Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Фізична культура

Їзда на велосипеді (реферат)

При виборі велосипеда існують деякі нюанси, що допоможуть Вам надалі, при експлуатації велосипеда, отримувати максимальне задоволення від катання. Більшість людей, що зібрались придбати велосипед, не знають критеріїв вибору, і за звичай керуються лише вартістю.

Найголовніше при виборі велосипеду – визначитись , що ви чекаєте від придбання. Сучасні велосипеди умовно діляться по призначенню на: гірські, шосейні, кросові, міські та велиспеди для екстрему.

Гірський велосипед (маунтинбайк, МТБ) майже завжди має 26” колесо, широкі покришки та укорочену базу рами. Рама МТБ здатна витримувати значні навантаження. Маунтенбайк, в залежності від моделі пристосований як для швидкісної їзди по бездоріжжю, так і для спуску з гір в екстремальних погодних умовах

Гібрид – велосипед котрий ззовні поєднує в собі особливості як гірського, так і шосейного велосипеда. Гібрид оснащений колесами 28" та більш вузькими покришками та ободами, аніж у гірського, але у той самий час – ширші а ніж у шосейного. Рама у гібрида за розмір схожа на шосейну, а за формою на рама гірського велосипеда. Гібрид стоверний для поїздок як грунтовою дорогою так і для шосе.

Міський велосипед – це у першу чергу засіб пересування. Міський велосипед це не спортивний агрегат. У Європі до таких велосипедів вже давно відносяться як до одного з видів транспортних засобів, а не як до екзотики. Високий, широкий, та сильно загнуте до гори кермо, широке сідло – все це спрямовано на забезпечення вертикального положення під час катання, котре, як відомо, є найзручнішим.

Екстремальні велосипеди(ВМХ, тріальні) до групи трюкових велосипедів віднесемо гірські велосипеди, тріальні, та ВМХ (bike moto extrem). Тріальні велосипеди, різновид гірського велосипеда, що призначений для подалання перешкод як у горах так і у місті за допомогою стрибків та різноманітних специфічних рухів. Тріальні велосипеди бувають двох типів – stock – це тріальний велосипед, з діаметром колеса 26” та mod – це також тріальний велосипед. Але вже з діаметром 20”. Stock дає можливість стрибнути вижче та далі, більш технічно та видовищно, mod більш маневровий. ВМХ – велосипед з рамою, котра багатократно посилена, котра виробляється як із алюмінієвих сплавів так і з легийованої сталі. ВМХ має колеса діаметром 20”, з дуже великою (до 48) кількістю спиць, для максимальної міцності колес. Також ВМХ може мати виступи з обох боків від осі втулки, котрі звуться пегами, вони несуть додаткові функції для виконання різноманітних трюків. ВМХ не має амортизаторів.

Шосейний велосипед – це легкий швидкісний велосипед, призначений для їзди по гладкій поверхні (асфальту або спеціаьній поверхні). Гоночний шосейний велосипед призначений для їзди виключно по гладкій поверхні.

Наступний етап вибору – вибір ростовки та навісного обладнання. Переглянемо процес вибору велосипеда на прикладі найбільш популярного велосипеда – гірського.

Сучасні велосипеди виготовляються переважно з наступних матеріалів: алюмінієві сплави та сталь. Титанові та скандієві сплави, карбони використовуються рідше та в основному при виготовленні спортивних моделей. Використання при виготовленні рам технічних нововведень та дорогих матеріалів використовується лишень для того, щоб максимально зменшити вагу рами і забезпечити найбільшу міцність. Саме тому, якщо ви не професіональний спортсмен і не збираєтеся надавати екстремальні навантаження на аш велосипед, для Вас не має практичного сенсу купувати рами з карбону, скандію та інших "космічних” матеріалів.

