Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Фінанси

Фінанси - відповіді на 285 питань (шпаргалка)

182.Визначте суб'єктів страх. Який зв'язок існує між ними?

Страховик – юридична особа – Страх компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов'язання щодо створення колективного страх фонду і виплати з нього страх відшкодування. За методом фін діяльн страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предм діяльн (фіновими ресурсами) страховик є фін інституцією.

Страхувальник – юридична чи фіз особа, яка на підставі угоди зі страховиком сплач страх внески до страх фонду

Застрахний – юридична чи фіз особа, якій належить страх відшкодування при настанні страх випадку. Крім того, може виділятись такий суб'єкт, як отримувач страх відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахний.

Крім безпосередніх суб'єктів страх на страх ринку діють страх посередники. Страх агенти- громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і вик частину його страхової діяльн(укладання договорів страх, одержання страх платежів, викон-я робіт, пов'язаних з виплатами страх сум і страх відшкодування).Є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком. Страх брокери – громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльн і здійснюють посередницьку діяльн на страх ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

183.Необх-ть та призначення держ цільових фондів. Принципи їх організації. Які держ ціл фонди існ в У ?

у держ можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фін забезпеч. Це і є причиною формув фондів цільового призначення.

Ціл фонди поділ на дві групи. Першу становлять постійні фонди, створення яких пов'язане з виділенням окремих ф-й держ. Другу групу становлять тимчасові фонди, які форм з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створ у разі конкретної необхсті і після вирішення проблеми закриваються.

В У такі основні ціл фонди:

А.У сфері соцго страх:

- Пенсійний фонд;

- Фонд соцго страх з тимчасової втрати працездатності;

- Фонд соцго страх на випадок безробіття;

- Фонд соцго страх від нещасних випадків;

Б.Тимчасові:

- Фонд соцго захисту інвалідів;

- Фонд охорони навколишнього природного середовища.

Соціальне страх — це самостійна галузь страх, що охоплює сук-ть віднос з приводу формув і використ колект страх фондів, признач для виплати відшкодування при постійній чи тимчасовій втраті працездатності або місця роботи.

Принципи організації централіз фондів фін ресурсів:

-відрах-я до фондів централізовано визнач державою відповідними законами і є власністю держ;

-відрах-я до фондів є обов'язковими платежами й можуть стягуватися примусово;

-витр з фондів здійснюються лише на певні потреби, які передбачені законом.

184.В чому полягає необх-ть та призначення держ цільових фондів. джерела дох і напрями видатків Пенсійного фонду У.

За цільовим призначенням держ цілові кошти можуть бути соціальними і еки. За допомогою коштів цих фондів надається доп як населенню, так і для перерозподіл екіки, окремих галузей вир-ва. Особливу роль відіграють ціл фонди соцго призначення. (Пенсійний фонд У, Фонд соцго страх У з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового держ соцго страх У на випадок безробіття, Фонд соцго страх від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань).

Їх Специфікою є чітке закріплення дохідних джерел і, як правило, суворе цільове їх використ. Джерелами: спеціальні под і збори, асигнування із держ і місцевих бюджів, спеціальні позики, добровільні поступлення. Поступлення можуть формуватися також від капіталізації частини тимчасово вільних засобів цільових фондів .Використ коштів бюджи фондамирегламентується законодавством та органами влади, а використ коштів цільових фондів —законодавством та виконавчими дирекціями фондів, прицьомує реальнаможливість використ коштів воперативному режимі; Контроль за діяльн івикористмкоштів бюджнихфондів здійснює Верховна Рада У, ціл фонди не підлягають контролю збоку законодавчих органів. Контроль здійсн податковими інспекціями, фіновимивідділами івиконавчдирекціями фондів.

Джерела формувдохбюджуПенсійного фонду

1) страхвнескиназагальнообов'язкове держпенсійнестрах;

2) внескидобровільнозастрахних осіб; 3)обов'язкзбориназагальнообов'яз держпенсійнестрах

4) коштиДержбюджу Утадержцільових орондів, що перераховуються до Пенсійного фонду У у випадках, передбач законодавством;5) інвест дохід, який отримується від інвест резерву коштів для покриття дефіциту бюджу Пенсійного фонду в майбутніх періодах;6) суми фін санкцій, застосованих до юр та фіз осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страх внесків та використ коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених на посадових осіб та громадян за ці порушення;7) благодійні внески юр та фіз осіб;8) інші надходж відповідно до законодавства.Основне джерело формув дох Пенсійного фонду У — страх внески на загальнообов'язкове держ пенсійне страх, які сплачують страхувальники та застрахні особи.

Кошти, акумульовані убюджіПенсійного фондуУ, спрямовуютьсяна:— виплатупенсій, яказгідно із законодавством здійснюються за рахкоштів Фонду. Пенсія —гарантованащомісячна грошовавиплатадлязабезпеч громадян устарості, атакожу випадкувтрати годувальника або працездатності. За рахкоштів Пенсійного фондуУна сьогодні виплачуються такі види пенсій: за віком; за вислугуроків; по інвалідності врезі загального захворювання, інвалідності здитинства; узв'язку із втратоюгодувальника;—надання соц послуг, передбач чинним законодавством (соціальнавиплата —доп на похованнянепрацюючих пенсіонерів);—погашення банккредитів та відсотків за їх використ;—фінасув адміністративних витрат, пов'язаних з викон-ям ф-й, покладених на органи Пенсійного фонду;—оплату послуг з виплатита доставки пенсій;—формув резервукоштів Пенсійного фонду. Резерв коштів Пенсійного фондуУ складзрезервукоштів дляпоточних потреб та резервукоштів дляпокриття дефіциту бюджуПенсійного фонду

188.Обгрунт необх-ть перерозподіл недерж пенсійного страх На функціон-я пенсійної сист вплив ряд факторів, за допомогою яких форм не лише напрямки соцї політики, а й екічна стабільність країни. Сьогодні нагально постає питання удосконалення чинної сист соцго захисту та перерозподіл не тільки загальнообов'язкового держ пенсійного страх, з метою створення стійкої фін бази для забезпеч людини у старості, а й формув міцної пенсійної сист в цілому. Доцільним у цьому напрямку виступ перерозподіл недерж пенсійного страх, що займає винятково важливе місце у систі соцго захисту працюючої частини насел-я.

