Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Філософія

Альтернативні тести з філософії (шпора)

І. Альтернативні тести (1-8)

1. Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні? Немає. Філософія може бути лише або матеріалістичною, або ідеалістичною, оскільки першоначалом (первинним) може бути або матеріальне (природа) або ідеальне (свідомість, дух).

2. Чи можна агностицизм розглядати як форму ідеалізму? Так . Наприклад всі суб'єктивні ідеалісти (Берклі, Юм, Кант) були агностиками, а серед матеріалістів агностиків немає.

Агностики—хто заперечує можливість пізнання сутності речей і закономірності розвитку дійсності.

3. Чи є агностики серед матеріалістів? Немає. Агностики заперечують об'єктивне існування речей, явищ і процесів, а матеріалісти визнають об'єктивність світу, природи.

4. Чи є серед ідеалістів моністи? Так. Наприклад, Гегель. Він за єдине начало світу визнавав абсолютну ідею, яка існувала до появи світу і людини, тобто був об'єктивним ідеалістом. Те саме можна сказати і про об'єктивного ідеаліста Платона, який за першоначало (первинне) брав світ ідей.

Принцип ідеалістичного монізму спирається на первиність ідеального і розглядає матеріальний світ як вториний, похідний.

5. Чи може об'єктивний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального світу? Так . І Платон, і Гегель визнавали об'єктивне існування речей.

Об єкт. Ідеал. Зосеред. Увагу на пізнанні люд. Свідомості через пізнання відчутів понять тощо.

6. Чи визнає суб'єктивний ідеалізм існування матеріального світу незалежно від відчуттів і розуму людини? Ні. В цілому суб'єктивний ідеалізм (Берклі, Юм), визнавали об'єктивного існування матеріального світу, бо для них існує тільки те, що дане людині у її відчуттях, тобто існує тільки те, що сприймається суб'єктом. (існувати значить бути сприйманим. Берклі). Берклі- субєкт. Ідеал. Відкидав існування матеріального і ствержував що речі існують остільки, оскільки вони сприймаються відчутями.

7. Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філософської думки? Так. Упродовж всього історико-філософського процесу в центр філософії ставилися (залежно від вимог часу) різні проблеми: походження світу, його сутність ( Стародавні Індія, Китай), Космос (Греція), людина (Відродження), людське існування (екзистенціалізм) тощо. Але проблема "людина - світ”, виступала як універсальна і може розглядатися як загальна формула. Проблема "субєкт - обєкт”, "матеріальне- духовне”, "природа – сусп.” Предмет філ. Є загально граничною засадою люд. Мислення , пізнання буття люд. В світі. Предмет філ. Залежить від істор. Типів визначення, предмету філ. Обєкта філ. Дослідження, методів філ., а вони змінюються.

8. Чи була марксистська філософія першою в світі системою матеріалізму? Ні. До появи марксизму існували матеріалістичні течії у філософії: чарвака в Індії, атомістична філософія Демокрита в Греції, Французький матеріалізм 18 ст., антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Марксиський світогляд був під впливом Гегеля, далі Фейєрбаха – матеріаліст.

І. Альтернативні тести (9-17)

9. Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість? Так. Це брахманізм, буддизм, гілозоїзм стародавніх греків (Анаксімандр, Дідро, Кабаніса, 18 ст.)

Виходить за межі метафізичних позицій і ствержує елементи діалектики. Будизм говорив що люд. Особистість становлять 5 елементів: свідомість, матеріальна оболонка, люд. Особистість тощо. Дідро говорив що світ безперервно зароджується, вмирає, він ніколи нестїть на місті.

10. Чи може за Аристотелем матерія існувати без форми? Так. За Аристотелем внизу як першооснова всього лежить матерія без форми (субстрат) вгорі - існує форма без матерії, або форма всіх форм (теос). Вчення про неї Аристотель назвав теологією. Арістотель доводить відрив матерії від форми. Звільнена від матерії форма – вічний двигун що є джерелом руху і життя космічного цілого. Першооснова – форма а не матерія – безтілесна форма Аристотеля.

11. Чи тотожні філософські поняття "мова" й "мовлення”? Ні. Мова - це соціальне закріплена лексична і граматична системи, які для індивіда виступають як об'єктивно існуючі, а мовлення - це спілкування людей між собою за допомогою мови, тобто мовна діяльність. Вона завжди має індивідуальний характер. Під мовленням розуміють як сам процес говоріння. Так і його результат. Мова реалізується через мовлення.