Підбір рами: людина становиться над рамою, тримаючись руками за кермо, не сидячи на сідлі, між верхньою трубою рами (з краю, ближньому до рульової колонки) і проміжністю має залишатися відстань не меньше ніж 4 пальця (5 – 8 см). Це важливий критерій при підборі гірського велосипеда, тому, що, якщо рама буде малою для даної людини, то рама буде мати меньший накат, та може спричиняти незручності через занадто зігнуте положення тіла, але у той самий час ,якщо рама велика, то при різкій зупинці людина, випадково злетівши з сідла, може вдаритися об раму! В загальному випадку, краще обрати меньшу раму, а ніж сильно велику, але якщо людина хоче просто спокійно кататися по дорогам парку, то рама може бути і трошки більшою, в "притик”

Навісне обладнання, що встановлене на велосипеді, у більшій мірі визначає його ціну. Основними виробниками навіски є японські фірми Shimano та Sram. Варто також відмітити, що всі відомі виробники велосипеді укомплектовують свою продукцію саме навіскою цих фірм, і якщо Ви бачите на велосипеді навіску інших виробників - це серйозний привід задуматися, щодо якості велосипеда в цілому. Навіска розподіляється на наступні класи: туристична ((Tourney, Altus, Ascera), експертна (Alivio, Deore), та спортивна (LX, XT, XTR).

Не варто також забувати, що людині, котра придбала велосипед, необхідна велика кількість додаткового обладнання, більшу частину котрого йому доведеться у будь-якому випадку купувати потім. Людині, котра придбала свій перший гірський велосипед необхідно мати: набір інструментів (набір шестигранників та бажано зйомник для ланцюга), запасну камеру, велоапетчку та вело одяг. Також бажано мати: бортовий пристрій, флягу, роги на кермо, крила і т.д.

Десь в середині 90-х років велосипедний ринок України почав оживати. З'явилась велика кількість велосипедів з США, Європи та Азії, у той час як до цього імпортних велосипедів у нашій країні практично не було. Окрім добре відомих раніше типів велосипедів, з'явилося багато нових, що розібратися у всіх відмінностях стало не так то і просто. Більшість людей, котрі погано знайомі з велосипедами, вважають що існує лишень три типи велосипедів: дорожній, спортивний, та гірський. Насправді це лишень три найпоширеніших типи. Якщо ви хочете трошки розширити свої пізнання у даному питанні, ви можете почитати подібні статті у інтернеті, котрі дають достатню інформацію по класифікації велосипедів, тут я спробую викласти лишень коротке резюме такої класифікації, на завалюючи її подробицями.

1. МІСЬКИЙ ВЕЛОСИПЕД (Citybike, дорожній велосипед)

Цей тип велосипедів призначений для неспішного та зручного пересування по місту. Характерними рисами міського велосипеда є закрита (чоловіча) або відкрита (жіноча) рама, великі колеса (28”, 622 мм) з шинами середньої товщини, ножними, як правило, гальмами. Завжди присутні крила на колесах, захист ланцюгу, багажник. Часто на нього вже в магазині влаштовано електрообладнання. Посадка на міському велосипеді дуже висока, що не навантажує руки, а сідло з пружинами, або встановлене на амортизаційному підседільному штирі, що суттєво збільшує комфорт при їзді.

Велосипеди зазвичай комплектуються задніми планетарними втулками з внутрішніми перемиканням передач на 3-7 швидкостей, наприклад Shimano Nexus або SRAM Spectro. Раніше такі велосипеди часто мали одну передачу та називалися у нашій країні дорожніми, а за кордоном single speed або coaster brake. Рідко можна зустріти велосипеди, котрі за всіма параметрами, виключаючи зовнішнє перемикання передач, можна було б також віднести до міських.

Головний плюс міських велосипедів – практично повна відсутність потреби в їхньому обслуговуванні, так як майже всі механізми заховані всередину. Задня втулка з внутрішнім перемиканням передач дозволяє перемикати їх стоячи на місці, що також зручно для міста. Але такі велосипеди достатньо важкі і не призначені для екстремальних навантажень.