Необх-ть запровадження недерж пенсійного страх викликано: 1. Незбалансованістю солідарної сист, що спричиняється: високим рівнем демографічного навантаження на непрацездатне насел-я; наявністю значної кількості різного роду пільг із сплати внесків до держ Пенсійного фонду У; не високою, а в деяких регіонах навіть низькою заробітною платою; дефіцитом коштів бюджу Пенсійного фонду на виплату пенсій, що покривається за рах Держ бюджу; великою заборгованістю підпр із сплати внесків на загальнообов'язкове держ пенсійне страх. 2. Посилення мотивації людини до продуктивності праці, рези якої гарантуватимуть матеріальну забезпеченість у старості. 3. Обмеженістю бюджних ресурсів для вирішення соц потреб і як наслідок – зниження ролі держ у виконанні соц ф-й.

185.Обгрунт необх-ть і призначення держ цільових фондів.

Держ ціл фонди - це форма перерозподілу і використ фін ресурсів, залу­чених державою для фінасув сусп потреб з визначених джерел, які мають ціл призначення. Фонди фін ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фін сист і входять до складу держ фін. Бюдж є основним централізованим фондом грош коштів держ. Кошти бюджу знеособлені і забезп реалізацію його ф-й. Однак у держ можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фін забезпеч. До таких потреб належ: надання певних соц гарантій населенню у разі досягнення непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи, настання інш непередбачуваних подій.Це і є причиною формув фондів цільового призначення. Ціл фонди певною мірою доповнюють Держ бюдж, мають строго цільове призна­чення і на інші цілі не використ. За допомогою цільових держ фондів можливо:· впливна процес вир-ва через фінасув, субсидування і кредитування підпр;· забезпечувати природоохоронні заходи, фінуючи їх за рах спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;· надавати соц послуги населенню через виплату пенсій,

соціальну допомогу, субсидування соцї інфраструктури в цілому. Ціл фонди поділ на дві групи. Першу становлять постійні фонди, створення яких пов'язане з виділенням окремих ф-й держ. Так, в реаліз соцї ф-ї особлива увага приділяється соц страхуванню. У зв'язку з цим окремо створ спеціальні фонди для гарантованого забезпеч цих видатків. Другу групу становлять тимчасові фонди, які форм з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створ у разі конкретної необхсті і після вирішення проблеми закриваються.

Ціл фонди можуть бути постійними і тимчасовими. Створення постійних фондів пов'язане з виділенням окремих ф-й держ.. Тимчасові фонди форм з метою прискореного вирішення актуальних проблем і припиняють своє функціон-я після викон-я покладених на них завдань. Джерела формув цільових держ фондів визнач характером і масштабністю завдань, для реаліз яких вони створені. На їх величину вплив екон і фін стан держ на тому чи іншому етапі перерозподіл. Отже, джерела формув коштів держ цільових фондів можуть мати як відносно стабільний, так і тимчасовий характер. Напрями використ коштів залеж від призначення фондів, конкретних екічних умов і змісту розроблених програм, що реаліз. Деякі держ ціл фонди можуть бути інвесторами і учасниками фін ринку у зв'язку з тим, що, по-перше, нерідко використ грош коштів не збігається у часі з їх надходжм, а по-друге, дох від інвестицій є додатковим джерелом фінасув витрат відповідного фонду необхіднiсть цiльових фондiв викликана об'єктивною закономірністю існув-я та перерозподіл суспільства, що пов'язано в першу чергу з необхiднiстю перерозподiлу фiнансових ресурсiв для вирiшення найбільш важливих соцiально-екiчних завдань, не передб бюдж

186. Пенсійна реформа в У. Джерела пенсійного фонду.

Пенсійний фонд —об"єднує і держ Пенсійний фонд У і інші ціл позабюдж фонди, які створ відповідно до діючого законодавства.— центр орган вик влади, що здійснює керівництво та управл систою загальнообов'язкового держ пенсійного страх, провадить збір, акумуляцію та облік страх внесків, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінасув та виплату пенсій.Джерелами формув коштів Пенсійного фонду є:

1) страх внески на загальнообов'язкове держ пенсійне страх 2) інвест дохід, який отримується від інвест резерву коштів для покриття дефіциту бюджу Пенсійного фонду. 3) кошти держ бюджу та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду. 4) суми від фін санкцій, застосованих відповідно до цього Зак та інш законів до юр та фіз осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страх внесків та використ коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до зак на посадових осіб та громадян за ці порушення;

5) благодійні внески юр та фіз осіб; 6) добровільні внески;

7) інші надходж відповідно до законодавства.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Держ бюджу У і не підлягають оподаткуванню.

Пенсійна реформа1990 рік, грудень. Утворено У республіканське відділення Пенсійного фонду.Прийнято рішення про проведення пенсійної реформи шляхом поступового запровадження трирівневої пенсійної сист:

Рівень 1 - солідарна сист

Рівень 2 - загальнообов'язкова накопичувальна сист

Рівень 3 - добровільна недерж сист пенсійних заощаджень

Основні завдання та цілі пенсійної реформи:

-підвищити рівень життя пенсіонерів;

-встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу;-забезпечити фін стабільність пенсійної сист;

-заохотити громадян до заощадження коштів на старість;

-створити ефективнішу та більш дієву систу адміністративного управл в пенсійному забезпеченні.

Трирівнева пенсійна сист дозволить розподілити між трьома її складовими ризики, пов'язані із змінами в демографічній ситуації та з коливаннями в екіці і на ринку капіталів.

