ютерів дає можливість в режимі реального часу проводити оперативний та ситуаційний аналіз, збільшувати можливість проведення багатоваріантного прогнозного аналізу, що передбачає обробку та розрахунок ряду підходів та прийняття оптимальних управлінських рішень шляхом вибору найбільш придатного;

5) створення можливостей для проведення комплексних аналітичних досліджень пов'язане з оперативною обробкою великих масивів вхідної аналітичної інформації.

2. Опішить основні функції корпоративних програмних систем

Класифікація корпоративних інформаційних систем:

- КІС, побудовані на основі концепції планування матеріальних ресурсів (MRP);

- КІС, побудовані основі концепції планування виробничих ресурсів (MRPІІ);

- КІС, побудовані на основі концепції планування ресурсів підприємства (ЕRP);

- КІС, побудовані на основі концепції, орієнтованої на кінцевого споживача (CSRP).

Функції КІС, побудованих на основі концепції планування матеріальних ресурсів (MRP), планування виробничих ресурсів (MRPІІ)

1. Планування розвитку бізнесу. Упорядкування плану діяльності підприємства:

- визначається місія підприємства, визначається його ніша на ринку,

- оцінюються й визначаються прибутки, фінансова забезпеченість.

Фактично підтверджується, що підприємство збирається зробити і продати, та оцінюється, які фінансові ресурси треба інвестувати в розроблення й розвиток продукту, щоб вийти на плановий рівень прибутку.

2. Визначення необхідних матеріалів і комплектуючих.

На підставі плану виробництва MRP-система складає інвентар­ний список матеріалів і комплектуючих, потрібних для виробництва кінцевого продукту. Тож кожен кінцевий продукт має свій перелік складових. Крім того, в інвентарному списку вміщується Опис структури кінцевого продукту, тобто повна інформація з послідовності його складання. Для кожного відрізка часу (таким відрізком може бути тиждень або доба) протягом усього періоду планування на підставі інвентарних списків, плану вироб­ництва й поточних запасів на складі визначається повна потреба в матеріалах. Вона являє собою інвентарну таблицю, що виражає по­требу в кожному матеріалі в кожний конкретний момент.

3. Формування первинного об'ємно-календарного плану виробництва.

На підставі генерального плану діяльності підприємства фор­мується пробна програма виробництва, розподілена за періодами, структурними підрозділами й обсягами для подальшого її тесту­вання на реальність.

4. Планування потреби в матеріалах.

5. Планування виробничих потужностей.

Перевіряється первинний об'ємно-календарний план виробниц­тва на його забезпеченість ресурсами за допомогою CRP-програми, яка є складовою MRP-системи.

6. Відстеження роботи об'ємно-календарного плану виробництва (MPS-плану).

Якщо в результаті роботи CRP-модуля встановлено, що MRP-план нездійснений, то потрібно переглянути виробничу програму (MPS) або взагалі весь план діяльності підприємства. У той момент, коли визначено, що план потреб у виробничих по­тужностях є здійсненним, програма виробництва автоматично підтверджується і стає основою для MRP-системи, а також починає функціонувати контроль підтримки встановленої програми.

7. Планування замовлень на матеріали.

Визначається кількість кожного матеріалу, яку необхідно замовити в кожний визначений період часу протягом терміну планування, і зміни до раніше спланованих замовлень.

8. Планування розподілу виробничих потужностей.

Під час планування розподілу виробничих ресурсів між під­розділами підприємства вирішуються три основні завдання:

- які ресурси конкретний підрозділ має одержати від інших підрозділів;

- які ресурси він збирається поставити іншим підрозділам;

- що конкретно підрозділ може поставити.

9. Планування і контроль за продажем продукції.

На цьому етапі бізнес-план підприємства, який містить зведені планові показники з обсягів продажу й виробництва у грошовому виразі, розбивається на асортиментні групи товарів; у результаті одержують детальніший план продажу й виробництва, до якого долучають:

- обсяг продажу;

- обсяг виробництва;

- запаси товарів;

- незавершений обсяг виробництва;

- план відвантаження продукції.

10. Контроль за виробництвом.