2.ШОСЕЙНИ ВЕЛОСИПЕД (Road bike, road racing bike).

Шосейний або гоночний, як називали раніше, велосипед призначений для довгої швидкої їзди по гарному шосе. Візитна картка шосейного велосипеда – гнуте кермо, котре зветься в народі "баранні роги”. Колеса як правило 27”, 2 або 3 ведучі зірки та 8 – 10 зірочок у касеті, котрі підібрані з малим кроком від передачі до передачі. Тобто в шосейному велосипеді від 16 до 30 передач. Характерна особливість сучасних шосейних велосипедів – монетки, інтегровані у гальмівні ручки. Більш старі моделі обладнуються монетками, котрі закріплені на рамі. Майже на всіх велосипедах зараз встановлюються шини високого тиску (трубку вже стали рідкістю).

Перевага шосейних велосипедів у повній мірі виявляється, відповідно до їхньої назви, на шосе, де з'являється можливість їхати значно швидше, ніж на інших велосипедах. На гладкому асфальті при однакових енерговитратах можна тримати швидкість на 7 – 10 км/год вище, ніж на міському або гірському велосипеді, хоча, на крупнозернистому асфальті перевага значно менша, а збільшена тряска буде дуже сильно виснажувати.

3. ГІРСЬКИЙ ВЕЛОСИПЕД (MTB, mountain bike).

Основне призначення гірського велосипеда – їзда по дорогам не високої якості ( або поза такими) по місцевості з сильно складним рельєфом. Взагалі, гірський велосипед це дуже широке поняття, що включає в себе декілька підтипів.

Характерні риси гірського велосипеда – міцна рама відносно невеликого розміру з великим кліренсом. Колеса як правило 26”, з міцними, часто двохстінковими, ободами із легких сплавів, та потужними покришками. Зараз практично будь який гірський велосипед має амортизаційну вилку, і не рідкістю стала і задня амортизаційна підвіска. Монетки (важелі перемикання передач) зажди розташовуються на кермі так, що перемикати передачі можна не відриваючи рук від керма. Нині гірські велосипеди мають від 21 до 27 передач, що забезпечує дуже велику різницю між крайніми передачами. Гальмівна система гірського велосипеда може бути укомплектована обідними консольними гальмами, що забезпечують великий між гальмівними важелями та шинами, або дисковими гальмами. Спеціальна конструкція переднього та заднього перемикача, зірок та ланцюгів дають можливість надійно перемикати передачі в умовах сильного забруднення та високих навантажень.

До класу гірських велосипедів з деякою натяжкою можна віднести і вседоріжні велосипеда (АТВ), котрі мають з ними багато спільних рис. Створювалися вони для їзди по поганим дорогам, головна відмінність - те, що це більш утилітарні а ніж спортивні велосипеди: укомплектовуються крилами, багажником і т.д. На даний момент деякі дешеві гірські велосипеди скоріше можна віднести до класу АТВ.

4. ГІБРИД (Hybrid кросовий).

Усі вищезазначені велосипеди так сильно відрізняються, що з'явилася потреба зробити нові проміжкові варіанти, котрі дозволили б поєднати переваги різноманітних типів велосипедів. Один з таких представників – гібридний велосипед (кросовий). Це наче полегшений варіант гірського велосипеда, краще пристосований до тривалої їзди по шосе.