12. Чи існує у світі суб'єктивна компонента? Так. Суб'єктивною компонентою у світі виступає свідомість людини, весь комплекс внутрішнього світу суб'єкта.

13. Чи є загальне в одиничному? Так. В одиничному завжди присутнє загальна як те спільне та істотне, що ї об'єднує його з іншим одиничним. Одичне і загальне окремо неіснує.

14. Чи тотожні поняття "причинність" і "каузальність"? Так. Каузальність (лат. - причина) - це те саме що й "причинність”.

15. Чи може необхідне водночас бути випадковим? Так. Необхідність і випадковість є діалектичними протилежностями - необхідність реалізується тільки через ряд випадковостей, а випадковість є формою існування необхідності. Необхідність і випадок – це детермінація.

16. Чи тотожні поняття "народонаселення" і "суспільство"? Ні. Народонаселення - це все населення певного краю чи країни. Це поняття є категорією етнічною, а суспільство - категорія соціальна, що означає історично визначений тип соціальної системи.

17. Чи тотожні поняття "індивід" і "особистість"? Ні. Індивід - це неповторні риси людини, якими він наділений від природи, а особистість - це соціальне сформовані особливості людини це частина сукупності індивідів а особистість наділена позитивною свободою – особистий термін з етики.

І. Альтернативні тести (18-24)

18. Якщо філософія визначається як наука, чи може така філософія визнавати існування національної філософії"? Ні. Немає науки індійської, німецької, української, а філософія є. Не може існувати науки, які взаємно заперечують одна одну, а такі філософські вчення є - матеріалістичні і ідеалістичні. У філ. На відміну від інших наук неіснує єдиного загального визнаних теорій вони постійно перебувають у процесі становлення, осмислення. Філ. Будучи за формою діяльності наукою є наукою за своїми функціями і значеннями для людини.

19. Чи тотожні поняття "культура" і "цивілізація"? Ні. Хоча поняття "культура" і "цивілізація" тісно пов'язані між собою, вони не є тотожними, бо культура це насамперед сфера духовного суспільстві і людині, а цивілізація – це в першу чергу сфера громадянського суспільства, рівень розвитку техніки, ступінь захищеності прав і свобод людини, міра гуманізованості суспільства. Водночас неправомірно протиставляти цивілізацію і культуру, як це робили Шпенглер та Бердяєв.

20. Чи є в істині релятивне? Так. Вся істина містить у собі момент релятивного, тобто відносного. Адже істина - це процес, в ході якого окремі сторони істини уточнюються, розширяються чи звужуються, або й відкидаються зовсім. Істина результат пізнання істина є одночасно абсолютною і відносною. Відносна істина конкретизується і уточнюється.

21. Чи є в істині абсолютне? Так. В усякій нетривіальній істині поруч з відносним існують і зерна абсолютного знання, тобто такого, котре з розвитком науки і практики залишаються сталими. Абсолютна істина є одночасно відносною і абсолютною. Абсолютна істина скл. З суми відносних істин.

22. Чи може свобода бути абсолютна? Ні. свобода не може бути абсолютною, оскільки вона кінчається там, де починається свобода і право іншої людини.

23. Чи визнає монофізитство людську природу Ісуса Христа? Не визнає, бо вважає що сутність Христа і його природа є виключно божественною, духовною, а не тілесною, земною. Офіційний погляд Церкви - Христос має 2 природи божественну й і тілесну, оскільки був народжений людиною від земної жінки.

24. Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога? Так визнає. Таких поглядів дотримувались зокрема Дж. Бруно, Спіноза, Сковорода. Згідно з пантеїзмом Спіноза важав що Бог неіснує окремо від природи, а розчиняється в ній. З точки зору спінози світ – нескінчена природна субстанція яку він ототожнює.

І. Альтернативні тести (25-30)

25. Чи визнає апологетика античну філософію? Так визнає оскільки апологетика проголошувала сумісність грецької філософії з принципами віровчення Ісуса Христа. Апологети тобто раньохристиянські письменники 2 ст. (Юстин, Афіногор) широко використовували твори античних авторів для захисту християнства від нападок язичницьких володарів та вчених.

26. Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Аристотеля? Так. Схоластика надзвичайно широко використовувала філософські ідеї Платона і Аристотеля як для раціонального обґрунтування буття бога так і для обґрунтування середньовічного реалізму. Твори названих філософів використовували як представники ранньої схоластики (Ансельм Кентерберійський, П'єр Абеляр), так й представники пізньої схоластики( 13-14ст. Фома Аквінський, Дуне Скот, Вільям Оккам та ін.).

