Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Геологія

Мінеральні води Українських Карпат (реферат)

Українські Карпати багаті різними видами мінеральних вод, які належать до дуже цінних корисних копалин, їх правильне використання стало таким же важливим народногосподарським завданням, як і експлуатація інших природних багатств.

У Передкарпатті найбільш відомі мінеральні лікувальні води Трускавця і Моршина. Перлиною Прикарпаття називають бальнеологічний курорт Трускавець, розташований в передгір'ї Карпат на 9 км південніше Дрогобича і на 100 км — від Львова, на висоті 400 м над рівнем моря.

На сьогодні тут відкрито 26 мінеральних джерел і свердловин. Основне мінеральне джерело — «Нафтуся». Його вода слабомінералізована, майже прісна за смаком, але містить цінні органічні сполуки, що забезпечує багатогранність її бальнеологічного впливу. За своїми лікувальними властивостями «Нафтуся» відома не лише в Україні, але й далеко за її межами.

У Трускавці є ще цілий ряд інших мінеральних джерел, води яких за своїми фізико-хімічними і лікувальними властивостями дуже різноманітні. «Марія», «Софія», «Барбара», «Емма», «Фердинанд» — так називаються ці джерела, і кожне з них має свої особливості при лікуванні захворювань шлунка, кишечника, нирок, печінки і жовчних шляхів. В околицях Хрускавця в урочищі Помярка є джерело мінеральної води, за хімічним окладом близької до «Нафтусі». Вона розливається в пляшки під назвою «Трускавецька».

Курорт Моршин, як і Трускавець, розташований у Прикарпатті на 15 км південніше Стрия. Проте, за кількістю і різноманітністю мінеральних джерел поступається перед Трускавцем. Моршинські води мають підвищену і високу мінералізацію, до росолів включно. На глибині 25 м мінералізація води становить близько 200 мг/л, а на глибині 40 м досягає 400 мг/л. Сильномінералізована вода, розбавлена прісною, нагадує морську і використовується для ванн. Основне призначення курорту — лікування захворювань шлунка і печінки.

Цінним типом мінаральних вод, які широко використовуються для лікування, є вуглекислі води. На Україні джерела вуглекислих мінеральних вод поширені головним чином на Закарпатті. Тут вони відомі під назвою «буркунів», що пояснюється, очевидно, буркотанням деяких джерел при виході з них води і виділенні з неї вуглекислого газу. На один літр карпатських буркутів припадає до 1—2 л розчиненого вуглекислого газу, який утворюється в надрах землі. В Карпатах розрізняють п'ять різновидностей вуглекислих мінеральних вод, які є аналогами широко відомих мінеральних вод типу кавказьких нарзанів, «Боржомі», «Єсентуки», джульфинського та солоні води типу «Арізи».

Води типу «Боржомі» зосереджені лише в Свалявському районі. Тут три родовища: Лужанське, вуглекисла вода якого використовується для лікування хворих в санаторії «Квітка полонини» і йде на розлив під назвою «Лужанська»; Полянське, вуглекисла вода якого використовується для лікування хворих в санаторіях «Поляна» та «Сонячне Закарпаття», а також розливається в пляшки під назвою «Поляна квасова»; Свалявське, вуглекисла вода якого йде на розлив піїд назвою «Свалява». Також у цьому районі виявлено вуглекислі та термальні води, які використовуються для лікування хворих в санаторії «Карпати». Підвищений вміст у цих водах бору, фтору і заліза визначає іх високі бальнеологічні властивості.

Вуглекислі води типу «Єсентуки» № 4 і № 17 зосереджені в Соймах Міжгірського району, в Квасах Рахівського та в Драгові Хустського району. Соймівське мінеральне родовище відзначається великою місткістю. Дебіт його свердловин становить понад 100 м3 на добу. Його води використовуються з лікувальними цілями в санаторії «Верховина». Великі запаси вуглекислих вод дають можливість знатно розширити тут санаторне будівництво і створити великий завод по їх розливу.

Вуглекислі води Квасовецького родовища використовуються для лікування хворих в санаторії «Гірська Тиса», що причаївся поблизу найвищої вершини карпатського хребта — Говерла.

