Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Філософія

Філософський аспект проблеми взаємодії «людина — природа» в умовам сьогодення (реферат)

Філософський аспект проблеми «людина — природа» нині включає:

а) Питання, пов'язані з баченням суті і перспектив подальшої взаємодії суспільства і природи, тобто проблеми, пов'язані з шляхами майбутнього розвитку цивілізації.

До питання про подальшій розвиток взаємодії людини з природою слід підходити діалектично з урахуванням сьогоденного рівня розвитку науки, техніки, суспільства. Природу і суспільство треба розглядати як рівнозначні частини цілого з визнанням пріоритету активності людини. Український учений В.І.Вернадський ще в 1940 році висловив ідею, що праця і наука впродовж тисячоліть розширюють і поглиблюють вплив на біосферу і інші оболонки Землі, розвивають біосферу. В людському суспільстві, писав В.І.Вернадський, створюється і швидко зростає нова форма біогеохімічної енергії, яку можна назвати енергією людської культури, що створює ноосферу. Вона залежить від психічної діяльності організмів, розвитку мозку. Розвиток ноосфери має хвильоподібний характер, суттю якого є якісні стрибки в гармонізації системи «людина — природа», виразом якої є щораз тісніша єдність суспільства і природи?

б) Філософське обґрунтування змісту поняття «людина — частина природи», а в кінцевому підсумку — співвідношення законів природи і законів розвитку суспільства.

Природа служить людині безпосереднім життєвим засобом, предметом, знаряддям її життєдіяльності. Вона, писав Маркс, — тіло людини, з яким вона повинна залишатись, щоб не померти. Фізичне і духовне життя людини нерозривно пов'язане з природою, тому що людина — це частина природи, частина, але не її продукт. Творіння предметного світу в результаті практичної діяльності є самостворення людини як свідомої родової істоти. Саме тому люди повинні постійно співвідносити свої дії з можливостями саморегуляції природного середовища.

Закони розвитку природи відрізняються від законів розвитку суспільства, але хоча людина є частиною природи, хоч і якісно іншою, ніж природа, все ж таки є спільне, що їх об'єднує, і це спільне ми постійно відкриваємо в пізнавальному процесі. Наукою, яка це спільне виражає, є соціальна екологія. Практика людської діяльності свідчить, що в майбутньому вся біосфера буде охоплена таким рівнем організованої діяльності людей, що система «людина (суспільство) — природа» стане в повному значенні цього слова самоорганізованою в цілому, а не тільки в окремих її частинах, як це ми спостерігаємо сьогодні.

в) Проблема свободи людини, рівень залежності її від природи.

Тенденція зростання влади людини над природою має зовнішній характер. Чим більше ми зовнішньо володіємо природою, тим більше внутрішньо ми залежимо від неї. Наша свобода стосовно природи може бути забезпечена через пізнання і практичне використання, природного середовища. Як зазначає російський філософ З.Гірусов, об'єктивна тенденція зростання влади людини над природою реалізується через свою протилежність — подальше підкорення природі, вимогам її законів.

г) З'ясування співвідношення змісту понять «об'єктивний світ» і «природа».

В роботах публіцистичного характеру можна зустріти думку, згідно з якою поняття «об'єктивний світ» і «природа» ототожнюються, що з точки зору філософського їх розуміння неправомірно. Природа є матеріальним субстратом, тоді як поняття «об'єктивний світ» охоплює і духовний світ. Якщо під суб'єктом розуміємо «Я», то об'єктивним світом, об'єктивною реальністю буде, наприклад, свідомість іншої людини. Якщо під суб'єктом ми розуміємо все людство, то об'єктивним світом є свідомість, духовний світ інших розумних істот, а також, звичайно, природа. Поняття «об'єктивний світ» коректно співвідносити з поняттям «суб'єктивний світ», але аж ніяк не з природою.

Використана література:

1. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. Посібник. – К., 1999. - С.3-8.

2. Гирусов З.В. Социальная экология: специфика ее проблем и основные задачи развития // Вопросы социоэкологии. — Львов, 1987. — С.23.

3. Гирусов З.В. Система «общество — природа».— М.: Изд. Моск.ун-та, 1976.— С.127-131.

4. Гольбах П. Система природы или о законах мира физического и мира духовного.— М.: Госэкгиз, 1940.— С.7-10.





Реферат на тему: Філософський аспект проблеми взаємодії «людина — природа» в умовам сьогодення (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.