Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Фінанси

Дослідження формування та розвитку фондового ринку на прикладі підприємства ТОВ ФК "Рубін" (дипломна робота)

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….4

Розділ 1. Теоретичні основи формування і розвитку фондового ринку

1.1. Сутність фондового ринку та історія його виникнення……………...6

1.2. Етапи формування фондового ринку в Україні………………………13

1.3. Державне регулювання фондового ринку…………………………….17

Розділ 2. Аналіз формування і розвитку фондового ринку на прикладі ТОВ ФК «Рубін»

2.1. Фінансово – економічна характеристика ТОВ ФК «Рубін»………….23

2.2. Фондові індекси…………………………………………………………33

2.3. Операції ТОВ ФК «Рубін» з деривативами…………………………....44

Розділ 3. Шляхи удосконалення формування і розвитку фондового ринку на прикладі ТОВ ФК «Рубін»

3.1. Пропозиції щодо покращання функціонування фондового ринку України………………………………………………………………….54

3.2. Оптимізація фондового портфелю за допомогою моделей

Марковіца, Шарпа та Квазі-Шарп……………………………………...61

3.3. Оптимізація розподілу інвестицій за допомогою

генетичних алгоритмів…………………………………………….……71

Висновки……………………………….………………………………………76

Література…………………………………………….………………………..81

Додатки…………………………………………………………………………85


 

Вступ

Успішне функціонування економіки в умовах ринку не можливе без розвиненого і стійкого фондового ринку. Для стабілізації фінансового ринку постає необхідність забезпечити розширене відтворення шляхом мобілізації та перерозподілу інвестиційних ресурсів через фондовий ринок.

Неможливо уявити собі розвинуту країну без ринку цінних паперів. Адже ринок цінних паперів - це той інститут, на якому відбивається вся економіка країни, це і промисловий сектор, сектор надання послуг, фінансовий сектор. Якщо в країні помічається економічне зростання, то ринок цінних паперів буде процвітати, якщо навпаки - можлива криза. Зараз світова економіка настільки інтегрована, що коливання одного ринку цінних паперів (мова йде звичайно про великі ринки цінних паперів, таких, як Нью-Йорк, Лондон, Франкфурт, Токіо, Гонконг, Париж та ін.) відбиваються практично на всіх інших ринках цінних паперів.

Актуальність обраної теми пояснюється величезною роллю формування та розвитку фондового ринку в залученні інвестиційних ресурсів в реальний сектор економіки для сприяння економічному росту країни.

Багато економістів вважають, що розвиток ринку цінних паперів призводить до розвитку країни. Це дійсно так. Наприклад така країна як Гонконг, у якої практично була відсутня промисловість. Тепер ця країна (до приєднання до Китаю) є однією з найрозвинутіших у світі, за рахунок своїх банків і в головній мірі, за рахунок свого ринку цінних паперів.

На початку 90-х років наша країна стала на шлях створення ринкової економіки. Ринкова трансформація економіки України передбачає не тільки зміни в галузі відносин власності і виробничих відносин, а й найшвидше формування адекватної цим відносинам фінансово-кредитної системи. Одночасно з реформуванням народногосподарського комплексу в Україні відбулось динамічне становлення ринку цінних паперів.

Розвиток ринку цінних паперів є своєрідним індикатором лібералізації економіки й успішного проведення ринкових реформ і забезпечується формуванням його інфраструктури. В свою чергу ефективність інфраструктури ринку цінних паперів:

· впливає на акумуляцію та концентрацію коштів населення і підприємств;

· сприяє залученню вітчизняного й іноземного капіталу в економіку країни;

· сприяє приватизації на її завершальному етапі;

· узгоджує майнові інтереси країни, інституціональних і індивідуальних інвесторів в процесі обігу цінних паперів;

· економить суспільні витрати на обіг фінансових інструментів та поліпшує взаємні розрахунки підприємств;

· сприяє підвищенню ефективності керування підприємством;

· створює умови для інтеграції України у світову економічну систему завдяки впровадженню загальносвітових принципів і стандартів функціонування ринку цінних паперів.

Саме тому розвиток фондового ринку як невід'ємної частини фінансового ринку набуває першочергового значення.

Дослідженням даної теми займались такі науковці: Гольцберг, Ван Хорн, Твердовский та інші.

Предметом роботи є формування і розвиток фондового ринку на прикладі ТОВ ФК «Рубін».

Метою даної дипломної роботи є розробка шляхів удосконалення формування і розвитку фондового ринку на прикладі ТОВ ФК «Рубін».

Об'єктом дослідження є Товариство з обмеженою відповідальністю Фондова компанія «Рубін».

Для досягнення поставленої мети перед нами були поставлені наступні завдання :

- дослідити теоретичні положення формування і розвитку фондового ринку;

- проаналізувати діяльність ТОВ ФК «Рубін» на фондовому ринку;

- запропонувати шляхи вдосконалення формування і розвитку фондового ринку на прикладі досліджуваного об'єкту.

Інформаційною базою для написання дипломної роботи виступали Закони України та інші нормативно-правові акти, праці українських вчених та науковців, дані бухгалтерської та адміністративної звітності досліджуваного підприємства.

Теоретичною основою дипломної роботи є використання сучасних досягнень вітчизняних і зарубіжних вчених в економічній науці стосовно функціонування і розвитку фондового ринку. Статистичну базу дослідження становлять дані Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держкомстату та економічних і політичних періодичних видань.

Методами дослідження є факторний аналіз, економічний аналіз, а також фундаментальний та технічний аналіз.

