Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Філософія

Націоналізм Декарта і погляди енциклопедистів (реферат)

Впродовж 100-літньої історії філософії Просвітництва, незважаючи на значний вплив емпіризму та сенсуалізму, в ній домінував раціоналізм. Звичайно, не завжди він мав такі форми і змістовний характер, як, наприклад, у Декарта чи Гегеля, але пріоритетне його становище було незаперечним. Тож і енциклопедисти були здебільшого раціоналістами, хоч серед них можна було зустріти людей різних філософських і політичних напрямків — раціоналістів, сенсуалістів, емпіриків, конституційних монархістів і республіканців. Спільним для них було те, що своїми попередниками вони визнавали Декарта і Бекона. Як і Декарт, вони високо ставили науку і філософію в системі духовних цінностей, але різко заперечували щодо його вимоги все приводити в строгу систему. Енциклопедисти вважали, що всю багатоманітність світу не можна втиснути в прокрустове ложе кількох раціоналістичних положень. Французькі мислителі XVIII століття доводили, що вже саме слово «енциклопедія» передбачає багатство відтінків, розмаїтість знання. Декарт же вважав, що розмаїтість поглядів стосовно певного визначеного об'єкта є баластом, який не сприяє пізнанню істини; для нього значення мали передусім найбільш загальні принципи і закони. Енциклопедисти зберегли наукову тенденцію Декарта стосовно єдності знання, але ідеал цей розуміли вже не в дедуктивно-математичному, а в індуктивно-історичному смислі. В той час як Декарт розглядав набування людиною знань як індивідуальний процес, енциклопедисти, в більшості своїй, тлумачили його як процес суспільний.

Енциклопедисти рішуче заперечували положення Декарта про те, що знання мають дефінітивний характер. Вслід за Беконом, вони наголошували на тому, що знання мають динамічний, історичний характер. Всяка дефініція має право на окреслення певних явищ, закономірностей, але вона апріорі повинна розглядатись як визначення, яке фіксує певний рівень досягнень науки конкретного її періоду. Дефініція повинна бути змінена і навіть відкинута, коли розвиток науки довів її неадекватність, обмеженість.

Декарт розглядав наукову роботу як діяльність окремого вченого, енциклопедисти прийшли до висновку, що більш плідною, більш ефективною є робота колективу вчених. Гельвецій, наприклад, завжди наголошував, що його філософія спирається на думки інших мислителів, які він розвинув далі. Плідною є та філософія, вважав він, яка твориться спільними зусиллями інтелектуалів, хоч в окремих випадках допускається її презентація окремою, однією особою при наявності загальної згоди на це.

Декарт високо цінував розум, але лише в теоретичній його формі; енциклопедисти ж віддавали перевагу «практичному розумові», тобто тим ідеям, які можна було безпосередньо втілити в життя. Спекулятивні висловлювання нічого не варті, стверджували вони, якщо їх автори самі не знають, де і як їх можна реалізувати в дійсності. Всяке знання, незалежно від його особливостей — філософське, юридичне, політичне тощо повинно мати вихід на конкретну реалізацію в житті.

Декарт вважав, що змінити навколишнє буття можна шляхом самовдосконалення кожної людини; індивідуального, виховання, енциклопедисти ж стверджували, що необхідною запорукою позитивних і духовних змін в житті суспільства є піднесення його загальної освіченості.

Використана література:

1. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. Посібник. – К., 1999. - С.3-8.

2. Философская энциклопедия. В 5-й томах (див. відповідні статті).

3. Юм. Д. Трактат про природу людини. — К., 1995.





Реферат на тему: Націоналізм Декарта і погляди енциклопедистів (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.