Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Філософія

Філософія діяльності Й.Г. Фіхте (реферат)

Йоганн Готліб Фіхте (1762-1814 pp.) вважав себе учнем Канта і був твердо переконаний, що правомірно продовжує справу свого вчителя. Він розвинув онтологічну (метафізичну) частину філософії Канта, спираючись на вчення свого попередника стосовно теоретичного і практичного розуму, прийняв доводи свого вчителя про те, що практичний розум більш успішно вирішує проблеми, ніж теоретичний.

Й.Г.Фіхте народився в сім'ї бідного селянина. Був пастухом, а потім, завдяки допомозі поміщика, став вчитись у школі. Закінчивши її, поступає в університет, де вивчає теологію. Фіхте довго не міг визначитись, де прикласти свої сили, і лише вивчення філософських поглядів Канта сприяло його зацікавленню філософськими проблемами.

В 1794 р. завдяки протекції Канта він отримав кафедру філософії в Йєні. Керував нею п'ять років, але втратив посаду за публікацію статті, в якій влада «побачила» атеїзм. В роки наполеонівських воєн він присвятив себе патріотичній діяльності. В Берліні він читає цикл публічних лекцій «Промови до німецької нації» (1808 р.), в яких закликає німецький народ до морального відродження, об'єднання всіх його сил для вирішення проблем в сфері освіти, державотворення. В «Промовах» Фіхте висуває ідею пріоритету народу стосовно держави, але зазначає при цьому, що без держави немає і повноцінного народу. В 1810 р. Фіхте обіймає посаду професора, декана, ректора Берлінського університету. В роки нової визвольної війни з Наполеоном вступає в ряди добровольців, але, захворівши на тиф, у 1814 р. помирає.

В центрі філософії Фіхте — діяльність індивіда. Вона є первинним, творчим началом буття. Якщо Кант вважав, що суб'єкт творить форми навколишнього світу відповідно до рівня своєї уяви, то Фіхте стверджував, що індивід створює не тільки форми, але і зміст; згідно з Кантом, суб'єкт формує явища, згідно з Фіхте, він формує і самі речі як такі. На його думку, людина не тільки пізнає, але і визначає розвиток в необхідному їй напрямку. Іноді може здаватись, що речі існують незалежно від індивіда, але то є заблудження. Об'єкт і суб'єкт мають одне і те ж саме походження, без одного немає другого. Не можна зрозуміти, що таке суб'єкт, якщо немає об'єкта, і, навпаки, вважав Фіхте.

Для Канта «річ-в-собі» є незалежною від свідомості індивіда, для Фіхте вона не існує взагалі, як зовнішня для людини реальність. Разом з тим, своєрідною «річчю-в-собі» у Фіхте є індивід. Метафізика, елімінована з сфери предметів, явищ, процесів, повернулась у дійсність як суб'єкт.

Діяльна свобода індивіда, яка була основою теоретичної філософії Фіхте, ще в більшій мірі становить стрижень його практичної філософії. Бути вільним є моральним імперативом людини. Для Канта свобода була умовою здійснення морального права, для Фіхте — змістом цього права. У всіх працях він проголошує гасла свободи і активної діяльності, яку розглядає як необхідну умову реалізації цієї свободи. В свободі людини Фіхте вбачав прояв Божої волі, яка не обмежилась створенням природи і людини. Воля постійно спрямовує діяльність людини на невпинний рух вперед. Не розум, а саме воля спонукають індивід до тих чи інших дій.

В своїй філософії Фіхте майже не залишив місця натурфілософії. Справжнім буттям для нього була не природа, а свідома, вільна від природних пристрастей особистість. У Фіхте пріоритет належить ідеалу, а не дійсності, діяльності, а не субстанції, суб'єкту, а не об'єкту, духовності індивіда, а не зовнішньому світові, свободі, а не необхідності, волі, а не розуму.

Філософія Канта і Фіхте є суб'єктивним ідеалізмом. Цей вид ідеалізму в німецькій філософії домінував порівняно недовго. В кінці XVIII — першій половині XIX століття висуваються інші видатні постаті — об'єктивні ідеалісти Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг і Георг Вільгельм Фрідріх Гегель.

Використана література:

1. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. Посібник. – К., 1999. - С.3-8.

2. Гегель. Работы разных лет. В 2-х томах.— Т. 2.— М., 1971.

3. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей появиться как наука,— АМФ,— Т. 1. Часть 3.— К., 1992,— С. 3-28.





Реферат на тему: Філософія діяльності Й.Г. Фіхте (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.