27. Чи визнає східний перипатетизм авторитет Аристотеля? Так визнає. Як твердить Гегель у 3-й кн. "лекции по истории философии", в Сирії, особливо в таких містах як Бейрут, Антіохія, Едес існували потужні наукові центри, які становили собою з'єднуючу ланку між грецькою філософією і арабською вченістю. Араби старанно студіювали твори Аристотеля. Вони головним чином коментували твори Стагірита (Альфарабі, Авщенна, Аверроесь). Речі повсякденого світує чимось менш досконалим і становить копію оригіналу. Цим оригіналом є ідея.

28. Чи погоджуються номіналісти з вченням Платона про ідеї, поняття? Ні. Номіналісти вважали, що загальним поняттям (універсаліям) в дійсності нічого не відповідає; що вони є лише назвами (номенами) для класів однорідних предметів, які існують як індивіди. Щож до матерії то вона являє собою "нульове буття”, активно співіснують та взаємодіють. З поглядами Платона з первиним у бутті виступають абстрактні поняття – наз. "універсальними”. Ідеї за Платоном є речі що позбавляють простор часового обмеження від матеріальних йіностей і досконалостей.

29. Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття? Так погоджуються, бо їхні погляди на універсалії збігалися з поглядами Платона на ідеї(поняття).

30. Чи може об'єкт пізнання існувати без суб'єкту пізнання? Так. Об'єкти існують незалежно від того чи сприймаються вони об'єктами, чи ні. Субєкт і обєкт не слід сплутувати з поняттями "субєктивне” і "обєктивне”, де останє є первиним що до субєктивного і незалежить від нього. Між субєктом і обєктом існ. Тісний взаємозвязок. Субєкт – обєкт. Активність іде від субєкту, а зміст активності від обєкту. Субєкт не вносить змістовність якщо є пізнавальний процес, то є субєктивність і обєктивність. Субєкт – окрема люд. Група люд., людство. Субєкт характеризується: активністю, цілеспрямованістю, свідомістю. Обєкт – частина природи що попала в сферу практичної діяльності людства. Обєкти бувають емпіричні і теоритичні пізнання як процес являє собою діалектичну єдність.

ІІ. Альтернативні тести (31-39)

31. Особистістю народжуються, або стають? Стають. Народжуються індивідом, а особистість формуються суспільством, середовищем і власною волею та самовдосконаленням. Особистість наділена позитивною свободою бо на неї поширюється принципово моральна відповідальність за яким людина не відповідає за ті вчинки які вона не усвідомлює.

32. З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою, або світоглядом? Є світоглядом, але на рівні світорозуміння, коли філософія виступає теоретичним ядром світогляду. Світогляд це – система уявлень людини про світ, місце людини у світі, відношення людини до світу, та до себе. Філософія є теоретичною формою ставлення людини до світу. Філософський світогляд дає змогу виробити таке бачення світу яке водночас і є світоглядом і теоритичним, а отже досягти людської гармонії з собою, зі своїм баченням світу й самим світом.

33. Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості, або поняття кількості? Поняття якості, оскільки кількість може бути тільки кількістю певної якості. Саме якість робить предмет тим, чим він є. Якість – це внутрішнє визначення предметів і явищ. Якість взагалі є тотожна з буттям визначеність. Щось, завдяки своїй якості, є тим, чим воно є; і втрачаючи свою якість воно перестає бути тим чим воно є (Гегель). Якість виявляє себе через властивість. Кількість – це зовнішння , яка вже не є тотожньою з буттям. Чистим кількісним виразом є число, яке практично не повязане з якістю, незважаючи на це і кількість, і якість між собою взаємоповязані, гпрмонійно поєднані. Єдність кількості і якості виражається в категорії міри. Міра показує межу, в якій предмети залишаються якісно визначені. Перехід від одного якісного стану до іншого відбувається завдяки певним кількісним змінам. До певної міри кількісні зміни неведуть до виникнення нової якості. Кількісні міри припиняються коли міра вичерпує себе і виникає нова якість. Перехід від кількісних змін до якісних відбувається завдяки стрибкам. Стрибки розрізняють за: характером; змістом; формою їхнього появу та інше.

34. Що є більш багатим за змістом - одиничне, або загальне? Одиничне, бо одиничне містить в собі ще багато неповторних, індивідуальних ознак і водночас має ті ознаки, які входять у загальне.

Читати в 13 запитані.

