Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Географія

Гідрографія басейну Дністра (реферат)

Дністер — найбільша водна магістраль на південному заході нашої країни. Беручи свій початок у південних районах Львівської області і протікаючи Івано-Франківською та Чернівецькою областями і далі по території всієї Молдови, Дністер впадає в Чорне море, долаючи 1362 км шляху. З Карпатами зв'язана лише сама верхня частина Дністра — від витоків до останньої крупної притоки Бистриці. На цьому короткому відрізку завдовжки 270 км сконцентроване основне живлення всього Дністра його правобережними притоками, що витікають з Карпат.

Дністер бере початок біля гори Розлуч на висоті 833 м. З невеликого струмка вже поблизу Стрілки він стає бурхливим гірським потоком, протікаючи в каньйоні завглибшки 80—100 м. Після виходу з гір його долина поступово розширюється до 4,5 км (біля міста Самбора), нижче ріка виходить на широку болотисту низину, де в неї впадає ліва притока Стрявка, що тече теж заболоченою долиною. Великими дністровськими болотами називають цю частину басейну ріки. Звідси, круто повернувши на південний схід, вона тече Дністровсько-Стрийською улоговиною. Загальна довжина Дністра від витоків до гирла найбільшої його притоки Стрию — 177 км.

Головні на цій ділянці правобережні притоки — Бистриця Самбірська і Клодниця. Внаслідок невеликої пропускної здатності Дністра рівень води в цих місцях під час паводків різко підвищується, ріка виходить з берегів і затоплює великі площі сільськогосподарських угідь і населені пункти. При катастрофічних паводках рівень води піднімався від 5 до 8 м. Боротьба з паводками і заболочуванням грунтів, освоєння земель у цій частині басейну Дністра залишаються найважливішим завданням.

У минулому були спроби розв'язати цю проблему. Одна з ідей польських інженерів полягала в перехопленні з допомогою греблі каламутних паводків ріки і спрямуванні їх на заболочені землі з метою створення штучного родючого шару. Цю ідею так званого кальматажу не доведено до кінця. Поблизу Долобова зберігся лише бетонний остов греблі, яка стримувала натиск багатьох катастрофічних паводків. Нині він нагадує про прагнення людей в далекому минулому боротися із стихією за землю. Збереглися також рештки обвалування і відкритої мережі осушувальних каналів.

Наразі реконструйовано старі наддністровські осушувальні мережі, створено ряд нових меліоративних систем на сучасному технічному рівні, укріплено береги річок.

Стрий — найбільша правобережна притока Дністра, боре свій початок поблизу села Лавочне на висоті 1405 м над рівнем моря. Довжина ріки — 241 км. Тече Стрий переважно в гірській частині східних Карпат і лише в нижній течії, злившись з Опором, виходить на Прикарпатську височину. У верхів'ях долина Стрию має каньоноподібний характер. Ширина — 300—500 м. Населені пункти в цій її частині, так само як і орні землі, знаходяться здебільшого на підвищеннях, і значне затоплення їм не загрожує.

У нижній течії, після впадіння Опору, заплава Стрию розширюється до 2—3 км, а за містом такої ж назви — до 100 км. Береги заплави тут круті і піднімаються над меженим горизонтом на 2—3 м. Під час звичайних паводків затоплюється частина заплави, а під час значних — частково вода переливається через вододіл в басейни Колодниці і Дністра, що помітно збільшує площу затоплення. У гірській частині площа затоплюваних орних земель на 1 км ріки становить 20 га, а нижче від гирла — 400—500 га.

Часті руйнівні паводки вимагали захисних заходів. Брались за це ще в минулому столітті: будували загати, напівзагати, укріплювали береги. Але все це потрібного ефекту не давало. Крупні проектні роботи розгорнулися вже у радянський період, але їх не встигли здійснити. І коли в червні 1969 року з гір ринув сильний паводок, в долині Стрию він завдав великої шкоди. Нині побудоване крупне водосховище на ріці Стрий, яке захищає від затоплення її долину.