Контроль за виробництвом у MRP-системі здійснюється за допомогою зворотного зв'язку. Основною й ефективною рисою цієї системи є можливість планувати потреби підприємства на короткі проміжки часу (тиждень, день) і здійснювати зворотний зв'язок у реальному режимі часу, наприклад, автоматично змінювати раніше побудовані плани виробництва в разі збоїв поставок або виходу з ладу устаткування.

КІС, побудовані на основі концепції планування ресурсів підприємства (ERP) і концепції, орієнтованої на кінцевого споживача (CSRP)

Системи ERP:

- орієнтовані на головні аспекти виробни­чої та комерційної діяльності підприємства, такі як виробництво, планування, фінанси й облік, матеріально-технічне постачання й управління кадрами, збут, управління запасами, ведення замовлень на виробництво й поставку продукції, надання різних послуг тощо.

- створюються для надання керівництву інформації, на підставі якої приймаються управлінські рішення, а також для ство­рення інфраструктури електронного обміну даними підприємства з постачальниками і споживачами.

- більше уваги приділяється фінансовим підприємствам, є механізми управління транснаціональними корпораціями, включаючи підтримку кількох часових поясів, мов, валют, систем бухгалтерського обліку і звітності.

- більше уваги приділяється засобам під­тримки прийняття рішень та інтеграції зі сховищами даних, вони мають розвинені засоби настроювання (конфігурування) і адаптації до конкретних вимог, включаючи й такі, що застосовуються динамічно в процесі експлуатації системи.

Функції КІС, побудованих на основі концепції планування ресурсів підприємства (ERP)

1. Планування розвитку бізнесу. Упорядкування плану діяльності підприємства:

- визначається місія підприємства, визначається його ніша на ринку,

- оцінюються й визначаються прибутки, фінансова забезпеченість.

Фактично підтверджується, що підприємство збирається зробити і продати, та оцінюється, які фінансові ресурси треба інвестувати в розроблення й розвиток продукту, щоб вийти на плановий рівень прибутку.

2. Визначення необхідних матеріалів і комплектуючих.

На підставі плану виробництва MRP-система складає інвентар­ний список матеріалів і комплектуючих, потрібних для виробництва кінцевого продукту. Тож кожен кінцевий продукт має свій перелік складових. Крім того, в інвентарному списку вміщується Опис структури кінцевого продукту, тобто повна інформація з послідовності його складання. Для кожного відрізка часу (таким відрізком може бути тиждень або доба) протягом усього періоду планування на підставі інвентарних списків, плану вироб­ництва й поточних запасів на складі визначається повна потреба в матеріалах. Вона являє собою інвентарну таблицю, що виражає по­требу в кожному матеріалі в кожний конкретний момент.

3. Формування первинного об'ємно-календарного плану виробництва.

На підставі генерального плану діяльності підприємства фор­мується пробна програма виробництва, розподілена за періодами, структурними підрозділами й обсягами для подальшого її тесту­вання на реальність.

4. Планування потреби в матеріалах.

5. Планування виробничих потужностей.

Перевіряється первинний об'ємно-календарний план виробниц­тва на його забезпеченість ресурсами за допомогою CRP-програми, яка є складовою MRP-системи.

6. Відстеження роботи об'ємно-календарного плану виробництва (MPS-плану).

Якщо в результаті роботи CRP-модуля встановлено, що MRP-план нездійснений, то потрібно переглянути виробничу програму (MPS) або взагалі весь план діяльності підприємства. У той момент, коли визначено, що план потреб у виробничих по­тужностях є здійсненним, програма виробництва автоматично підтверджується і стає основою для MRP-системи, а також починає функціонувати контроль підтримки встановленої програми.

7. Планування замовлень на матеріали.

Визначається кількість кожного матеріалу, яку необхідно замовити в кожний визначений період часу протягом терміну планування, і зміни до раніше спланованих замовлень.

8. Планування розподілу виробничих потужностей.

Під час планування розподілу виробничих ресурсів між під­розділами підприємства вирішуються три основні завдання:

- які ресурси конкретний підрозділ має одержати від інших підрозділів;

- які ресурси він збирається поставити іншим підрозділам;

- що конкретно підрозділ може поставити.

9. Планування і контроль за продажем продукції.

