Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Економіка підприємства

Відповіді на питання з предмету "Економіка підприємства" (шпора)

1. Види підприємств за Господарським кодексом та їх характеристика.

2. Характеристика господарських товариств.

3. Основні організаційно-економічні умови функціонування підприємств.

4. Цілі підприємства, їх види за пріоритетністю та методом оцінки.

5. Дерево цілей: зміст та способи побудови.

6. Характеристика цілей підприємства у відповідності до стадій його життєвого циклу.

7. Точка беззбитковості: сутність, формули розрахунку, графічна інтерпретація.

8. Точка мінімальної рентабельності: сутність, формули розрахунку, графічна інтерпретація.

9. Зміст та основні принципи планування діяльності підприємства.

10. Види та характеристика документів-результатів процесу планування.

11. Технологія процесу розробки планів діяльності підприємства, етапи планування.

12. Методи планування. Характеристика економіко-статистичного та факторно-аналітичного методів.

13. Методи планування. Характеристика нормативного та балансового методів.

14. Сутність виробничої програми та її розділи.

15. Характеристика видів продукції за ступенем готовності.

16. Система показників вимірювання виробничої програми. Характеристика товарної та валової продукції.

17. Система показників вимірювання виробничої програми. Характеристика чистої та реалізованої продукції.

18. Виробнича потужність та її види.

19. Характеристика календарного, режимного, планового, фактичного та корисного фонду часу роботи, сфера їх використання.

20. Методи визначення виробничої потужності, особливості їх застосування.

21. Зміст та етапи розробки плану матеріально-технічного постачання підприємства.

22. Методика нормування матеріальних витрат та визначення потреби підприємства у матеріальних ресурсах.

23. Поняття норма та норматив виробничих запасів. Принципи оптимізації виробничих запасів підприємства.

24. Характеристика оптимізації постачання виробничих запасів на підприємство.

25. Поняття основні засоби. Методика аналізу руху та ефективності використання основних засобів підприємства.

26. Поняття знос основних засобів та методи його оцінки.

27. Форми та джерела фінансування відтворення основних засобів підприємства.

28. Методи планування основних засобів підприємства.

29. Сутність понять трудові ресурси, кадри. Класифікація трудових ресурсів.

30. Методика аналізу чисельності та ефективності використання трудових ресурсів підприємства.

31. Основні принципи побудови системи стимулювання праці робітників

32. Побудова системи матеріального стимулювання робітників підприємства. Державні важелі регулювання системи матеріального стимулювання праці персоналу.

33. Механізм розробки тарифної системи стимулювання праці персоналу. Законодавче регулювання оплати праці робітників.

34. Методика планування чисельності персоналу підприємства.

35. Економічний зміст та класифікація поточних витрат підприємства.

36. Методи калькулювання собівартості продукції.

37. Характеристика механізму формування поточних витрат підприємства в процесі операційної діяльності.

38. Сутність та класифікація фінансових результатів діяльності підприємства.

39. Механізм розподілу та використання чистого прибутку підприємства.

40. Механізм формування чистого прибутку підприємства.

41. Методика обґрунтування прибутку підприємства на плановий період.

3. Осн організ-ек ум функц п-в

У проц.д-ті кожне п-во незал від ф-ми власн злійсн свою д-ть у певн організац-ек ум:-Екон сам ост-ть(право одноосібно і незал обир види та сфери д-ті,визнач перспект цієї д-ті,прийм ріш і обир зас їх реаліз,форм-ти виробн прогр,залуч матер-техн,фін рес,встан канали збуту прод,вільно розпор прибутк,що залиш після сплати под, здійсн ЗЕД);-Самоокупність(вик-ня обмеж рес-ів-матер,трудов,немат,фін,які у проц в-ва стають витр,таким чином,щоб після реаліз прод забезп повне відшкод таких витрат),рентаб-ть(рез-т(прибут),співвіднесен до обмеж рес-ів,який задов власника п-ва для отрим ним дивід на вкладен капіт),самофін-ня(подальш розв п-ва за рах власн коштів,що є рез-том взмдії надходж,витрат і розпад грош кош,їх накопич та вик-ня);-Дотрим-ня з-нів та рішень законодовч та виконавч влади(через них задаються певні рамки і ум функц-ня п-в і гарант-ся необх соц компон);-Матеріальна зацікавл(акивне залуч усіх прац-чих до управл в-вом,розробки і впров-ня новацій за рах підвищ їх реальн дох-ів,гуманізм-ї праці) та відповідальн за рез-ти д-ті(виникає така необх-ть,так як п-во має постійн господарюючий ризик).