Практична цінність роботи в тому, що окремі положення та розробки можуть бути використані в практичній діяльності ТОВ ФК «Рубін».


 

Розділ 1. Теоретичні основи формування і розвитку фондового ринку

1.1. Сутність фондового ринку та історія його виникнення

Фондовий ринок - це інститут чи механізм, що зводить разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) фондових цінностей, тобто цінних паперів.

Поняття фондового ринку і ринку цінних паперів збігаються.

Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника.

В законодавстві передбачено 2 форми цінних паперів: документарна та бездокументарна [6].

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» в Україні можуть випускатися такі види цінних паперів:

Ö акції;

Ö облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;

Ö облігації місцевих позик;

Ö облігації підприємств;

Ö казначейські зобов'язання республіки;

Ö ощадні сертифікати;

Ö інвестиційні сертифікати;

Ö векселі;

Ö приватизаційні папери.

Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими.

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

Випускаються облігації таких видів: облігації внутрішніх і місцевих позик, облігації підприємств.

Облігації зовнішніх державних позик України - цінні папери, що розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.

Казначейські зобов'язання України - вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому.

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). [4]

Ринок цінних паперів співвідноситься з такими видами ринків, як ринок капіталів, грошовий ринок і фінансовий ринок.

На грошовому ринку здійснюється рух короткострокових (до 1 року) накопичень, на ринку капіталів - середньо- і довгострокових накопичень (понад 1 рік).

Фінансовий ринок



 

Грошовий

Ринок

Ринок

капіталів


 

Рис. 1.1. Структура фінансового ринку:

Фондовий ринок є сегментом як грошового ринку, так і ринку капіталів, що також включає рух прямих банківських кредитів, перерозподіл грошових ресурсів через страхову галузь і т.д.

Будь-який фондової ринок складається з наступних компонентів:

· суб'єкти ринку;

· власне ринок (біржовий, позабіржовий фондові ринки);

· органи державного регулювання і нагляду (Комісія з цінних паперів та фондового ринку, НБУ, Міністерство фінансів та інші);

· саморегулівні організації (об'єднання професійних учасників ринку цінних паперів, що виконують визначені регулюючі функції);

· інфраструктура ринку(правова, інформаційна, депозитарна і розрахунково-клірингова мережа, реєстраційна мережа).

Суб'єктами ринку цінних паперів є:

1) емітенти - держава в особі уповноважених нею органів, юридичні особи і громадяни, що залучають на основі випуску цінних паперів необхідні їм кошти і виконують від свого імені передбачені цінними паперами зобов'язання;

2) інвестори - громадяни чи юридичні особи, що придбавають цінні папери у власність, повне господарське відання чи оперативне управління з метою здійснення майнових прав за цінними паперами (населення, промислові підприємства, інституціональні інвестори - інвестиційні фонди, страхові компанії та інші);

3) професійні учасники ринку цінних паперів - юридичні особи і громадяни, що здійснюють види діяльності, визнані професійними на ринку цінних паперів (дилерська, брокерська, депозитарна та інші види діяльності).

Існують такі види депозитарної діяльності:

à зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;

à кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів;

à ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Будь - який фондовий ринок поділяється на первинний і вторинний.

Первинний ринок поєднує підготовчу фазу і первинне розміщення випуску цінних паперів.

Вторинний ринок - це ринок, на якому обертаються раніше емітовані на первинному ринку цінні папери. У свою чергу вторинний фондовий ринок поділяється на організований і неорганізований.

Незважаючи на те, що в Україні позабіржовий ринок є більш розвинутим, ніж біржовий, біржі посідають особливе місце в інфраструктурі сучасної ринкової економіки. Саме у структурах біржової торгівлі сформувався специфічний високоліквідний ф'ючерсний ринок, на якому через фінансові інструменти реалізується більше половини операцій. Разом з тим, поява нових біржових продуктів та інструментів не руйнує традиційні оригінальні риси біржі – відкритість і конкуренція при укладанні угод.

Крім того, фондові ринки можна класифікувати за іншими критеріями:

à по територіальному принципу (міжнародні, національні і регіональні ринки);

à по видах цінних паперів (ринок акцій, облігацій і т.п.);

à по видах угод (касовий ринок, форвардний ринок і т.д.);

à по емітентах (ринок цінних паперів підприємств, ринок державних цінних паперів і т.п.);

à по термінах (ринок коротко-, середньо-, довгострокових і безстрокових цінних паперів);

à по галузевому й іншому критеріях.

Розглянувши сутність фондового ринку доцільно зупинитьсь на історії його виникнення. Отже, попередниками сучасних фондових ринків були середньовічні вексельні ярмарки і постійні вексельні ринки, час від часу що виникали і зникали в XIII—XIV століттях.

З торгівлею векселями пов'язана поява перших професійних учасників ринку цінних паперів і перших бірж, на яких відбувалися угоди і з товарами, і з векселями.

Першими біржами, на яких здійснювались операції з цінними паперами, вважаються створені в XVІ столітті установи в Антверпені (1531 р.) і Ліоні. У силу різних обставин ці біржі припинили існування в другій половині XVІ ст.

Проте фондовий ринок у сучасному розумінні з'явився лише наприкінці XVІ ст. у зв'язку з посиленням емісійної активності держави і появою акціонерних товариств.

Першими акціонерними товариствами традиційно вважаються створені в XVІ - XVІІ ст. в Англії Московська, Левантска, Балтійська, Ост-Індська компанії, а також голландська Об'єднана Ост-Індська компанія.

