Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Фінанси

Відповіді на 285 екзаменаційних питань з предмету "Фінанси" (шпора)

148. Які причини функціон-я держ кредиту? джерела погашення держ позик?

Держ кредит(ДК)- сук-ть екічних віднос, що виник між державою(як кредитором так і позичальником) і фізичною, юридичною особами, урядами інш країн, міжнародними фіново-кредитними установами та організми щодо залучення та використ тимчасово вільних кред ресурсів

Держ кредит безпосер пов'язаний з бюдж дефіцитом, будучи джерелом його покриття.

Джерелами погашення держ позик можуть бути:

—дох від інвест позичених коштів у високоефективні проекти;

— додаткові надходж від под;

— екія коштів від зменшення видатків;

— емісія грошей;

— залучені від нових позик кошти (рефінасув боргу).

Найбільш реальним джерелом є дох, отримані від інвест позичених коштів. Вони найповніше вдображ сутн і принципи кредиту та забезп фін стабільність. Надходж від збіл-я под чи екія від зменшення видатків також реальні джерела, однак тут є певні обмеж. Якщо збіл-я под надходжень досягається за рах розширення податк бази внаслідок використ позик, то це цілком прийнятно. Емісія грошей є фіктивним джерелом погашення боргу, оскільки вона веде до інфляції, яка знецінить повернені державою кредиторам кошти. Погашення старих боргів за рах випуску нових позик веде до зрост держ боргу. Таке джерело може використовуватись тільки як разове. Використ державою у своїй фінй політиці залучення коштів на банкй основі зумовлює формув держ боргу і необхсті чіткої сист управл ним.

150.Обгрунт, як держ кредит може вплив на стан грош обігу, процентних банк ставок, на вир-во і зайнятість насел-я.

Вступаючи в банк віднос, держ вплив на стан грош обігу, рівень процентних ставок на ринку грошей і капіталів, на вир-во і зайнятість.

Держ регул грош обіг, розміщуючи облігації державної позики серед різних груп інвесторів. Мобілізуючи кошти фіз осіб, держ зменшує їх платоспроможний попит. Тоді, якщо за рах кредиту профінні виробничі витр, наприклад інвест, відбудеться абсолютне скорочення готівкової грошї маси в обігу. У випадку фінасув витрат на виплату заробітної плати, кількість готівкової грошї маси в обігу залишиться незмінною, хоча можлива зміна структури платоспроможного попиту.

Виступаючи на фін ринку як позичальник, держ збільшує попит на позичкові ресурси і тим самим сприяє зростанню ціни на кредит. Чим вищий попит на вільні кошти з боку держ, тим вищим буде, за інш рівних умов, рівень позичкового процента, тим дорожчим буде для підприємців банк кредит. Дорожнеча позичкових коштів змушує бізнесменів скорочувати інвест у сферу вир-ва, водночас вона стимулює нагромадження у вигляді придбання держ цінних паперів.

Як кредитор і гарант держ може позитивно впливна вир-во і зайнятість. У промислово перерозподілин країнах поширена сист підтримки малого бізнесу, експорту продукції або вир-ва в окремих галузях, де має місце спад, через гарантування державою погашення кредитів, наданих банками відповідно до держ програм. Підтримка малого бізнесу передбачає, що держ бере на себе погашення заборгованості банкам за кредитами, наданими малим підпрм у випадку їх банкрутства. У більшості промислово перерозподілин країн функціон держ або напівдерж страх компанії, які за низькими ставками страхують ризик неплатежу експортерам національних товар

151. Поняття держ боргу. Поточний і капітальний держ борг. Вплив держ боргу на фін безпеку держ.

Держ борг — це сума заборгованості держ своїм кредиторам. Розрізняють поточний і капітальний, внутр і зовн борг. Поточний борг — це сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році й належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на даний момент позик. Капітальний борг— це загальна сума заборгованості й процен­тів, що мають бути сплачені за позиками. Внутр борг — це заборгованість кредиторам держ в даній країні. Зовн борг— це заборгованість кредиторам за межами даної країни.

Управл держ боргом полягає в забезпеченні плато­спроможності держ, тобто можливості погашення боргів. Це стосується як поточ, так і капітального боргу. Що стосується поточ боргу, то необх забезпечити реальні джерела його погашення. Для капітального боргу важливо встановити такі строки його погашення, коли будуть наявні відповідні для цього джерела.

Проблеми держ боргу не у його величині — в абсо­лютних сумах та відносно ВВП і обсягу бюджу, а у за­безпеченні платоспроможності держ.

В управлінні внутрм та зовнм боргами існує певна специфіка. Платоспроможність за внутрми позиками забез­печується, як правило, за рах внутр джерел. Плато­спроможність за зовнм боргом залежить насамперед від вал надходжень. Можливості у погашенні цього боргу визнач станом торговельного балансу. Позитивне сальдо характер ті ресурси, які забезп платоспроможність держ і дають змогу урегулюв плат баланс.

152. Держ борг:види. Як держ борг вплив на фін безпеку держ і до яких наслідків може привести його зрост?

Держа́вний борг— загальна сума заборгованості держ, яка склад з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держ, включаючи боргові зобов'язання держ, що вступають в дію в резі виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виник на підставі законодавства або договору.

Екічна суть держ боргу проявляється в переломленні через такі дві властиві йому ф-ї:

1.фіскал— залучення державою необхідних коштів для фінасув бюджних видатків;

2.регулятивна— коригування обсягу грошї маси через купівлю-продаж цінних паперів національним (центральним) банком країни.

Структурно держ борг У склад з внутрішнього і зовнішнього.

Існув-я великого держ боргу може підірвати ек зрост країни і негативно впливна ії фін стан. Наявність держ боргу потребує здійсн щорічних відсоткових платежів, які повинні фінуватись за рах под надходжень. За стрімкого зрост таких видатків держ повинна або зменшувати видатки на фінасув соц.-ек програм, або збільшувати свої дох (установлення нових под та інш додаткових платежів).

153. Зовн і внутр держ борг: сутн, склад, причини виникн-я, наслідки та заходи щодо скорочення.