Ф-ня п-ва на ринку має також певні обмеж ,які обумовл еф-ть його госп д-ті:1)обумовл попитом-Обс реаліз<=попит спож-ів,2)обумовл рес-ми-рес,що витрач<= рес,що є в наявн-ті;3)фін-ві обмеж-грош витр п-ва<=кошти,що є в розпор п-ва.

4. Цілі п-ва,їх види за пріорит та методом оцінки

Д-ть п-ва на ринку спрям на досягн певн цілей та виріш задач,які забезп ефект госп д-ть та конкурентоспр п-ва на ринку.Ціль-к-кісні та якісні хартики функц-ня п-ва,досягнення яких воно прагне.Виділ 3 р-ня цілей п-ва:-вибір місії п-ва-чітко сформ прич його існ-някінц завд п-ва;-форм-ня стратег цілей,що є Крит для наступн проц прийн ріш;-розр тактичн ціл та завд,що забезп реаліз страт ціл.

Класиф:1)за періодом встановл:стратег(загальн опис стану п-ва в майбутн),тактичні(рез-ти ,що мають бу досягн пі дрозд та відділ п-ва),операт(конкр рез-ти,яких мають досягн від,роб групи, конкр пріцівн);2)За віднош до гол мети:-кінц(гол мета),-проміжні;3)зал від впл зовн та внутр серед п-ва на проц ф-ня його цілей:-внутр,-зовн;4)За функц структ:-виробн,-маркетингові,-фін,-економ,-адмін,-інновац,-інвестиц,-кадрові;5)За р-нем укрупненості:-загальні,-часткові.6)за к-ть повторень:-пост,-разові;7)За ієрарх р-нями:-корпорат,-перш р-ня,-друг р-ня і т.д.8)За стад житт цикл групи цілей:-становлення,-зрост,-зрілість,-заверш.9)За орієнт на отрим прибутку6-комерц,-некомерц.10)За пріоритетн:житт необх(дозвол зберегти п-во як суб госп-няотрим дох,що забезп покриття витрат п-ва і отрим мін приб для проц розшир відтвор),особливо необх та пріоритетні.Визнач пріоритетів між ін цілями п-ва здійсн-ся під впл низки факт:рес заб-ня,р-нь корпор культ суб госп-ня,стан ринку,на якому прац п-во,мінливість законод-ва,що регул сферу його д-ті.11)За методом оцінки:кількісні(легко піддаються контролю,оск їх вимірн є абсол чи відносн показн(обс в-ва,р-нь витрат,рентаб капіт),якісні(не підляг к-кісному вимір-ню:підвищ р-ня життєздатн-ті п-ва,підв р-ня конкурспром-ті,підв р-ня згуртован-ті трудов колект).

5.Дерево цілей: зміст та способи побудови

«Дерево цілей» — це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв'язку цілей, що демонструє розподіл за­гальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії.«Дерево цілей» можна визначити, як «цільовий каркас» організації, явища чи діяльності.

Лінійна ф-ма побудови: дозв. забезп. наочність відображення характеру співвіідношення головн. та проміжн. цілей підпр., послідовності досягн. кожної з них.Дерево будується поетапно ,зверху вниз,шляхом послідовного переходу від більш високого рівня до більш низького.Конкретизація цілей зверху вниз має зростати : чим віищим є рівень цілі , тим нижчим є її рівень конкретизації.