З 1600 по 1657 р. англійська Ост-Індська компанія діяла на основі системи постійно поновлюваного капіталу. Паї учасників поверталися їм після кожного плавання (експедиції). Однак аж до XIX ст. акціонерні товариства залишались рідкістю і їх цінні папери забезпечували незначну частку фондового обороту.

Велика частина операцій з цінними паперами приходилась на державні цінні папери - саме торгівля державними борговими зобов'язаннями сприяла виникненню сучасних фондових бірж і інвестиційних інститутів.

Найстаршою фондовою біржею з тих, що збереглись дотепер вважається Амстердамська біржа, що була організована в 1611 р.

Що стосується акцій, то регулярні торги протягом тривалого часу забезпечували лише акції Об'єднаної Ост - Індскої компанії - першої акціонерної компанії в Нідерландах. У число інших фондових цінностей входили облігації уряду Голландії, адміністрації Амстердама і деяких інших голландських міст.

Другою акціонерною компанією, чиї акції стали обертатись на Амстердамській біржі, стала Вест - Індська компанія.

У XVІІІ сторіччі серед емітентів з'явились англійські Ост-Індска компанія, Компанія Південних морів, Банк Англії, а також уряди європейських держав. У 1747 р. на Амстердамській біржі котирувалось 44 видів цінних паперів.

Другим за часом виникнення фондовим ринком світу є ринок Великобританії. Саме на території Англії з'явилась перша спеціалізована фондова біржа, коли в 1773 р. лондонські брокери, що здійснювали операції з різними фінансовими інструментами в кав'ярні Джонатана, орендували для своїх зустрічей спеціальне приміщення, уперше назване фондовою біржею - Stock Exchange. Членство на біржі, як і в Амстердамі, спочатку не було обмежено - будь-який бажаючий міг взяти участь у торгах, заплативши за це 6 пенсів за день.

Фондові біржі виникли також у Ліверпулі (спеціалізація на акціях страхових компаній і американських емітентів), Манчестері (залізниці і текстильні підприємства), Глазго (суднобудування і металургія), Кардифе (видобувна промисловість).

Аж до середини позаминулого століття основними видами цінних паперів на Лондонській фондовій біржі були державні облігації, оскільки в Англії протягом тривалого часу (з 1720 р. до середини XIX століття) існувало законодавче обмеження на створення акціонерних товариств.

Свого апогею "засновницька лихоманка" досягла в другому десятилітті, коли виникли англійська Компанія Південних морів (1711 р.) і французька Компанія "Міссісіпі" (1717 р.), які незабаром лопнули.

Після краху Компанії Південних морів в Англії в 1720 р. був прийнятий закон (Bubble Act), відповідно до якого статус "обмеженої відповідальності" можна було одержати лише на підставі спеціального акту парламенту.

Історія Компанії Південних морів давно стала хрестоматійною. В усі підручники, у яких зачіпаються правові питання, пов'язані з діяльністю компаній, увійшло таке поняття, як "Бульбашка Південних морів" (South Sea Bubble) - приклад випуску незабезпечених акцій чи створення фінансової піраміди.

З 1708 р. до 1826 р. тільки Банк Англії мав привілей бути акціонерним товариством, всі інші банки могли діяти як індивідуальні підприємства чи товариства. Ці заборони, що перешкоджали появі акцій на ринку цінних паперів, остаточно були скасовані лише на початку другої половини XІX століття, після чого акціонерна компанія стала переважною формою організації великого бізнесу й одночасно зросла роль фондової біржі як спеціалізованого ринку акцій.

У Франції попередниками сучасних фахівців з цінних паперів були середньовічні обмінники. У 1724 р. спеціально для здійснення угод між торговими посередниками була збудована будівля, де укладали угоди й агенти з обміну. Втім, лише в 1777 р. для агентів з обміну була виділена спеціальна площадка для торгівлі цінними паперами і введене правило відкритого оголошення ціни.

У 1801 р. Наполеон видав указ про будівництво спеціального будинку Паризької фондової біржі, яке було завершено в 1826 р. Вже до 1840 р. на Паризькій фондовій біржі мали котирування приблизно 130 боргових і пайових цінних паперів.

Аналогічну еволюцію перетерпіли фондові біржі на американському континенті. Перша фондова біржа в Америці виникла в 1791 р. у Філадельфії. У 1792 р. 24 нью-йоркських брокери, як і їхні лондонські колеги, у кав'ярнях, підписали "угоду під платаном" (Buttonwood Agreement) про створення Нью-Йоркської фондової біржі. [35, 10-23]


 

1.2. Етапи формування фондового ринку в Україні

Розглянемо умови виникнення фондового ринку в Україні. На наш погляд, його формування відбувалося в кілька етапів.

Перший етап — це період виходу України зі складу СРСР, що збігся у часі з процесом створення приватних акціонерних та фінансових компаній, які займалися залученням коштів населення під випуск власних цінних паперів.

Саме через те, що на перших порах розвиток цього сегменту економіки регламентувався лише Законом України «Про цінні папери та фондову біржу», який не враховував тогочасних реалій, він призвів до значних потрясінь, які надовго сформували у свідомості мас населення недовіру до фондових інструментів як до об'єктів інвестування. Це, у свою чергу, загальмувало процес розвитку інституту приватного інвестування в Україні, навіть до сьогодні. Адже у більшості розвинутих країн роль і частка приватних інвесторів (фізичних осіб) має вели­чезне значення у функціонуванні фондового ринку країни.

