Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Геологія

Геоморфологічні процеси в Карпатах (реферат)

При проведенні зйомочних робіт в межах території Українських Карпат встановлені такі геоморфологічні процеси, пов'язані з певними геоморфологічними орографічними умовами: площинний стік, площинний (слабкий та інтенсивний) зливовий розмив, обвально-зсувні та зсувні явища, сельові потоки, вітровали.

Перелічені явища мають деякі загальні особливості, а також регіональні відмінності, а саме:

1. Всі сучасні геоморфологічні явища, які формують морфоскульптуру, підлеглі закономірностям геолого-геоморфологічного та кліматичного порядку.

2. Між геоморфологічними (екзогенними) процесами існує взаємозв'язок і взаємозумовленість. Тому необхідно враховувати весь комплекс стихійних явищ, які діють у певних фізико-географічних (ландшафтних) умовах.

3. Всі названі вище явища періодично активізуються, що пов'язано з надмірною зволоженістю, характерною для деяких років в Карпатах.

4. Останнім часом зросла повторюваність шкідливих геоморфологічних явищ у Карпатах. Серед факторів, що спричиняють ці стихійні явища, крім геоморфологічних та гідрометеорологічних (посилення циклонічної діяльності та ураганних вітрів з сильними зливами), перше місце займає фактор антропогенний.

Вирубка лісів у Карпатах здійснювалась без проведення водоохоронних та грунтозахисних заходів, без додержання вимог захисту лісів від вітровалів, У сприятливих фізико-географічних умовах антропогенний фактор «розв'язав руки» стихії.

Загальні особливості та закономірності розвитку явищ у різних регіонах набувають певних регіональних рис.

Схили площинного стоку приурочені переважно до пологих ділянок пригребеневих частин і широко розвинуті у Свидовецькій гірській групі.

Процеси площинного змиву спостерігаються скрізь. Вони особливо часті на лісових вирубках. Виходи крутопадаючих пластів гірських порід зумовлюють крутизну схилів, а остання, у свою чергу,— інтенсивність змиву матеріалу з схилів, особливо під час злив. Це спричинює оголення кореневої системи й послаблення загальної опірності деревної рослинності штормовим вітрам.

Лінійний розмив (розмив берегів, ерозійні вибоїни, гірські яри) відбувається у річкових долинах, на схилах, позбавлених рослинності, а також у водозбірних цирках гірських потоків, розташованих у приполонинній частині. Особливо сильний розмив під час злив там, де схили гірських хребтів та річкові тераси складені м'якими породами, що легко розмиваються. Розмив берегів, розвиток ерозійних вибоїн та гірських ярів призводить до руйнування берегових укріплень, залізничних насипів і шосейних доріг, зменшення площі пасовиськ. Крім того, лінійний розмив сприяє виникненню селів.

Обвально-осипні процеси поширені по всій території. Їх розвиток залежить від структурно-літологічних та геоморфологічних особливостей території. Приурочені вони переважно до крутих схилів гірських хребтів і річкових долин (30—40°) у місцях виходу на поверхню масивних ямненських та вигодських пісковиків палеогену, пісковиків стрийської серії, масивних пачок пісковику в шипотських і тростянецьких шарах крейдового віку.

Неправильна рубка лісу на обвально-зсувних схилах призводить до інтенсифікації процесів зносу, і такі схили стають непридатними для поновлення лісів.

Зсувні процеси найбільш інтенсивні у басейнах Тересви, Шопурки, Апші, у Ясинській улоговині, в околицях м. Делятина, у верхів'ях р. Бистриці Надвірнянської. Приурочені вони до схилів, складених глинистими фаціями палеоген-неогенового флішу. Зсуви завдають народному господарству значних збитків — руйнують господарські та житлові будови, шляхи сполучення, шкодять лісовим насадженням, садам і виноградникам. Особливо активізуються зсуви у місцях вирубки лісу та чагарників. Такі ділянки у наш час являють собою суцільні зсувні схили.

Сельових потоків на досліджуваній території відмічено більше ста. Вони приурочені переважно до районів поширення обвально-зсувних схилів.

Селезагрозливість у Свидовецькій гірській групі пояснюється переважанням у полонинській та приполонинській безлісних зонах водозборів із схилами площинного стоку. Уламковим матеріалом сельові потоки живляться у зоні лісу (Свидовець), де переважають схили площинного змиву, посиленого лісовими вирубками, а також схили обвально-зсувного зносу.

На відміну від Свидівця більшість селезагрозливих потоків у Горганах живиться у верхній частині схилів — у зоні поширення розсипів та обвально-зсувних схилів. Тому сила сельових потоків у Горганах дещо менша, ніж на Свидівці.

Вітровали поширені переважно у зоні Кросно, де низькогірні хребти північно-західного простягання вкриті потужною товщею зволоженого глинистого делювію. Вони оточені більш високими грядами з глибокими сідловинами. Все це разом з великою площею водозборів сприяє виникненню сильних орографічних місцевих вітрів та завихоренню повітряних потоків.

Значні за площею вітровальні ділянки зустрічаються і на обвально-зсувних схилах, де коренева система погано закріплена, тому що у складі делювію багато крупноуламкового матеріалу.

Виникненню вітровалів сприяє також неправильна смугова вирубка лісу на схилах.

На досліджуваній території найбільш небезпечними для народного господарства ділянками, які потребують термінового проведення захисних робіт, є:

а) обвально-зсувні схили у долині р. Прутця Яблуницького, у басейні р. Зелениці (схили потоків Ситного, Зубровки та ін.), у долині Бистриці Надвірнянської (околиці с. Зеленої), у долинах рр. Апшенця, Станіславу, Яблониці, Турбату;

б) зсувні явища у районі м. Делятина, с. Дубового, Кобилецької Поляни, Водиці, Ясині;

в) підмив берегів у районі с. Кевелового у долині Чорної Тиси; біля с. Кобилецької Поляни на р. Шопурці, в околицях с. Усть-Чорної на р. Тересві; в с. Зеленому на Бистриці Надвірнянській, біля хут. Ситного на р. Зелениці, у районі с. Микуличина на Пруті;

г) селезагрозливі потоки на лівобережжі Пруту (особлива у басейнах струмків Женця та Жонки); у басейні р. Зелениці, у верхів'ях рр. Косівської та Шопурки, у басейнах рр. Турбату, Яблониці (притока Тересви) і Озерелу;

д) вітровальні явища переважно у зоні Кросно, тобто у верхів'ях Бистриці Надвірнянської, у басейні Довжини, у верхів'ях Чорної Тиси, у басейнах Турбату, Плайського та Яблониці (притока Тересви).

Для попередження та припинення шкідливих геоморфологічних процесів у межах досліджуваної території, крім проведення відповідних інженерно-технічних робіт, слід припинити рубку лісу на схилах:

а) інтенсивного площинного змиву;

б) обвально-зсувного зносу;

в) обвально-зсувного зносу та нагромадження;

г) зсувного нагромадження;

д) схилових розсипах;

е) у басейнах сельових та селезагрозливих потоків.





Реферат на тему: Геоморфологічні процеси в Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.