Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Геологія

Фізико-геологічні явища і процеси, що сприяють селеутворенню (реферат)

На території Українських Карпат до основних фізико-геологічних явищ і процесів, що сприяють селеутворенню, відносимо ерозію, зсуви, обвали, осипи і звітрювання.

Ерозійні процеси завдають великої шкоди сільському господарству карпатських областей, вони є джерелом постачання значної маси твердого матеріалу і таким чином сприяють виникненню та інтенсифікації селів. Шкода від ерозії грунтів у гірських та передгірних районах розглядуваної площі велика.

До середньо- і сильно еродованих частин розглядуваної території належать також зони Передкарпаття і Скибових Карпат. У передгір'ях переважає яружно-балкова ерозія, де широко розвинуті досить потужні покривні піщано-глинисті утворення. У гірських районах, як правило, різко превалює площинний змив. У гірській зоні яри зустрічаються лише на стрімких схилах 15—20° на потужному покриві делювіальних або елювіально-делювіальних суглинків і підстелюючих корінних порід, що можуть розмиватись, — глинистих сланців, мергелів або глин.

Важливим фактором, що сприяє розвитку інтенсивної ерозії (площинного змиву), також є стрімкість схилів: встановлено, що при нахилі 20° вона розвивається особливо енергійно. Першочергову роль при цьому відіграє стан дернового покриву, його якість, характер і щільність рослинного покриву. Нарешті, істотні корективи у природні процеси вносить господарська діяльність людини: рубки лісу, випас худоби і землекористування, глибина і кут оранки, її орієнтація щодо схилів, засоби посадки і посіву сільськогосподарських культур.

Важливу роль відіграє характер транспортування деревини з ділянок рубки. Так, за даними А. Ф. Полякова, на одній з ділянок лісових районів Карпат зноситься дрібнозему з 1 га при наземному спуску 176,3 м3, при тракторному — 92,5 і при повітряній трельовці — 26,1 м3.

Зсуви. Значна частина зсувів зосереджена у Верхньотисенській улоговині. Тут спостерігаються найбільші й складні зсуви, пов'язані з ритмічно складеними піщано-глинистими світами: міоценового віку. Їх площини ковзання приурочені до сланцюватих глин.

Помітним розвитком зсувних явищ характеризуються також ділянки стрімкого правого берега Пруту і його правих приток у районі м. Чернігів. Тут переважно фіксуються деляпсивні зсуви-потоки, які виникли внаслідок розвитку бічної річної ерозії і діяльності підземних вод, приурочених до піщаних шарів покутських глин.

Решта областей Українських Карпат, незважаючи на гірський характер рельефу, не відзначається великим розвитком зсувних явищ. Проте зсуви тут нерідко впливають на умови формування сельових потоків і частіше приурочені до низькогірних депресій, що відокремлюють Полонинську зону від Скибової, Вулканічну від Полонинської. Подібна приуроченість зсувних явищ до певних геолого-геоморфологічних зон пояснюється переважним поширенням у вказаних зонах корінних глинистих порід і формуванням тут відносно потужних і достатньо гідрофільних покривних глинистих делювіальних і елювіально-делювіальних відкладів. Тут спостерігаються зсуви переважно пластичного типу. Об'єм зсувних зміщень звичайно не перевищує 30—40 тис. м3, а потужність зсувного тіла становить не більше 3—4 м.

Процеси звітрювання в умовах вологого і відносно м'якого клімату Карпат розвиваються інтенсивно, з перевагою хімічного звітрювання над фізичним. У зоні середньогірного рельєфу, тобто на вершинах хребтів, роль морозного звітрювання зростає. Особливе місце займають ділянки давніх кір звітрювання, які утворилися за різко відмінних від сучасних геохімічних умов. До них у першу чергу належать червоно- і строкатоколірні кори звітрювання, які зустрічаються на південно-західному схилі Вигорлат-Гутинського вулканічного хребта. Їх утворення пов'язане із звітрюванням вулканічних порід в умовах теплого і вологого клімату пліоцену.

У порівнянні з елювіальними продуктами звітрювання, які утворилися в інших, холодніших кліматичних умовах, породи червоноколірної кори звітрювання відрізняються більш дисперсним глинистим складом. Їх середня потужність 2—3 м.

Глинисті сланці звітрюються і перетворюються на труху, а потім на суглинисту масу й утворюють алювій важкосуглинистого складу, потужність якого при переході у елюво-делювій може досягати кількох метрів. Для щільних пісковиків і андезитів на вершинах гір часто потужність кори звітрювання не перевищує 1 м.

З процесами звітрювання пов'язане утворення розсипів, які фіксуються на багатьох верхів'ях Скибової (Горгани) і Полонинської зон і окремих вершинах вулканічного хребта. Розсипи звичайно утворюються на найбільш тріщинуватих пісковиках, на поверхні антиклінальних зведень і на крупнопорфірованих андезитах. У складі розсипів переважають уламки розміром 0,3—1 м. Осипи в Українських Карпатах переважають у зонах виходу тріщинуватих пісковиків, а також у місцях тонкоритмічних флішевих порід.

Обвали фіксуються рідко, але, зважаючи на наявність уламків і глиб, що зустрічаються інколи біля підніжжя стрімких схилів, їх виникнення не виключено. В утворенні обвалів, крім процесів звітрювання, значну роль відіграють сейсмічні явища.

На розглядуваній території у селеутворенні в різній мірі приймають участь корінні породи, які мають виходи на денну поверхню. В даному випадку важливе значення має їх літологія. У цьому відношенні слід відрізняти породи, стійкі до звітрювання і розмивання (пісковики, вапняки і ефузивні), та породи, що відносно легко звітрюються і розмиваються (глинисті сланці, алеврити, глини, мергелі та деякі різновидності туфів і конгломератів).

Істотно впливають на селеутворення також структурно-тектонічні фактори, що знаходять своє відображення у характері ритмічності флішових порід (дрібно-, середньо- і крупноритмічні утворення), а також ступінь тріщинуватості (тектонічні тріщини зон розломів і замків антиклінальних і синклінальних складок).





Реферат на тему: Фізико-геологічні явища і процеси, що сприяють селеутворенню (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.