Другий етап розвитку ринку цінних паперів виник у зв'язку з випуском в обіг та створенням вторинного ринку купівлі-продажу компенсаційних сертифікатів (КС) і чорного ринку приватизаційних майнових сертифікатів (ПМС). Номінальна вартість ПМС 10,5 або 500 грн.; КС — 10 і 20 грн., виявилась надто умовною. А от вторинні ринки продемонстрували до цього виду державних цінних паперів можливість дієвості ринкового механізму ціноутворення. Такі інструменти, як ПМС, КС, пільгова передплата, знов повернули приватного інвестора до ринку, причому психологічно для пересічного громадянина не було значних ризиків при втраті вартості ПМС чи КС, що давало змогу привернути увагу значної кількості фізичних осіб до процесу приватизації. У цей період створюються псевдобіржі — центри сертифікатних аукціонів, велика кількість фінансових посередників (довірчих та інвестиційних компаній).

Звичайно, сьогодні більшість науковців оцінює масову приватизацію як таку, що не мала економічного сенсу, бо в ній не був закладений механізм формування реального власника, тобто в результаті масової приватизації контроль над підприємством розпилювався серед великої кількості акціонерів, що, як правило, не давало змоги здійснювати ефективне управління підприємством. Але, з іншого боку, масова приватизація мала велике значення для формування інвестиційної свідомості нації та розвитку культури інвестування. Слід також зазначити, що розпилення власності на перших кроках розвитку фондового ринку, виявилось підґрунтям для розвитку брокерських та дилерських компаній.

Розвиток інституту приватної власності через випуск ПМС, КС ознаменував початок ре­ального процесу становлення українського ринку цінних паперів. Саме масова приватизація була тим чинником, що дав поштовх і став реальною базою створення фондового ринку та його інфраструктури в Україні.

Якщо другий етап характеризувався масовою, тобто народною, приватизацією, то третій етап характеризується пошуком ефективного власника, що зумовило пошук нових систем розподілу власності, продаж об'єктів великої приватизації та активне залучення до приватизаційних процесів зовнішніх інвесторів.

Третій етап розвитку фондового ринку характеризувався такими факторами:

1) активний продаж державою значних пакетів акцій великих підприємств;

2) бурхливий розвиток біржових та позабіржових систем обігу акцій;

3) поява значної кількості фінансових посередників, що оперували вже не сертифікатами, а реальними грошима;

4) концентрація власності шляхом активного скуповування акцій у населення;

5) розвиток ринку державних боргових зобов'язань;

6) вихід на ринок у ролі покупців великих зовнішніх інституціональних та приватних інвесторів.

Розвиток біржової торгівлі викликав створення значної кількості спеціалізованих брокерських компаній. Значний інтерес до брокерського бізнесу був зумовлений такими факторами, як значний рівень прибутковості, поява великої кількості зовнішніх покупців, зацікавлених у портфельних інвестиціях в українські цінні папери, і так званий інвестиційний бум на ринках, що створюються (зокрема в Росії). У цей період починається процес концентра­ції власності шляхом придбання стратегічними покупцями цінних паперів на відкритому ринку, причому значна кількість операцій відбувається шляхом ку­півлі цінних паперів у населення.

Цей період характеризувався бурхливим розвитком інфраструктури фондового ринку: з'явилась позабіржова фондова торгова система, велика кількість торговельних майданчиків, реєстраторських та депозитарних установ, професійних асоціацій та спілок. Із розвитком ринку корпоративних цінних паперів отримав значний імпульс до налагодження і сегмент державних боргових зобов'язань — як внутрішніх, так і зовнішніх (євробондз). Саме бурхливий розвиток корпоративного сегменту фондового ринку в Україні, який утворився в результаті приватизаційних процесів, дав змогу отримати значні суми коштів на внутрішньому і міжнародному фінансових ринках під боргові зобов'язання держави. Український фондовий ринок стрімкими темпами збільшував свою капіталізацію і залучав дедалі більшу кількість інвесторів.

Оцінюючи цей етап розвитку ринку, слід зауважити, що основними його учасниками стали зовнішні портфельні інвестори, більшість операторів ринку мала на меті передусім спекулятивні цілі. Даний факт відбивався на обсягах і методах продажу об'єктів державної власності — як правило, до продажу пропонувалися незначні пакети середніх і великих інвестиційно цікавих підприємств.

Основними досягненнями цього етапу розвитку ринку можна назвати:

1) розвиток ринкової інфраструктури (біржові та позабіржові установи, агенції з перереєстрації прав власності — незалежні реєстратори та депозитар­ні установи, створення професійних асоціацій);

2) створення галузі професійних учасників фондового ринку (брокерських та фінансових компаній);

3) поява та розвиток спеціальних Державних контролюючих установ (дер­жавна комісія з цінних паперів і фондового ринку);

4) активне входження до українського фондового ринку зовнішнього венчурного капіталу.

Основною проблемою цього етапу, на наш погляд, є переоцінка можливостей національного фондового ринку, штучне форсування його розвитку та стратегічні помилки у процесі проведення приватизації, посилені світовою фінансовою кризою. Основною помилкою державних органів приватизації, на нашу думку, стало насичення ринку дрібними пакетами інвестиційно привабливих підприємств під час світової фінансової кризи. Це призвело до нераціонального розподілу власності, втрати інтересу до ринку з боку стратегічних покупців та, як наслідок, до відпливу портфельних інвесторів.

