Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Геологія

Прісні підземні води в Карпатах (реферат)

Найбільші резерви води на нашій планеті зосереджені не на поверхні землі, не в атмосфері, а в надрах. Підземні води — один з найпоширеніших видів корисних копалин, які відіграють важливу роль в народному господарстві країни.

Особливо цінні для людини верхні горизонти підземних вод, яких порівняно з водами на великих глибинах не так вже й багато, зате вони прісні й опріснені і швидко відновлюються. В Карпатах прісні підземні води є одним з основних джерел водопостачання міст і сіл, широко використовуються також в промисловості. На базі мінеральних вод розвивається вітчизняна бальнеологія. Високомінералізовані пластові води — цінна сировина для промисловості.

Район Карпат характеризується окладними гідрогеологічними умовами, малосприятливими для централізованого водопостачання. Водоносні горизонти прісних вод в корінних породах Карпат мають невитриманий характер. Трапляються тріщинуваті ділянки досить багатоводні, але, щоб виявити їх, потрібні спеціальні дослідження.

Вирішальне значення для водопостачання сільських районів і більшості міст зони Карпат мають прісні води четвертинних відкладів. Основні водоносні горизонти в породах четвертинного віку представлені алювіальними відкладами, приуроченими до річкових долин.

Коротко зупинимось на характеристиці прісних підземних вод цих відкладів по басейнах найважливіших карпатських рік.

У верхній частині Дністра на площі близько 39 тис. км2 розвинені стародавні алювіальні відклади, які повсюдно характеризуються значною водостабільністю. Вода приурочена до таких порід, як пісок, галька, гравій з піскам. Глибина залягання водоносного горизонту — від 10 до 23 м, потужність — від 4 до 18 м. За хімічним складом води тут гідрокарбонатно-хларидно-кaльцієвого типу. На окремих ділянках водоносний горизонт покритий шаром суглинків і глинистих порід, що досягає 20 м. Цим пояснюється напірність прунтових вод.

Значною багатоводністю характеризується галькова товща долини Бистриці Самбірської, зокрема в околицях села Урож. Основним тут є водоносний горизонт, на якому базується водопостачання не тільки сіл, розташованих вздовж річкової долини, але й віддаленого на 20 км від річки міста Дрогобича. Орієнтовні ресурси підруслових вод однієї лише Бистриці Самбірської становлять 130 тис. м3.

Територіально дуже поширений алювіальний водоносний горизонт в басейні річки Стрий. Найбільш багатоводним серед алювіальних відкладів, які складають тераси долини основної річки і приток, є гальковий горизонт. Глибина його залягання від 8 до 23 м, водозбагаченість порід — від 5 до 15 м3/год.

За даними Львівської геологічної експедиції, експлуатаційні запаси підруслових вод Стрию при мінімальній межені обчислюються в 270 тис. м3 на добу. В межах басейну Свічі з її лівобережною притокою Сукель водоносними є галечники, що залягають під незначною товщею суглинків — від 1 до 7 м. У Вигоді та інших селах (водне дзеркало в колодязях знаходиться на глибині 1,5—2,8 м. Потужність водоносної товщі становить від 5 до 29 м (в Долині). Багатоводність порід в переважній частині басейну становить від 2 до 10 м3/год, орієнтовні запаси алювіальних вод тільки на ділянці Болехів-Устрьє оцінюються в 65 тис. м3 на добу.

Значною водозбагаченістю характеризується стародавній алювіальний горизонт в басейні Ломниці. Неглибоке залягання під денною поверхнею (від 1 до 1,5 м) і значна продуктивність дали підставу використовувати підземні води цього горизонту для водопостачання міст і сіл, розташованих у долині річки. В районі Перегінська дебіт колодязів досягає 5 м3/год. Вода приємна на смак, м'яка. Водопостачання Калуша, розташованого на II, III і IV терасах Ломниці, базується також на підземних водах древньоалювіального водоносного горизонту. Потужність галечників становить в середньому 6 м, а дебіт колодязів — 5—6 м3/год. Орієнтовні запаси підземних вод алювіальних відкладів у басейні Ломниці з її притокою Чечвою оцінюються в 140 тис. м3 на добу.

В басейнах Бистриці Солотвинської і Бистриці Надвірінянської алювіальні відклади включають гальку, щебінь, пісок. Товща алювію відкладалась то бурхливими, то дещо спокійнішими поверхневими водами, тому склад алювію непостійний. Серед галечника трапляються лінзи піску і лесовидних суглинків. У районі Чернієва потужність галечників досягає 15 м. На вододілі Бистриці Солотвинської і Бистриці Надвірнянської товща алювію становить від 3 до 8 м, а товща покривних суглинків — 5 м.

Широкі геологічні дослідження алювіального водоносного горизонту в басейні цих річок показали його високу водозабезпеченість, орієнтовані запаси вод якого становлять 75 тис. м3 на добу.

Басейн Пруту охоплює в основному Чернівецьку, а також значну частину Івано-Франківської області. В Прикарпатті його долина виповнена значною товщею алювіальних галечників, багатоводність яких ще недостатньо вивчена. Дебіт окремих свердловин і колодязів коливається в середньому від 2 до 10 м3/год, глибина водоносного горизонту — від 1,3 до 8,5 м, потужність водоносної товщі — від 3 до 18 м. За сольовим складом вони належать до гідрокарбонатно-кальцієвого типу. Долини правобережних приток Пруту (Пистинки, Лючки, Рибниці і Черемошу) також виповнені гальковими відкладами, на підземних водах яких базується все місцеве водопастачання. Більша частина басейну Пруту не охоплена детальними гідрогеологічними зйомками, тому судити про підземні води четвертинних відкладів можна лише на основі аналогій з водами сусідніх районів. Найбільше гідрогеологічних розвідок проведено в районі Чернівців, що зв'язане з розширенням його водозаборів. За грубоорієнтовною оцінкою запаси підземних вод алювіальних відкладів у басейні Пруту (8040 км2) можна прийняти за 100 тис. м3 на добу.