35. Що відображає сутність явища за Кантом - "річ у собі" або "річ для себе"? "річ у собі". За Кантом "річ для нас" - це тільки світ явищ, або феноменів, а світ сутностей, або ноуменів, є для нас недоступним, в силу чого кожна річ залишається "річчю у собі". Саме їй належить світ сутностей. Річ в собі - явище за Кантом. Якщо ми трохи незнаємо річ, то ми незнаємо всієї річі – річ в собі. Кант вважає що людина розумно пізнає не ”речі в собі”, а явище речей результат їхньої дії на органи відчутів людини. "Речі в собі” стають явищами завдяки апріорним формам споглядання (простір - час) та апріорним формам мислення (якість, кількість, причиність, реальність).

36. Гегель був представником об'єктивного ідеалізму, або представником суб'єктивного ідеалізму? Гегель був представником об'єктивного ідеалізму, оскільки вважав, що до природи і людини вже об'єктивно існувала абсолютна ідея.На думку Гегеля усі ідеї діяльна, але її діяльність проявляється тільки в мисленні, самопізнанні, абсолютна ідея, внутрішння суперечність вона змінюється, рухається, переходить в свю протилежність. В процесі свого розвитку абсолютна ідея проходить 3 етапи розвитку: 1-й - логічний етап. Абсолютна ідея виступає як система логічних понять і категорій. 2-е - абсолютна ідея – перетворюється у природу, стає іншим буттям абсолютної ідеї. 3-й. – абс.ідея перетворюється в абс. Дух. На цьому етапі абс. Ідея заперечує природу і повертає до самої себе. Обєктивно ідеалісти зосереджували увагу на пізнанні люд. Свідомості через пізнання відчутів, понять.

37. Декарт розробив індуктивний метод, або дедуктивний метод? Декарт розробив дедуктивний метод мислення. Він пропонував все наше знання виводити логічно із безсумнівних і ясних принципів. Декартпобудував свою філ. Сис. На основі визнання одночасного самостійного свідомості мате. Душі і тіла. Єдиним правельним методом пізнання важають раціоналізм і дедукцію, його виявлення конкретних істин із загальних посилань принципів, які вічно і апріорно існують у розумі. Намагаючись очистити дедуктивний метод від схоластичного формалізму, але нерозуміють ролі практичної діяльності в формувані змісту логічних понять, Декарт розробляв вчення згідно з яким вихідними поняттями для дедукції всіх наукових знань повині бути "вроджені ідеї”. Декарт, ділить

38. Світосприйняття відноситься до релігійного або філософського відображення світу? Світосприйняття відноситься до релігійного відображення. світу, бо в основі релігійного світогляду лежить не раціональність, а сфера чуттєвого та емоцій, світ почуттів і переживань.

39. Світорозуміння характеризує міфологічне або філософське відображення світу? Світорозуміння характеризує філософське відображення світу, а міф обмежується лише світовідчуттям, сферою чуттєвого, тоді як філософія ґрунтується на раціональному витлумачені світу.

ІІ. Альтернативні тести (40-48)

кожну складну річь для пізнання на маленькі частини і їх вивчає окремо. В пізнанні думка повина рухатися від простих елементарних речей до складних.

40. Світорозуміння характеризує релігійне або філософське відображення світу? Світорозуміння характеризує філософське відображення світу. Філософія спирається на розум, на знання, а релігія - на віру, на почуття.

41. Марксизм створив формаційний або культурологічний підхід вивчення історії філософії? Марксизм створив формаційний підхід вивчення історії філософії. Кожний етап історико-філософського процесу він ставив у залежність від певної суспільно-історичної формації: філософія рабовласницького ладу, доби феодалізму, буржуазного суспільства, доби розвинутого соціалізму. Для історії філос. - вивчення процесу розвитку сусп. Марксом була ведена категорія сусп. – економічна формація вона виражає тип сусп. Що характеризується своїм способом виробництва і відповідними йому виробничими відносинами сусп. Відомі такі типи формації: первіс. рабовла. лад феодал. капітал. комунізм. тощо.

42. Схоластична філософія була геоцентричною або космоцентричною? Схоластична філософія була геоцентричною, оскільки центральним поняттям схоластики був бог (теос). Схоластична філософія поставлена як служниця теології. Середньовічна філософія увійшла в історію під назвою – схоластики. Головна ознака схоластики – вона свідомо розглядає себе як науку поставлену на службу теології.