На даному етапі в умовах світової фінансової кризи державі в особі орга­нів, що проводять первинне розміщення цінних паперів, слід було б створити штучний дефіцит на дрібні пакети й активізувати продаж мажоритарних паке­тів стратегічним покупцям. Такі кроки підтримали б ліквідність ринку дрібних пакетів, що, у свою чергу, дало б змогу отримати значно більше коштів при реалізації мажоритарних пакетів акцій.

Четвертий етап розвитку фондового ринку в Україні, який відраховується від початку фін ансової кризи і до сьогодні, ставить більше запитань, аніж дає відповідей щодо перспектив розвитку фондового ринку в країні.


 

1.3. Державне регулювання фондового ринку

Державне регулювання фондового ринку — це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.[5]

Основними цілями державного регулювання у сфері цінних паперів є створення правових, соціальних та економічних передумов, що необхідні для залучення капіталів в реальний сектор економіки, що сприятиме економічному росту країни.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою:

· реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних;

· створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;

· одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів;

· забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів;

· гарантування прав власності на цінні папери;

· захисту прав учасників фондового ринку;

· інтеграції в європейський та світовий фондові ринки;

· дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства;

· запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів;

· контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.[5]

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах:

· прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів;

· регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів;

· видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

· заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;

· реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;

· контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

· створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

· контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам;

· встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням;

· контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на ринку цінних паперів;

· контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;

· контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;

· проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Слід звернути увагу на те, що проблема законодавчого забезпечення фондового ринку останнім часом набула особливого загострення. Основними недоліками законодавства у сфері фондового ринку є те, що у нових Цивільному і Господарському кодексах України містяться діаметрально протилежні підходи щодо визначення правового статусу ЗАТ та правового регулювання діяльності та порядку заснування ВАТ. Також досі не вирішеним у практиці діяльності акціонерних товариств є питання оголошення перерви при проведенні загальних зборів акціонерів.

Ця ситуація породжує непорозуміння, а часто й серйозні порушення прав акціонерів, що стає предметом у розгляді багатьох судових справ. Указом Президента «Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 21.03.2002 р. Верховному Суду України, Вищому господарському суду України рекомендовано узагальнити судову практику застосування законодавства з питань корпоративного управління в акціонерних товариствах. Однак не можна допускати, щоб суди були «творцями права», щоб судова практика посідала місце основного джерела права.

Правове впорядкування фондового ринку у його широкому розумінні забезпечується широким спектром актів чинного законодавства, крім прийняття Закону України "Про акціонерні товариства", розвиток законодавства України про цінні папери також потребує прийняття закону "Про цінні папери та фондовий ринок".

Розробка нової редакції Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" обумовлена необхідністю усунення морально застарілих норм та понять із чинної редакції Закону, а також пристосування норм цього Закону до існуючої законодавчої бази, адже деякі норми цього закону є протилежними нормам Цивільного Кодексу України.

Одним із основних напрямів діяльності державного регулювання ринку цінних паперів останнім часом є вдосконалення корпоративного управління, поява такого документа як національні Принципи корпоративного управління передусім обумовлена важливістю корпоративного управління та його впливом на розвиток інвестиційних процесів, на ефективність діяльності акціонерних товариств та їх конкурентоспроможність.

Сутністю корпоративного управління є система відносин між інвесторами–власниками товариства, його менеджерами, а також заінтересованими особами для забезпечення ефективної діяльності товариства, рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин. [17]

Професійна діяльність на ринку цінних паперів — підприємницька діяльність по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності.[5]

На Україні існують такі види професійної діяльності на ринку цінних паперів:

1. Діяльність по випуску та обігу цінних паперів

а) діяльність по випуску цінних паперів

б) комісійна діяльність по цінних паперах

в) комерційна діяльність по цінних паперах.

2. Діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів

3. Діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів

4. Діяльності по організації торгівлі на ринку цінних паперів.

5. Діяльність з управління активами інститутів спільного інвестування

З огляду на те, що об'єкт дослідження займається діяльністю по випуску та обігу цінних паперів, розглянемо вимоги для створення та діяльності таких установ.

Для торговців цінними паперами (крім банків) операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності, що повинно бути відображено в установчих документах.

Ліцензію на здійснення всіх або окремих (крім комісійної) видів діяльності по випуску та обігу цінних паперів може бути видано торговцям цінними паперами (крім банків), які мають унесений статутний фонд у розмірі не менше як 1000 неоподатковуваних мінімумів, а на здійснення комісійної діяльності щодо цінних паперів - не менше як 200 неоподатковуваних мінімумів

Статутний фонд торговця цінними паперами при його створенні повинен бути сплачений виключно за рахунок грошових коштів.

Ліцензію на здійснення будь-якого виду діяльності по випуску та обігу цінних паперів не може одержати торговець цінними паперами, який безпосередньо або побічно володіє майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10 відсотків статутного фонду, у тому числі безпосередньо вартістю понад 5 відсотків статутного фонду іншого торговця.

Ліцензію на здійснення будь-якого виду діяльності по випуску та обігу цінних паперів не може одержати торговець цінними паперами, якщо частка будь-якого торговця цінними паперами у його статутному фонді безпосередньо або побічно перевищує 10 відсотків, у тому числі безпосередньо - 5 відсотків його статутного фонду.