На цьому етапі бізнес-план підприємства, який містить зведені планові показники з обсягів продажу й виробництва у грошовому виразі, розбивається на асортиментні групи товарів; у результаті одержують детальніший план продажу й виробництва, до якого долучають:

- обсяг продажу;

- обсяг виробництва;

- запаси товарів;

- незавершений обсяг виробництва;

- план відвантаження продукції.

10. Контроль за виробництвом.

Контроль за виробництвом у MRP-системі здійснюється за допомогою зворотного зв'язку. Основною й ефективною рисою цієї системи є можливість планувати потреби підприємства на короткі проміжки часу (тиждень, день) і здійснювати зворотний зв'язок у реальному режимі часу, наприклад, автоматично змінювати раніше побудовані плани виробництва в разі збоїв поставок або виходу з ладу устаткування.

11. Прогнозування пориту.

12. Планування управління проектами.

13. Планування управління витратами підприємства.

14. Управління конструкторською й технологічною підготовкою виробництва (складом виробів і технологічними марш­рутами)

15. Управління кадрами.

16. Управління фінансовою діяльністю підприємства.

Система CSRP - це перша бізнес-методологія, орієнтована на спо­живача шляхом інтеграції його вимог у центр системи керування бізнесом. Вона встановлює методику ведення бізнесу, що ґрунтується на поточній інформації про покупця. Інформація про те, що потрібно споживачу, а що ні, що продаватиметься на ринку, а що ні, у системі CSRP надходить від покупця. Завдання виробни­ка і його підрозділів (продажу, маркетингу, технічного обслугову­вання покупців) — оперативно реагувати на бажання покупців і намагатися запропонувати їм відповідний продукт, підтримуючи в такий спосіб попит.

У корпоративній інформаційній системі, побудованій на мето­дології CSRP, має циркулювати інформація про нові ринкові тен­денції, тиск конкурентів, про проблеми обслуговування покуп­ців, ціноутворення, попит тощо.

CSRP-система базується на перевіреній, інтегро­ваній функціональності ERP і перенаправляє виробниче плану­вання від виробництва до покупця.

Для впровадження CSRP-системи потрібно:

- оптимізувати виробничу діяльність, побудувавши ефектив­ну виробничу інфраструктуру на базі методології та інструмента­рію ERP;

- інтегрувати покупця і сфокусовані на покупцеві підроз­діли підприємства з основними виробничими і плановими підроз­ділами;

- упровадити відкриті технології та створити технологічну інфраструктуру, що може підтримувати інтеграцію покупців, по­стачальників і служб управління виробництвом.

Результатом успішного застосування CSRP є поліпшення якос­ті товарів, зменшення часу їх постачання, підвищення споживчої цінності продукції та, як наслідок, зниження виробничих витрат. Однак основне - створення інфраструктури для індивідуалізо­ваних рішень, поліпшення зворотного зв'язку з покупцями і забезпечення для них кращих послуг.

3. Опішить, як підбивати проміжні підсумки у списках даних в Excel

Для обчислення значень підсумків використовується підсумкова функція, наприклад, СУМ чи СРЗНАЧ. Проміжні підсумки можуть бути відображені в списку за допомогою декількох типів обчислень одночасно.

Загальні підсумки підводяться за допомогою детальних даних, а не за допомогою значень проміжних підсумків. Наприклад, підсумкова функція СРЗНАЧ повертає значення для всіх детальних даних списку, але не для проміжних підсумкових значень.

Значення загальних і проміжних підсумків перераховуються автоматично при кожній зміні детальних даних.

Якщо дані представлені у виді списку, то існує можливість підведення в листі проміжних підсумків. При виборі елементів, для яких створюються проміжні підсумки, сумуємих значень і підсумкової функції лист представляється у виді структури, так що можна ховати чи показувати стільки деталей, скільки потрібно.

Якщо при підсумовуванні даних були використані формули, що містять такі функції, як СУМ, то дані структуризуються автоматично.

Якщо замість формул рядки і стовпці підсумкових даних містять значення, то можна створити структуру вручну.

Підведення проміжних підсумків

1. Відсортуйте список по стовпцю, для якого необхідно підвести проміжний підсумок. Наприклад, щоб просумувати одиниці продукції, продані кожною особою у списку продавців, обсяги продажів і кількість проданого, відсортуйте список по стовпці продавців.

2. Вкажіть осередок у цьому списку.