Свіча — друга крупна притока Дністра — бере початок на висоті 1140 м над рівнем моря на горі Кругла Млинка. Від витоки до Вигоди Свіча тече вузькою долиною. Нижче долина розширюється до 2—3 км. Русло нестійке, устелене галечником, вкрите невеликим шаром суглинку. При паводках, навіть незначних, ріка виходить з берегів і затоплює заплавні землі. В долині Свічі та її основних приток — Сукелі, Мізунки та Лужанки — розвинута мережа шляхів, є населені пункти, тут знаходяться найкращі сільськогосподарські угіддя. В дорадянський період провадились роботи по регулюванню русла ріки, укріплювались її береги. Проте вони не вирішували питання боротьби з паводками. Великої руйнівної шкоди зазнали мешканці долини Свічі під час паводка 1969 року. Свіча показала себе як одна з найбільш примхливих рік на східному схилі Карпат, переконливо довівши необхідність зарегулювання паводкового стоку.

Ломниця — друга за величиною притока Дністра. Свій початок бере неподалік від села Осмолоди біля гори Копуля на висоті 1370 м над рівнем моря. Впадає у Дністер на висоті 220 м, за декілька кілометрів вище древнього Галича. Основні притоки — Чечва і Молоді. У верхів'ях долина вузька, з крутими скелястими, вкритими лісом схилами. Біля Перегінська долина розширюється до 4,5 км, поблизу Рожінятина — до 7 км, Калуша — до 5 км. Швидкість течії — до 1,5 м/сек в межень, під час паводків навіть в пониззях — до 4 м/сек. Під час великих паводків заплава ріки затоплюється, рівень води піднімається до 3 м. З метою зарегулювання паводкового стоку ще в 1914 році було розроблено проект будівництва водосховища поблизу Осмолоди з греблею з кам'яної кладки 44 м заввишки, і в 1936 році зроблено проекти трьох водосховищ загальною місткістю 131 млн. м3. Проте жоден з цих заходів не був здійснений. У 60-х роках на притоці Ломниці Чечві споруджено водосховище місткістю 20 млн. м3, яке вирішило важливу проблему водопостачання Калуського хіміко-металургійного комбінату.

Бистриця замикає групу найголовніших приток Дністра, що витікають з Карпат. Утворюється вона шляхом злиття Бистриці Надвірнянської і Солотвинської. Бистриця Надвірнянська бере початок біля гори Чорна Клева на висоті 1280 м над рівнем моря. У верхній течії до села Зеленої характер ріки гірський. Поблизу Надвірної її долина розширюється до 3 км. Русло дуже звивисте, береги невисокі, але круті, викладені галечником. Під час паводків швидкість течії зростає до 4—5 м/сек, внаслідок чого інтенсивно розмиваються береги. Недалеко від гирла Бистриця Надвірнянська приймає свою найбільшу притоку — Ворону, довжина якої 72 км. У верхній течії — це гірська ріка, а в середній і нижній — рівнинна, з широкою долиною.

Бистриця Солотвинська витікає під горою Сивуля на висоті 1300 м над рівнем моря. Основні притоки — Манявка, Саджавка і Радчанка. Русло верхньої течії Бистриці врізується в корінні породи, дно середньої і нижньої течій вистелене галечником, що вкритий шаром суглинку. Бистриця Солотвинська і Надвірнянська зливаються, утворюючи ріку Бистрицю, яка, долаючи шлях завдовжки 10 км, впадає в Дністер біля села Жовтня.

Бистриця — остання велика притока Дністра. Далі набуває вона рівнинного характеру. Частина основного русла Дністра від гирла Бистриці до Могилів-Подільського за природними умовами найбільш сприятлива для спорудження крупних гідровузлів.

На буковинському березі Дністра височить Хотинський зам ок-фортеця — перлина архітектурного мистецтва, споруджений у XIII столітті. Під час воєн він не раз зазнавав руйнування. Відбудований у XVI столітті і повністю реставрований в радянський період, Хотинський замок на Дністрі вражає грандіозністю своїх сорокаметрових башт, досконалістю архітектурних форм і гарним оздобленням. Закладеному в скелі на 10-метровій глибині Хотинському замку за іграшку були бурхливі паводки, які протягом віків линули Дністром.





Реферат на тему: Гідрографія басейну Дністра (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.