Керівні посадові особи торговця цінними паперами, а також фахівці торговця цінними паперами, які безпосередньо виконують операції з цінними паперами, повинні бути сертифіковані

Торговець цінними паперами може здійснювати свою професійну діяльність тільки за умови вступу до щонайменше однієї саморегулівної організації. [21]

Законом України "Про цінні папери і фондову біржу” встановлені такі вимоги щодо ліквідності торговців цінними паперами:

1.Вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями цінними паперами, але не виконаних в даний момент (відкриті позиції), не може перевищувати п'ятикратного розміру власного статутного фонду торговця цінними паперами.

2.При здійсненні діяльності по випуску цінних паперів, що проводиться одночасно з комерційною або комісійною діяльністю по цінних паперах, вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями цінними паперами, але не виконаних на даний момент (відкриті позиції), не може перевищувати десятикратного розміру власного статутного фонду торговця цінними паперами.

3.Продажна або номінальна ціна цінних паперів, що є у власності (резерв) торговця цінними паперами, який здійснює діяльність по випуску цінних паперів або комерційну діяльність по цінних паперах, а також вартість відкритих позицій, разом взятих, одночасно не можуть перевищувати п'ятнадцятикратного розміру статутного фонду торговця цінними паперами. Обчислення слід провадити виходячи з найвищої продажної ціни або номінальної ціни.


 

Розділ 2. Аналіз формування і розвитку фондового ринку на прикладі ТОВ ФК «Рубін»

2.1. Фінансово – економічна характеристика ТОВ ФК «Рубін»

Дослідження формування і розвитку фондового ринку ми проводили на прикладі Товариства з обмеженою відповідальністю Фондової компанії "Рубін", яка була зареєстрована 21 лютого 1995 року в місті Вінниця зі статутним фондом 390 тис. грн. (на 1.01.2005 р. статутний фонд складає 1890 тис. грн.).

У травні 1995 року Фондова компанія "Рубін" одержує дозвіл Міністерства фінансів України № 646 на здійснення усіх видів діяльності з цінними паперами, засновує "Інвестиційний фонд "Рубін" і стає його інвестиційним керуючим.

У 1995 році Інвестиційний фонд "Рубін" одержує дозвіл Фонду Державного Майна України №181 на здійснення комерційної діяльності з приватизаційними паперами.

За підсумками роботи в 1995 і 1996 роках Інвестиційний фонд "Рубін" виплачував учасникам фонду дивіденди в розмірі 52,5% річних. З 1996 року фахівці компанії є членами Українського Товариства Фінансових Аналітиків. Компанія "Рубін" є засновником Української Асоціації Інвестиційного Бізнесу (УАІБ), яка об'єднала переважну більшість учасників фондового ринку України.

В 1997 році Фондова компанія "Рубін" підключається до Першої Фондової Торговельної Системи (ПФТС). Компанія постійно займає високі місця в щомісячних рейтингах ПФТС.

За підсумками 1998 року прийнято рішення про виплату дивідендів учасникам Фонду в розмірі 68%. У 1999 році ТОВ ФК «Рубін» було 11 разів з 12 у числі 25 кращих компаній у рейтингу ПФТС. Найвищий рейтинг досягнуто у вересні - 6 місце. В останньому регіональному рейтингу інформаційно-аналітичного центру "Д.А.Р.", що оцінює операторів фондового ринку України, ФК "Рубін" зайняла 10 місце по компетентності фахівців і 6 місце по надійності в ділових стосунках.

У рейтингу ПФТС за 2000 рік ТОВ ФК «Рубін» зайняло 14 місце, при цьому в окремі місяця займало 1, 3 і 4 місця. По деяких напрямках діяльності був застосований новий підхід, що дало позитивний результат. Інвестиційний фонд "Рубін" виплатив доход по інвестиційних сертифікатах своїм учасникам у розмірі 68% від номінальної вартості. При цьому чисті активи на інвестиційний сертифікат постійно ростуть і на кінець 2000 року перевищили номінал у 4 рази.

У 2001 році відбулась зміна організаційно-правової форми підприємства від ВАТ до ТОВ, збільшення статутного фонду за рахунок реінвестування прибутку. У річному рейтингу ПФТС серед торговців акціями ТОВ ФК «Рубін» зайняло 16 місце, по оцінці Інвестиційної газети - ввійшло в 10 найбільш великих торговців ЦП.

Також у 2001 році підприємство:

- почало роботу з новим видом ЦП – опціонами;

- розмістило другу емісію акцій ВАТ "Вінніфрут" у повному обсязі;

- підсилило свою присутність на ряді підприємств до контрольного пакету, змінило керівництво, досягло значного поліпшення фінансово-економічного положення;

- Розробило програми і підготували ґрунт для розвитку ряду підконтрольних підприємств у 2002 році;

- Інвестиційний фонд "Рубін" виплатив доход по ІС своїх учасниках у розмірі 50% від номінальної вартості. При цьому чисті активи на ИС постійно ростуть і на кінець року перевищили номінал у 4,5 рази;

У 2002 році ТОВ ФК «Рубін» зайняло 9 місце в річному рейтингу ПФТС та:

- виступило санатором СВАТ "Птахофабрика "Яришівка"; яке жовтня 2002 року вийшло на прибуткову діяльність;

- розмістило третю емісію акцій "Виннифрут" та першу емісію акцій ВАТ "Віктор".

Основні напрямки діяльності підприємвства у 2003 – 2004 роках - керування проектами розвитку ВАТ "Птахофабрика "Яришівська", "Вінницький асфальтобетонний завод", "Коростеньагромаш", керування активами Інвестиційного фонду "Рубін", розміщення облігацій і опціонів ВАТ "Укртелеком", скупка акцій ВАТ "Укртелеком" у фізичних осіб, операції з менш привабливими акціями, керування портфелями ЦП клієнтів, придбання контрольних пакетів акцій під замовлення клієнтів, реструктуризація і реорганізація підприємств; розробка інвестиційних проектів.