ЕЕкічна суть держ боргу проявляється в переломленні через такі дві властиві йому ф-ї:

1.фіскал— залучення державою необхідних коштів для фінасув бюджних видатків;

2.регулятивна— коригування обсягу грошї маси через купівлю-продаж цінних паперів національним (центральним) банком країни.

Структурно держ борг поділяється на внутр і зовн.

Внутр держ борг – сук-ть зобов'язань держ перед резидентами (заборгованість держ всім громадянам, які тримають внутр держ облігації). Держ внутр борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержй власності.

До складу внутрішнього держ боргу У входять такі зобов'язання:

- заборгованість з погашення та обслуговування боргових цінних паперів перед комерційними банками;

- грош кошти, які призначені для погашення зобов'язань з виплати заробітної плати в держ установах, пенсій, стипендій

- зобов'язання перед комерційними банками

- компенсація заборгованості суб'єктам підприємницької діяльн.

Зовн держ борг – сук-ть боргових зобов'язань держ, що виникли в резі запозичення держ на зовнішньому ринку.

Зовн держ борг класиф за такими ознакам:

- за видами кредитів (банк і фірмові);

- за формами представлення (валют та товар ні);

- за цільовим використм (інвест та не інвест);

- за умовами надання (пільгові, зі сплатою високих відсотків, на компенсаційній основі);

- за термінами повернення заборгованості (короткострокові, середньострокові, довгострокові);

- за умовами повернення боргу (одноразові, рівними частинами, нерівними частинами).

Внутр борг має певні + над зовнм. Повернення внутрішнього боргу і виплата відсотків за ним не зменшують фін потенціалу держ, тоді як зовн борг має у своїй основі відплив капіталу з держ. Держ внутр борг гарантується всім майном, що перебуває у власності держ. Платоспроможність за внутрми позиками забезпечується, як правило, за рах внутр джерел. Платоспроможність держ за зовнми позиками залежить насамперед від вал надходжень. Можливості у погашенні зовнішнього боргу визнач сальдо торговельного балансу. Його позитивне сальдо характер ті ресурси, які забезп платоспроможність держ і дають змогу урегул плат баланс.

154. Держ борг: сутн, методи управл. Як регулться гранична величина держ боргу в У?

Держ борг(Дб) – це заг розмір накопиченої заборгованості уряду власникам держ цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджних дифіцитів за вилученням бюджних надлишків. Дб- склад із: Внутр дб – заборгованість держ домогоспм і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випещиними її урядом. Зовн дб – це заборгованість держ перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фіновими організми.

Управл дб — це комплекс заходів, що здійснює держ в особі її уповноважених органів з визнач-я умов залучення коштів, їх розміщ-я і погашення, та забезпеч платоспроможності держ. Ефективне управл держ боргом передбачає перерозподіл'язання проблеми зниження боргового навантаження та ризику невикон-я боргових забов'язань держ з використм різноманітних методів. Конверсія держ боргу — це зміна дохідності позик. Вона здійсн у разі зміни ситуації на фін ринку (наприклад, рівня облікової ставки центрального банку) чи погіршення фін стану держ, коли вона не в змозі виплачувати передбачуваний дохід.

Консолідація — це передання зобов'язань за раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики. Вона проводиться у формі обміну облігацій попередньої (чи попередніх) позики на нові. В окремих випадках може застосовуватись і скорочення строків позики. Уніфікація являє собою об'єднання кількох позик в одну. Вона спрощує управл держ боргом. Уніфікація може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією. Обмін за регресивним співвідношм облігацій попередніх позик на нові проводиться з метою скорочення держ боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки він означає не що інше, як часткову відмову держ від своїх боргів. Відстрочка погашення означає перенесення строків виплати заборгованості. При цьому за період перенесення строків погашення боргу виплата дох не проводиться.

Реструктуризація — це використ у комплексі повністю чи частково зазначених вище методів. Анулювання боргів означає повну відмову держ від своєї заборгованості. Однак це не може розглядатись як допустимий варіант. Авторитет держ, як і будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів і забезпеч їх повного погашення у встановлені строки.

155. Методи управл держ боргом.

Управл держ боргом полягає в забезпеченні платоспроможності держ, тобто можливості погашення боргів. Це стосується як поточ, так і капітального боргу. Методи:

Конверсія держ боргу — це зміна дохідності позик. Вона здійсн у разі зміни ситуації на фін ринку (наприклад, рівня облікової ставки центрального банку) чи погіршення фін стану держ, коли вона не в змозі виплачувати передбачуваний дохід.

Консолідація — це передання зобов'язань за раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики. Вона проводиться у формі обміну облігацій попередньої (чи попередніх) позики на нові. В окремих випадках може застосовуватись і скорочення строків позики.

Уніфікація являє собою об'єднання кількох позик в одну. Вона спрощує управл держ боргом. Уніфікація може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.

Обмін за регресивним співвідношм облігацій попередніх позик на нові проводиться з метою скорочення держ боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки він означає не що інше, як часткову відмову держ від своїх боргів.

Відстрочка погашення означає перенесення строків виплати заборгованості. При цьому за період перенесення строків погашення боргу виплата дох не проводиться.

Реструктуризація — це використ у комплексі повністю чи частково зазначених вище методів.

Анулювання боргів означає повну відмову держ від своєї заборгованості. Однак це не може розглядатись як допустимий варіант. Авторитет держ, як і будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів і забезпеч їх повного погашення у встановлені строки.

156.Управл держ боргом та його обслуговування. відмінності між рефінасувм і реструктуризацією держ боргу?

Управл держ боргом — це комплекс заходів, що здійснює держ в особі її уповноважених органів з визнач-я умов залучення коштів, їх розміщ-я і погашення, та забезпеч платоспром держ.