Пенсійну реформу в Уаїну почали ще в 2003 році, але так і не завершили. Частка пенсійних витрат 2009-го до ВВП склала мінімум 18%. Це найвищий показник у світі.

187.Поясн відмін між солідарною та накопичувал пенс сист

Сист пенсійного забезпеч в У склад з трьох рівнів. Перший рівень – солідарна сист загальнообов'язкового держ пенсійного страх, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійсн виплати пенсій і надання соц послуг за рах коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку передбач Законом У «Про загальнообов'язкове держ пенсійне страх». Другий рівень – накопичувальна сист загальнообов'язкового держ пенсійного страх, що базується на засадах накопичення коштів застрахних осіб у Накопичувальному фонді та здійсн фінасув витрат на оплату договорів страх довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбач законом. Запровадження цієї сист відбудеться після досягнення Уаїною певних критеріїв ек перерозподіл. Ця сист передбачає акумулювання персоніфікованої частини внесків громадян, які обліковуватимуться на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках і накопичуватимуться у єдиному державному Накопичувальному фонді. Виплати з накопичувального пенсійного фонду здійснюються після виходу особи на пенсію і разом з пенсією, що виплачуватиметься з солідарної пенсійної сист з поточних надходжень, в загй сумі забезпечить розмір пенсій на рівні більш як 50 відсотків заробітної плати працівника, яку він одержував до виходу на пенсію. Кошти в розмірах, що обліковуватимуться на індивідуальному накопичувальному рахунку, будуть належати застрахній особі і передаватимуться спадкоємцям у встановленому законодавством порядку. Активи Накопичувального пенсійного фонду використовуватимуться для внутр інвестицій в національну екіку, що, у свою чергу, сприятиме збільшенню надходж коштів до Пенсійного фонду і виплати пенсій із поточних надходжень за солідарною систою. Учасниками накопичувальної сист будуть особи, яким на момент введення такої сист до призначення пенсії залишиться не менше двадцяти років. Основною складовою сист держ пенсійного забезпеч є чинна, так звана солідарна, пенсійна сист, яка діє на території У протягом століття. Вона перерозподілив, вдосконалюється і пристосовується до сусп життя з огляду на екон і політичне становище в державі. Ця сист спирається на принцип «негайної виплати», коли страх внески до Пенсійного фонду негайно виплачуються пенсіонерам, тобто відбув солідарний (горизонтальний) перерозподіл дох нинішніх працівників на користь нинішніх пенсіонерів. Іншими словами можна сказати, що відбув солідарність поколінь, коли працююче нинішнє покоління утримує нинішніх пенсіонерів, які, у свою чергу, працювали і утримували пенсіонерів того часу.

189.Страх ринок: сутн, організаційна структура. Порівняйте його із фіновим ринком. Страх ринок являє собою всю сук-ть екічних віднос з приводу купівлі-продажу страх послуг, тобто ринок забезпечує органічний зв'язок між страховиками і страхувальниками і тут здійсн обов'язкове визнання страхової послуги. При цьому необхю умовою існув-я страх ринку є наявність суспільної потреби на страховиків, які можуть задовольнити ці потреби. Організаційна структура страх ринку може бути представлена так. 1. Страх товар иство або страх компанія, де відбув формув страх фонду і пе реплітаються індивід, колективні та групові інтереси.

2. Страх товар иства можуть об'єднуватись у спілки, асоціації, пули та інші об'єднання для координації діяльн, захисту інтересів своїх членів та здійсн спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству У. Вони не мають права займ страх

3. Товар иства взаємного страх — юридичні особи — страховики, створені відповідно до ЗУ"Про страх" з метою страх ризиків цього товар иства. Сплата страх платежу здійсн за рах чистого прибутку, що залишається у розпорядженні членів товар иства, крім випадків, передбач законодавством У.

4. Страх агенти та страх брокери — страх посередники,— через яких страховики здійснюють страхову діяльн. 5. Перестрахувальні компанії — організації, які не вик прямих страхо вих операцій, а приймають у перестрах ризи ки інш страховиків і можуть передавати частину з них в ретроцесію. 6. Перестрах брокери — юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльн у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як посередник. 7. Моторне (транспортне) страх бюро — юр особа, яка утримується за рах коштів страховиків, котрим дозволено займатися страхм відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, та за умовами, передбаченими міжнародними договорами У щодо вказаного виду страх. 8. Спец Уповноважений орган у справах нагляду за страх діяльн, який здійснює нагляд з боку держ з метою дотримання вимог учасниками страх ринку законодавства У про страх, ефективного перерозподіл страх послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. За ек сутністю фін ринок - це сук-ть ек віднос, пов'язаних з розподілом фін ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грош коштів і цінних паперів. Взаємовіднос з фін ринком хар розміщ-я на ньому тимчасово вільних коштів страх фондів і отримання від цього дох. Ці дох розподіл на дві частини. Одна з них формує дох страх компаній і становить певну частину їхнього прибутку. Друга частина спрямовується безпосер на формув страх фондів. Вона характер здешевлення страх для страхувальників за рах використ їхніх коштів (страх платежів) на фін ринку. Це важлива складова раціонального й ефективного використ фін ресурсів країни

190.Страх ринок: організаційна структура. Страх послуга

Страх ринок являє собою всю сук-ть екічних віднос з приводу купівлі-продажу страх послуг, тобто ринок забезпечує органічний зв'язок між страховиками і страхувальниками і тут здійсн обов'язкове визнання страхової послуги. При цьому необхю умовою існув-я страх ринку є наявність суспільної потреби на страховиків, які можуть задовольнити ці потреби.

Згідно з Уаїнським законодавством в У можуть створюватися страх компанії у формі акціонерних товар иств, товар иств з додатковою відповідальністю, товар иств з повною відповідальністю та командитних товар иств. Нині найбільш розповсюдженою формою організації страх компаній є акціонерні товар иства.