Драгівське родовище характеризується низькою водністю. Дебіт його свердловин — 15—20 мг на добу. Драгівська вода з 1957 року розливається в пляшки і використовується з лікувальними цілями.

Найбільш поширені вуглекислі гідрокарбонатні кальцієві води. Вони утворюють перший від поверхні горизонт вуглекислих вод. Дуже ціняться в терапії за високий вміст заліза. Проявляються на південній окраїні Міжгірщини.

Особливе місце посідають вуглекислі води, що видобуваються в районі Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди. Санаторій «Шаян», що розмістився біля Вишкова Хустського району, з великим ефектом використовує води п'яти місцевих вуглекислих джерел для пиття та лікування шлунково-кишкових захворювань. За хімічним складом води близькі до вод типу «Боржомі», «Єсентуки» і «Нарзан». Привертають увагу вуглекислі води, виявлені останнім часом в Ужгороді. Вони мають невисоку мінералізацію і дуже приємні на смак.

Всі родовища вуглекислих вод в Українських Карпатах залягають на невеликих глибинах (120-150—300 м). Більшість з них не мають верхнього водотривкого шару, що сприяє інтенсивному їх забрудненню. В таких несприятливих умовах знаходяться родовища Свалява, Поляна, Кваси, Шаян, Сойми. З метою охорони вуглекислих вод від забруднення необхідно посилити контроль за правильною розвідкою і експлуатацією родовищ та за своєчасним виділенням зон санітарної охорони.

Крім вуглекислих, на Закарпатті є сірководневі води. Найпопулярнішим на Закарпатті курортом, створеним на базі цих вод, є «Синяк», розташований в глибокій міжігірській долині, схили якої вкриті хвойними і буковими лісами. Працює санаторій цілорічно. Тут лікують захворювання серцево-судинної системи, периферичної нервової системи і опорно-рушійного апарату.

На базі сірководневих вод працює пансіонат «Лумшори», розташований в селі Лумшори Перечинського району серед гірських хребтів на висоті 502 м над рівнем моря. Крім того, на Закарпатті на базі цих вод працює ряд пансіонатів. Це «Купельна вода» в селі Баркасово Мукачівського району. «Чорна вода» на Тячівіщиіні, «Косино» — на Берегівщині та інші.

На сьогодні найкраще вивчені мінеральні родовища південно-західної частини Карпат, де широко використовуються вуглекислі води. Родовища південно-східної частини Карпат (Чернівецька та Івано-Франківська області) недостатньо вивчені. Дані гідрогеологічного обстеження свідчать про можливе використання з лікувальною метою багатьох типів мінеральних вод, зокрема вуглекислих слабомінералізованих поблизу Чернівців: типу «Боржомі» в селі Валя Кузьмина і типу «Березівська» в селі Цецино. Селятинські мінеральні води Путильського району за хімічним окладом наближаються до «Нафтусі» їх можна застосовувати при захворюваннях органів травлення тощо. Основним представником сульфатних вод вважається «Буковина-17» в районі Чернівців, що використовується для лікування органів травлення і периферичної нервової системи. В Заставному є джерела мінеральних вод типу «Есентуки» № 20, До невеликої групи сірководневих вод Буковини типу «Маїцеста» слід віднести мінеральні води в селах Щербинці і Новоялсиці. Згаданими джерелами далеко не вичерпуються багатства мінеральних вод Буковини.

Мінеральні джерела Українських Карпат почали вивчатися окремими вченими на початку XIX століття. Широке їх дослідження почалося в радянський період та в часи незалежної України. Проте, незважаючи на великі досягнення в цій галузі, рівень вивченості лікувальних мінеральних вод ще не відповідає поставленим вимогам. Не для всіх мінеральних вод дана фізико-хімічна характеристика, не встановлені їх запаси, дебіти, режим і зміна хімічного складу залежно від різних факторів, недостатньо досліджені їх цілющі властивості і вплив на організм людини. Вивчення цих питань одночасно з пошуками і розвідуванням нових районів мінеральних вод та визначенням закономірностей їх поширення є невідкладним завданням на майбутнє.





Реферат на тему: Мінеральні води Українських Карпат (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.