Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Геологія

Селеві потоки в Українських Карпатах (реферат)

Селі — ці найгрізніші явища ерозійних процесів у горах — являють собою нетривалі, але дуже потужні, звичайно катастрофічні потоки води з великим вмістом грунту і каміння. Несучись вниз, іноді з швидкістю 6—7 м/сек, вони набирають величезної сили і руйнують на своєму шляху все — будівлі, мости, греблі, заносять мулом і камінням земельні угіддя, завдаючи таким чином величезних збитків народному господарству.

Що ж викликає селеві потоки? Вони можуть бути наслідком гірських обвалів або снігових лавин. В Карпатах такі селі бувають дуже рідко. Основна причина їх виникнення — оголеність гір. Позбавлені рослинного покриву верхні шари гірських порід розтріскуються і розсипаються на дрібні уламки. На схилах та ущелинах скупчується дедалі більше цього легкорухливого матеріалу, який під час сильної зливи захоплюється водою й скочується вниз.

Схили часто оголюються штучно, внаслідок вирубування лісів, викорчовування та розорювання чагарників, надмірного випасання худоби тощо. Словом, нерідко люди самі викликають селеві потоки.

На Україні селі поширені в Криму, але незрівнянно більші як за масштабами, так і за збитками вони бувають в Карпатах.

Залежно від складу селеві потоки в Карпатах поділяють на три види: ґрязеві, що складаються з дрібних піщано-глинистих часток; грязе-кам'яні з включеннями щебеню, гальки, валунів та водно-кам'їяні з меншим вмістом дрібних фракцій і переважанням крупного каміння. Крім того, під час свого руху селі захоплюють підмиті дерева, чагарники тощо. Основними вогнищами, які формують тверду частину селевих потоків, є круті схили вище зони поширення рослинності (полонини), а нижче цієї зони — круті схили, позбавлені рослинності, із зруйнованим дерновим покривом (як правило, в результаті вирубування лісу), а також ділянки розвитку осипів, зсувів, обвалів.

Виходячи з фізико-географічних особливостей території карпатської селевої області, дослідники ділять її на три селенебезпечні райони: північно-східний, південно-західний і південно-східний. Умови формування селів у кожному з них різні і залежать від географічної будови, клімату, рельєфу. Північно-східний район охоплює передгір'я і частину Карпат в басейні Дністра. Селеві явища тут відзначаються інтенсивністю, викликаною значним зливовим стоком і переважанням крихких порід. Селі тут — водно-кам'яні, рідше грязе-кам'яні. Південно-західний район займає басейн Тиси, де наявність крихких глинисто-мергельних порід і великі опади сприяють виникненню грязе-кам'яних і водно-кам'яних селів. Південно-східний район охоплює найбільш вигнуту на південь і схід частину Карпат і співпадає з басейном Пруту. Селі тут проходять досить інтенсивно, зароджуючись у самій верхній частині басейну, де бувають сильні дощі. Найбільша висота витоків селенебезпечних рік — 1700 м над рівнем моря (Прут, Чорний Черемош).

Якими ж мають бути заходи боротьби з селями в Карпатах? Чи є потреба створювати для захисту від селів які-небудь капітальні споруди? Цими питаннями займаються проектні і дослідницькі організації. Однак уже тепер на основі проведених досліджень і вивчення зон селевих вогнищ і найбільш селеактизних гірських потоків можна зробити попередній висновок, що створення з цією метою яких-небудь капітальних споруд в умовах Карпат навряд чи виправдає себе. Селеві потоки в Карпатах виникають і проходять в районах, віддалених від крупних населених пунктів і промислових центрів, а вийшовши з ущелин в долини, вони порівняно швидко затухають. І лише зрідка, коли селевий потік при виході на долину не зустрічає на своєму шляху перепон, він може завдати відчутної шкоди дорогам і сільськогосподарським угіддям, які потрапляють в конус виносу селів. Як показали зйомки, зони селевих вогнищ в Карпатах звичайно обмежуються руслом річки чи потоку і досить вузькою (не більше 30 м) прирусловою частиною схилів. Оскільки ці зони селевих вогнищ достатньо вивчені, є можливість з допомогою нескладних, а часом найпростіших гідроспоруд послабити або погасити руїйнівну силу потоку.