Використ «матричної» форми побудови забезп. узгодження цілей , які визначені за різними класифікаційними ознаками, напр., сферами діяльності ,структ. підрозділами.В основу побудови матриці взаємозв. цілей підпр. покладено взамємоповяз. посліднвоність ряду понять , що об*єдн. в пари: -цілі,-завдання, що підляг. розв*язанню на данному пром. часу, - методи рішення завдань, - ресурси, що необх. для рішення завдань,- витрати, пов*яз. з досягн. цілей і попередн. заходами,включаючи всі занальнойприйняті статті реальних витрат.Побудова дерева може здійснюватись декомпонизацією цілі нульвого рівня на основні і часткові , чи композицією цілей вищого рівня з цілей нижчого.

6. Характеристика цілей підприємства у відповідності до стадій його життєвого циклу.

Становлення підпр. відбувається на стадіях життєвого циклу «народження» та «дитинство» ,які характеризуються відпов. цільовими орієнтирами : виживання та отр. короткостр. приб. досягаються завдяки виходу на ринок та підсиленню своїх позицій на ньому.

Зростання господ. суб*єкта здійсн. на стадіях «юність » та «рання зрілість» завдяки захопленню свого сегмента рику і забезпечення прискореного зростання обс. діяльності та прибутку ; диверсифікації діяльності з метою забезпечення постійного зпростання її обсягів.

На стадії життєвого циклу «зрілість » завдяки укріпленню положення підприємства на ринку забезпечується формування його іміджу та збалансоване зровстання .Якщо при настанні моменту припинення зростання результативн. показн. діяльн. на підпр. буде розв*язано забезпечення і стабільності , то йому вдасться зберегти свої позиції на ринку за рах. плавного переходу із стадії «зрілість» у «зростання».

Цільова орієнтація та відповідно стадія жит.циклу , в яку перейде гос. суб*єкт після стадії «старіння» буде визначатись його спроможністю власними силами чи за доп. зовн . джерел здійсн. техн. переозброєння , реструкторизацію госп. зв*язків , інноваційні інвестиції в цправл та технолог. процеси, тощо. Якщо це буде здійснено , то підпр. перейде у стадію «відродження» і завд. пошуку нових імпульсів зможе продовж свою діяльн на новому підгрунті .У протилежн. випадку буде здійснено перехід у стадію «завршення» з відповідною цільовою орієнтацією на припинення госп. діяльн.

7.Точка беззбитковості: сутність, формули розрахунку, графічна інтерпретація.

Основною складовою аналізу беззбитковості є визначення «точки беззбитковості» («порогу рентабельності», «мертвої точки»). Точка беззбитковості — це такий обсяг реалізації, за якого виручка покриває всі витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції.

При розрахунку точки беззбитковості треба враховувати, що в моделі лінійної залежності точка беззбитковості може бути одна, тоді як на практиці функція витрат носить нелінійний характер і може перетинати лінію обсягів виробництва в кількох місцях. Тому аналіз повинен точно окреслювати межі зростання обсягів виробництва, коли припущення лінійного характеру залежності виправдані виробничими умовами.

Тб= Впост./ Ц- Взмін.

Тб вир-ва , що забезпція.

8. Точка мінімальної рентабельності: сутність, формули розрахунку, графічна інтерпретація.

Т.м.р. - обсяг реалізац (вир-ва) прод, який забезп. отр. підпр. доходу для покриття його поточн. витрат та отр. мін. прибутку.

Т.м.р. =Впос.+Пмін./Ц-В змін.

Див. рис в пит 7.

9. Зміст та основні принципи план-ня діяльності п.

Пла-ня-впорядкований процес створ. проекту, в якому визначені параметри досяг. встанов. цілей. План-ня дозволяє:передбач. перспективи розвитку п. на майбутнє;більш раціонально викор. ресурс. потенціал п.; запобігати ризику банкрутства; більш цілеспрямовано та ефективно провадити НТП на п.; своєчасно оновляти та модернізувати продукцію, що випуск, підвищ. її якість відповідно до стану кон'юнктури ринку; підвищ. ефективність вир-ва та поліпш. фін стан п. За змістом та рівнем розробки виділ.: директивне(встанов. адресних завдань та розподіл необх. для їх викон. ресурс. серед виконавців плану);індикативне (як засіб залуч. сам ост. суб. ринк. на паритет. засадах з держ. до розроб. та реаліз. програм. розвитку); договірне( як засіб регул. комерц.відносин суб. ринк., які буд. на добровільній і взаємовигідній основі між п-ми); бізнес-план-ня(обгрунт-ня план.. завдань діяльності п., що реаліз. шляхом ефектив. розвитку та реаліз. підприємниц. ідеї).