У широкому розумінні управл держ боргом передбачає формув одного із напрямів фін політики держ, пов'язаної з її діяльн у ролі позичальника і гаранта, що потребує комплексного підходу, координації грош-кредї (монетарної) та фіскал політики, узгоджених взаємовіднос уряду та Національного банку з питань боргової політики; розроблення ефективних форм і методів зниження боргового тягаря у контексті переходу від антикризового менеджу (тобто реструктуризації боргових зобов'язань) до стратегічного боргового менеджу із застос-ям інструментів активного управл держ боргом. Управл боргом у вузькому розумінні варто розглядати як сук-ть дій, пов'язаних з підготовкою до випуску, розміщ-м боргових зобов'язань держ, наданням гарантій, а також проведенням операцій з обслуговування та погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до зазначеного вище державну політику у сфері управл держ боргом можна поділити на боргову стратегію і боргову тактику.

Останнім етапом управл держ боргом є його погашення та обслуговування. Важливо враховувати суттєву відмінність між:

— погашенням боргу, яке варто розглядати як викон-я боргових зобов'язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, тобто суми позики, визначеної угодою про позики або номінальної вартості держ цінних паперів;

— обслуговуванням боргу, що передбачає виплату відсотків за позиками (доходу, що сплачується на користь кредитора згідно з умовами угоди про позику або про випуск держ цінних паперів).

Рефінасув держ боргу — це погашення основної заборгованості й процентів за рах коштів, отриманих від розміщ-я нових позик. Для успішного застос-я механізму рефінасув необхідна висока фін репутація країни-позичальника. На світовому фін ринку репутація позичальників виражається в рейтингах, що присвоюються відповідній країні спеціальними агентствами відповідно до міжнар правил рейтингування.

Реструктуризація заборгованості полягає в тому, що на певних умовах відстрочується виплата частки боргу. Зокрема, сьогодні використовується кілька варіантів реструктуризації зовнішньої заборгованості, які відпрацьовані Паризьким клубом кредиторів.

157. Управл і обслуговування держ боргом. Як проводиться погашення держ позик?

Управл держ боргом – це сук-ть дій і методів пов'язаних із залученням додаткових фін ресурсів і їх використм, забезпечм виплат за держ боргом, а також приведенням витрат із обслуговування держ боргу у відповідність із можливостями держ. Обслуговування боргу – це операції повернення основного боргу та сплати відсотків і компенсаційних виплат за борговими зобов'язаннями. Погашення боргу – це операції повернення суми основного боргу кредиторові. Відбув за рах здійсн амортизаційних платежів. Обчислення загальних планових витрат для фінасув платежів із погашення основного боргу та сплати відсотків за чинними кредитними лініями враховує такі суми у валюті платежу:- основний борг;- відсотки за кредит;- сплата комісій за зобов'язаннями;- сплата комісій банку-агента за обслуговування. Розрахунки видатків держ здійснюються відповідно до бюджної класифікації видатків за функціональною структурою та за типом боргового зобов'язання. Специфічність обслуговування держ боргу У полягає у внесенні до планових витрат держ з обслуговування держ боргу витрат, пов'язаних з обслуговуванням іноз гарантованих урядом кредитів. Обслуговування внутрішнього держ боргу відбув за рах розміщ-я нових внутр боргових зобов'язань держ. Процес обслуговування держ боргу є складником бюдж процесу.

Під час планув витрат на обслуговування зовнішнього держ боргу здійснюються прямі фін розрахунки, відповідно до підписаних кред угод, наданих урядом гарантій і випущених боргових зобов'язань.

158.Поясн відмінн між рефінас та реструктуризац держ боргу

держ борг - це сук-ть віднос, за якими виник боргові зобов'язання держ як позичальника, боржника або гаранта погашення позик іншими позичальниками

рефінасув держ боргу(один з методів регулюв держ боргом) тобто погашення основної заборгованості і процентів за рах засобів, отриманих від розміщ-я нових позик. погашення попередньої заборгованості за допомогою випуску нових позик або шляхом заміни короткострокових зобов'язань на середньо- чи довгострокові. Для успішного застос-я механізму рефінасув необхідна висока фін репутація країни-позичальника.

реструктуризація (Традиційний метод зменшення боргу)- полягає в тому, що на певних умовах відстрочується виплата частки боргу. Реструктуризація проводиться шляхом розстрочення сплати заборгованості строком на 24, 48, 60 місяців.

159.Поясність відмінності між такими методами управл держ боргом, як конверсія, консолідація та уніфікація.Управл держ боргом — комплекс заходів, що здійснюються державою в особі ц уповноважених органів щодо визнач-я обсягів та умов залучення коштів, їх розміщ-я і погашення, а також забезпеч платоспроможності держ.

Конверсія боргу — зміна початкових умов державної позики, зокрема зміна строків позики, часу виплати, способу погашення позики, а найчастіше — зміна величини позикового відсотка (зміна дохідності позик).

Консолідація боргу — зміна умов позики щодо часу її чинності (тривалості) з можливою зміною величини позикового відсотка, зокрема перетворення короткострокових держ позик у довгострокові, об'єднання кількох держ позик попередніх років в одну позику. Консолідація і конверсія можуть проводитись одночасно.

Уніфікація позики — це об'єднання кількох позик в одну. Уніфікація може проводитися разом із консолідацією, але може бути проведена і поза нею.Тобто конверсія і консолідація – подібні методи, але перший пов'язаний зі зміною дохідності позик, а другий – зі зміною часових домовленостей щодо боргу. Уніфікація в певних випадках може бути частиною методу консолідації, але самий по собі цей метод не означає зміну строкових параметрів позики.

160.Який зв'язок існує між бюдж дефіцитом, держ кредитом і держ боргом?.Показник бюдж дефіциту свідчить про перевищення передбач у бюджі видатків над постійними доходами, до яких відносять под, збори й обов'язк платежі, що відповідно до бюджної класифікації вваж доходами бюджу. Наявність бюдж дефіциту свідчить, що у плановому бюдж році до бюджу включені такі видатки держ, які не мають грош забезпеч. Таке явище є негативним. Однак бюджний дефіцит не свідчить про незбалансованість бюджу у цілому, оскільки у процесі складання і затвердження бюджу визнач необхідні джерела фінасув дефіциту. Саме джерелом покриття бюдж дефіциту і виступ держ кредит. Цей факт відображає зв'язок між цими поняттями. Він являє собою сук-ть екічних віднос між державою в особі органів влади і управл, з одного боку, і резидентами (фізичними та юридичними особами) та нерезидентами (у тому числі іноземними держми й міжнародними фіновими інституціями), з іншого, при яких держ традиційно виступ у ролі позичальника (рідше кредитора і гаранта). Держ борг це сума заборг за держ кредитом.