Крім цього, до суб'єктів створеної організаційної структури страх ринку можна віднести також різні об'єднання страховиків, освітні центри по підготовці і перепідготовці кадрів, наявну спеціальну пресу і рекламу страх ринку, а також Комітет у справах нагляду за страх діяльн У — Устрахнагляд, який здійснює організацію ліцензування, розроблює методологію і організацію нагляду, займається питаннями перерозподіл законодавства і зовн зв'язків, координації роботи і правового забезпеч страхової діяльн, виконує ф-ї наукго центру.

Страховик надає своєму клієнту страхову послугу, яка виступ як специфічний товар на страх ринку. ряд особливостей, якими характер. страх послуга: 1. надавати страх послуги можуть лише спеціалізовані організації, які можуть надати відповідні фін гарантії; 2. Щоб надавати страх послуги страх компанія повинна мати ліцензії на відповідні види цих послуг; 3. Оскільки страх послуга невідчутна, невидима – це означає, страховик не бачить цього продукту, не може відчути одразу користь від нього. Тому для просування на ринку страх послуг потрібна вичерпна інформація і інтенсивна реклама; 4. Страх послуга може бути надана як на добровільних засадах, так і примусово; 5. Страх послуга носить обов'язковий характер тоді, коли надання страх захисту необхідне з точки зору сусп інтересів; 6. Дуже часто процес купівлі-продажу страх послуг здійсн через посередників, які відіграють дуже важливу роль; 7. При наданні страх послуг завжди укладається договір страх (досить часто він має спрощену форму) і виступ у вигляді полісу.

194.Суб'єкти страх ринку, їх ф-ї. Держ нагляд за страх У.

Страх премія (внесок, платіж) (insurance premium) – це плата страхувальника страховикові за те, що той зобов´язався відшкодувати страхувальникові у разі виникн-я матер збитки, завдані застрахному майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій. С. п. сплачується одноразово до вступу в дію договору страх або періодично в передбачені ним строки. Розмір С. п. залежить від страх тарифу (брутто-ставки) і страхової суми, періоду страх та іноді від деяких інш факторів.

Страх відшкодування - грошова сума, що виплачується страховиком за умовами майнового страх і страх відповідальності з настанням страх випадку. С. в. не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вваж застрахними, якщо це передбачено договором страх. У разі, коли страх сума становить певну частку вартості застрахного об'єкта, С. в. виплачується у такій же частці від визначених по страхй події збитків, якщо інше не передбачено умовами страх.

195. Обгрунт роль страх у реаліз соцї політики держ.

Сист соцго страх є однією з ключових напрямків соцї політики держ.

Страх забезпечує раціональне формув й використ коштів, признач для здійсн соц програм.

Світ досвід довів доцільність нагромадження і використ коштів на соц програми страх методом. Сформовані цим методом ресурси застосовуються як доповнення до держ ресурсів, спрямовуваних на фінасув освіти, ох зд, пенсійне забезпеч та деякі інші соц заходи.

Перевага страх методу формув й використ коштів соцго спрямування полягає ось у чому. Він усуває знеособлення таких коштів, а завдяки цьому й зрівнялівку в їх розподілі, коли однакові за розміром пенсії одержують академіки та прибиральниці, підвищує відповідальність за якість медичних та інш соц послуг

Створення завдяки страхуванню можливостей нагромадити кошти для виплати майбутніх пенсій, придбання житла, оплати витрат навчання у вузі чи коледжі сприяє тому, щоб кожний громадянин реалізував свої можливості і задовольнив потреби. У такому разі зменшується навантаження на держ бюдж, а контроль за раціональним використм коштів переноситься безпосер на споживача соц послуг і виплат

191.Сутн страх ринку. стан і перспективи страх ринку в У?

— як сферу екічних віднос, де об'єктом купівлі-продажу є страх захист та формується попит і пропозиція на нього;

— як форму організації фін віднос щодо формув та розподілу страх фонду для забезпеч страх захисту юр і фіз осіб;

— як соц-екон середовище, в якому функціон страх компанії, страхувальники, посередники, що приймають участь В реаліз страх послуг;

— як сук-ть страх організацій і страх послуг;

— як механізм перерозподілу фін ресурсів страхувальників і страховиків.

Існує спец орган -- Комітет у справах нагляду за страх діяльн, який здійснює держ контроль за дотриманням чинного законодавства на ринку страх послуг.

В умовах екічної і фін кризи знижується активність на страх ринку. Для її активізації необхю умовою є стабільність гривні, завершення процесів приватизації в основних галузях народного госп. Держ також зацікавлена страх захисті держ майна та підвищенні соц-екічної захищеності громадян У. принципи розв:

верховенство правового регулюв страхової діяльн;

систність узгодження заходів щодо реформув страх ринку із заходами і планами інш галузей екіки, обгрунтування можливості запровадження обов'язкових видів страх;

конкурентність, коли держ гарантує всім страхувальникам і страховикам (вітчизняним та іноземним);

стабільність забезпеч сталого надійного і привабливого ринку страх послуг шляхом створення державою зрозумілих та ефективних механізмів і правил його функціон-я;

обмеж присутності держ на страх ринку, коли держ поступово відмовляється від проявів монополізму на страх ринку, не втручається в діяльн страховиків,;

довіра, що грунтується на моральній та матерй відповідальності страховика перед страхувальником, на надійному правовому захисті страхувальника.

Протягом 2005-2009 рр. кількість страх компаній зростала. На кінець першого півріччя 2009 р. в У діяла 471 страх компанія (СК), в т.ч. 396 страховиків з ризикового страх і 75 - зі страх життя. На вітчизняному страх ринку іноземна присутн зростає. Сумарний статутний капітал Уаїнських страховиків щорічно зростає у середньому на 25 %. Стан страх ринку визнач обсягом зібраних страх премій і сформованими страхи резервами.

