Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Геологія

Досвід боротьби з паводками в гірських районах Українських Карпат (реферат)

В передгірних і гірських районах Українських Карпат, як і за кордоном, здавна ведуться роботи по захисту від затоплювання: сільськогосподарських угідь, населених пунктів, шляхів, мостів і інших споруд.

На рр. Тисі, Дністрі, Пруті та їх притоках, що беруть свій початок в Карпатах, регулювально-випрямні і захисні роботи почались на початку XIX ст. і провадяться досі.

В гірських районах Карпат і Передкарпаття здавна для запобігання паводкам будуються захисні дамби вздовж річок, кам'яно-хмизові і габіонові напівзапруди, для закріплювання русел і захисту берегів від підмивання застосовуються фашинні матраци і вистилання хмизом з навантаженням камінням. Для цієї мети використовуються місцеві матеріали.

За минулий період на р. Тисі і її притоках в Закарпатській області збудовано понад 190 км дамб для захисту прилягаючої території від затоплювання, в багатьох місцях спрямлені русла на великій кількості ділянок виконані берегоукріплювальні роботи.

На Дністрі і його верхніх притоках роботи по боротьбі з паводками провадяться з 1834 р. За цей період спрямлено більше 100 км русла, збудовано понад 200 км захисних дамб і на багатьох ділянках виконані регулювально-випрямні і берегозахисні роботи.

В гірських районах Карпат у верхів'ях багатьох рік здавна здійснюється будівництво невеликих перепадів, які покращують умови для розведення форелі, затримують кам'яний уламковий матеріал, що переноситься потоком, і усувають можливості утворення сельових потоків.

Регулюванням стоку паводків з метою зменшення їх руйнівної сили на ріках Карпат і Передкарпаття практично до цього часу не займалися.

На притоках Тиси і Пруту, які використовуються для лісосплаву, є понад 30 невеликих водосховищ, побудованих для збільшення витрат сплавних рік в літній період з метою поліпшення умов лісосплаву. Об'єми цих водосховищ незначні, і вони не впливають на затримання паводків.

Греблі для створення водосховищ на сплавних ріках будувались переважно зрубові, дерев'яні.

Більшість річок Карпат і Передкарпаття після виходу з гір мають широкі заплави, складені замуленим галечником і вкриті зверху суглинками і глинистими грунтами. Ці грунти швидко розмиваються, і русла рік блукають серед галечникових відкладів, підмиваючи то один, то другий берег.

Внаслідок того, що береги річок низькі і затоплюються паводками, кам'яно-хмизові, габіонові напівзапруди і укріплення берегів, які застосовуються для виправляння русел рік, часто залишаються обійденими і зруйнованими. Захисні дамби не завжди стійкі, а на багатьох ріках їх зовсім нема. Це й є причиною того, що збитки від паводків на ріках Карпат досягають значних розмірів.

Необхідно мати на увазі, що в майбутньому, в зв'язку з інтенсивними рубками лісу на схилах річкових долин і недостатніми заходами по боротьбі з ерозією, паводки будуть більш інтенсивними і руйнівними. Це підтверджує поява в останні десятиліття сельових грязьо-кам'яних потоків, які раніше на ріках Карпат майже не спостерігалися.

Сельові потоки мають дуже велику руйнівну силу, крім того, вони заносять русла рік, зменшуючи їх пропускну і регулюючу здатність. Побудовані раніше дамби обвалування не зможуть забезпечити захист від затоплювання обвалованих територій, а руслові випрямні споруди частіше піддаватимуться руйнуванню.

Будівництво на ріках Карпат і Передкарпаття берегозакріплювальних і регулювально-випрямних споруд вимагає великої кількості матеріалів (каміння, дроту, лісу і хмизу) та багато кваліфікованої робочої сили. Хоч використовуються в основному місцеві матеріали, проте через короткий термін експлуатації (3—5 років) кам'яно-хмизових споруд і великі затрати кваліфікованої робочої сили щорічні витрати на роботи по боротьбі з паводками описаними методами досягають значних розмірів і, як показав досвід, не приносять бажаних результатів.

Тому нині в гірських районах Карпат застосовують для берегозахисних і регулювально-випрямних споруд збірно-гратчасті залізобетонні конструкції, що являють собою просторові каркаси, зібрані із залізобетонних елементів, що виготовляються на бетонному заводі або полігоні.

Аналізуючи розвиток робіт по боротьбі з паводками в гірських районах зарубіжних країн і вивчаючи умови і досвід здійснення цих робіт на ріках Українських Карпат, можна прийти до висновку, що застосування на даний час на річках Українських Карпат захисних дамб, випрямних і берегоукріплювальних споруд малоефективне і вимагає великих щорічних затрат коштів, матеріалів і робочої сили. Особливо різко знижується ефективність вказаних вище споруд з появою сельових потоків, для розвитку яких на річках Карпат у зв'язку з інтенсивними рубками лісу створюються сприятливі умови.

Сучасні природно-історичні умови Карпат і Передкарпаття і перспективи дальшого розвитку всіх галузей господарства в цьому районі вимагають докорінно змінити методику боротьби з паводками і в майбутніх проектах заходів боротьби з паводками основну увагу приділяти питанням регулювання стоку паводків і боротьбі з ерозією, одночасно здійснюючи випрямні, берегоукріплювальні і захисні роботи в межах рівнинної частини. Регулювання стоку паводків і поступове скидання їх за взаємно погодженим графіком роботи всіх водосховищ, побудованих в басейні річки, дозволяють знизити паводкові витрати з їх руйнівною діяльністю і використати стік паводків для одержання гідроенергії, поліпшення лісосплаву і судноплавства, розвитку зрошення в нижніх посушливих частинах басейнів рік Тиси, Дністра і Пруту, де в цьому є велика потреба.

Проте слід мати на увазі, що боротьба з паводками в гірських районах шляхом регулювання стоку може бути ефективною лише при умові виконання в першу чергу заходів по боротьбі з ерозією і сельовими потоками.





Реферат на тему: Досвід боротьби з паводками в гірських районах Українських Карпат (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.