161.Визначте сутн, склад і призначення місцевих фін.У сучасних правових держх місц органи влади входять до загальної сист організації державної влади, а їхня компетенція визнач центральною владою. Однак залишається перелік таких справ, які держ вважає за доцільне передати для перерозподіл'язання місцевим органам влади. Для цього потрібні відповідні ресурси. Це і є об'єктивною причиною для функціон-я місцевих фін.Місц фін – це сист формув, розподілу й використ грош та інш фін ресурсів для забезпеч місц органами влади покладених на них завдань і ф-й. Склад місцевих фін: місц бюджи, фін підпр, організацій та установ комунальної форм власності. Структурні елементи місцевих фін: видатки, дох, способи їх формув, місц фін інститути, суб'єкти і об'єкти сист та віднос між суб'єктами сист, систою й ланками фін сист держ.

162.Екічна сутн, форма прояву і матеріальний зміст місцевих бюджів, їх ієрархічна будова.Складниками місцевих фін є місц бюджи, териториальні позабюдж фонди і кошти субєктів госп (комунальних підпр).Місцевих бюджів в У – понад 13 тисяч. До місцевих належ обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджи. Це фонди фін.ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місц.Рад нар.днпутатів та органів місц та регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них в галузі бюджу і фін розмежована. Місц.бюджи затверджуються місц органами влади і до держ.бюжету не включаються. Їх екон.сутн виявляється у формув грош фондів, які є фін.забезпечм діяльн місцевих Рад нар.депутатів, розподілі та використанні цих фондів на фінасув утримання і перерозподіл соцї інфраструктури, місц госп. Мат.основою місц.фін є регіональні фінасові ресурси, що представляють сук-ть грош коштів, яківикорист на перерозподіл тер-рій.

Місц бюджи є головним каналом доведення до насел-я кінцевих резів сусп вир-ва, спрямованих на сусп спожив-я. Саме через них суспільні фонди спожив-я розподіл в територіальному розрізах, тобто між окремими адміністративно-територіальними одиницями і соціальними групами насел-я. Крім того, саме з місцевих бюджів фінується перерозподіл галузей вир сфери, в першу чергу місцевої промисловості і комунального госп.

163.Склад і структура дох місцевих бюджів. Власні і закріплені за місц бюджами дох. проблеми формув дох місцевих бюджів в У?Структура місцевих фін включає:

-Міжбюдж трансферти(це кошти, що безкоштовно і безповоротно передаються з одного бюджу в іншій.)

-Власні дох

- Дох закріплені законом (це ті дох, що цілком або частково у відсотках зараховуються до відповідних видів бюджів безстроково або на довгостроковій основі і для їхнього включення не потрібні рішення органів вищестоящої ради)

До власних дох бюджів органів місц самоврядування належ дох, що визначені законодавством, форм і збираються на відповідній території, а саме:

ºмісц под і збори;

ºдох від нерухомості і підпр, що належ до комунальної власності, й інші дох, передбачені законодавством.

До дох, що закріплюються за бюджами місц самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджних трансфертів, належ такі под і збори (обов'язк платежі):1) прибутковий податок з громадян: 2) держ мито в частині, що належить відповідним бюджам; 3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльн та сертифікати 4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльн 5) плата за торговий патент на здійсн деяких видів підприємницької діяльн 6) надходж адміністративних штрафів 7) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджам.

До місцевих под і зборів, які зараховуються до бюджів місц самоврядування області, належ: 1) комунальний податок 2) ринковий збір 3) збір за видачу дозволу на розміщ-я об'єктів торгівлі 4) збір за видачу ордера на квартиру 5) збір за паркування автотранспорту 6) курортний збір 7) готельний збір 8) податок з реклами;9) збір з власників собак; 10) збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей - сплачують юридичні особи і громадяни; 11) збір за право використ місцевої символіки.

164.Міжбюдж віднос, необх-ть регулюв. види і форми

Міжбюдж віднос - це віднос між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпеч відповідних бюджів фіновими ресурсами, необхідними для викон-я ф-й, передбач Конституцією У та законами У.
В збалансуванні бюджів велике значення має бюдж регулюв, яке полягає у наданні коштів з Держ бюджу У до бюджу Автономної Республіки Крим, бюджів областей, міст Києва і Севастополя з метою збалансування дох і видатків кожного бюджу. Види взаємовіднос: регламентовані законодавчими та інст-зуктивними документами; договірні — на підставі угоди між зідповідними органами влади чи управл.

Форми взаємовіднос: Субсидію­вання — це виділення коштів з бюджів вищого рівня бюджам нижчого рівня.: субсидії, субвенції, дотації. Вилучення коштів — передання коштів із бюджів нижчого рівня до бюджів вищого рівня. Взаємні розрахунки — передання кош­тів із одного бюджу до іншого у зв'язку з перерозподілом між ними дох чи видатків після затвердження бюджу. Бюдж позички — запозичення коштів у зв'язку з виникн-ям тимчасо­вого касового розриву — незбігання у часі фінасув видатків і надходж дох. Можуть надаватись або з бюджу вищого рівня, або установами банківської сист Метою регулюв міжбюджних віднос є забезпеч відповідності між повноваженнями на здійсн видатків, установлене законодавчими актами У за бюджами, та бюджи курсами, які повинні забезпечити викон-я цих повноважень.

165.Міжбюдж віднос: регулюв. Види міжбюджних трансферт

Під час передання державою права на здійсн видатків виник міжбюдж віднос. Міжбюдж віднос — це віднос між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпеч відповідних бюджів фіновими ресурса­ми, необхідними для викон-я ф-й, передбач Консти­туцією У та законами У.Види взаємовіднос: регламентовані законодавчими та інст-зуктивними документами; договірні — на підставі угоди між зідповідними органами влади чи управл.