43. Антична філософія була космоцентричною або антропоцентричною? Антична філософія була космоцентричною, бо всі філософські школи античності в центр своїх учень ставили поняття космосу. Анаксімандр: 3 основні ступені утворення космосу. Анаксімен теза про єдність мікро і макро космосу.

44. Філософія Відродження була "техноцентричною" або антродоцентричною? Філософія Відродження була антропоцентричною, бо в центрі цієї філософії стояла людина (анторопос) і все, що пов'язане з її діяльністю. Характерна риса світогляду епохи відродження була його орієнтація на мистецтво, на свободу індивідуальних здібностей. Якщо Середньовіча було зосереджино і зоорієнтовано на релігію, то Відродження це епоха художньо – естетична. Коли в центрі уваги античності було природно – космічне життя, а в середні віки – Бог і священа ідея спасіння, то в епоху Відродження – людина. Тому філософи мислення цього періуду наз. антропоцентриським .

45. Що таке суспільний договір: угода між народом і владою або угода між кількома державами? Суспільний договір є угода між народом і владою.

46. Що для софістів було головним: досягнення істини або засіб доказу? Для софістів було головним не досягнення істини, а способи її доведення, які часто за видимістю логічно навмисне перекручення істини: істині видати за хибність, хибність - за істину, добро - за зло, зло – за добро і т.п. Основна проблема – це реальність сущого, будь – яка історична відносно характерна діяльність софіської історії - вони повині були навчати людину захищати будь – яку точку зору якою б абсурдною вона була б відносно понять добра і зла, суто формальне вміння маніпулювати словами приводило до таких тверджень: "Хвороба – зло для хворого; благо – для лікаря”.

47. Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості або причинності? Детермінізм віддає перевагу причинності. Головне для детермінізму - з'ясувати об'єктивно існуючи причинно-наслідкові зв'язки. В цьому він вбачає головне завдання як наукового, так і всякого пізнання взагалі.

48. Чому віддає перевагу індетермінізм: випадковості або причинності? Індетермінізм віддає перевагу випадковості, оскільки він взагалі заперечує об'єктивне існування причинності.

ІІ. Альтернативні тести (49-56)

49. Апологетика є характеристикою патристики або схоластики? Апологетика є характеристикою патристики, бо вона відноситься до того раннього періоду становлення християнського богослов я, коли отці церкви змушені були захищати християнське віровчення від численних нападок світської влади і язичницьких філософів.

50. Хто засновник томістської філософії: Фома Невіруючий або Фома Аквінський? Засновник томістської філософії Фома із Аквіну. Фома Аквінський намагався обгрунтувати основну причину християнської теології, спираючись на вчення Арістотеля. Під бутям розуміє християнського Бога, який створив світ і речі, що в ньому існують. З його точки зору існує 4 рівні буття. Розум найвища здібність людини практично розуміти - воля спрямована на діяльність, яка керує людськими вчинками і поведінкою. Вчення про людство грунтуються на уявлені про єдність душі і тіла в кожній особі. Особистість для Фоми є найблагороднішою в усій розумній природничості. Розум вищий від волі, але любов до Бога набагато важливіша за пізнання його

51. Що відроджує філософія Відродження: гармонійну людину доби античності, або політеїзм стародавніх греків? Філослофія Відродження відродила гармонійну людину доби античності, бо це збігалося уявленням Ренесансу про сутність і призначення людини. Адже в центр своєї філософії Відродження поставило саме людину. Відродження античної культури, античний спосіб життя, античне мислення – звідси і нова назва ренесанс – Відродження. Ця епоха художньо – естетична. В центрі уваги людина. Природна людина претендує на роль найвищого реальності, не принижуючи божественності – духовної реальності. Зростає ціність індивідуальності

52. Що характеризує натурфілософію Відродження: геоцентризм або геліоцентризм? натурфілософію Відродження характеризує геліоцентризм, бо саме в цю добу Миколай Копернік створив свою геліоцентричну систему. На зміну арістотельсько – біблійному світогляду про те, що центром Всесвіту є Земля (геоцентрична система), приходить геліоцентрична система (внутрішнє – сонце, а Земля зовнішння планета).ЇЇавтором був Копернік, його захисники, продовжувачі Галілей, Бруно.

53. Від чого абстрагувався Макіавеллі: морально-етичних оцінок або законів? Макіавеллі абстрагувався від морально-етичних оцінок норм і законів, права і політики, чим вперше в європейській філософії і юриспруденції відділів мораль від політики і права.