Особливості конструкції виявляються в більш легкій, порівняно с гірським велосипедом, рамі з геометрією більше прилаштованої д їзди по шосе. Колеса більшого діаметру (28”, 622мм) мають шини середньої товщини і не дуже розвинений протектор. Сідло дуже часто встановлюється на амортизаційний підсідельний шток. Більшість вузлів, таких, як перемикачі швидкостей та гальмівна система, запозичені з гірського велосипеда, хоча частина обладнання може бути спеціалізованою (Shimano Nexave, C900, C600 ... C050). Останнім часом з'явилася тенденція ставити на такі велосипеди короткоходні амортизаційні вилки, з ходом 40-60 мм. Рідше зустрічаються моделі з амортизацією заднього колеса. Багажник, крила, рога на кермі та інші аксесуари одночасно можуть бути і відсутніми, та можуть входити у заводську комплектацію велосипеда

Головна перевага – гібридний велосипед більш універсальний: при незначному знищенні характеристик, що характерні гірському велосипеду, гібридний велосипед набуває кращих ходових якостей на шосе.

5. ТУРИНГ (ТУРИСТИЧНИЙ ВЕЛОСИПЕД)

Якщо гібрид – це крок до більш універсального велосипеда від гірського, то туринг є кроком до універсалізму від шосейного велосипеда. Призначений до довготривалих подорожей у швидкому темпі, але з можливостями їзди як по шосе, так і, за необхідності, по дорогах середньої якості.

Рама та загальне обладнання туринга близька до шосейного велосипеда. Туринг відрізняється від нього більш міцними колесами, що обладнані у більш широку гуму. Рама зазвичай довша, що підвищує плавність їзди. Головна ж відмінність від шосейного велосипеда – широкий діапазон перемикання передач. Зазвичай від гірського велосипеда береться задня касета та задній перемикач. Можливість встановлення на велосипед крил та багажнику робить його гарно пристосованим для вело подорожей з вантажем.

Переваги – гарна пристосованість до швидкого пересування по шосе, порівняно з гібридом, та менша залежність від якості дорожнього покриття а ніж у шосейного велосипеда. До того ж туристичний велосипед має засоби для перевозу вантажів, що дозволяє робити довготривалі подорожі.

6. ТРЕКОВИЙ ВЕЛОСИПЕД (TRACK BICYCLE).

Спеціальний різновид велосипедів, призначених для гонок на треку, не має механічного перемикання швидкостей та гальм. Колесо жорстко зв'язане ланцюгом з педалями, тому вільного ходу немає. Колеса, як правило. 27”, хоча часто переднє та заднє мають різні діаметри. Кермо – "баранній роги”. Найлегший тип велосипеду

7. ТРІАЛЬНИЙ ВЕЛОСИПЕД

Тріал, дисципліна, що ґрунтується на досконалому керуванні велосипедом при подолані штучно створених, або природних, перешкод. Від звичайного гірського велосипеда тріальний відрізняється перш за все дуже маленькою вагою, адже вона дуже сильно впливає на виконання трюків. Особливостями тріальної рами є маленька ростовка (зазвичай близько 12”), котра дозволяє не лишень зручніше подолати перешкоди тріальної траси, але й значно збільшує міцність конструкції трикутників. Міцність рами є найбільшим її плюсом, адже тріал це екстремальна дисципліна, і рама має витримувати екстремальні навантаження. Тріальна рама має бути довгою, з високим кареточним вузлом то коротким пірям, що дозволить більш впевненно тримати рівновагу на задньому колесі. Невід'ємною частиною тріального велосипеда є його гальма, задля більшої потужності використовують ободні гідравлічні гальма, що не потребують великих фізичних зусиль з боку райдера, та забезпечують дуже велику потужність та модуляцію. Для подолання більшості перешкод у тріалі використовують стрибки на задньому колесі, тому тріальний велосипед має бути оснащений міцним зданім колесом з широкою гумою, а за для виграшу у масі велосипеда переднє колесо зазвичай збирають якомога легшим. Тріальний велосипед не є засобом пересування, це виключно спортивний агрегат одного з найскладніших та най видовищніших видів велосипедного спорту.

