Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Філософія

Структура філософського знання (реферат)

Філософія охоплює різноманітну проблематику, в межах якої вирішує певні групи питань. Ці групи, а скоріше розділи, складають її структуру. Такими структурними розділами є: онтологія, гносеологія, філософська антропологія.

а) Онтологія (ототожнювана іноді в філософській літературі з метафізикою). Це вчення про буття. Буття — це все те, що нас оточує. Воно включає в себе: буття природи, буття речей, буття людини (суспільства), буття свідомого та неусвідомленого.

Як і природничі науки, онтологія вивчає об'єктивний світ. Категорії філософії і природознавства в багатьох випадках співпадають. Наприклад, такі поняття, як рух, простір, час, властивість, система і т. д. В руслі філософського знання довгий час мала місце натурфілософія. Це було вчення, яке органічно поєднувало філософські і природничо-наукові знання. В сфері натурфілософії творив І.Ньютон, до 1766 року її проблеми вирішував І.Кант, в 60-і, 70-і роки XX ст. в Радянському Союзі існувала така галузь філософії, як філософські проблеми природознавства тощо.

Матеріальний світ людини — це світ перетворених нею речовин. Одяг, житло, речі домашнього вжитку, їжа, засоби пересування тощо — це перетворена, «олюднена» природа. Іноді людина створює такі речі, яких немає в природі, і це може наштовхнути нас на думку про надприродне їх походження. Дійсно, люди навчились створювати речі, сполуки, матеріали, яких немає в «готовому» вигляді в природі. Буття людини (і людського суспільства) є одним з складників онтології, але разом з тим воно входить в соціальну філософію, яка розглядає загальні питання, пов'язані з суспільним життям людини. В межах соціальної філософії вивчаються і вирішуються проблеми суспільної свідомості, її форми — історична пам'ять, історична свідомість та ін., виникнення і становлення держави, шляхи розвитку історичного прогресу тощо. Буття свідомого і неусвідомленого визначає цілеспрямовані дії людини, її інтереси, психічні процеси, емоційне життя окремого індивіда і психологію натовпу тощо.

б) Гносеологія (епістемологія, теорія пізнання). В межах цієї філософської дисципліни знаходяться проблеми, які стосуються пізнання дійсності. Гносеологія вивчає питання пізнавальних можливостей людини, спрямовує нашу увагу на результати пізнавального процесу, визначає шляхи до істинного знання, виявляє заблудження.

Особливе місце в гносеології належить логіці. Філософія, починаючи від Арістотеля — творця формальної логіки,— стає дисципліною, яка аргументовано, доказово доводить істинний характер свого знання.

Саме в гносеології, яка розуміється як логіка і методологія наукового пізнання, філософія тотожна (але не адекватна) дослідницьким процесам в природничих та технічних науках. Таким чином, вона виступає в ролі методології природничих, технічних і гуманітарних дисциплін. І цілком є зрозумілим інтерес їх представників до поглиблення філософських знань.

в) Філософська антропологія. Вона вивчає проблеми людини, суть і зміст її життя, походження, місце, яке вона займає в Космосі, а також питання страждань і щастя, розпуки і радості, ставлення індивіда до мікросередовища, в якому він живе і творить, до суспільства взагалі.

Використана література:

1. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. Посібник. – К., 1999. - С.3-8.

2. Философская энциклопедия. В 5-й томах.— Т. 5. Статья «Философия».

3. Шевченко В.І. Концепція пізнання в українській філософії.— К., 1993.— С. 3-9.





Реферат на тему: Структура філософського знання (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.