54. Що може стимулювати людську працю за Мором: примус або висока мораль? за Мором стимулювати людську працю може тільки висока мораль, а не примус. Там де примус, там немає ні свободи праці ні моральних стимулів до підвищення її продуктивності, як це було в добу рабовласництва чи феодалізму.

55. Які якості за Локком є первинними: смак, звук, колір або форма, простір, рух, спокій? За Локком первинними є форма, простір, рух, спокій, тобто ті якості, які є об'єктивними і не залежать від будови і стану органів чуття суб'єкта, які відбивають властивості предметів у об'єктивній формі. За Локком тіла відрізняються одне від одного лише за розміром, за фігурою, рухом чи спокоєм. Ці якості він називав первиними. Такі якості як колір, смак, запах, звуки вторинні вони є субєктивні і непритаманими матеріальним тілам. Це була поступка ідеалізму, що свідчить про непослідовність філософських поглядів Локка.

56. Які якості є вторинними за Локком: густина, протяжність, число або колір, смак, звук? Вторинними якостями за Локком є колір, смак, звук, запах.

Читати в 55-му.

ІІ. Альтернативні тести (57-60)

57. Як можна подолати "відчуження” за Марксом: шляхом знищення приватної власності або шляхом підвищення свідомості людей? За Марксом можна подолати "відчуження" шляхом знищення приватної власності, бо лише вона дає можливість привласнювати результати праці інших людей. Маркс, звинувачував приватну власність, що вона породжує всі форми відчуження і займає позицію заперечення приватної власності. Ствержує ідею про необхідність перетворення приватної власності на реальну власність кожного індивіда, "реального присвоєння людині відчуженного від неї багатства”, тому людство вільного суспільства, де зліквідовано відчуження – це людство багате на різноманітні потреби, інтелектуального морального і фізичного розвинення. Це універсальна людина яка живе в гармонії суспільства і природи.

58. Що є основою неповторності людини за Юркевичем: розум або серце? основою неповторності людини за Юркевичем є не розум, а серце, бо тільки в ньому зосереджена сутність людини і її духовний стрижень. У його філософській системі провідною фігурою є індивідуальна особа, суть якої становить не розум, а сереце. Оскільки в основі світу лежиить божевільна мета, яку здійснюють люди, то вона може бути пізнана не головою, а серцем. Істинуми маємо в біблійному вченні про серце, де зосереджене духовне житья людини.

59. Світ символів за Сковородою: це Біблія або логіка? Світ символів за Сковородою це Біблія. На його думку, біблія є незвичайна книга, де написане слід розуміти не прямо, а переносно, символічно, бо текст біблії - це прихований зміст зібрання символів, які нам треба навчитись, розшифровувати, за видимим бачити невидиме. Сковорода у своїх філософських творах узагальнює думки про духовний світ (світ символів), загальний ідеал життя. Біблія для сковороди світ символів.

60. Чим є праця за Лютером: покликом або тягарем? За Лютером праця є покликанням, а той хто працює за покликанням, не сприймає працю як тягар, а як Боже благословення, як Божий заповіт.

ІІІ. Тест на пошук поняття (61-77)

61. Що визначається марксистами як об'єктивна реальність, яка дана нам в почуттях? Матерія. Все що ми бачемо, а точніше конкретна форма. Існування матерії знаходимо в постійному русі. Рух – загальна властивість матерії або її атрибут спосіб існування матерії немає без руху і руху без матерії. Форми руху матерії: 1-механічний рух, 2-фізичний рух, 3-біологічний, 5-соціальний. Матерія була предметом інтерпритації і суперечності. Перший хто намагався дати визначення матерії це був Гольбак (фр. просвітник). Матерія все те, що певним чином впливає на наші почуття бо на почуття впливає не лише обєктивна, а й субєктивна реальність. Матерія – обєктивна реальність яка існує незалежно від нас і нашого існування. Є декілька рівнів існування матерії: 1-рівень живої матерії (мікроби, віруси – до суспільних ), 2-рівень неживої природи (рівень від загальних часток – до систем галактик). Матерія існує в вигляді речовини, поля, є – антиматерія.

62. Що у філософії визначається як єдність сутності і існування? Буття. Суспільне буття – це категорія, що виражає всі сторони і види матеріального життя людей (матеріальне виробництво, побут, відпочинок, сімя). У Арістотеля: буття існує як єдність матерії форм.

63. Що у філософії визначається як теорія пізнання? пізнання Гносеології. Осмислює чутєві, логічні, інтуєтивніта емоційні шляхи адекватного істині пізнання.