Метою регулюв є забезпеч відповідності між повноваженнями на здійсн видатків, установлене законодавчими актами У за бюдж, та бюдж курсами, які повинні забезпеч викон-я повноваж

.Міжбюдж трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджу до іншого. види:

• дотація вирівнювання- це міжбюджний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджу, який його отримує. Це доплата з держ бюджу задля збалансування бюджів нижчих рівнів; різновид субсидії.

• субвенція - це форма грошї допомоги місцевим бюджам із держ бюджу, яка призначена для конкретно прописаної цілі/цілей. Субвенція є дотацією місцевим бюджам з держ бюджу• кошти, що передаються до Держ бюджу У та місцевих бюджів з інш місцевих бюджів;

166.Міжбюдж трансферти: видів. міжбюдж трансфертів в У.

Міжбюдж трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджу до іншого.

Міжбюдж трансферти поділ на:

1) дотацію вирівнювання - це міжбюджний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджу, який його отримує. Це доплата з держ бюджу задля збалансування бюджів нижчих рівнів; різновид субсидії. Дотація – це безвідплатна, безповоротна доп з бюджу вищого рівня бюджу нижчого, яка не має цільового хар-ру та надається у випадку перевищення видатків над доходами.У бюджй діяльн застосовується дотація вирівнювання, що являє міжбюджний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджу, який його отримує. Надаються на безвідплатній і безповоротній основі без встановлення напрямів і (або) умов їх використ.

2) субвенцію - це форма грошї допомоги місцевим бюджам із держ бюджу, яка призначена для конкретно прописаної цілі/цілей. Субвенція є дотацією місцевим бюджам з держ бюджу. Субвенцію слід відрізняти від субсидії, яка призначена як дотації бюджам, так і різним організм за рах бюджу або за рах спеціальних фондів, які форм на основі внесків громадян і окремих компаній.

3)кошти, що передаються до Держ бюджу У та місцевих бюджів з інш місцевих бюджів;

4)інші дотації.У Державному бюджі затверджується обсяг дотації вирів­нювання та субвенцій окремо для бюджу АРК, кожного з обласних бюджів, бюджів міст Києва та Севастополя, міст республіканського значення Автономної Рес­публіки Крим, міст обласного значення та районних бюджів. Окремо затверджуються обсяги коштів, що передаються до Держ бюджу У з місцевих бюджів. Субвенції виді­ляються для використ на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Суб­венції можуть надаватись на здійсн програм соцго перерозподіл, викон-я інвестиційних проектів, на компенсацію втрат дох бюджів місц самоврядування на викон-я влас­них повноважень внаслідок надання пільг, установлених держа­вою, на утримання об'єктів спільного корист-я та інші.

168.Поясн, чому місц бюдж вваж фін основою місц самовряд

Місцевий бюдж — бюдж адміністративно-територіальної одиниці — області, району, міста, селища, села, затверджений відповідною радою. Місцевий бюдж області об'єднує обласний бюдж, бюдж районів і міст обласного підпорядкування. Місцевий бюдж району — районний бюдж, бюдж міст районного підпорядкування, селищні й сільські бюджи. Завданням місц бюджу є забезпеч необхідними грошовими ресурсами фінасув заходів господарського й культурного будівництва, комунал і житл госп, перерозподіл освіти, ох зд .

Особливістю функціон-я місцевих бюджів є те, що вони забезп матеріальну незалежність органів місц самоврядування, і безпосер їм підпорядковані. Це дає змогу місцевим органам самоврядування бути організаторами цих бюджних віднос. Місц органи самоврядування мають право в межах наявних коштів збільшувати видатки на утримання житлово-комунального госп, установ та закладів освіти, ох зд, соцго забезпеч, науки і культури, спорту, охорони навколишнього природного середовища . Місц органи самоврядування можуть визначати у встановленому порядку в межах додатково вишуканих протягом року коштів додаткові пільги на допомогу громадянам, які потребують соцго захисту.

Викон-я місцевих бюджів здійснює Рада міністрів АРК, місц держ адміністрації і виконавчі органи відповідних рад. Казначейське обслуговування місцевих бюджів здійсн територіальними органами Держ казначейства У. Місц бюджи викся згідно з розписом, затвердженим керівником місц фін органу, який протягом бюдж періоду забезпечує відповідність розпису місц бюджу встановленим бюдж призначенням.

171.Страх: необх-ть, роль. стан та перспективи розв в У.

С — це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності. З позицій цільового формув і використ страх фондів — це перерозподільні віднос між тими суб'єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб'єктів зі страхи компаніями — це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками С ознаки

1)С пов'язане тільки з перерозподільними відносами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбач подій, тобто страх випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню. 2) при С має місце солідарне розкладення завданого збитку між учасниками страх, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страх фонду. 3) замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страх фонд. Страх платежі кожного страхувальника, внесенні в страх фонд, мають тільки одне призначення— відшкодування ймовірної суми шкоди у визначеному територіальному масштабі протягом певного періоду. 4) перерозподільні віднос у С виходять за рамки календарного року. Це породжує необх-ть резервування в сприятливі роки частини страх платежів, що надійшли, для створення запасного фонду як джерела відшкодування надзвичайних збитків у несприятливому році.

Проблеми: найбільш суттєвими проблемами, що стримують перерозподіл вітчизняного ринку страх послуг, є: недосконалість нормативно-правової бази у сфері С; недостатність інституційної спроможності для перерозподіл окремих видів С; низька платоспроможність потенційних споживачів страх послуг; низька довіра до інституту С (зокрема, через відсутн якісних страх продуктів, існуючі факти шахрайства та нехтування правами страхувальників з боку страховиків, нестачу інформації щодо страх компаній та послуг, що вони надають); обмеженість можливостей для інвест страх резервів. До цього часу не створені законодавчі засади для впровадження інвестиційного та обов'язкового медичного і пенсійного С. Неперерозподілиненими залишаються такі сфери С як аграрні, екологічні та катастрофічні ризики. Рівень капіталізації більшості страх компаній є вкрай низьким. Існує недобросовісна конкуренція (демпінг), щодо тарифікації окремих видів страх послуг. Недосконалим залишається нормативно-правове врегулюв діяльн страх посередників, актуаріїв та аварійних комісарів. Відсутній ефективний механізм досудового захисту, не працює інститут омбудсмена. Найближчими пріоритетами у регулюванні страх ринку є: - сприяння прийняттю нової редакції Зак У «Про страх»; - впровадження європ принципів регулюв страхової діяльн; - забезпеч прозорості страх ринку, шляхом забезпеч достовірної та регулярної фін звітності; - боротьба за чистоту страх ринку шляхом підняття стандартів та посилення відповідальності за їх невикон-я; - сприяння унормуванню діяльн щодо С фін ризиків; - всебічне сприяння розробці та запровадженню нових видів обов'язкового С; - вдосконалення сист авто страх; - капіталізація сектора; - впровадження соц орієнтованих видів страх: обов`язкового медичного С, добровільного медичного С,

