Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Філософія

Філософія, мистецтво і релігія в творчості Шеллінга (реферат)

Ф.В.Й. Шеллінг (1775-1854 pp.) вже в юнацькі роки проявив себе як талановита в філософії людина. В 17-річному віці він отримує ступінь магістра, а в 20 років був запрошений на викладацьку роботу до Ієни, поцінований за велику кількість наукових статей і підтриманий Фіхте та Гойте. В 1803 р. Шеллінг отримує університетську кафедру і з цього часу активно займається космологічною, релігійною та естетичною проблематикою. Мистецтво він вважав найвищою формою людської діяльності. Тож не випадково він залишає університет, щоб зайняти посаду секретаря Академії мистецтв у Мюнхені (1806-1820 pp.). Пізніше, правда, він знову повертається на університетську кафедру в Ерленгені, а в 1827 р.— у Мюнхені, але це були часи тріумфу гегелівської філософії. Про Шеллінга як філософа в ці роки вже ніхто не говорив. Правда, прусський король Фрідріх Вільгельм IV, який симпатизував Шеллінгові, запросив мислителя до Берлінського університету з метою, щоб той протиставив свої погляди атеїзму молодих гегельянців. Всі, хто пам'ятав Шеллінга змолоду, гаряче вітали його, але це був далеко не той філософ, що 30 років тому. Тож на хвилі загального розчарування Шеллінг відходить від університетського життя.

Шеллінг, як вважають дослідники його спадщини, був кмітливою, але непрецизійною у філософських питаннях людиною. Він чудово володів ораторським мистецтвом, але не науковим методом: він був напівпоетом, напівфілософом.

Тож не випадково, зазначають ці дослідники, поява кожної нової концепції в філософії знаходила позитивний відгук в працях Шеллінга, хоч перед цим він часто стояв на протилежних позиціях.

Головними етапами його життя і творчості були:

— період повної залежності від філософії Фіхте;

— період створення філософії природи. Свої погляди цього періоду він викладає в працях «Ідеї філософії природи (1799 р.), «Про світову душу» (1798 p.), «Система натурфілософії» (1799 p.), «Перший начерк системи філософії природи (1799 p.), «Система трансцендентального ідеалізму» (1800 р.) та ін. В ці часи особливо розквітає талант молодого мислителя. Практично від 1801 р. він заявляє про себе як про творця нової філософської системи, але під впливом найближчого оточення редукує її до естетики, а згодом етики;

— теософічний період (від 1813 p.). Шеллінг повністю занурюється в проблеми міфологічної свідомості і містики, по суті переходить на позиції останньої.

В праці «Про «Я» як принцип філософії» Шеллінг, спираючись на Фіхте, доводить, що наші знання є продуктом розвитку трансцендентальної свідомості. Передумовою філософського пізнання є «Я» як результат осмислення самого суб'єкта мислення. «Я» у Шеллінга є вихідним принципом філософії, початком і результатом знання. З «Я» він виводить пізнання і об'єкт пізнання. В «Я» співпадає засада буття і мислення. «Я» вмішує в собі всю реальність, все, що є в ній, міститься в «Я».

Як абсолютна єдність, «Я» включає відмінність між суб'єктом і об'єктом. Воно не може бути виражене ні свідомістю, ні виведене з понять цієї свідомості. Емпіричне «Я» не має можливості досягти абсолютної єдності суб'єкта і об'єкта, тому що імпліцитно зосереджує в собі ряд обмежених характеристик, які зникають на теоретичному рівні. Між нашим «Я» і абсолютним «не-Я», попри їх тотожність, не може бути переходу одного в інше. «Я» конечне, тоді як «не-Я» є безконечне. Перехід одного в інше здійснюється на межі конечно-безконечного, де діяльною стороною є кінець конечного і початок безконечного. Отже, тільки в царині конечно-безконечного можна говорити про тотожність мислення і буття.

Філософія природи, естетика і філософія релігії були основними об'єктами досліджень Шеллінга.

Філософія природи. Ця філософія є узагальненням тих відкриттів, які були зроблені тодішнім природознавством і, зокрема, в фізиці і хімії такими видатними вченими, як Вольта, Ерстед, Ломоносов, Прістлі, Лавуаз'є та ін.

На початку 1800 року Шеллінг приходить до висновку, що філософія природи повинна дати відповідь на питання: Яким чином розвиток несвідомої природи приводить до появи свідомості? Яким чином з об'єктивного виникає суб'єктивне і, навпаки, з суб'єктивного — об'єктивне? На ці питання Шеллінг спробував дати відповідь у праці «Система трансцендентального ідеалізму», де трансцендентальна філософія і натурфілософія доповнюють одна одну.

Естетика. Шеллінг вважав, що мистецтво, як і філософія, є продуктом вільної духовної діяльності людини. Спільною рисою цих двох форм діяльності є їх свідомий характер, який входить в конфлікт з неусвідомленим. Прикладом може бути, зазначає Шеллінг, діяльність актора, коли він, окрім того, що є найбільш продуманим, відрепетированим, інстинктивно виражає незакінченість дії в міміці, жестах, монологах тощо. Цю незакінченість не можна виразити раціональними засобами. Тому кожен артистичний акт зосереджує в собі незакінченість у змісті, але закінченість у формі. В «Системі трансцендентального ідеалізму» Шеллінг зазначає, що філософія мистецтва повинна взяти на себе роль дороговказу на шляхах розвитку мистецтва, визначити його напрямки.

Філософія релігії. Шеллінг вважав, що істини філософії не відрізняються від тих, які проголошує релігія. Релігійна віра, як і філософія, має той же самий предмет, що і філософія. І віра, і філософія в межах причинно-наслідкових зв'язків своїми засобами пояснюють походження Всесвіту, рослинного і тваринного світу, людини.

Використана література:

1. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. Посібник. – К., 1999. - С.3-8.

2. Гегель. Философия. В 2-х томах,— Т. 1,— М., 1976.,— Т. 2, 1977.

3. Философская энциклопедия. В 5-й томах (відповідні статті).





Реферат на тему: Філософія, мистецтво і релігія в творчості Шеллінга (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.