3. Виберіть команду "Підсумки” в меню "Дані”.

4. Виберіть стовпець, що містить групи, по яких необхідно підвести підсумки, зі списку "При кожній зміні в”. Це повинно бути той стовпець, по якому проводилося сортування списку на кроці 1.

5. Виберіть функцію, необхідну для підведення підсумків, зі списку "Операція”.

6. Виберіть стовпці, що містять значення, по яких необхідно підвести підсумки, у списку "Додати підсумки по”.

Підсумкова функція

Тип обчислення, виробленого Microsoft Excel при об'єднанні даних у зведеній таблиці чи при обчисленні підсумків у списках і базах даних. Прикладами підсумкових функцій є "Сума”, "Кількістьзначень” і "Середнє”.

Список

Набір рядків таблиці, що містить зв'язані дані, наприклад база даних рахунків чи набір адреси і телефонів клієнтів. Список може використовуватися як база даних, у якій рядки виступають як записи, а стовпці є полями. Перший рядок списку при цьому містить назви стовпців.

Детальні дані

При автоматичному обчисленні сум чи підсумків сумарні рядки чи стовпці узагальнюють дані окремих позицій. Детальні дані звичайно знаходяться ледве вище чи нижче підсумкових рядків.

4. Охарактеризуйте основні концепції релятивних баз даних

У релятивних базах даних усі дані відображаються у двомірних таблицях. База даних – це набір таблиць.

Релятивна база даних організована на основі методу доступу, заснованому на індексації і є стандартною системою, що використовується в більшості сучасних програмних продуктів. Для забезпечення комбінування таблиць для визначення зв'язків між даними використовуються мови, подібні SQL (IBM), Quel (Ingres) і RDO (Digital Equipment), причому стандартом галузі у даний час стала мова SQL, підтримувана всіма виробниками релятивних базах даних.

Оригінальна версія SQL – це інтерпретуєма мова, призначена для виконання операцій над базами даних. Мова SQL була створена на початку 70‑ х років як інтерфейс для взаємодії з базами даних, заснованими на новій для того часу релятивній теорії. Реальні додатки звичайно написані на інших мовах, що генерують код мовою SQL і які передаються в СУБД у виді тексту у форматі ASCII. Потрібно відзначити також, що практично всі реальні релятивні (і не тільки релятивні) системи крім реалізації стандарту ANSI SQL, відомого зараз в останній редакції під ім'ям SQL2 (чи SQL-92), містять у собі додаткові розширення, наприклад, підтримка архітектури клієнт-сервер чи засоби розробки додатків.

Рядки таблиці складені з полів, заздалегідь відомих базі даних. У більшості систем не можна додавати нові типи даних. Кожен рядок у таблиці відповідає одному запису. Положення даного рядка може змінюватися разом з видаленням чи вставкою нових рядків.

Щоб однозначно визначити елемент, йому повинні бути зіставлені поле чи набір полів, що гарантують унікальність елемента всередині таблиці. Таке поле чи поля називаються первинним ключем (primary key) таблиці і часто є числами. Якщо одна таблиця містить первинним ключ інший, це дозволяє організувати зв'язок між елементами різних таблиць. Це поле називається зовнішнім ключем (foreign key).

Тому що всі поля однієї таблиці повинні містити постійне число полів заздалегідь визначених типів, доводиться створювати додаткові таблиці, що враховують індивідуальні особливості елементів, за допомогою зовнішніх ключів. Такий підхід сильно ускладнює створення складних взаємозв'язків у базі даних. Ще один великий недолік релятивних баз даних – це висока трудомісткість маніпулювання інформацією і зміни зв'язків.

Релятивна модель даних має наступні властивості:

- Кожен елемент таблиці – один елемент даних.

- Усі поля в таблиці є однорідними, тобто мають один тип.

- Кожне поле має унікальне ім'я.

- Однакові записи в таблиці відсутні.

- Порядок записів у таблиці може бути довільним і може характеризуватися кількістю полів, типом даних.

Проблеми релятивного підходу

Можна довести, що будь-яку структуру даних можна перетворити в просту двомірну таблицю. Таке представлення є найбільш зручним і для користувача, і для машини, - переважна більшість сучасних інформаційних систем працює саме з такими таблицями, тобто з релятивними базами даних.