167.Поясн, чому функціон-я бюджної сист У передбачає використ міжбюджних трансфертів?Згідно з Бюдж кодексом трансферт визначають як кошти, отримані від інш органів державної влади, органів місц самоврядування, інш держав чи міжнар організацій на безоплатній і безповоротній основі. У цьому Кодексі міжбюдж трансферти визначають як кошти, що безповоротно й безоплатно передають із одного бюджу в інший, а також встановлюються їх види:

1) дотація вирівнювання; 2) субвенція; 3) кошти, що передають у Держ бюдж У й місц бюджи з інш місцевих бюджів; 4) інші дот

Зв'язки між бюджами різних ланок зумовлені:1) необхідністю досягнення збалансованості усіх бюджів;2) забезпеч викон-я завдань центр органів влади та управл і місц самоврядування;

3) здійсн перерозподілу бюджних ресурсів в зв'язку із розбіжностями у рівнях под потенціалу і відмінностями у обсягах видатків в територіальному розрізі.

складовими міжбюджних: — розмежування ф-й і повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядування і на цій основі розподіл дох і видатків між окремими видами бюджів;— надання фін допомоги бюджам тих територій, які мають недостатній под потенціал, т.б. здійсн бюдж регулюв;

— забезпеч перерахування надлишкових коштів з бюджів територій-донорів;— здійсн фін вирівнювання як гарантії задоволення потреб насел-я усіх територ громад на однак рівні.

169.Поясн, роль місц бюджи у забезпеченні ек та соцго розв адміністративно-територіальних одиниць.

Місц бюджи є фін базою органів місц самоврядування та вирішальним фактором регіонального перерозподіл. Наявність місцевих бюджів закріплює екічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією та Законом У "Про місцеве самоврядування в У” від 27.05.97р., активізує господарську діяльн, дозволяє їм перерозподіливати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати екон потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фін ресурсів. В кінцевому підсумку все це розширює можливості місцевих органів влади у більш повному задоволенні потреб

Як екічна категорія, місц бюджи вдображ обумовлену адміністративним поділом і бюдж устроєм держ сферу екічних віднос суспільства, пов'язаних із формувм, розподілом і використм централіз грош коштів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади і признач для соц-ек перерозподіл конкретних регіонів країни.

Місц бюджи є основним каналом доведення до насел-я кінцевих резів сусп вир-ва, що спрямовуються на сусп спожив-я. Через місц бюджи суспільні фонди спожив-я розподіл в територіальному і соц розрізах. Разом з іншими ланками бюджної сист місц бюджи є одним з головних інструментів реаліз на практиці програми ек і соц перерозподіл регіон і країни

призначенні:

1)формув грош фондів, які є фіновим забезпечм діяльн місцевих органів влади;2)розподіл і використ цих фондів між галузями народного госп;3)контроль за фіново-господарською діяльн підпр та організацій, підвідомчих цим органам влади.

170. Страх: призначення. Ознаки, які хар специфічність

Страх (С) є самостійною сферою фін сист. С — це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності.

З позицій цільового формув і використ страх фондів — це перерозподільні віднос між тими суб'єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб'єктів зі страхи компаніями — це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між

можна виділити суттєві ознаки, що хар специфічність категорії С :1) С пов'язане тільки з перерозподільними відносами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбач подій, тобто страх випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню. 2) при С має місце солідарне розкладення завданого збитку між учасниками страх, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страх фонду. 3) замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страх фонд. Страх платежі кожного страхувальника, внесенні в страх фонд, мають тільки одне призначення— відшкодування ймовірної суми шкоди у визначеному територіальному масштабі протягом певного періоду. 4) перерозподільні віднос у С виходять за рамки календарного року.

172.Обгрунт, особлив перерозподільних віднос у сфері страх.

особлив перерозподільних віднос, що виник під час страх:

Страх як екічна категорія — це сук-ть особливих замкнутих перерозподільних віднос між його учасниками з приводу формув цільового страх фонду і його використ для відшкодування збитків, заподіяних за непередбач обставин, а також для надання матеріальної допомоги громадянам у разі настання певних подій у їх житті. Страх є гарантом компенсації збитків, заподіяних майновим інтересам держ, суб'єктів госп і насел-я. Воно значною мірою звільняє бюдж від тягаря витрат на відшкодування збитків, що мають місце внаслідок руйнівних прир катаклізмів, техногенних катастроф, епідемій та інш нещасних випадків, захищає підприємців від майнових і комерційних витрат, забезпечує підтримку рівня життя громадян. Підприємництво і страх нерозривно пов'язані. Наявність ринкових віднос обумовлює необх-ть дій самостійних виробників на свій страх і ризик, що посилює значення страх послуг. Страх є ефективним засобом реаліз соцї політики держ, здійснюючи матеріальний захист громадян шляхом виплати пенсій і грошї допомоги через систу держ соцго страх. Страх — стабільне джерело інвестиційних ресурсів держа-ви. Вкладаючи кошти страх резервів (переважно за довгостроковими договорами особ страх) в пріоритетні галузі, держ спроможна вирішувати глобальні екон завдання. Страх має стратегічне значення у перерозподіл національної екіки. Отже, страх є одночасно засобом залучення грош ресурсів і способом відшкодування збитків.

173.Сутн страх. об'єкти страх: майнове, соціальне, особисте, медичне, страх відповідальності і страх підпр ризиків.