В результаті

- 30% пакет "Вінницький асфальтобетонний завод" проданий за пристойну ціну;

- "Коростеньагромаш": врятований від банкрутства, притягнуто 2 іноземних інвестора;

- "Яришів" має кращі показники по Вінницькій області, на рівні європейських.

Основним видом діяльності підприємства є випуск та обіг цінних паперів.

Операції з цінними паперами проводяться компанією шляхом:

· дiяльностi по випуску цінних паперів, яка передбачає виконання компанiєю за дорученням вiд iменi i за рахунок емiтентiв цiнних паперiв органiзацiю пiдписки та передплати цiнних паперiв або їх розмiщення iншим чином;

· комiсiйної дiяльностi, якою визначається купiвля-продаж цiнних паперiв, що здiйснюється компанiєю вiд свого iменi за дорученням i за рахунок іншої особи (наприклад: купівля контрольних пакетiв акцiй на замовлення клієнта);

· комерційної дiяльностi з цiнними паперами, яка передбачає купiвлю-продаж цiнних паперiв компанiєю вiд свого iменi та за свiй рахунок.

На даний момент підприємство надає такі послуги:

· Купівля (продаж) цінних паперів у системі ПФТС, на біржовому і позабіржовому ринку.

· Консультаційні й інформаційні послуги в області приватизації і ринку цінних паперів України.

· Аналіз інвестиційної привабливості цінних паперів і ринку цінних паперів України в цілому.

· Скупка акцій підприємств через мережу регіональних агентів і в офісі компанії за замовленням клієнтів.

· Формування контрольних пакетів акцій підприємств під замовлення клієнтів.

· Розміщення коштів юридичних і фізичних осіб у цінні папери; керування рахунками клієнтів. Структура портфелю клієнта формується з урахуванням інвестиційних цілей клієнта, терміну інвестування і прийнятного рівня ризику. При цьому клієнту надають рекомендації з ефективному розподілу активів.

· Розміщення емісій цінних паперів

· Розміщення опціонів УГПЕС "Укртелеком", що дають право на позачергову установку телефонів, їхній перенос та ін.

Крім основного переліку послуг наведеного вище, досліджуване підприємство здійснює:

· Пошук стратегічного партнера для фірм, що прагнуть до створення стратегічного партнерства з українськими чи іноземними компаніями для посилення свого промислового, ринкового, технологічного чи фінансового стану.

· Просування збуту і маркетинг для компаній, що прагнуть до розширення своєї мережі реалізації, готових вийти на нові ринки збуту чи підсилити свої позиції на існуючих.

· Реструктуризація і реорганізація підприємств для підвищення ефективності їхнього функціонування в межах існуючої організаційно-правової чи структури після її зміни.

· Впровадження систем обліку витрат і бюджетного контролю для компаній, що бажають упровадити сучасні системи обліку витрат і бюджетного контролю.

· Підвищення ефективності виробництва для фірм, що прагнуть до підвищення ефективності свого виробничого циклу, модернізації виробничого процесу і підвищенню якості виробленої продукції.

· Тренінги і розвиток людських ресурсів для фірм, що бажають одержати спеціалізовану підтримку щодо внутрішніх відносин і організації роботи.

· Аналіз бізнес - проектів клієнтів.

· Пошук під замовлення клієнтів об'єктів для інвестування; готового бізнесу.

· Продаж готового бізнесу.

Нижче наведений список підприємств, в яких ТОВ ФК "Рубін" володіє більш 20% статутного фонду.

1. ВАТ "Коростеньагромаш" (Житомирська обл.) 50%;

2. ВАТ Птахофабрика "Яришівська" (Вінницька обл.) 63,45%;

3. ВАТ Шаргородский "Райагрохім" (Вінницька обл.) 50%.

ТОВ ФК «Рубін» діє на основі таких принципів:

1. На основі знань та навиків компетентного і професійного персоналу конкурентна перевага реалізується та підтримується завдяки встановленню довгострокових відносин з клієнтами і наданні їм високоякісних послуг.

2. ТОВ ФК «Рубін» допомагає клієнтам зрозуміти, який вигляд має їх майбутнє. Підприємство працює з ними, визначаючи їх уподобання та цілі. Озброєні взаємним розумінням інвестиційних задач та методів їх вирішення, розробляються технології взаємовідносин у відповідності з цілями клієнтів. Тому, враховуючи існуючі ризики, реалізується стратегію формування інвестиційних портфелів клієнтів та забезпечується їх довгостроковими результатами здійснених інвестицій.

В своїй діяльності на фондовому ринку України інвестиційна ТОВ ФК «Рубін»є діловим партнером багатьох організацій, серед них такі торговці цінними паперами:


 

· Інвестиційна компанія "ІНЕКО”

· ІК "Тект”

· ІК "Енергоінвест”

· ІК "Маст-Інвест”

· ІК "Укранеттраст”

· ІК "Синком”

· ІК "Акцепт-Інвест”

· ІК "Атланта-Капітал”

· ІК "Автоальянс”

· ІК "Гелена-Інвест”

· Київська інвестиційна компанія

· ІК "Київська Русь МДС”

· ІК "Нафтоенергоінвест”

· ІК "Овіба”ІК "Рейдер”

· ІК "Софія-ЦП”

· ІК "Столиця-ЦП”

· ІК "Сігма”

· ІК "Продекспорт”

· Iнвестицiйна компанiя "IТТ-iнвест”

· ІК "Галицькі інвестиції”

· ІК "Надія-Інвест”

· Брокерська компанія "Сток”


 

Перейдемо до аналізу фінансового стану підприємства.