У необх 1)завершити розробку та затвердити національну концепцію перерозподіл страхової сист;2)підвищити добробут громадян і поліпшити стан корпоративних і держ фін;

3)підвищити рівень капіталізації страх компаній, їх фін стійкість,конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість;перерозподіливати сучасну інфраструктуру

192.Назв суб'єкти страх ринку, е особлив фін віднос

Страховик — юридична особа — страх компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов'язання щодо створення колективного страх фонду і виплати з нього страх відшкодування. За методом фін діяльн страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предм діяльн (фіновими ресурсами) страховик є фін інституцією.

Страхувальникюр чи фіз особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страх внески до страх фонду.

Застрахний — юридична чи фіз особа, якій належить страх відшкодування при настанні страх випадку. Крім того, може виділятись такий суб'єкт, як отримувач страх відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахний.

Страх віднос харся рухом грош потоків.

Взаємовіднос з фіновим ринком хар розміщ-я на ньому тимчасово вільних коштів страх фондів і отримання від цього дох. Ці дох розподіл на дві частини. Одна з них формує дох страх компаній і становить певну частину їхнього прибутку. Друга частина спрямовується безпосер на формув страх фондів. Вона характер здешевлення страх для страхувальників за рах використ їхніх коштів (страх платежів) на фін ринку. Це важлива складова раціонального й ефективного використ фін ресурсів країни в цілому.

193. Інституціонал структура страх ринку та її характер.

Інституційна структура:

- страх компанії, створені капіталом фіз. Осіб;

- страх компанії, створені капіталом юр осіб;

- страх компанії, створені капіталом фіз. І юр осіб;

- страх компанії, створені на основі приватного і держ капіталу;

- страх компанії, ств на основі капіталу держ.

Посередницькі ф-ї можуть виконувати: персонал страх компаній, агенти, брокери, банки, туристичні агентства, відділення зв'язку, агентства нерухомості, автосалони. Страх агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика та вик частину його страхової діяльн (укладання договорів страх, одержання страх платежів, викон-я робіт, пов'язаних з виплатами страх сум і страх відшкодування). Страх агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.

Страх брокери - громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльн та здійснюють посередницьку діяльн на страх ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика» .

Страх агент є уповноваженим страховика і діє згідно з агентською угодою на визначеній території. Страх брокер, є уповноваженим страхувальника або страхової компанії, що бажає перестрахувати ризики за взятими на себе зобов'язаннями. Клієнт доручає брокерові здійснювати всі необхідні дії, пов'язані з управлм своїми договорами страх і розміщ-м їх у страхй компанії на вибір брокера. Незалежність брокера від страховика - ключова відмінність брокера від агента. Саме незалежність брокера є гарантом того, що він, обираючи страхову компанію для свого клієнта, керується виключно інтересами останнього.

196. Поясн відмінн між «страх платежем» і «страх відшкодув

Страх платежі — це перерахування одноразово чи поетапно коштів страхувальником страховику. Вони є джерелом формув як колективного страх фонду, так і дох страх компаній. Внесення страх платежів здійсн на основі страх тарифів — розміру плати з одиниці страхової суми. Страх тариф (брутто-ставка) склад з двох частин — нетто-ставки та навантаження. Нетто-ставка відображає ту частину тарифу, яка призначена для виплати страх відшкодування. Вона залежить від загальних розмірів страх відшкодування (визнач на основі статистичних досліджень про кількість страх подій і середню вартість відшкодування на одну подію) та кількості страхувальників, охоплених цим видом страх. Навантаження відображає витр страховика, пов'язані з проведенням страх, та його прибуток.

Страх тариф — це ціна страх. Це основний чинник конкуренції на страх ринку. Чим більше охоплено страхувальників, чим менші витр страховика, тим ни жчий розмір страх тарифу і тим більші можливості для залучення нових клієнтів.

Страх відшкодування — це виплата страховиком застрахному (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків. Розмір страх відшкодування залежить від двох чинників — страхової суми і страх збитку. Страх сума характер масштаби даної страхової операції, тобто на яку суму застрахно той чи інший об'єкт. Ця сума визнач, з одного боку, вартісною оцінкою об'єкта страх, а з іншого — можливостями і побажаннями страхувальника. Відношення страхової суми до вартісної оцінки об'єкта страх характер страх забезпеч, яке не може перевищувати 100%. Страх збиток являє собою вартісну оцінку заподіяних застрахному втрат. Існ різні сист визнач-я розміру страх відшкодування. Основними є методи повної і пропорційної відповідальності. При повній відповідальності страховика страх відшкодування виплачується в розмірі заподіяних збитків, але не більше страхової суми. При пропорційній систі відповідальність розподіляється між страховиком і застрахним у пропорції, яка відображає співвіднош між страх сумою і вартісною оцінкою об'єкта страх. Наприклад, якщо страх сума становить половину вартісної оцінки об'єкта страх, то застрахному буде виплачено страх відшкодування у розмірі 50% від суми заподіяних збитків.

197. Проведіть порівняння перестрах і співстрах.

Співстрах — це участь у страхуванні відразу кількох страховиків. Перестрах — це передання договору страх від одного страховика до іншого.

Співстрах має такі ознаки:

- при співстрахуванні укладається тільки один договір страх;

- при співстрахуванні страхується один і той самий об'єкт;

- перелік страх подій, на випадок настання яких укладається договір страх, є однаковим для всіх страховиків;

- у разі настання страх випадку кожен із співстраховиків виплачує страхувальникові лише частину збитків, яка заздалегідь визначена в договорі.

