Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Геологія

Фізико-механічні та водні властивості порід Карпат (реферат)

Характеристика головних фізико-механічних та водних властивостей досліджуваної групи порід може бути представлена в такому вигляді: питома вага елювіально-делювіальних і делювіальних порід y=2,49—2,76, середня, за даними 37 визначень,— 2,66; об'ємна вага Д= 1,37—2,21 г/см3, середня, за даними 34 визначень,— 1,84 г/см3; об'ємна вага скелету S=1,12—1,68, середня— 1,48 т/мг. Показники опору не консолідованих природно вологих грунтів зсуву: кут внутрішнього тертя р=20—30° (частіше 27—28°), зчеплення G=0,2—0,75 (частіше 0,5—0,6 кг/см2).

Дослідженням гідрофільних властивостей встановлено, що серед порід елюво-делювію і делювію переважають малогідрофільні грунти, однак їх тонкодисперсна частина відрізняється достатньою гідрофільністю і за класом відповідає середньогідрофільним. Все це пояснює порівняно низькі величини ємкості вбирання, відносно невисокі значення показників пластичності, малу фізико-хімічну активність розглянутих порід і разом з тим здатність їх брати участь у сельових потоках у вигляді гідрофільної складової.

Водопроникність елювіально-делювіальних та делювіальних порід, за даними дослідних визначень, майже завжди не перевищує 0,3 м/добу.

В утворенні твердої складової сельових паводків головну роль відіграє алювій нижньої групи терас (заплава та перша надзаплавна тераса). В літологічному відношенні він представлений галечниками з невеликим вмістом гравелисто-піщаного або супіщаного заповнювача, іноді з валунами.

Заплавна фація складає найвищі шари розрізів тилових частин заплавних терас і утворює верхній покривний горизонт на першій надзаплавній терасі. Серед відкладів цієї фації переважають супіски та суглинки з гравієм і галькою. Потужність шару осадків цих двох фацій та співвідношення між їх об'ємами в межах заплавних терас різні. Це зумовлено потужністю потоку, нахилом ложа русла, положенням ділянки у верхів'ях або в нижній частині течії, геологоструктурними та морфологічними особливостями будови окремих ділянок річкових долин.

Так, потужність осадків низької прируслової заплави на верхньому Дністрі становить у верхів'ях близько 4 м, в районі дністровських боліт— 18, на ділянці конуса виносу р. Стрию — 3, на ділянці Колодуби—Роздол — 8—9, в районі с. Журавного — 20—25 м.

Потужність руслових відкладів правобережних приток Дністра і Тиси звичайно 2—6 м, але на порожистих ділянках вона може зменшуватись до нуля, а в пониззях і улоговинах рр. Стрию, Латориці, Ужа — збільшуватись до 8—10 м і навіть більше.

Потужність фацій сучасної заплави змінюється від десятків сантиметрів до 1,5—2 м, першої надзаплавної тераси —до 2—3 м.

В гранулометричному відношенні відклади руслової фації представлені гравелисто-гальковими сумішами з вмістом гравію і гальки (50—60%), з валунами (10%) та піщано-глинистими заповнювачами (15%).

Основні властивості гравелисто-галькових порід руслової фації характеризуються такими величинами: об'ємна вага А = 1,65—1,95 мг (середня 1,80—1,82); гранична пористість г=26—30% (середня 28).

Досить широкий діапазон коефіцієнта фільтрації,— за дослідними даними, Сф=5—20 і навіть 50 м/добу. Частіше ці величини не перевищують 15 м/добу, що свідчить про наявність заповнювача. Кут внутрішнього тертя ф=35—40°. Потужність руслової фації першої надзаплавної тераси 3—5 м.

Обкатаність уламкового матеріалу руслових фацій заплави та першої надзаплавної тераси звичайно не вище середньої. У верхів'ях переважають округлі форми галечникового матеріалу, в пониззях — плоскуваті.

Уламковий матеріал складений переважно пісковиками та алевролітами. Іноді у складі галечників руслової фації зустрічаються невеликі лінзи та тонкі прошарки дрібно- й середньозернистих пісків, питома вага яких y = 2,64—2,75 (середня 2,66—2,67); об'ємна вага пісків в розсипчастому стані Д =1,08— 1,50 г/см3 (середня 1,32), в щільному — Д= 1,49—1,84 г/см3 (середня 1,71).

Гранулометричний склад суглинків та супісків заплавної фації обох терас відзначається строкатістю та несталістю як у розрізах, так і за площею терас; серед них зустрічаються супіски, легкі, середні, важкі суглинки та глини. Всі вони містять гравій, кількість якого значно збільшується в напрямку до підошви схилу.

В мінералогічному відношенні суглинки заплави і першої надзаплавної тераси подібні між собою. В складі легкої фракції переважає кварц (70—80 %), зустрічаються халцедон, опал, слюда, глауконіт, кальцит та польові шпати. В складі важкої фракції знайдені циркон, магнетит, лейкоксен, бурий залізняк, гранат, рутил, епідот, рогова обманка, апатит, сидерит, турмалін та ін. В тонкодисперсних фракціях превалюють гідрослюда, а також дисперсний кварц та монотермії, в алювіальних суглинках Закарпаття, крім них, значну роль відіграють глинисті мінерали, які вміщують залізо.

В фізико-хімічному відношенні глинисті утворення заплавної фації відзначаються різним ступенем активності і їх ємкість вбирання змінюється в значних межах (10—30 мг екв). Суглинки добре промиті та мають слабокислу реакцію.





Реферат на тему: Фізико-механічні та водні властивості порід Карпат (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.