64. Що у філософії визначається як вчення про світ? Світ Світогляд. Описує категоріальний "кістяк” світу і буття явище світу.

65. Що у філософії визначається як система цінностей і життєвих сенсів? Цінісно орієнтаційна ідея Аксіологія.обгрунтовує набуту систему ціностей і житєвих сенсів

66. Яка частина філософського знання вивчає загальні підходи до пізнання і розуміння буття? Методологія. Загальні підходи до розуміння світу (сукупність методів)

67. Яка філософська дисципліна осмислює власний шлях, генезу філософії? Історія філософії. Філософію можна краще зрозуміти, якщо вивчати її історію. Єдиний історико-філософський процес поєднує в собі різноманітні вчення, школи, напрями. Періодизації історії філософії – збігаються з періодом загальної історії, а кожний історичний тип філософії виступає результатом її осмислення, у якому значну роль відіграють попередні філософськи вчення.

68. Яка філософська категорія відображає єдність якості і кількості, межу між якісними змінами? Міра – єдність кількості і якості виражається в категорії міри. Міра показує межу, в якій предмети залишаються якісно визначеними, в кількісній мірі припиняються коли міра вичерпує себе і виникає нова якість.

69. Яка філософська категорія відображає послідовність явищ і процесів? Час загальна форма координації явищ, що змінює одне одного, в матеріальних обєктах. Час лежить, пливе, стоїть. Час – зміна станів, довгота цієї зміни, що залежать від певної системи координації. Ми не можемо вплинути на час.

70. Яка філософська категорія відображає розташування одних предметів біля інших? Простір. За Енгельсом знаходитись у просторі, бути поручиним по сусідстві з ними, займати певне місце- тобто займати певну потяжність, характерно простору: довжина, висота.

69-70 обєктивні форми існування.

71. Яка філософська категорія відображає проблематичність або необов'язковість зв'язків, явищ, подій? Випадковість. Форма існування необхідності, що реалізуються через ряд випадковостей

72. Яка філософська категорія відображає обов'язковість, стійкість зв'язків, неминучість явищ і подій? Необхідність. Діалектична протилежна випадковість. (Див 71)

73. Яка філософська категорія відображає процес переходу до нової якості? Стрибок. Перехід від кількостних змін до нових якісних відбувається завдяки стрибкам. Стрибки розрізняють за: характером, змістом, формою їхного прояву. Характеристика стрибка зумовила специфічність розвитку предмета. За маштабами стрибки: довгі, короткі, охоплювати цілі епохи, історичні періоди. За формою пройову стрибки м/б швидкими (типу вибуху) та повільними.

74. Яка філософська категорія відображає полярну спрямованість тенденцій, явищ процесів, що є взаємовиключними? Протилежність

75. Яка філософська категорія відображає єдність суттєвих властивостей об'єкту або процесу, що відрізняють їх від інших об'єктів або процесів? Якість це внутрішня визначеність преметів і явищ. Якість – тотожна з бутятм визначеністю. Щось, завдане своїїй якості є тим чим воно є і втрачаючи свою якість воно перестає бути тим чим воно є (Гегель) Якість виявляє себе через властивість.

76. Яка філософська категорія визначається як сукупність елементів, що знаходяться у певних зв'язках і відношеннях один до одного, створюють певну цілісність? Кількість

77. Яку філософську категорію визначають як соціальне організоване виробництво різновиду знання? Наука система понять про дійсність і має на меті дослідженя на основі певних методів пізнання обєктивних законів розвитку природи, суспільне мислення, для передбаченні перетворень дійсності в інтересах суспільного людства. Наука односасно і система знань їх духовне виробництво, і пракична діяльність на їх основі. Наука є складовою частиною людства, її вага постійно збільшується. Функції науки: пізнавальна, культурно-світоглядну функцію безпосередньо продуктивні сили, прагностичну, функцію духовних перетворень світу. Вона формує специфічні способи обгрунтування істиності зннь; за предметом дослідження науки поділяються на природні, технічні, суспільні, гуманітарні. Предмет науки впливає на її методи.

ІІІ. Тест на пошук поняття (78-90)

78. Що у філософії визначають як цілеспрямовану діяльність, яка створює принципово нові і соціальне значущі матеріальні та духовні цінності? Творчість – це продуктивна людська діяльність, здатна народжувати якісно нові матеріальні і духовні суспільні цінності.