Такими найпростішими гідроспорудами є нагірні канави на схилах з невеликими нахилами проти розмиву або огороджувальні валики. Для боротьби із зсувами, які, потрапляючи в русла рік, утворюють селі, можна робити відкритий чи закритий дренаж, відкриті зливоспуски. У місцях, де при зсувах у селеві потоки потрапляють крихкі породи, надійним захистом можуть бути підпірні стінки.

Під час будівництва на Закарпатті Теребле-Ріцької ГЕС довелося підрізувати на великій глибині круті схили, складені із зруйнованих і вкритих делювієм порід. Внаслідок порушення природного стану цих схилів виникли обвали, які загрожували крупними зсувами. Попередили ці процеси підпірні стінки біля підніжжя підрізаних схилів.

Захищати споруди і шляхи від потоку каміння можуть так звані надовбневі поля (надовбні заввишки 1,5—2 м у шаховому порядку в кілька рядів встановлюються на схилі), уловлюючі стінки на осипах; контрфорсні стовпи, а в нижній частині схилів — найпростіші контрбанкети з фільтруючого матеріалу. Неабияка роль у боротьбі з селями належить русловим гідроспорудам. Широко застосовуються в Карпатах берегоукріплюючі підпірні стінки, які оточують найбільш загрозливі ділянки селевих русел. Важливу роль у боротьбі з селями в Карпатах відіграють системи загат-барражів у руслах на шляху селевих потоків. При наявності ступінчастих загат селеві потоки швидко затухають. Будують такі загати з каменю, який наносять паводки і селеві потоки.

Зупинити селеві потоки можуть і звичайні греблі, побудовані у звуженнях долин перед їх розширенням. Проте створення цих досить дорогих споруд може бути виправдане лише при умові комплексного використання водойми.

Трапляється, що деякі річки заносяться твердими породами, що змиваються із схилів. У результаті вони міняють русла, завдаючи руйнувань. Ось чому русла цих річок треба періодично очищати від наносів, укріплюючи ними береги.

В останні роки у нас і за рубежем дедалі частіше вдаються до загат як засобу знешкодження селів. На думку багатьох учених, загачування селевих русел — не тільки надійний засіб захисту від селів, а й єдиний дійовий спосіб боротьби з ними. Переконливим прикладом цього є селезахист столиці Казахстану Алма-Ати.

Багато років учені і спеціалісти вивчали проблему захисту Алма-Ати від селів. І ось в радянські роки вчені прийшли до висновку, що найшвидше і найефективніше вирішення цієї проблеми полягає у створенні захисної греблі з допомогою вибуху. На цей спосіб пішли ще й тому, що захист міста треба було здійснити в проміжку між двома селенебезпечними сезонами. На спорудження греблі звичайним способом потрібно було б не менше 10 років. І в урочищі Медео за 18 км від Алма-Ати на висоті

2 тис. м над рівнем моря в штольню закладено 5200 т тротилу й амоніту. 21 жовтня 1966 року пролунав вибух. Понад 3,5 млн. м3 уламків скелі піднялося на висоту 250 м і, як і передбачено розрахунками, лягло у греблю.

Історія ще не знала таких способів будівництва. Згадаємо відому піраміду Хеопса. 100 тис. рабів, протягом життя цілого покоління зводили цю велетенську споруду. Майже така ж за об'ємом алмаатинська селезахисна гребля була створена мирним вибухом за лічені секунди. Її висота 100 м, ширина в основі і довжина по гребеню 400 м. Утворене нею гігантське селесховище місткістю 6,5 млн. м3, як встановили спеціалісти, захищають Алма-Ату від можливих катастрофічних грязе-кам'яних селів.

Цей спосіб захисту від селів можна широко застосовувати в селенебезпечних районах Середньої Азії, Закавказзя та інших місцях, де є значні за протяжністю транзитні ділянки селевих русел, на берегах яких залягають міцні породи і ніякі агролісомеліоративні і протиерозійні заходи не дають належного ефекту.

Карпатські селеві басейни до цієї категорії не належать. В Карпатах переважають середньо- і слабоселеві басейни. Саме комплекс протиерозійних і протипаводкових заходів повинен тут попередити утворення селів. Проте основна роль у відверненні шкідливих стихійних явищ в Карпатах належить лісам.





Реферат на тему: Селеві потоки в Українських Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.