Ознаки перестрах:

- перестрах в істинному сенсі – це страх, а не спільне комерційне підпр, як іноді вважалося раніше;

- ризик прямого страховика с оригінальним і становить предмет договору перестрах. Договір перестрах може включати й інші елементи ризику, наприклад, валют ризики та ризики перерахування платежу;

- укласти договір перестрах можливо лише з іншою страх компанією. За загальним правилом між перестраховиком і страхувальником не існує ніяких правовіднос – у цьому суттєва різниця між перестрахм і страхм

Слід звернути увагу на те, що згідно із Законом У «Про

страх» страховик, який укладає договір перестрах,

залишається відповідальним перед страхувал у повному обсязі

відповідно до договору страх. У співстрахуванні, на відміну від

перестрах, страховик залишається відповідальним перед

страхувальником лише в розмірі своєї частки.

198. Поясн відмінності між страх премією та відшкодув.

Страх премія (внесок, платіж) (insurance premium) – це плата страхувальника страховикові за те, що той зобов´язався відшкодувати страхувальникові у разі виникн-я матер збитки, завдані застрахному майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій. С. п. сплачується одноразово до вступу в дію договору страх або періодично в передбачені ним строки. Розмір С. п. залежить від страх тарифу (брутто-ставки) і страхової суми, періоду страх та іноді від деяких інш факторів.

Страх відшкодування - грошова сума, що виплачується страховиком за умовами майнового страх і страх відповідальності з настанням страх випадку. С. в. не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вваж застрахними, якщо це передбачено договором страх. У разі, коли страх сума становить певну частку вартості застрахного об'єкта, С. в. виплачується у такій же частці від визначених по страхй події збитків, якщо інше не передбачено умовами страх.

199. Розкрийте відмінності між страх полем та портфелем.

Функціон-я страх ринку пов'язане з такими поняттями, як страх поле і страх портфель. Страх поле — це наявність потенційних страхувальників з певного виду страх. Страх поле - максимальна кількість об'єктів у даній місцевості, які потенційно можна застрахувати (число суб'єктів-страхувальників або кількість об'єктів, що підлягають страхуванню). Щодо страх майна юр осіб це може бути кількість підпр, які знаходяться в певному регіоні, а щодо особ страх — це кількість насел-я, яке має самостійні дох. Страх поле визнач потенційні масштаби страх. Страх портфель (insurance portfolio) являє собою сук-ть укладених певною компанією угод як з окремого виду страх, так і з усіх видів. Страх портфель - фактичне число застрахних осіб, об'єктів або чинних договорів страх на даній території. Страх портфель фактична кількість застрахних об´єктів або число договорів страх; це може бути також сукупна відповідальність страховика (перестраховика) за всіма діючими полісами. Охоплення страх поля - це процентне відношення страх портфеля до страх поля. Страх портфель характер діяльн кожної компанії на ринку. Мета — сформувати якомога більший страх портфель, адже це збільшує дох і здешевлює страх.

200. Фін ринок, призначення та передумови функціон-я.

Фін ринок є складовою сферою фін сист держ.

За ек сутністю фін ринок — це сук-ть екічних віднос, пов'язаних з розподілом фін ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грош коштів і цінних паперів. Об'єктами віднос на фін ринку є грош-банк ресурси, ц.п. та фін послуги, суб'єктами віднос — держ, підпр різних форм власності, окремі громадяни. Фін ринок досягає найбільшої ефективності, коли задіяні усі його складові: ринок грошей, ринок кредитів, ринок цінних паперів, ринок фін послуг.

передумовою функціон-я фін ринку є незбіг потреби у фін ресурсах з джерелами її задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвест потреби виник в інш. Фін ринок виступ посередником руху коштів від їх власників до користувачів. Він являє собою особливу форму організації руху грош коштів у народному господарстві і має своїм призначенням забезпечити підпрм, державі і фізичним особам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Фін ринок являє собою механізм перерозподілу фін ресурсів підпр і нагромаджень насел-я між суб'єктами госп і галузями екіки, «зв'язування» частини грош коштів, не забезпечених споживчими товар ами, а також засобом покриття дефіциту держ бюджу.

201. Фін ринок: ф-ї. Місце і роль держ на фін ринку.

Фін ринок — це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов'язаних з процесами купівлі-продажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн.

Фін ринок виконує надзвичайно важливі ф-ї в ринковій екіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фін суб'єктів госп, які є базовою сферою фін сист. Їх фін діяльн розпочинається з формув ресурсів. Призначення фін ринку полягає в забезпеченні підпрм належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підпр на фін, як і на інш ринках, практично рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів.

Роль фін ринку щодо двох інш суб'єктів фін віднос — держ і фіз осіб — дещо інша. Держ використовує фін ринок переважно для формув своїх дох на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формув його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця значно вагоміше, ніж у ролі продавця. Фіз особи, навпаки, більше продають тимчасово вільні кошти, ніж позичають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений.

Функціон-я фін ринку має забезпечити потреби суб'єктів підприємницької діяльн та фін інституцій фіновими ресурсами. Цей ринок ґрунтується на ф-їх грошей як засобу нагромадження та платежу. Якщо грош ринок та його структура мають сприяти товар ообміну, то фін повинен забезпечити концентрацію фін ресурсів і вільний доступ до них усіх суб'єктів, керуючись загальними законами ринкової екіки, насамперед конкуренції як між продавцями і між покупцями, так і продавця з покупцем. Товар ом на цьому ринку є фін ресурси, які після їх придбання (купівлі) надходять у постійне чи тимчасове корист-я, а ціною — плата за їх використ.

203.Обгрунт необх-ть існув-я фін ринку в ринковій екіці.

Фін ринок виконує надзвичайно важливі ф-ї в ринковій екіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фін суб'єктів госп, які є базовою сферою фін сист. Їх фін діяльн розпочинається з формув ресурсів. Призначення фін ринку полягає в забезпеченні підпрм належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підпр на фін, як і на інш ринках, практично рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів.