8. ВМХ

Велосипед для екстремального катання як по спеціально створених для цього ділянок (трас, парків) так і для "рубилова” по вулицям міста, Загалом ВМХ дисципліна має не мало разгалуджень, а саме ВМХ рейсинг; ВМХ стріт; ВМХ дьорт джампінг та ВМХ флетленд. Єдине що поєднує ці дисципліни, це "маленькі” велосипеди, водночас коли конфігурації рам та стиль їзди на них абсолютно різний.

ВМХ рейсинг – подолання траси, що складається з великої кількості різноманітних трамплінів та контр нахилів, на випередки з іншими райдерами, в цій дисципліні велосипед має довгу базу, та бажано легку вагу

ВМХ стріт – подалання перешкод на вулицях рідного міста, стрибання зі сходинок, ковзання по перилам, що супроводжується величезною кількістю різноманітних трюків. Велосипед для стріту має коротку базу, оснащений пегами, для ковзання) та сліковою гумою.

ВМХ дьорт джампінг – дуже екстремальна дисципліна, що представляє собою стрибання на трамплінах (дьортах) виконуючі карколомні трюки. Байк практично нічим не відрізняється від стрітового, тому вмх-ери рідко поділяються на дьортерів та стрітерів, а "їздять” в обох напрямках

ВМХ флетленд являє собою виконання трюків на велосипеді практично стоячи на місці. Велосипед для флетленду обов'язково обладнаний пегами та гарними гальмами

І тим не меньше для того, щоб обрати собі ВМХ саме того типу, котрий потрібенн, замало прочитати статтю, треба мати певний досвід в цьому напрямку, адже не людина обирає стиль катання і не велосипед, а стиль катння обирає людину

9. ДИТЯЧИЙ ВЕЛОСИПЕД

Найрізноманітніші велосипеди невеликого розміру з двома або трьома колесами. Бувають також багато швидкісні "аналоги” гірських та шосейних велосипедів.

Окрім вищезазначених існують і інші типи велосипедів, наприклад тандеми не так вже й рідко трапляються за кордоном, хоча в нашій країні дуже рідкісні. Також існують велосипед з нетрадиційною посадкою, а з горизонтальним сидінням типу крісла, цей велосипед за кордоном називають recumbent bike, факти це дещо між велосипедом та веломобілем, єдине що дозволяє називати його велосипедом – два колеса.

Їзда на лижах

Їзда на лижах в основному поділяється на два основних напрямки – їзда по горизонтальній або слабонахиленій поверхності, і їзда зі схилів (стрімки і менш стрімких), іншими словами – гірськолижна їзда

Існують різні техніки і способи пересування на лижах. Але найбільш небезпечним є гірськолижний спорт, тому більше уваги слід приділити саме йому.

Гірськолижний спорт - це один із самих травмонебезпечних видів спорту. Не володіючи технікою їзди на гірських лижах, на трасу краще не ставати. Зайва самовпевненість тут може обійтися дуже дорого. В основному травми одержують люди, якы переоцінюють свої можливості. Іноді лижники зіштовхуються на схилі, один на великій швидкості наїжджає на іншого.

Щоб стати на лижі, необхідний інструктор. Годинне заняття з інструктором коштує може коштувати від 20 до 100 грн. Щоб навчити хоч якихось азів спуска на лижах, одним заняттям не обійтися. Обійтися без порад інструктора практично неможливо, спуск без підготовки чреватий не тільки забитими місцями, але і серйозними травмами.

На горі, як на дорозі, є свої закони, головний з який - це дотримання дистанції. Травми трапляються на всіх гірськолижних курортах незалежно від їхньої крутості.

Основний мінус вітчизняних гірськолижних курортів - це те, що і професіонали, і чайники, що тільки встали на лижі, змушені кататися на одному схилі, тоді як на європейських курортах, як правило, для початківців передбачений окремий схил. Робиться це для безпеки самих лижників.


 

Список використаної літератури

1. Енциклопедія спорту. – М., 2000.

2. Обережно! Сідаємо на велосипед. – К., 2001.






Реферат на тему: Їзда на велосипеді (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.