Основна ідея релятивного підходу полягає в тому, щоб представити довільну структуру даних у виді двомірної таблиці, тобто нормалізувати структуру.

Кожен запис у таблиці повинний мати первинний ключ, тобто ідентифікатор (чи адреса), значення якого однозначно визначає цей і тільки цей запис. Первинний ключ повинний мати дві властивості.

1. Однозначна ідентифікація запису: запис повинний однозначно визначатися значенням ключа.

2. Відсутність надмірності: ніяке поле не можна видалити з ключа, не порушуючи при цьому властивості однозначної ідентифікації.

Кожне значення первинного ключа в межах таблиці повинне бути унікальним. У противному випадку неможливо відрізнити один запис від іншого. Указівка ключа – це єдиний спосіб відрізнити один запис від іншого. Звичайно використовують придумані розроблювачем унікальні цифрові значення – код, табельні номери і т.д.

Крім первинного, можуть використовуватися так називані прості (чи вторинні) ключі таблиці. Простих ключів може бути безліч. Вони використовуються при індексуванні таблиць.

5. Опішить структуру доменних імен у мережі Інтернет

Комп'ютер, підключений до Інтернет, і який використовує для зв'язку з іншими комп'ютерами мережі спеціальний протокол TCP/IP, називається хостом.

Для ідентифікації кожного хосту в мережі маються наступні два способи адресації, що завжди діють спільно:

- Перший спосіб адресації, називаний IP-адресою, аналогічний телефонному номеру. IP-адреса хосту призначається провайдером, складається з чотирьох груп десяткових цифр (чотирьох байтів), розділених крапками, закінчується крапкою. Аналогічно телефонам, кожен комп'ютер в Інтернет повинний мати унікальну IP-адресу. Звичайно користувач свій IP-адрес не використовує. Незручність IP-адреси складається в його безликості, відсутності значеннєвої характеристики хосту і тому його важко запам'ятовувати.

- Другий спосіб ідентифікації комп'ютерів називається системою доменних імен, іменованої DNS (Domain Naming System).

Для зручності користувачів у Internet кожному комп'ютеру поряд із IP-адресою дається власне символьне ім'я, причому така відповід­ність не є взаємно однозначною: одній IP-адресі може відповідати кілька доменних імен.

Функцію присвоєння символьних імен в Internet виконує доменна система імен DNS (Domain Name System) - розподілена база даних, що підтримує ієрархічну систему символь­них імен на засадах передавання мережним групам відповідальності за їхню підмножину імен.

Кожен рівень цієї системи називається до­меном.

Кожен домен DNS адмініструється окремою організацією, що звичайно розбиває свій домен на піддомени і передає функції ад­міністрування цих піддоменів іншим організаціям.

Кожен домен має своє унікальне ім'я, а кожен із піддоменів має унікальне ім'я все­редині свого домену. Ім'я домену може містити до 63 символів. Кожен вузол в Internet однозначно ідентифікується своїм повним до­менним ім'ям, що включає імена всіх доменів у напрямку до кореня.

DNS-імена призначаються провайдером і, наприклад, має вид:

win. smtp. dol. ru.

де, ru – домени країни (Росія); dol – домен провайдера; smtp – домен групи серверів; win – ім'я конкретного комп'ютера з групи smtp.

База даних щодо відповідності символьних імен і IP-адрес розпо­ділена за адміністративними доменами Internet і зберігається на спе­ціальних DNS-cepвepax, що можуть обмінюватися інформацією зі своїми клієнтами за допомогою протоколу DNS прикладного рівня.

Клієнти сервера DNS надсилають запит, у якому повідомляють відо­ме символьне ім'я і просять повернути відповідну йому IP-адресу. Якщо дані про таку відповідність зберігаються в базі даного DNS-серверу, то він одразу посилає відповідь клієнту, коли ні – пересилає запит DNS-серверу іншого домену, який або сам обробляє запит, або передає його іншому DNS-серверу. Всі DNS-сервери з'єднані ієрарх­ічно відповідно до ієрархії доменів Internet.

Корінь бази даних DNS керується спеціальним центром Inter­net - NIC (Network Information Center). Домени верхнього рівня призначаються для кожної країни, а також на організаційній основі. Імена цих доменів повинні відповідати спеціальному стандарту.