Закарпатську область за наявністю підземних вод, придатних для водопостачання, можна віднести до числа найбільш забезпечених водою областей України. Підземні води четвертинних водоносних горизонтів тут чи не одне з основних джерел водопостачання не лише сіл, але й міст з їх промисловими підприємствами. Найбагатші на воду відклади акумулятивних терас Тиси та її правобережних приток Тересви, Тереблі, Ріки, Латориці, Боржави та Ужа. Максимальним територіальним поширенням характеризуються алювіальні відклади в межах Чоп-Мукачівської та Солотвинської западин. Потужність алювію тут становить від 2 до 10 м і збільшується до 100 м. Води алювіальних відкладів на Закарпатті відповідають всім вимогам господарсько-питного використання.

Крім алювіальних водоносних горизонтів, на Закарпатті неабияким джерелом прісної води є водоносні горизонти корінних порід, а саме, кора вивітрювання вулканічних порід Вигорлат-Гутинської гряди. Ця гряда (Хуст—Мукачеве—Ужгород) оточує Закарпатську низовину у вигляді дуги шириною 15—20 км, протяжністю 120 км. Водовмісні породи — базальт, діабаз, туфи. Глибина водоносних горизонтів — від 0,5—50 до 200— 300 м. Води напірні і безнапірні. Дебіти свердловини — 0,5—20 л/сек. Мінералізація нижча 1 гр/л. Водоносні горизонти цієї гряди надійно ізольовані від попадання поверхневих вод, в чому їх перевага перед водами алювіальних відкладів.

Підземні води Вигорлат-Гутинської гряди можуть забезпечити прісною водою доброї якості централізоване водопостачання ряду міст південно-західної частини Закарпаття і в першу чергу Ужгорода.

Цікаві перспективи Берегівського рудного району Закарпаття. За попередніми розрахунками, об'єм відкачуваних рудникових вод тут може досягти 100— 150 тис. м3 на добу, з них близько половини придатних для пиття. На базі цих вод можна організувати водопостачання великої кількості населених пунктів, у тому числі міста Берегова, забезпечити теплою рудниковою водою плавальні басейни і водолікарні. Так, з освоєнням Берегівського рудного району вирішуватимуться також завдання раціонального використання його підземних водних багатств.

Відсутність достовірних знань про запаси підземних вад затруднює відповідь на запитання, чи надовго вистачить тут підземних прісних вод. Проте, незалежно від цього, і надалі важливе значення має охорона підземних вод. Це і боротьба з забрудненням та виснаженням підземних вод, і боротьба з їх нераціональним використанням, турбота про штучне поповнення їх запасів тощо. Підземні води вимагають не меншої охорони, ніж поверхневі. І не тільки тому, що в умовах Карпат вони є переважаючим джерелом питної води, а й тому, що регулюють живлення і хімічний склад поверхневих вод.

Водоносні горизонти четвертинних відкладів залягають близько до денної поверхні і легко забруднюються. Руслові води карпатських рік перебувають в гідравлічному взаємозв'язку з водами алювіальних відкладів, внаслідок чого забруднення поверхневих вод негативно впливає на якість підземних вод. Особливо шкідливі стічні води нафтової і хімічної промисловості, котрі скидаються в ріки або на річкові тераси. У Прикарпатті та на Закарпатті має місце забруднення вод фекальними відходами з хвороботворними мікробами як в селах, так і в містах, які не мають централізованого водопостачання і каналізації. Спричинює до цього спорудження питних колодязів поблизу джерел забруднення без врахування напрямку грунтової течії. В окремих випадках у підруслових водах помітний підвищений вміст аміаку, що пояснюється близьким розташуванням тваринницьких ферм. Погіршення якості підруслових вод є наслідком відсутності зон санітарної охорони джерел водопостачання. Окремі джерела і колодязі не мають навіть зони суворого режиму.

Шляхи боротьби з забрудненням підземних вод різноманітні. Але якими б вони не були, одним з найважливіших завдань у боротьбі за чисту підземну воду є боротьба з забрудненням річок. Широко використовуючи підземні прісні води, не можна забувати про можливість їх виснаження в разі посиленого відбору води на діючих водозаборах, який перевищуватиме проектну продуктивність. Відбирання підземних вод в кількості, яка перевищує експлуатаційні запаси, не лише позначається на якості води, але й призводить до виснаження водоносних горизонтів. Така практика означає — жити за рахунок основного капіталу, а не за рахунок відновлюваних запасів. В карпатських областях, де немає крупних водозаборів підземних вод і де наявні водні ресурси поки що задовольняють всезростаючу в них потребу, випадків виснаження водоносних горизонтів не спостерігається. Проте необхідно враховувати перспективу. Із зростанням потреби в питній воді на найближчі десятиліття її запаси в алювіальних долинах карпатських рік можуть виявитись недостатніми. Передбачаючи це, слід завчасно підготуватися до застосування методів штучного збагачення підземних вод в районах діючих водозаборів. Ідея цього методу проста — перетворення річкового стоку в підземний шляхом інфільтрації води із спеціально для цього споруджених басейнів, каналів, траншей. Однією з переваг методу штучного збагачення підземних вод є спрощення очистки, а іноді й відмови від неї. При інфільтрації знижується мутність, окислюваність, значно поліпшуються бактеріологічні показники.





Реферат на тему: Прісні підземні води в Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.