Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Географія

Аналіз економічних районів та продуктивних сил Єгипту (реферат)

Економіка країн африканського континенту формувалась головним чином у результаті діяльності колоніальних адміністрацій та приватних іноземних компаній як додаток до економіки метрополій. Сучасний її стан визначається впливом різноманітних зовнішніх факторів. Тож, аналізуючи показники й проблеми розвитку господарства в цьому регіоні, ми маємо в значній мірі брати до уваги, поряд із обставинами національного рівня, кон'юнктуру та довгострокові тенденції, властиві світовій економіці й міжнародним економічним відносинам.

Багаточисельність країн континенту та спільність більшості їхніх економічних проблем зумовлюють узагальнений підхід до викладення матеріалу. При цьому виділяються два субрегіони: Північна Африка та Африка на південь від Сахари.

Близько 97% території Єгипту займає пустеля, і ведення сільського господарства можливо лише в декількох оазисах. Для незрошуваного землеробства придатна вузька смуга землі уздовж Середземного узбережжя. Загальна площа родючих земель 2,5 млн. га, 97% зосереджені в долині й дельті Нілу. Виділяють п'ять основних сільськогосподарських районів. Найбільш важливий - дельта Нілу, на яку доводиться ледве менш половини родючих земель і близько 60% сільського населення.

Тут вирощують рис, бавовну, пшеницю, фрукти й овочі. Навколо Каїра населення займається в основному овочівництвом, у Середньому Єгипті обробляють бавовну, кукурудзу, сорго, цукровий очерет (обмежено), фрукти й овочі. На землях Файюмського оазису, зрошуваних водами Нілу через систему іригаційних каналів, виробляються бавовна, конюшина, кукурудза, сорго й овочі. На території Верхнього Єгипту (від Асьюта до Асуана) вирощують цукровий очерет, а також пшеницю, конюшину й бавовну. По периферії всіх цих сільськогосподарських районів завдяки меліорації земель поступово освоюються значні площі. З офіційно зареєстрованих приблизно 405 тис. га в такий спосіб відновлених земельних угідь приблизно третина виявилася реально придатної для землеробства. Країна поступово втрачає частини найбільш родючих земель у результаті міського будівництва в долині Нілу.

Головними зерновими культурами Єгипту є кукурудза, рис і пшениця. Вирощують також різноманітні овочі та фрукти, фініки і фуражні культури — трави. Свого хліба не вистачає і його імпортують у значних обсягах. Томати, цибуля і цитрусові надходять на ринки Західної Європи взимку. Головною експортною культурою є тонковолокнистий бавовник, посіви якого форсувались англійцями в XIX ст., коли Громадянська війна в СІЛА призвела до дефіциту бавовни на світовому ринку. Єгипет і зараз є одним з головних експортерів бавовни.

Вартість продукції добувної і обробної промисловості в країні вдвічі більша від вартості продуктів аграрного сектора. Єгипет увійшов до числа нафтовидобувних країн. Працює Асуанська ГЕС. Місцеві підприємства виробляють сталь, добрива, ліки. Важливими залишаються традиційні — текстильна і харчова галузі. Головними промисловими центрами є Каїр і Александрія.

Теплий сухий клімат і пам'ятки минулого зробили Єгипет однією з найважливіших туристських країн світу. Найвідомішими пам'ятками є піраміди і Великий сфінкс Ґізи, храмові ансамблі Луксора і Карнака, гробниці «Долини царів», а також шедеври арабської архітектури в Каїрі.

Каїр (10 млн жителів) —одне з найбільших міст світу. Засноване воно арабами в 969 р. н.е. на правому березі Нілу, там, де починається дельта цієї ріки. Але перша столиця Стародавнього Єгипту існувала на цьому ж місці ще за 3100 р. до н.е. Сучасний Каїр має дві частини: стару і нову. Нова — на острові посередині Нілу і на лівому березі — має сучасний європейський вигляд. Це район державних установ, посольств, готелів, музеїв та учбових закладів. Стара —типове середньовічне перенаселене і бідне арабське місто з традиційними критим базаром, мечетями та мінаретами. Але саме тут знаходяться і найвизначніші історичні пам'ятки міста. В Каїрі розташована штаб-квартира Ліги арабських держав. Університет і мечеть Аль-Азхар — головний осередок наук ісламського світу. Єгипетський музей і Музей ісламського мистецтва мають унікальні колекції і зараховані до найбільших у світі.

Хоча у Верхньому Єгипті є кілька заводів по переробці цукрового очерету, що переважна частина промислових підприємств зосереджена навколо Каїра й великих міст у дельті Нілу. У промисловій зоні Каїра, де проживає майже чверть усього населення країни, розташовані такі індустріальні гіганти, як металургійний комбінат у південному пригороді Гелуані, і сотні невеликих ремісничих майстерень, що роблять меблі, дрібні вироби з металу й різні предмети повсякденного попиту. Провідні текстильні підприємства перебувають у дельті Нілу - в Ель-махалла-ель-кубре й інших містах. У другому по величині місті країни, Олександрії, діють нафтопереробні заводи й підприємства харчової промисловості.

