Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Геологія

Вплив залісеності басейну на формування паводків на гірських річках Українських Карпат (реферат)

Умови формування паводкового стоку в залісених та незалісених басейнах різко відмінні, тому що рослинність, яка пов'язана з грунто-підгрунтям, помітно змінює їх. Проте майже неможливо враховувати кількісно цей вплив та пов'язані з ним якісні особливості конкретних басейнів. Кожен окремий басейн — це майже неповторне поєднання природних факторів, які взаємодіють протягом дуже довгого часу.

Відомо також, що наявність великої кількості лісу на території помітно позначається на гідрологічному режимі річок. Виявлення впливу лісу на формування паводків є дуже важливим при вирішенні багатьох складних питань будівництва в різних галузях народного господарства, розрахунках та прогнозах стоку, правильному плануванні лісового господарства та експлуатації лісових насаджень.

Вивчаючи умови виникнення шкідливих стихійних явищ в гірських умовах Українських Карпат, науковці виявили, що господарська діяльність людини, особливо у випадках порушення норм та правил експлуатації гірських лісів, спричиняв виникнення й розвиток вітровалів, ерозійних процесів, зсувів, катастрофічних паводків та сельових потоків, що завдають величезних збитків. У далекому минулому ліси Карпат були природними різновіковими та різнопорідними за складом, стійкими проти сильних вітрів. Інтенсивні вирубки та насадження швидкоростучих, але не стійких проти вітру видів ялини та інші зазначені раніш причини призвели до більш частого виникнення і у більших розмірах як за об'ємом, так і за площею вітровалів та супроводжуючих їх явищ. Для виявлення зміни залісеності та її впливу на гідрологічний режим гірських річок українськими науковцями був проведений комплекс досліджень та опрацьовані зібрані матеріали, що дозволило виявити взаємозв'язок між динамікою залісеності в басейні та формуванням максимального стоку в басейнах річок вітровальної зони, а також одержати характеристику паводків. Більшість друкованих праць присвячена питанню про вплив лісу на зливовий стік рівнин. На рівнинних річках превалює весняний стік. Для гірських же річок Карпат паводки характерні протягом всього року. Крім того, Карпати — зливо-небезпечний район.

В літературі інших країн, які розташовані в Карпатах, є часткові відомості про гідрологічний режим (паводковий) річок в основному для конкретних невеликих районів. Найкраще це питання висвітлено в роботах польських та чеських авторів. Останні висновки, одержані при дослідженні даної проблеми, зводяться до того, що не можна одержати точної відповіді на питання про взаємозв'язок між річними величинами стоку та залісеністю. Цього слід було сподіватися, тому що в гірських умовах дуже важко врахувати всі компоненти при дослідженні стоку. Цілеспрямованих (за висотною зоною) одночасних досліджень проведено дуже мало, тому що навіть в одній зоні не можна підібрати ідентичні басейни. Природно тому, що висновки і залежності для стоку, залісеності і опадів включають дуже суперечливі дані, які відображені в літературі з даного питання. З тієї ж причини одержані насамперед якісні характеристики. Для одержання кількісних (як вищої ступені) характеристик необхідно враховувати якісно заміряні суми й інтенсивності опадів, розподіл їх за площею залежно від напрямку повітряних мас по відношенню до напрямку гірських масивів, характеру і потужності грунто-підгрунтового покриву, характеру підстелюючих порід, поздовжнього похилу водозборів, стрімкості схилів, часу існування лісу в басейні, його видового складу, ступеню залісеності, періодів і площ рубок та багато інших факторів, які більше або менше у взаємодії один з одним впливають на формування стоку.

В Карпатах, як в гірській країні, роль лісу в загальних рисах зводиться до такого. Коренева система дерев розрихлює грунто-підгрунтя на відповідну глибину, збільшуючи цим вбирну здатність. Не остання роль належить і лісовій підстилці. Крім того, поглинання опадів грунто-підгрунтям підсилюється глибоким врізом русел річок, а також зменшеним загальним випаровуванням. Крони дерев, затримуючи частину опадів, також зменшують поверхневий стік. Але ж на галявинах, вирубках тощо доля відкладів гідрометеорів особливо за холодний період досягає значних величин. Слід підкреслити, що багатьма дослідниками доведена залежність ефективності впливу лісових насаджень на стік від виду та складу дерев: молоді ліси впливають менше, ніж достиглі, хвойні — менше за листяні (приблизно на 20%). Проте із збільшенням висоти місцевості вплив як хвойних, так і листяних лісів зменшується.