Проведемо аналіз показників, відповідно до порядку розрахунку показників ліквідності та фінансового стану торговця цінними паперами, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N3 від 21.03.1997 року.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів, їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.

(2.1.)

2002 рік

2003 рік

2004 рік

 

 

 

Рис 2.1. Динаміка коефіцієнту абсолютної ліквідності ТОВ ФК «Рубін»

Цей показник збільшився на 5,97 порівняно з 2003 роком, та на 5,42 порівняно з 2002 роком, що є позитивним явищем для підприємства і пояснюється значним збільшенням поточних фінансових інвестицій. Слід зазначити, що нормативне значення цього коефіцієнта лежить в межах 0,2-0,35.

Динаміка цього показника характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. В даному випадку підприємство негайно може ліквідувати свою короткострокову заборгованість.

Коефіцієнт покриття зобов'язань власним капіталом

Коефіцієнт покриття зобов'язань власним капіталом обчислюється як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

(2.2.)

2002 рік

2003 рік

2004 рік

 

 

 

Рис 2.2. Динаміка коефіцієнту покриття зобов'язань власним капіталом ТОВ ФК «Рубін»

Цей показник зменшився на 0,29 порівняно з 2003 роком, та збільшився на 0,11 порівняно з 2002 роком, що є позитивним явищем для підприємства і пояснюється збільшенням статутного фонду та нерозподіленого прибутку.

Коефіцієнт рентабельності активів

Коефіцієнт рентабельності активів розраховується як відношення чистого прибутку (збитку) підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.

(2.3.)

2002 рік

2003 рік

2004 рік

 

 

 

Рис 2.3. Динаміка коефіцієнту рентабельності активів ТОВ ФК «Рубін»

Цей показник зменшився на 0,25 порівняно з 2003 роком, та на 0,05 порівняно з 2002 роком, що є негативним явищем для підприємства і пояснюється зменшенням чистого прибутку.

Коефіцієнт платоспроможності (автономії)

Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і відображає питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

(2.4)

2002 рік

2003 рік

2004 рік

 

 

 

Рис 2.4. Динаміка коефіцієнту платоспроможності (автономії) ТОВ ФК «Рубін»

Цей показник зменшився на 0,25 порівняно з 2003 роком, та на 0,05 порівняно з 2002 роком, що є негативним явищем для підприємства і пояснюється зменшенням чистого прибутку. Значення цього показника характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів, його незалежність від позикових джерел.

Державний контроль за дотриманням торговцями цінними паперами вимог щодо показників ліквідності здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

За результатами проведеного аналізу можна зробити висновок, що підприємство рентабельне, ліквідне та платоспроможне. Високій коефіцієнт ліквідності означає, що підприємство може негайно погасити короткотермінові зобов'язання. Для подальшого ефективного функціонування та нарощування темпів діяльності товариство може залучати додаткові джерела фінансування, що сприятиме підвищенню рентабельності без втрати фінансової стійкості.


 

2.2.Фондові індекси

Розвитку ринку цінних паперів сприяє підвищення його інформаційної відкритості. Не тільки більшість інвесторів, але й багато фінансових посередників не в змозі порівняти запропоновані на фінансовому ринку цінні папери за ступенем дохідності, ризику, оцінити фінансову стійкість того чи іншого емітента. Саме тому ТОВ ФК «Рубін» в своїй діяльності використовує систему фондових індексів.

Індексом фондового ринку називається деяке число, яке характеризує його якісний стан і є приблизною оцінкою динаміки фондового ринку. Саме по собі воно не містить у собі цінної інформації. Важливим є не його значення зараз, а його відношення до попередніх.

Фондові індекси мають такі функції

· Діагностична (здатність системи індексів характеризувати стан та динаміку розвитку як національної економіки в цілому, так і окремих її складових).

· Індикативна (передбачає, що наявність об'єктивної оцінки цінового стану на фондовому ринку дає точку відліку для оцінки поведінки великих інвестиційних фондів, окремих інвесторів та портфельних менеджерів)

· Спекулятивна (опціони і ф'ючерси здатні миттєво реагувати на зміну широкого кола явищ економічного, політичного та соціального характеру).

Для розрахунку індексів ринку зазвичай використовують два підходи:

1. Відбирається репрезентативна група акцій (зазвичай це акції найбільших компаній) і з урахуванням їх ринкових цін на день розрахунку й кількості випущених акцій обчислюється значення індексу:

І = с (А1Х12Х2+...+AnXn), (2.5.)

де c – коефіцієнт (або, як його називають у літературі, – девізор), який слугує для корекції індексу в разі зміни кількості компаній, які входять у розрахунок, їх заміни, проведення дроблення акцій;

n – кількість компаній, які входять до розрахунку індексу;

А та Х – відповідно кількість та ціни акцій компаній, які входять у розрахункову базу індексу.

2. Відбирається репрезентативна група акцій і визначається сума їх цін на даний момент часу. У результаті мають деякий середній індикатор:





Реферат на тему: Дослідження формування та розвитку фондового ринку на прикладі підприємства ТОВ ФК "Рубін" (дипломна робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.