На Олександрію доводиться 40% обсягу промислового виробництва країни, а в деяких галузях і більше. Тут розташовані трохи великих НПЗ і нафтохімічних заводів, підприємства текстильної (395), харчової, металургійної, хімічної промисловості, шкіряні й деревообробні фабрики, заводи по зборці електроніки й побутової техніки й ін. Серед найбільш великих: завод азотних добрив в Абу-Кирі (65% виробництва азотних добрив в АРІ), Олександрійська нафтова компанія (50% виробництва масел і 60% виробництва асфальту в АРІ), компанія Аль-Амрія (2,5 млн.т. цементу в рік), національна металургійна компанія (1,55 млн.т. сталі на рік), шинний завод (17 млн. автопокришок у рік). У СЭЗ Аль-Амрія, розташованої на 29 км. пустельної автотраси Олександрія-Каїр, здійснюється більше 300 інвестиційних проектів у сфері виробництва й зберігання товарів із загальним капіталом 1 млрд.дол. (червень 1998 р.). У промисловій зоні Бург-Аль-Араб (60 км. до південно-заходу від м.Олександрія) діє більше 200 підприємств у сфері металообробки, харчової, хімічної промисловості, виробництві будматеріалів і ін.

У надрах Єгипту залягають значні запаси вуглеводневої сировини. В країні є нафтові родовища. У межах деяких нафтоносних ділянок, а також у дельтовій області розвідані родовища природного газу. Поклади кам'яного вугілля зосереджені у Файюмській западині і на півночі Синайського півострова. Основним рудоносним районом країни є гори Етбай (родовища урану, титану, міді, олова, золота, молібдену, ніобію, вольфраму). На Синайському п-ві розвідані значні запаси марганцю. Є великі родовища фосфоритів (узбережжя Червоного моря, долина Нілу, оазис Харга). У Єгипті зосереджені великі запаси цементної сировини (вапняки, глина). Всесвітньою популярністю користуються асуанські граніти та інші будівельні матеріали. У надрах Єгипту є промислові запаси азбесту, бариту, тальку, плавикового шпату.

Частка промисловості у ВВП у цей час перевищила1/4, зросла питома вага обробної промисловості й особливо виробництва засобів виробництва. Значно розширилася номенклатура вироблених у країні промислових виробів, розвилися старі промислові райони (у дельті Нілу) і виникли нові (наприклад, Асуанський). З'явилися нові промислові центри (Гелуан). Поряд з розширенням старих для країни галузей промисловості - текстильної (бавовняної й вовняний), швейної, харчовий, горно-видобувної (видобуток нафти, фосфоритів, повареної солі, соди, деяких рудних копалин), судноремонту, створені практично нові галузі - чорна металургія (Гелуан), металургія алюмінію (Наг Хаммаді), машинобудування (у тому числі військові й складальні іноземні виробництва) (Каїр, Олександрія), хімічна (виробництво добрив і нафтохімія), нафтопереробка. Прискорено розвивалася електроенергетика - за рахунок теплових станцій, переважно в районі дельти, і гідростанцій - у старої Асуанської греблі й висотної Асуанської греблі. Асуанський гідротехнічний комплекс, створений за допомогою СРСР, - найбільше енергетичне спорудження в Африці. Асуанська ГЕС (більше 2 млн квт) забезпечує енергією (більше 40% потреб країни) різні райони, промисловість і сільське господарство, особливо зрошуване землеробство.

Незважаючи на швидке зростання промислового виробництва, найважливішою галуззю господарства Єгипту реально ще залишається сільське господарство, на частку якого доводиться близько 60% самодіяльного населення, 17% ВВП, 70% експорту країни. У сільському господарстві проведені важливі перетворення. У результаті аграрної реформи сильно обмежена земельна власність великих приватних власників. Були конфісковані землі королівські, а також належали іноземцям. Всі вилучені у великих землевласників, а також знову зрошені й освоєні землі передані державі або безземельним і малоземельним селянам, багато хто з яких об'єдналися в кооперативи.

У Єгипті мало корисних копалин. Виняток становлять нафта і природний газ. Більша частина нафти споживається всередині країни. З 1983 по 1996р. щорічне виробництво сирої нафти збільшилося з 32,2 до 45 млн. т, виробництво природного газу за цей же період зросло більше ніж у 4 рази - з 2,6 до 11,3 млн. т. Країна має значні запаси будівельних матеріалів - піску, каменю і гравію, гіпсу і вапняку. В оазисі Бахарія ведеться розробка залізної руди. У невеликому обсязі розробляються багаті поклади фосфоритів західного узбережжя Червоного моря, а на території Синайського п-ова - марганцю.

Отже, розташований на вершині нільської дельти Каїр – найважливіший вузол залізничних і шосейних доріг, річних та авіаційних комунікацій; Александрія (3,5 млн жителів) – найважливіший морський порт країни.





Реферат на тему: Аналіз економічних районів та продуктивних сил Єгипту (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.