Назви більшості доменів верхнього рівня складаються з двох букв, що позначають країну реєстрації домену, наприклад: - Ук­раїна, ru - Росія; by - Білорусь, de - Германія, fr - Франція, ch - Швейцарія тощо.

Для США позначення країни за традицією випус­кають і доменам найвищого рівня присвоюють трибуквені абревіату­ри різних типів організацій: com - комерційні, edu - освітні, gov - урядові, org - некомерційні, net - підтримуючі мережі, mil - вій­ськові мережі.

З 1997 р. як назви для доменів верхнього рівня стали використову­вати такі: firm - бізнес, store - Internet-магазини, web - обслугову­вання WWW, arts - мистецтво і культура, rес - розваги і відпочи­нок, info - інформаційні послуги, nom - інше.

Таким чином, по всій організації і внутрішній структурі DNS-система нагадує повний шлях до конкретного файлу в дереві каталогів і файлів. Одне з розходжень полягає в тому, що домен більш високого рівня в DNS-імені знаходиться правіше. Так само, як і IP-адреса, DNS-ім'я повинне однозначно ідентифікувати комп'ютер в Інтернет. Повне доменне ім'я повинне закінчуватися крапкою.

6. Опішить види і типи презентацій, які підтримує програма Power Point

У Microsoft PowerPoint існують три основних режими:

- звичайний режим,

- режим сортувальника слайдів,

- показ слайдів.

На основі цих основних режимів можна вибрати режим за замовчуванням.

Звичайний режим

Звичайний режим - це основний режим редагування, що використовується для запису і розробки презентації.

Він має три робочі області.

1. Ліва область містить вкладки, що дозволяють переходити від структури тексту слайда (вкладка Структура) до слайдів, відображуваним у виді ескізів (вкладка Слайды).

Вкладка "Структура” - відображення тексту слайда у виді структури. У цій області добре починати запис змісту - фіксувати ідеї, планувати їхнє представлення і переміщати слайди і текст.

Вкладка "Слайды” - призначена, щоб подивитися слайди в презентації у виді ескізів під час редагування. Ескізи полегшують переміщення по презентації і перегляд ефектів змін проекту. Також можна додати, видалити слайди і змінити їхній порядок.

2. Права область - область слайдів, що відображає великий вид поточного слайда.

Область слайдів - у поточний слайд, відображуваний у великому виді, можна додавати текст, вставляти рисунки, таблиці, діаграми, графічні об'єкти, текстові поля, фільми, звуки, гіперпосилання й анімації.

3. Нижня область - область заміток.

Область заміток - для додавання чи створення заміток, що відносяться до змісту слайда, і їхнє використання в роздрукованому виді чи на веб- сторінці для перегляду аудиторією при проведенні презентації.

При звуженні області вкладки Структура і Слайды змінюються для відображення значка. Якщо при редагуванні потрібно відображати тільки поточний слайд, вкладки можна закрити за допомогою кнопки Закрыть в правому куті. Щоб звузити область, перетягніть розділову смугу. Імена вкладок міняються на значки. Перетаскуючи границі області, можна задавати розмір різних областей у звичайному режимі.

Режим сортувальника слайдів

Режим сортувальника слайдів - це монопольне представлення слайдів у формі ескізу.

По закінченні створення і редагування презентації сортувальник слайдів дає загальну картину презентації, полегшуючи зміну порядку слайдів, їхнє додавання чи видалення, а також перегляд ефектів переходу й анімації.

Показ слайдів

Показ слайдів займає весь екран комп'ютера, як при реальній презентації. Презентація відображається у весь екран так, як вона буде представлена аудиторії. Можна подивитися, як будуть виглядати малюнки, тимчасові інтервали, фільми. Аннімовані елементи й ефекти переходу будуть виглядати в реальному виді.

У Microsoft програма PowerPoint дозволяє включити в презентацію велику кількість малюнків без настроювання параметрів кожного з них. Для цього варто створити презентацію у виді фотоальбому. За допомогою програми PowerPoint можна додавати малюнки у фотоальбом із жорсткого диска, зі сканера, цифрової камери чи веб-камери.

