Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Геологія

Сельові паводки і потоки в Карпатах (реферат)

Сельові потоки відрізняються від звичайних паводків більшим об'ємом піщано-глинистих і кам'янистих матеріалів. Нерідко твердий матеріал у потоку буває представлений крупними уламками і брилами скельних порід. Руйнівна сила такого потоку перевищує в десятки разів силу звичайного водного потоку. Залежно від похилу поверхні, по якій рухається сельовий потік, і складу твердих матеріалів об'єм їх у потоці може перевищувати об'єм води в кілька разів.

В природних, не порушених людиною умовах, створення щільних структурних грязьових, грязьово-кам'яних або водно-кам'яних потоків (селів) можливе лише в тих випадках, коли селеутворюючі породи при звітрюванні дають достатню кількість глинистого, піщано-щебенистого або уламкового матеріалу, який змивається із схилів зливовими дощами, а також коли в результаті сповзання, зрушення або підмиву берегів у водні потоки надходять значні об'єми глинистих, суглинистих і валунно-галечникових порід.

Тривалий період, коли природні багатства гірських районів освоювались слабо і вплив господарської діяльності людини на природні фактори і фізико-географічні умови був непомітним, сельові потоки у всіх країнах спостерігались лише в гірських районах посушливих зон, де під впливом процесів звітрювання нагромаджувалось багато уламкового матеріалу, який легко змивався по крутих незалісених схилах в період злив і під час танення снігу.

В гірських районах достатнього або надмірного зволоження, з залісеними чи вкритими густою трав'янистою рослинністю схилами сельові явища почали спостерігатися лише в останній період в результаті інтенсивного і часто неправильного використання природних багатств гірських районів і порушення або зміни природних умов та окремих елементів фізико-географічного середовища. Найчастіше в таких районах селі виникають після оголення крутих нестійких схилів в результаті суцільних рубок, вітровалів або лісових пожеж, а також в результаті обвалювання і зсувів, які створюють тимчасові водосховища.

В Українських Карпатах, які відрізняються високою вологістю (річна сума опадів залежно від висоти становить 800—1500 мм) і залісеністю, сельові грязьово-кам'яні, водно-кам'яні ї грязьові потоки ще до недавна майже не спостерігались, хоча весняні повені і літні великі паводки в Карпатах завжди проходили дуже бурхливо, руйнуючи мости, затоплюючи сільськогосподарські угіддя і взагалі завдаючи значних збитків населенню гірських районів, особливо при виході з гір на рівнину. На окремих ділянках річок підмивалися і обрушувались береги, внаслідок чого в потік виносилось багато твердого матеріалу, який сприяв переформуванню русла, але цей матеріал швидко відкладався.

У верхів'ях Пруту, Чорного Черемошу, Тиси і деяких приток Дністра (Бистриця Надвірнянська), в гирлах невеликих приток зазначених річок і на балках з похилами порядку 0,3% і більше можна зустріти дуже багато конусів виносу щебенистих матеріалів з включенням великих брил, які утворилися за багаторічний період, але всі вони відклалися біля підошви схилів до впадіння в річки вищого порядку.

Причини (крім злив), що сприяють сповзанню уламкового матеріалу, не відомі. Не виключено, що ці конуси виносу відкладаються після суцільних рубок попереднього періоду або ж під впливом інших антропогенних факторів.

Після масових суцільних рубок, які провадились на стрімких (30—40°) обвально-осипних схилах, і частих вітровалів, зумовлених неправильним розташуванням лісосік і оголенням стрімких схилів, посилювались процеси зрушення і зсувів схилів у період злив, а особливо під час танення снігу і збільшувався винос у балки й річки змитого матеріалу. Таким чином, розвиток сельових потоків за останнє століття виявився наслідком неправильної організації рубок лісу, особливо на стрімких гірських схилах Горган і Чорногір, сильного руйнування грунтів на вітровальних ділянках і інших причин, зумовлених неправильною господарською діяльністю людей.

Вивчення геологічної структури центральної частини Українських Карпат, фізико-географічних процесів, які сприяють селеутворенню, і фізико-механічних та водних властивостей селеутворюючих порід, показало, що виникнення і розвиток сельових явищ в Українських Карпатах в значній мірі сприяє посиленню ерозійної діяльності на схилах як наслідок порушення грунтового покриву при суцільних рубках лісу і вітровалах, при наземній трельовці та ін. Ерозійні процеси особливо інтенсивно розвиваються при похилах > 20°.

Таким чином, стан дернового покриву та його якість, характер і густота рослинного покриву відіграють першочергову роль при запобіганні ерозії, а отже, і сельових,потоків.

Зсуви, які дають багато матеріалу і створюють сприятливі умови (звуження і перекриття русел річок і балок) для селів, також поширені локально. Значного поширення вони набули в межах Ясинської і Солотвинської улоговини, де спостерігався переважно глинистий фліш. Зсуви і супроводжуючі їх в гірських районах сельові потоки спостерігаються також у верхній частині басейнів рр. Тересви, Шопурки, Апшинця, на околиці Делятина і приурочені до схилів, складених глинистими фаціями палеогенового флішу. Однак слід відзначити, що в цих басейнах зсуви активізуються тільки в місцях вирубки лісу і чагарника.