Страх — це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності. З позицій цільового формув і використ страх фондів — це перерозподільні віднос між тими суб'єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб'єктів зі страхи компаніями — це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками страх та іншими суб'єктами фін віднос.

Об'єктом майнового страх є рухоме та нерухоме майно юр і фіз осіб. Нині в У найпоширеніші серед фіз осіб страх будівель, домашнього майна, транспортних засобів.

особового страх — це життя та здоров'я громадян. Видами особового страх є змішане страх життя (об'єктами виступ одночасно життя і здоров'я), страх дітей, весільне страх .

соцго страх о страх є працездатність і працевлаштування. Страх працездатності здійсн на випадок її постійної чи тимчасової втрати, а страх працевлаштування — на випадок безробіття.У медичному страх є здоров'я громадян.У разі страх відповідальності об'єктом є зобов'язання застрахної особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Найпоширеніший вид його — страх громадянської відповідальності водіїв автотранспортних засобів. Крім того, об'єктом страх може бути професійна відповідальність для осіб окремих професій, які своїми діями чи неналежним викон-ям своїх обов'язків можуть сприч збитки своїм клієнтам.

страх ризиків — недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фін операцій, які є ризикованими. Це ризики, пов'язані з кредитними і заставними операціями, з біржовими угодами, депозитними вкладами юр і фіз осіб, втратами від коливання вал курсів .

174.Сутн і ф-ї страх. Назв. галузі страх віднос.

Страх — це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності. З позицій цільового формув і використ страх фондів — це перерозподільні віднос між тими суб'єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб'єктів зі страхи компаніями — це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками страх та іншими суб'єктами фін віднос. Страх виконує такі ф-ї: ризиковану (полягає в переданні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором); створення і використ страх резервних фондів (страх стає можливим лише за наявності у страховика певного капіталу, достатнього для забезпеч покриття збитків у разі їх виникн-я, заподіяних страхувальникові страх подією), заощадження коштів (населенню часто вигідніше заощаджувати кошти у страхй систі, ніж у банках), превентивну (до правової превенції належ передбачені чинним законодавством або договорами страх застереження, згідно з якими страхувальник повністю або частково позбавляється страх відшкодувань, Фін превенція полягає в тому, що частина страх премій спрямовується на фінасув превентивних заходів). Галузі страх віднос: майнове, особове, соціальне, медичне, страх відповідальності, страх ризиків. Об'єктом майнового страх є рухоме та нерухоме майно юр і фіз осіб. Об'єкти особового страх — це життя та здоров'я громадян. Видами особового страх є змішане страх життя (об'єктами виступ одночасно життя і здоров'я), страх дітей, весільне страх . Особове страх виконує дві ф-ї: страхову та нагромаджувальну. Страх ф-ї передбачає відшкодування втрат у разі настання страхової події. Нагромаджувальна полягає в тому, що після закінчення строку дії страх договору, застрахному виплачується страх сума. У систі соцго страх об'єктами страх є працездатність і працевлаштування. Страх працездатності здійсн на випадок її постійної чи тимчасової втрати, а страх працевлаштування — на випадок безробіття. У медичному страхуванні об'єктом страх є здоров'я громадян. Воно здійсн на випадок хвороби чи травми як в обов'язкй, так і додатково в добровільній формі через держ та недерж структури. У разі страх відповідальності об'єктом є зобов'язання застрахної особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Об'єкт страх ризиків — недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фін операцій, які є ризикованими. Це ризики, пов'язані з кредитними і заставними операціями, з біржовими угодами, депозитними вкладами юр і фіз осіб, втратами від коливання вал курсів .

175. Визначте ф-ї страх.об'єкти і суб'єкти страх віднос.

Страх — це екон віднос, за яких страхувальник сплатою грош внеску забезпечує собі чи третій особі в разі нас­тання події, обумовленої договором або законом, суму виплати стра­ховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпеч поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превен­тивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхсті перестрахо­вує частину останнього. Завдяки страхуванню акумулюються великі кошти, які до настання страх випадків використ передусім як джерело кред ресурсів.

Ф-ї страх Це ризикова, попереджувальна, нагромаджу вальна, контрольна. Суб'єкти

Страховики — юридичні особи (акціонерні, повні, командитні товар иства або товар иства з додатковою відповідальністю), що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійсн страхової діяльн. Вони виробляють умови страх і пропонують страх послуги своїм клієнтам.

Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страх свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страх премії і мають право (за договором або за законом) на отримання компенсації (відшкодування) при настанні страх випадку.

Застрахний — юридична чи фіз особа, якій належні, страх відшкодування у разі настання страх випаді Застрахний може бути одночасно і страхувальником, якщо уклав договір стосовно себе і сплатив страх внесок. Крім того, може виділятись такий суб'єкт як отримувач страх відшкодування у тих випадках, коли його не може отримати застрахний.

Об'єктом страх віднос завжди повинен виступати законний майновий інтерес страхувальника щодо матер і грош цінностей (майно, прибуток від підприємницької діяльн), або цивільної відповідальності страхувальника з приводу можливого заподіяння шкоди внаслідок його діяльн або бездіяльн, або щодо особистих благ, котрими людина володіє – її життя, здоров'я, працездатності, пенсійного або ритуального забезпеч, котрі вона ризикує втратити у зв'язку з настанням певних випадкових подій у період страх.

176. Назв ф-ї страх. Специф особлив категорії "страх”. Як страх пов'язане з ризиками?

Головною, визначальною є ризикова ф-ї, оскільки страх ризик як імовірність збитків безпосер пов'язаний з основним призначенням страх — надання грошї допомоги постраждалим госпм або громадянам. Саме в рамках ризикової ф-ї відбув перерозподіл грош коштів серед учасників страх у зв'язку з наслідками страх подій. Страх виконує також попереджувальну ф-ю пов'язану з використм частини страх фонду на зменшення наслідків страх ризику. У страхуванні життя категорія страх найбільшою мірою зближується з категорією кредит і при заощадженні за договором страх на дожиття обумовлених страх сум. Заощадження грош сум за допомогою страх на дожиття пов'язане з потребою в страх захисті досягнутого сімейного статку. Отже, страх може мати нагромаджу вальну

Контрольна ф-ї страх випливає з указаних вищі трьох специфічних ф-й і проявляється одночасно з ними і конкретних страх відносах в умовах страх. Відповідно до вимоги контрольної ф-ї здійсн фін контроль за правильним проведенням страх операцій.