При створенні, зміні чи відновленні фотоальбому, щоб додати йому неповторний вигляд, можна використовувати наступні параметри:

- вибір різних видів розмітки і форми рамки.

- додавання підпису.

- додавання шаблонів оформлення.

- додавання напису в сполученні з розміткою для створення користувальницького оформлення.

- відображення малюнків у чорно-білому варіанті.

Існують наступні способи створення нової презентації.

По-перше, за допомогою майстра автозмісту, що пропонує вибрати як вихідний матеріал презентацію з визначеним типовим змістом і оформленням. Майстер автозмісту надає кілька зразків презентацій на різні теми; наприклад, проведення наради в організації чи визначення стратегічного напрямку роботи. Крім того, є презентації, використовувані в мережі Інтернет.

Інший спосіб створення презентації складається у виборі шаблона оформлення, що визначає її композицію, але не включає зміст. Можна також почати зі структури, імпортованої з іншого додатку, такого як Word, а також з порожньої презентації, у якій не задано ні оформлення, ні змісту.

Створення презентації на основі запропонованого змісту й оформлення

1 Виберіть у меню Файл команду Создать, потім перейдіть на вкладку Презентации.

2 Двічі клацніть значок Мастер автосодержания і далі слідкуйте вказівкам майстра. PowerPoint створює зразок презентації, у який потім можна додати власні слова і малюнки, і відображає його в режимі структури.

3 Двічі клацніть слайд 1 для переходу в режим слайдів, потім введіть назву презентації.

4 Використовуючи смугу прокручування, пройдіть по інших слайдах і введіть замість зразків свій текст.

5 Закінчивши роботу над презентацією, виберіть у меню Файл команду Сохранить.

6 Привласніть презентації ім'я і натисніть кнопку Сохранить.

Для зміни чи відновлення фотоальбому після того, як він був створений, використовуйте діалогове вікно "Формат фотоальбома”.

Після створення фотоальбому можна надати його для спільного використання, відправивши у виді вкладення в електронне повідомлення, опублікувавши в Інтернеті чи роздрукувавши його.

7. Охарактеризуйте основні процеси управління проектами

Проект (Project) - це унікальний комплекс взаємозалежних заходів, спрямованих на досягнення конкретної мети при визначених вимогах до термінів, бюджету і характеристикам очікуваних результатів.

На що варто звернути увагу в цьому визначенні?

По-перше, кожен проект характеризується конкретною метою, заради якої він затівається (одержання додаткового доходу, перемога на виборах, підвищення ефективності бойових дій і т.д.).

По-друге, кожен проект у чомусь унікальний: або по переслідуваним цілям, або по складу виконавців, або за умовами, у яких він реалізується.

По-третє, будь-який проект обмежений за часом "життя”. Успішний проект благопристойно "умирає” відразу, як тільки досягнута поставлена перед ним ціль. При цьому тривалість "життя” проекту може бути самою різною. Невдалий проект звичайно "гине” передчасно в силу тих чи інших трагічних обставин (спонсор розорився, виконавці переметнулися до конкурентів і т.д.). Бувають, звичайно, і клінічні випадки, коли проект протягом тривалого часу балансує між "життям” і "смертю”, то впадаючи в стан глибокої коми, то знову злегка оживаючи (коли його керівник бачить занесену над проектом руку хірурга зі скальпелем).

По-четверте (ми повернулися до визначення проекту), кожен проект характеризується конкретними ресурсами, виділеними на його виконання. У реальному житті ресурси завжди обмежені. Або по кількості, або по періоду часу, протягом якого вони можуть використовуватися, або по якості (зокрема, за рівнем підготовки виконавців). У визначеному змісті обмеженим ресурсом є і час, що відводиться на реалізацію проекту. Саме обмеженість ресурсів і часу змушує зацікавлену сторону вживати спеціальних заходів, щоб використовувати їх щонайкраще в інтересах досягнення поставленої перед проектом мети. Оці саме міри й складають суть керування проектом.

Масштаб проекту (Project scope) (іноді цей термін заміняють словосполученням "зміст і границі проекту”) - це сукупність мети проекту і планованих для її досягнення витрат часу і засобів.

Іншими словами, цей своєрідний тривимірний простір (мета-час-гроші), у якому живуть учасники проекту, та й сам проект.