Геоморфологічні зйомки і дослідження показали, що селезагрозливі потоки відзначаються перевагою зсувних схилів у водозбірній області. Обвально-зсувні процеси, як правило, приурочені до схилів з похилом 30—40° до місць виходу на денну поверхню масивних ямненських і вигодських пісковиків палеогену, пісковиків стрийської серії й частково пісковиків, які залягають в шарах крейдового віку.

Селезагрозливість річок Свидовецької гірської системи пояснюється перевагою в полонинській й приполонинській безлісових зонах водозборів із схилами -площинного стоку. Уламковим матеріалом сельові потоки живляться в лісовій зоні Свидовецьких гір на ділянках площинного змиву і на обвально-зсувних схилах в результаті проведених суцільних рубок лісу і на вітровальних ділянках.

В Горганах селезагрозливі потоки одержують живлення у верхніх частинах схилів, в зоні поширення розсипів і обвально-зсувних схилів, де потужність водних потоків незначна, тому сельові потоки тут проходять менш інтенсивно, ніж на Свидівці.

Вододільні гірські хребти Горган і Чорногір дуже розчленовані з усіх боків глибокими долинами річок і балками, схили яких мають похил 30—40° і більше, а місцями вкриті зсувами. Отже, цей гірський район може виявитися потенціально селезагрозливим, якщо не будуть прийняті термінові заходи по залісенню схилів на ділянках суцільних рубок та вітровалів і продовжуватимуться рубки лісу на стрімких зсувних схилах у приполонинній зоні і в нижніх частинах балок.

Однак зараз віднести ці гірські райони назавжди до потенціально селезагрозливих районів є передчасним і необгрунтованим, особливо якщо передбачити наслідки такого визначення — припинення будівництва протипаводкових і комплексних водосховищ і гідростанцій, значні збільшення вартості будівництва шляхів і т. п.

Відомо, що в гірських районах на р. Білому Черемоші (притока Пруту), на р. Чорній Тисі, у верхів'ях, і на багатьох інших річках Карпат існують по 50—150 років невеликі водосховища для попускання води під час лісосплаву; до цього часу вони не замулені і не засипані кам'яним уламковим матеріалом.

У 1955 р. побудовано водосховище на р. Тереблі для живлення водою Теребля-Рікської ГЕС. За минулі 70 років не було випадку виносу у водосховище значних об'ємів твердих матеріалів, хоч вище цього водосховища нема ніяких наносозатримуючих споруд, а витоки численних приток Тереблі знаходяться в гірській системі Горган. Все це підтверджує, що зсуви змиті водою, осипи з стрімкими схилами балок і конуси виносу уламкових матеріалів, які відкладаються в гирлах маленьких річок, тільки в рідких випадках змиваються річками вищого порядку, але при цьому переміщуються вони на невеликі відстані.

Завдяки великій кількості опадів схили Карпат вкриті лісом та трав'янистою рослинністю з потужною дерниною, тому всі Карпати не можна відносити до потенціально селезагрозливих районів. Високі паводки в гірських районах з вологим кліматом спостерігаються і в інших країнах, але вони дуже рідко перетворюються в сельові потоки.

Таким чином, для виявлення селенебезпечних басейнів та класифікації паводків не можна грунтуватися тільки на метеорологічних і гідрологічних даних та досвіді місцевого населення. Не можна також вважати селенебезпечними ті басейни, де сель був зумовлений господарською діяльністю людини.

Сельові потоки в Карпатах активізувалися в останні десятиліття завдяки оголенню дуже стрімких осипних та зсувних схилів суцільними рубками та вітровалами, знищенню на багатьох ділянках водоохоронної захисної зони вздовж річок та у високогірній приполонинній зоні, неправильній експлуатації річок, шляхів та внаслідок ряду інших причин. Порушення в лісовому господарстві та в інших галузях в гірських районах Українських Карпат можна усунути і таким чином запобігти зосередженню селеактивного матеріалу, завдяки чому умови формування селів зміняться.

Таким чином, створились сприятливі умови для формування сельових потоків на багатьох ділянках високогірних басейнів Горган та Чорногір, в тому числі: на малих притоках Пруту між населеними пунктами Яремча і Ворохта (рр. Женка, Женець та ін.); у верхів'ї Черемошу; в верхній частині басейну р. Зелениці на рівчаках Зубровка, Ситний, Чорняк та ін.; у верхів'ї Бистриці Надвірнянської, на притоках Братківці, Гратенці, Дурдинці; у верхів'ях р. Довжинця; у верхній частині рр. Косівської; Середньої, Малої Шопурки, Яблониці, Апшинця; на лівобережних притоках Тересви, на балках Озерел, Малий Вулкан, Тиховець та ін.

Необхідно, однак, відмітити, що сприятливі умови для розвитку сельових потоків на перелічених річках та балках створились завдяки неправильній організації рубок лісу та оголенню стрімких осипних та зсувних схилів.

Розглянувши причини та умови активізації сельових потоків в Українських Карпатах можна прийти до висновку, що головними є антропогенні фактори, під впливом яких змінилось багато елементів ландшафту та статична стійкість гірських схилів. Тому першочерговими заходами, спрямованими на боротьбу з сельовими потоками, повинні бути припинення рубки лісу на стрімких схилах, вздовж річок та в високогірній приполонинній зоні; швидке залісення осипних оголених схилів; створення в гирлах балок, на ділянках з оголеними осипними схилами наносозатримуючих дамб та ін.





Реферат на тему: Сельові паводки і потоки в Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.