79. Що у філософії визначають як образ, адекватний відображуваному об'єкту? Істина – це кінцева мета пізнання. Істина є правільна відображення субьектом обєктивної дійсності, пдтвердженою практикою. Основна проблема теорії істини – Як можна встановити відповідність одержання знань реальним обєктом, які постійно розвиваються зарактером дійсності: обєкьтивність, абсолютність, відносність, конкретність і перевірка практикою. Кожна істина є субєктивною за формою і обєктивною за своїм змістом. Обєктивність - такий зміст знань який не залежить ні від окремої людини ні від людства в цілому. Є абсолютна істина – означає повне, вичерпане знання про щось. Вічна істина відносна – вказує на обмежання правильного знання про щось.

80. Що у філософії визначають як специфічну форму взаємодії суб'єкту й об'єкту, кінцевою метою якої є істина, розробка моделей, програм, спрямованих на освоєння об'єкта відповідне до потреб суб'єкта? Пізнання. Функціонування свідомості, в результаті якого виникають нові знання. Воно є невідємним компонентом матіально-практичної діяльності, хоч і не позбавлені певної відносної самостійності пізнання є ідеальна, духовна форма освоєння світу. Пізнання – реально існує за допомогою мови, праці. Пізнання відобрає реальну дійсність через матеріальну практичну діяльність. Пізнання, як процес, явяє собою діалектичну єдність субєктивності і обєктивності. Субєктивність пізнає не свідомість сама по собі, а матеріальна істотта яка має свідомість- суспільне людство. Обєкт пізнання є фрагменти обєктивної реальності, які потрапили в коло практичної і пізновальної діяльності людими. З розвитком суспільства обєкт пізнання стає саме пізнанням, мисленням людства. Процес пізнання має суспільно-історичний характер.

81. Що у філософії визначають як міру людського у людині? Культура- це моральні цінності, правила поведінки, духовність, моральна етика, естетика.

82. Що у філософії визначають як найвищу форму і результат відображення дійсності? Свідомість. Оснвний смисл свідомості, що перебуває у діалектичному звязку усвідомлення явищ знання, с самосвідомістю, емоції, воля.Свідомість – це найвища притаманна людям і повязана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому, у цілоспрямованому відображенні дійсності в попередній, уявній побудові дій і передбаченні їх результатів у розумному регулюванню і самоконтролю поведінки людей. Вона нетільки відображає , а й творить світ на основі практичної діяльності.

83. Що у філософії визначають як активну діяльність конкретно-історичного суб'єкта, у ході якої він здійснює матеріальне перетворення об'єкта відповідно до своїх цілей, розвивається і змінюється сам? Практика. Практика – матеріально ідеалістична практика як спосіб задоволення потреб людини може бути успішним тоді, коли вона спроваджується творчим пізнанням обєктів, їх моделюванням, планомірності їх перетворення. Історичний розвиток практики - є рушійною силою пізнання.

84. Що у філософії визначають як діяльність на ґрунті пізнання необхідності? Свобода. Свобода волі – людство в кінцеврму рахунку може діяти або не діяти. Свобода волі: негативна – людина завжди може сказати "ні” – Б/я спробі її цівілізувати, і позитивна – осмисленність дії людини. Абсолютгої свободи не існує. Вона закічнчується там де починається свобода іншої людини.

85. Що у філософії визначають як такий напрям розвитку, що забезпечує більш високий ступінь і потенціал розвитку? Прогресю Перехід від нищих форм існуваня до вищих в суспільстві називають прогрес. Він має місце там, де вищий рівень організаційної системи, її цілосності, пристосованості до середовища, фнкціональна і структурна ефективність, генетична поетичність с високим рівнем розвитку.

86. Якою філософською категорією позначають такий перехід від старої якості до нової, за якого певні риси старої якості входять у нову якість? Зняття (діалектичне заперечення)

87. Що у філософії визначається як джерело розвитку? Боротьба протилежностей

88. Що у філософії визначають як здійснену можливість? Дійсність - реальність існування реальноіснуючого буття.

89. Яка філософська категорія відображає відносність істини? Релятивність (відносність) – абсолютизація відносного.

90. Що у філософії визначається як перехід у протилежну нову якість? Антитеза – заперечення тези і перетворення її на свою протилежність. Теза – така форма думки (судження), в якій щось стверджується.

ІV. Тест "філософські категорії” (91-102)

91. Матеріалізм - Ідеалізм - Напрям у філософій за первинне бере ідеальне (дух, свідомість).

92. Ідеалізм - Матеріалізм - Напрям у філософі




Реферат на тему: Альтернативні тести з філософії (шпора)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.