можна виділити суттєві ознаки, що хар специфічність категорії страх. Це:

1) страх пов'язане тільки з перерозподільними відносами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбач подій, тобто страх випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню.

В умовах ринкового госп поряд з традиційним використм можливостей страх з захисту від надзвичайних явищ природного хар-ру (землетруси, урагани, повені та ін.) і техногенних ризиків (пожежі, аварії, вибухи ) зростає потреба у підприємців у страх покритті збитків, що виник у разі порушення фін і кред зобов'язань, неплатоспроможності контрагентів, коливання вал курсів та дії інш екічних факторів, які призводять до втрат прибутків і реальних дох. Страх захист життя, здоров'я, працездатності і матеріального благополуччя насел-я також пов'язаний із його еки інтересами і реалізується за допомогою страх послуг;

2) при страхуванні має місце солідарне розкладення завдано збитку між учасниками страх, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страх фонду.

3) замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страх фонд.

4) перерозподільні віднос у страхуванні виходять за рамки календарного року. Розкладення збитків у часі пов'язане із випадковим характером виникн-я надзвичайних подій: кілька років підряд надзвичайних подій може і не бути, і точний час їх настання невідомий.

177.Об'єктивна необх-ть страх захисту і роль у відтворення.

Необх-ть страх захисту визнач кількома аспектами:

— з позиції прир інтересів людства страх захист виник як засіб збереження матеріального добробуту в разі настання непередбачуваних ситуацій або випадків, які можна передбачити, але яких неможливо уникнути, з метою розподілу збитків, завданих окремим громадянам, між багатьма членами суспільства, задля зменшення втрат потерпілих;

— екон аспект страх захисту пояснюється необхідністю організації сусп віднос, які базуються на мобілізації та використанні фін ресурсів на відшкодування збитків з метою забезпеч безперервного процесу сусп відтворення;

— соціальна потреба страх захисту зумовлена необхідністю вирішення соц питань у суспільстві з метою захисту особистих інтересів громадян;

— в юридичному аспекті організ страх захисту як цивільно-правових віднос здійсн відповідно до чинного страх законодавства та договору страх;

— міжнар аспект страх захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавчих актах різних країн з метою забезпеч страховикам та страхувальникам достатніх фін гарантій.

Таким чином, страх захист — сук-ть екічних віднос, пов'язаних із попередженням, подоланням або зменшенням негативного впливу несприятливих подій (ризиків) і відшкодув їх наслідків з метою забезпеч безперервного і безперебійного сусп вир-ва, фін стабільності держ, її сталого ек перерозподіл і загального добробуту.

Страх захист може бути забезпечений лише за наявності ресурсів, які зосереджуються для цих цілей у страх фонді суспільства. Так, з'являється об'єктивна необх-ть формув страх фонду для збереження збалансованості пропорційного перерозподіл сусп вир-ва, зменшення збитків унаслідок виникн-я ризикових ситуацій.

Так, підприємницька сфера в ринковому середовищі пов'язана з певним ризиком: банкрутства, катастрофи, недоотримання прибутку, втрати капіталу. Крім того, життєдіяльн практично кожної людини також має ризиковий характер (травматизм, непрацездатність, смерть), що потребує непередбач витрат. Наявність елементів ризику, які неодмінно супроводжують сусп вир-во, а також підприємн діяльн та життя окремих громадян, породжує необх-ть їхнього попередження, відшкодування, зменшення збиткових наслідків. Взаємовіднос між людьми з приводу забезпеч стійких гарантій захисту їх майнових інтересів формують зміст категорії "страх захист".

178. Форми створення страх фондів. + і -

Страх фонд є ек необхідністю й обов'язковим елементом сусп відтворення у будь-якому суспільстві.

Розрізняють три основних форми створення страх фонду: самостійна, централізована І страх.

Самостійна форма передбачає, що кожний окремо взятий господарюючий суб'єкт накопичуватиме необхідні матер засоби і фін ресурси, які могли б покрити можливий збиток, не перериваючи на довгий час процес нормального функціон-я.

Централізована форма страх фонду створюється за рах держ ресурсів, які резервуються у централізованому порядку в натуральній і грошй формах. Натуральні резерви формують із регулярно поновлюваних запасів готової продукції, сировини, матеріалів, палива, продовольства . Грош резерви фондів створ щорічно під час складання держ бюджу. У галузях народного госп грош резерви створ у вигляді фондів для надання фін допомоги підпрм і організм галузі.

Страх форма створюється за рах внесків численних юр та фіз осіб, що виявили бажання застрахувати свій можливий збиток від будь-яких непередбач обставин. Кошти цього фонду, які збирають Спеціалізовані організації — страх товар иства, призначені для відшкодування своїм страхувальникам збитків, яких вони зазнали у резі стихійних лих, нещасних випадків або інш непередбач обставин, обумовлених у договорах страх.

179. Обгрунт, що колективне страх є найбільш ефективною формою створення страх фондів.

Створення колект страх фондів ґрунтується на солідарній відповідальності учасників цих фондів. Суть віднос страх полягає в тому, що формув страх фондів здійсн за рах внесків усіх учасників, а відшкодування збитків з цих фондів проводиться для тих, хто їх зазнав унаслідок певних подій і обставин.

Колективне страх є найбільш доцільною, екною, ефективною і раціональною формою створення страх фондів. Порівняно з самострахм воно значно дешевше, оскільки засноване на солідарній відповідальності. Ці витр юр і фіз осіб хар їх плату за зниження рівня ризику фін втрат. Раціональна організ фін справи означає її надійність і раціональність: з одного боку, наявність централіз коштів забезпечує високі гарантії відшкодування збитків, з іншого – дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фін ринку.





Реферат на тему: Відповіді на 285 екзаменаційних питань з предмету "Фінанси" (шпора)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.