Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Філософія

Поняття методу наукового пізнання (реферат)

Метод (грецьк. — шлях дослідження) є формою практичного і теоретичного освоєння дійсності і базується на закономірностях розвитку об'єкта дослідження. Всяка діяльність регулюється певними нормами і принципами, які в науковому дослідженні відіграють вирішальну роль. Правильно вибраний метод дає можливість визначити в об'єкті дослідження суттєве і несуттєве, внутрішнє і зовнішнє, більш динамічне і менш динамічне.

Цю властивість методу влучно визначив ще в Нові часи Ф.Бекон, який порівнював вдало вибраний метод дослідження з ліхтарем, що освітлює дорогу людині в темряві ночі. Він доводив, що завдяки науковим методам людство створило світ речей, які відповідають його потребам. Кожне дослідження, писав Ф.Бекон, спрямоване на отримання такого результату, який вносить в наше життя щось нове, більш досконале. Але можна вибрати найбільш відповідний метод, а результати отримати не ті, на які розраховували. Тому, зазначав Р.Декарт, необхідно не тільки вміти вибирати метод, але і вміло застосовувати його в науковому пізнанні. Коли ми говоримо «вміло вибирати», «вдало застосовувати» і т.д., то це не означає, що метод «вибирається», «застосовується» і т.д. як інструмент для роботи слюсаря, токаря, теслі, столяра тощо. Розпочинаючи дослідження, ми визначаємо його методи відповідно до змісту попередньої дослідницької роботи, здійсненої в конкретній царині як безпосередньо самим дослідником, так і його колегами в минулому і в сьогоденні.

Науковий метод — це результат досліджень, зроблених попередньо. Концентруючи знання минулих досліджень, метод виступає як вихідний пункт для сьогоднішніх досліджень. Необхідно зауважити, що вміння вибрати метод залежить від досвіду дослідника в царині наукової діяльності, рівня його теоретичної підготовки тощо.

Аналізуючи властивості об'єкта, дослідник спочатку з допомогою довільно вибраного методу визначає його суттєві і несуттєві сторони. В процесі подальшого вивчення даний метод (чи сукупність методів) може застосовуватись і далі, а може і бути замінений іншим, більш відповідним до властивостей предмета чи явища. Правда, в дослідницькій роботі найчастіше буває так, що раніше вибраний метод не відкидається цілком, коли з'являється більш відповідний, а просто відтісняється на другорядну роль і виконує допоміжну функцію. Тож кожне наукове дослідження здійснюється не якимось окремо взятим методом, а декількома, і при цьому не набраними як конгломерат і навіть сукупність, а в системному зв'язку.

На сьогодні існує декілька думок стосовно класифікації методів наукового пізнання. Донедавна прийнято було класифікувати методи відповідно до рівня узагальнення, а саме: всезагальні, загальні, часткові. Всезагальним, наприклад, було прийнято вважати діалектико-матеріалістичний метод, об'єктивну основу якого складають найбільш загальні закони розвитку матеріального світу.

Не відкидаючи такої важливої ознаки методу, як рівень узагальнення, сьогодні філософи приходять до думки, що вищевказана класифікація має ряд недоліків, і та всезагальність, яка декларувалась у марксистській філософії, переконливо звучала в спекулятивних конструкціях, але була малопридатною для реального наукового пошуку. Тому більшість науковців схиляються до думки, що більш вдалою є класифікація, яка базується на теоріях середнього рівня, автором яких є американський мислитель Р.Мертон. Цей філософ і соціолог прийшов до висновку, що існує не два — емпіричний і теоретичний, а три рівні наукового пізнання: емпіричний, посередній, або емпірично-теоретичний, і власне теоретичний. Відповідно і методи наукового пізнання діляться на: а) методи емпіричного рівня дослідження; б) методи, які використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях; в) методи теоретичного рівня.

Використана література:

1. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. Посібник. – К., 1999. - С.3-8.

2. Кістяковський Б. О. Проблеми і завдання соціально-наукового пізнання II Філософська і соціологічна думка,— 1992.— №2.

3. Лисенко В.М. Сходження від абстрактного до конкретного як підхід до процесу формування наукового знання // Філософські проблеми сучасного природознавства / Респ. міжвід. зб. Вип.75. — К., 1991.

4. Методологічні основи наукового пізнання / За ред. П.В.Попова.—К., 1982.





Реферат на тему: Поняття методу наукового пізнання (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.