Роль фін ринку щодо двох інш суб'єктів фін віднос — держ і фіз осіб — дещо інша. Держ використовує фін ринок переважно для формув своїх дох на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формув його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця значно вагоміше, ніж у ролі продавця. Фіз особи, навпаки, більше продають тимчасово вільні кошти, ніж позичають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений

202.Необх-ть функціон-я сутн фін ринку, сегментація.

Фін ринок є складовою сферою фін сист в умовах ринкової екіки, коли переважна частина фін ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяльн на засадах їх купівлі-продажу. По суті, це інфраструктура фін сист, яка забезпечує функціон-я насамперед базової сфери— фін суб'єктів госп. Фін ринок — це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов'язаних з процесами купівлі-про­дажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн. Віднос обміну пов'язані з переданням одним суб'єк­том іншому за відповідну плату (проценти, дивіденди, дисконтні скидки ) права на тимчасове чи постійне використ фін ресурсів. Таке передання може здійсн прямо чи через фін посередників (комер­ційні банки, інвест фонди та ін.). При безпосередніх взаємовідносах операції з купівлі-продажу ресурсів вдображ як віднос обміну (передання права використ), так і перерозподілу цих ресурсів між власником і користувачем. При участі у торгівлі фін посередників віднос з ними продавців і покупців ресурсів є відносами обміну, а перехід ресурсів від власника до користувача — відносами перерозподілу.

Сегментація фін ринку – це класиф-я потенційних споживачів фін послуг згідно з їхніми вимогами до перерозподіл фін ринку. Вона базується на застосуванні різних критеріїв поділу споживачів на групи, що представляють різний за якістю й обсягом попит на окремі види фін активів (послуг). Виділяють 4 основні сегменти фін ринку: ринок грошей, ринок капіталів, кредитний ринок, фондовий ринок.

Грош ринок – ринок обігу грошей та короткостр кред операцій.

Кредитний ринок – ринок середньо- та довгострокових кредитів.

Фондовий ринок – ринок, на якому відбув емісія та купівля-продаж цінних паперів.

Валют ринок – ринок, на якому відбув купівля-продаж іноземної валюти, а також операції з валютними цінностями.

Також виділяють ринок золота – ринок, де здійснюються операції з купівлі-продажу золота для його промислового використ, придбання іноземної валюти

.204.Доведіть, що повноцінне функціон-я фін ринку можливе лише в умовах ринкової екіки.

Фін ринок — це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов'язаних з процесами купівлі-продажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн. Віднос обміну пов'язані з переданням одним суб'єктом іншому за відповідну плату (проценти, дивіденди, дисконтні скидки ) права на тимчасове чи постійне використ фін ресурсів.

Фін ринок виконує надзвичайно важливі ф-ї в ринковій екіці. Він є забезпечуючою структурою, насамперед для фін суб'єктів госп, які є базовою сферою фін сист.

Фін ринок є складовою сферою фін сист тільки в умовах ринкової екіки, коли переважна частина фін ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяльн на засадах їх купівлі-продажу. По суті, це інфраструктура фін сист, яка забезпечує функціон-я насамперед базової сфери — фін суб'єктів госп. В умовах адміністративної екіки фін ринку практично не існувало, оскільки формув ресурсів та їх перерозподіл здійснювалися на директивних засадах через бюдж та банківську систу. Навіть банк ресурси виділялися згідно з планом, а не на засадах торгівлі ними. За умов централізованого формув, розподілу і перерозподілу фін ресурсів у адміністративному порядку потреби у відповідній інфраструктурі — фін ринку — просто не було.

205. Передумови виникн-я фін ринку, роль уч стан в У.

Категорія фін ринок з'явилася з появою фін і в умовах подальшого перерозподіл товар но-грош віднос перетворилася в особливу сферу екічних віднос. Перерозподіл товар ного вир-ва на певному етапі призвів до появи у його учасників гострої потреби у додатковому капіталі, необхго для подальшого розширення вир-ва. Цей капітал називається інвестиційним капіталом, а в радянській літературі – капітальні вкладення. Використовується інвест капітал на створення робочих місць, придбання знарядь праці, основних фондів, нових технологій.
Вільні грош кошти (заощадження) перетворюються на інвест капітал з моменту їх надходж до споживачів. Заощадження прямо перетворюються на інвест, коли підпр використовує свій нерозподілений прибуток для придбання нових технологій, основних фондів або коли уряд здійснює будівництво шляхів за рах відповідної статті держ бюджу. Прямо перетворюватись на інвест можуть лише власні кошти, а чужі повинні пройти певний опосередкований шлях, який лежить через фін ринок.

Фін ринок є забезпечуючою структурою, насамперед для фін суб'єктів госп, які є базовою сферою фін сист. Їх фін діяльн розпочинається з формув ресурсів. Призначення в забезпеченні підпрм належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів.Підпр на фін рівнозначні, як у ролі покупця, так і продавця ресурсів.

Роль щодо— держ і фіз осіб — дещо інша. Держ використовує фін ринок переважно для формув своїх дох на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формув його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця значно вагоміше, ніж у ролі продавця. Фіз особи, навпаки, більше продають тимчасово вільні кошти, ніж позичають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить поширений.

Фін ринок У створ нові та розширюються апробо­вані ніші фін сервісу. На вітчизняному фін ринку, активно розв надання роздрібних послуг для насел-я. Зростає роль індивідуального консультування щодо проведення фін операцій, а також удосконалюється комунікативна база з використм інформаційно-технологічних нововведень.

В У існує проблема із залученням зарубіжних інвесторів. Зарубіжні експерти негативно оцінюють фін стан нашої держ.

Проте фін ринок У вкрай нерівномірно перерозподілив за окремими своїми сегментами. Низький рівень довіри між ринковими контр­агентами, а також недостатній захист прав власності та контрактних прав виступ чи не найбільшими перешкодами для формув дійсних, а не їx активнiсть.