Велика розсіченість рельєфу, значні похили збільшують швидкість добігання схилового стоку. Доведено, що з висотою збільшується вологість підстилки. зменшується випаровування та транспірація. Попередніми розрахунками доведено для території Карпат, що опади 140—160 мм ще регулюються лісом. Пік паводка зменшується, паводок розпластується. Але є межа, за якою регулюючий вплив лісу зменшується, а потім зовсім зникає. Як показує практика, у Карпатах ліси вже не мають регулюючого впливу на опади (в теплий період), якщо вони перевищують 200 мм. Дійсно, при інтенсивних та тривалих зливах лісова підстилка повністю намокає. Враховуючи також невелику глибину грунто-підгрунтя до скельної основи, матимемо максимальну водовіддачу з лісових масивів. В той же час за таких злив зменшиться сумарне випаровування і, як результат, різко збільшиться поверхневий стік.

Аналіз лісогідрометеорологічних факторів на території Українських Карпат в зіставленні з господарською діяльністю людей (вирубки, насадження та ін.) показав, що зміна залісеності в часі, просторі та у видовому складі на фоні синоптичних та метеорологічних факторів є однією з голавних причин виникнення всіх несприятливих явищ.

При аналізі гідрометеорологічних факторів науковці виходили з басейнів-аналогів, які підбирались так, щоб, по-перше, були приблизно однаковими середні висоти і, безумовно, всі інші головні характеристики басейнів. Враховуючи невелику відстань між порівнюваними басейнами, а також однакову експозицію схилів, вони до деякої міри виключали вплив грунто-підгрунтя. Вибираючи паводки, які, як показали дослідження, проходять через відносно короткий час після випадіння дощу (< 1 доби, іноді до 2—3 діб), науковці тим самим припускали наявність однакових синоптичних умов формування паводків і (як наслідок) майже однакову кількість опадів за один і той же період. Спочатку були досліджені малі басейни на прикладі басейну р. Ріки — п. Міжгір'я. Це зумовлено насамперед наявністю великої кількості гідрометеорологічних даних — матеріалів по метеопунктах, розміщених на території 23 малих водозборів. Крім того, використані більш-менш достовірні дані про залісеність, які потім ще уточнювались експедиційними дослідженнями. Порівняння даних УГМС та лісокомбінатів, а також натурні дослідження показали, що фактичні цифри залісеності по деяких басейнах (особливо у верхів'ях р. Ріпинки) перевищують майже у 1,5 раза дані УГМС. Відзначено також, що ерозія, зсуви, обвали, осипи та звітрювання проявляються частково і не характерні для верхів'їв р. Ріки.

Для вибраних періодів одержали добру залежність між річними і літніми максимальними модулями стоку (середніми та миттєвими) та площею залісеності басейну. Враховуючи те, що лівобережна частина відрізняється від правобережної залісеністю, вчені порівнювали басейни цих двох частин. Причому групи басейнів-аналогів підбирали з рівновеликими площами. При цьому виявилось, що в підібраних групах похили лівобережних: басейнів у 2—10 разів більші за похили правобережних. З 21 басейну було вибрано 13 пар. При збільшенні залісеності середні річні модулі стоку за багаторічний період спостережень мають тенденцію до зниження.

Для даної території можна відзначити пряму залежність річних та літніх максимальних модулів стоку (миттєвих та середніх) від площі залісеності. Більш детальний аналіз показав, що при однаковій або майже однаковій (більшій в 1,1—1,3 раза) залісеності середні з річних модулів знизились на 25—28%, середні з літніх — на 45% (в окремих випадках), миттєві максимуми — на 25—33%, а миттєві літні — на 22—35% .

При збільшенні залісеності в два—чотири рази по окремих групах порівнюваних басейнів середні максимальні модулі знижуються на 21—56%; миттєві річні максимуми — на 58, а миттєві за літо — майже на 65%. При різному збільшенні залісеності (8—10 раз) зниження середнього з максимальних за рік і літо досягає 75—78, а тих же величин з миттєвих — 86%. Така закономірність спостерігається при умові однакової кількості опадів до якоїсь їх критичної величини. За даний період на цій території катастрофічних опадів не було.





Реферат на тему: Вплив залісеності басейну на формування паводків на гірських річках Українських Карпат (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.