Наприклад, якщо проект зв'язаний з організацією і проведенням навчального курсу по підготовці менеджерів, то в залежності від потенціалу фірми-виконавця масштаб проекту може бути різним: проведення 30-годинного курсу з видачею слухачам довідки про закінчення курсів, або проведення річного курсу з видачею міжнародного сертифіката.

Варто тільки змінити положення проекту по одній з координат без узгодження з іншими, і все піде наперекосяк.

Так, побажавши готувати сертифікованих фахівців, керівник курсів змушений буде запрошувати викладачів відповідного рівня, збільшувати період навчання і т.д. І навпаки, якщо в ході підготовки сертифікованих фахівців викладачі почнуть розбігатися через низьку зарплату, то це приведе (у кращому випадку) до подовження термінів навчання в зв'язку з витратами часу на пошук придатних дублерів.

Спираючись на введене поняття "масштабу”, можна сказати, що керування проектом спрямовано на збереження його вихідного масштабу ("змісту та границь”).

Більш розгорнуте визначення цього поняття може виглядати так:

Керування проектом (Project Management) - це процес планування, організації і контролю за станом задач і ресурсів проекту, спрямований на своєчасне досягнення мети проекту.

План проекту може бути простим, наприклад, у виді списку задач із указівкою дати їхнього початку і закінчення, складеної в записній книжці. Якщо проект містить кілька сотень взаємозалежних задач, а його бюджет виміряється сотнями тисяч доларів, планування проекту за допомогою записної книжки представляється дуже проблематичним. Однак навіть при реалізації найпростішого проекту його керівнику приходиться зіштовхуватися з цілим рядом непередбачених факторів (іноді випадкових), що приводять до недоліку часу на завершення проекту, або недостачі матеріальних засобів. Самим непередбаченим є поводження виконавців, що беруть участь у проекті. Наприклад, деякі з них можуть побажати перемінити місце роботи, інші виявляться менш підготовленими чи менш сумлінними, чим очікувалося...

Так чи інакше, керівник будь-якого проекту повинний бути готов до того, що на якомусь кроці між вихідним планом і реальним положенням виникне деяка розбіжність. Тому однією з основних задач керування проектами є своєчасна корекція первісного плану, причому з найменшими накладними витратами.

Отже, у ході керування будь-яким проектом повинне бути забезпечене рішення наступних задач:

- дотримання директивних термінів завершення проекту;

- раціональний розподіл матеріальних ресурсів і виконавців між задачами проекту, а також у часі;

- своєчасна корекція вихідного плану відповідно до реального положення справ.

Ці три задачі тісно зв'язані між собою, і недостатня увага до однієї з них неминуче приведе до проблем по двох інших напрямках. Наприклад, невдалий розподіл ресурсів неодмінно викликає відхилення від запланованих термінів виконання задач проекту, а невміння скорегувати вихідний план може звести нанівець усю виконану роботу.

Саме тому для керування проектами повинна застосовуватися спеціальна технологія.

Щоб проект виявився успішним, у його реалізації повинні бути передбачені три головні фази:

1. Формування плану.

2. Контроль (відстеження, трекінг) за реалізацією плану і керування проектом.

3. Завершення проекту.

список використаної літератури

1. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз: навч. посібник – Житомир: ПП Рута, 2003

2. Гультяев А.К. Ms Project 2002. Управление проектами. Русифицированная версия: самоучитель – Спб.: КОРОНА принт, 2003

3. Дійсний самовчитель роботи на ПК // під ред. В.В.Мельніченко - Київ "ВІК", Спб. "КОРОНА принт", 2003

4. Інформатика, Базовий курс // під ред. С.В. Сімоновича - Спб., І998

5. Інформаційні системи і технології: навч. посібник // С.Г. Карпенко, В.В. Попов, Ю.А. Тарнавський, Г.А. Шпортюк – К.: МАУП, 2004

6. Татарчук М.І. Корпоративні інформаційні системи: навч. посібник – К.: КНЕУ, 2005

7. Єфімова О.В., В.В.Морозов, Шафрін Ю.А. "Курс комп'ютерної технології” - М.: АБФ, 1998 р.





Реферат на тему: Робота в мережі Інтернет, Microsoft Project, Power Point, Access та Excel - варіант 4 (контрольна робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.