Фін ринок У еволюціонує шляхом модифікації кількісних і якісних характеристик свого поступального перерозподіл. Подальші перспек­тиви його функціон-я вимагають вирішення ряду вже перелічених і по­в'язаних з ними проблем. Розширення спектра фін послуг (але тільки легітимних і якісних), які надаються фіновими установами У, од­ночасно є забезпечм належного рівня їх конкурентоспроможності.

206. Суб'єкти фін ринку і їх ф-ї. Місце і роль держ на ф р

Фін ринок — це сук-ть обмінно-перерозподільних віднос, пов'язаних з процесами купівлі-продажу фін ресурсів, необхідних для здійсн вир та фін діяльн.Суб'єктами: фіз особи, не обмежені законом дієздатностю, групи громадян, трудові колективи, юр особи усіх форм власності, держ.

за формою:Домогосп :частина доходу, що не використовується домогоспм упродовж поточ періоду, перетвор на заощадження і за наявності відповідного фін механізму може бути потужним джерелом ек зрост країни.

(суб'єкти госп) — юридичні особи, резиденти певної держ, які займся вир-вом товар та наданням послуг. До інститутів поза фін сфери належ промислові та с\г підпр, кооперативи, орендні підпр, фермерські госп, малі підпр, корпорації, асоціації, консорціуми, спільні (змішані) підпр, установи, організації . Разом з іноземними учасниками ринку вони або є інвесторами, або емітують і розміщують на ринку власні фін активи.

Держ Оскільки держ витр перевищують дох, то виникає бюджний дефіцит, який може покриватися за рах позик, що здійснюються на фін ринку. Ці позики реаліз шляхом продажу урядових цінних паперів як фіновим посередникам, так і безпосер підпрм і домогоспм. Держ на фін ринку є, в основному, позичальником, регулярно розміщуючи на зовнішньому і внутрішньому ринках свої боргові зобов'язання; вона також виконує специфічну і дуже важливу ф-ю — регулюв фін ринку. За допомогою законів держ вплив на поведінку учасників ринку і певною мірою спрямовує перерозподіл ринку в заданому напрямі. Іноді держ може бути на фін ринку інвестором, здійснюючи фін підтримку певних суб'єктів госп. Це відбув у тому випадку, коли в держ виникає надлишок фін ресурсів. Тоді уряд стає постачальником грош коштів на фін ринок.

207. Поясн, чому необхідне держ регулюв фін ринку

Основні причини виникн-я мегарегуляторів на фін ринках. Першою є зрост кількості та ролі фін конгломератів, у яких єдиний власник володіє кількома фіновими установами. Ці установи надають послуги, які належ до різних сегментів фін ринку. Другою причиною є перехресні пропозиції фін послуг: банки пропонують послуги щодо колективного інвест, брокерсько-дилерські компанії – послуги інвес-тиційного банку, страх компанії надають пенсійні послуги . Третя причина полягає в сек'юритизації фін продуктів.

Крім того, не останню роль у створенні фін мегарегуляторів відіграє ряд таких чинників: надання фіновими установами тих послуг, які раніше надавались ви-ключно організаторами торгівлі на фондовому ринку; вихід на фін ринок крупних підпр реального сектора і торгівлі; диверсифікація фін інструментів та засобів їх продажу, які виник внаслідок перерозподіл електронної торгівлі, у тому числі використ Інтернет-мережі. У зв'язку із цими тенденціями відбув поступова консолідація регулюв сегментів фін ринку, які раніше перерозподіливались окремо.

Слід зазначити, що механізми регулюв фін ринків різняться між собою залежно від того, за яким принципом здійсн регулюв – інституційним чи цільовим. Так, інституційний (або секторальний) підхід передбачає спрямованість регулюв на діяльн певних фін установ. У той час, як при цільовому (або функціональному) підході один регулятор здійснює контроль за плато-спроможністю фін установи, інший наглядає за її взаємовідносами із клієнтами, інший регулятор – за перерозподілитком конкуренції .

208. Ринок грошей і ринок капіталів, їх призначення

Ринок грошей являє собою ринок, де здійсн короткострокове інвест коштів(до 1 року): короткострокові казначейські зобов'язання, ощадні та депозитні сертифікати, векселі, різні види короткострокових облігацій . На ринку грошей корпорації за­лучають кошти для підтримки обігового капіталу в разі виникн-я тимчасових короткострокових потреб у грош коштах. Фін інститути, зокрема комерційні банки, залучають кошти на тако­му ринку для надання позичок іншим суб'єктам ринку та для під­тримки ліквідності на належному рівні. Короткострокові ц.п. на ринку грошей більш ліквідні і харся меншим коливанням цін, ніж на ринку капіталів, тому здійсн інвестицій на грошму ринку менш ризикове, ніж на ринку капіталів.

Ринок капіталів призначений для довгострокового інвест коштів в основний капітал. На ринку капіталів надаються середньо- та довгострокові кредити, перебув в обігу середньо- та довгостро­кові боргові ц.п., а також інструменти власності — акції, для яких термін обігу не встановлюється. Емітуючи акції та облігації, залучаючи банк кредити, корпорації формують на ринку капі­талів фін ресурси, необхідні для модернізації і розширення вир-ва, впровадження нових технологій, освоєння вир-ва нових видів продукції. Фіз особи та будівельні організації за­лучають кошти для придбання та будівництва нерухомості. Фін інститути формують власні фін ресурси, які перебув у їх використанні протягом усього періоду функціон-я і забезп екон зрост та екічну стабільність фін інституту.

В цілому на ринку довгострокових запозичень держ, підприєм­ницькі структури і насел-я отримують за визначену плату в дов­гострокове або безстрокове корист-я фін ресурси інш учасників ринку. Ринок капіталів перерозподілив більшою мірою в країнах з досить визначеними та сприятливими еки пер­спективами. Становлення ринку капіталів передбачає невисокі тем­пи інфляції, а також стабільність політичної та ек ситу­ації в країні.





Реферат на тему: Фінанси - відповіді на 285 питань (шпаргалка)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.