Принципи план-ня: єдності(має бути всеохоплюючим, мати системний характер); соціальн. орієнтації( виріш. поряд з ек. та техн.. завд. проблем забезпеч. відповідності між нар. вимогам еколог., безпек. життєдіял., соціальн. розвитку колективу); ранжування об'єктів план-ня за їх важливістю(необх. реаліз. з метою раціон. викор. наявного ресур. потенц., визнач. пріоритетів розвитку за обс. та напрямами діяльн, видами продукції); адекватності план. завд. (їх узгоджен. з параметрами зовн. середов. системи управління реаліз. шляхом ↑ при прогноз. альтернат. план. п-ків к-ті факторів, що врахов-ся, здійсн. пост. моніторингу фактор. зовн. середов.); гнучкості та адаптивність планів ( поляг. у наданні планам здатності змін. свою спрямованість у зв'язку з виник. не передбач. обставин);безперервності процесу план-ня( повинно здійсн. постійно від періоду створ. п. та виход. його на ринк. до реорганізації та ліквідації); варіантності( передбач. розробку не менше 2-3 альтерн. варіантів досяг. стратег. мети та вибір оптимат. варіанту тактич. план-ня); збалансованості планів(досяг. запровадж. сист. бюджетування при розробці поточ. планів діяльності);ек. обгнунтов. планов. завд.( остаточний вибір варіанту план. п-ків повинен здійсн. лише після проведен. сист. аналізу, оцінки резервів оптимізм. ресурс. потенц., розг. альтер. варіант. планів).

10.Види та характер документів-результатів процесу план-ня. Результатом процесу план-ня є: план-сукуп. осн. п-ків діялн., які повинні бути досяг. до кінця план. періоду. у ньому вказуют.:стратег. та тактич. цілі діяльн. п, кількісно визначена сист. план. п-ків; засоби досяг мети; методи та термін погодження засобів та цілей діяльн.; етапи та термін викон. окремих видів робіт; виконавціц план. завдань по термінах і видах робіт; обгрунт. та зважений розрахунок витрат та фін. результат. на весь період план-ня; методи, етапи та засоби контролю за викон. планів. Програма- визнач.розвиток одного з важливих напрямів діяльн. п.( напр., програма перепідготовки кадрів, програма контролю якості продукції). Проект-відрізняється від програми більш високим рівнем розроблення та конкретизації. У проекті обгрунт. кошторисна вартість його реалізації, конкретні технічні, фін. параметри, визнач. етапи та графік викон-ня, здійсн. оцінка його ефективності.

11.Технологія процесу розробки планів діяльності п., етапи план-ня.

Осн. стадії технолог. план-ня: 1. Процес розробки стратег., тактич. та операт. планів( система планів); 2. реалізація планів (фактичні п-ки діяльності); 3. Контроль результатів план-ня (аналіз відхилень(аналіз викон. план. завд.)).

Технологія процесу розробки планів: Стратег. план-ня: 1 етап-дослідж. зовн. та внутр.середов. діяльн. п.(зовн: оцінка макроек. процесів, ін вест. попиту, дослід. ринку продукту, роб. сили та тендер. розвит., аналіз конкурентоспромож. п.; внутр: наяв. та структ. вироб потужн, резер. їх зрост., структуру капіталу п., чисельність кадрів, можливі напрямки диверсифікації діяльн.). 2 етап-визнач. місії п., системи стратег. цілей діяльн.3 ет.-проведення стратег. аналізу, визначення стратег. альтернатив(п. порів. страт. цілі та результ. вивч. факторів зовн. та внутр. середов, які можуть обмежув. досяг бажаної мети, вивч. розрив між ними).4 ет.-вибір однієї з альтер. стратегій діяльн. п. та її опрацюван.5 ет. – підготовка остаток. стратег. плану дій п. та прийняття рішень(оцінивши всі альтер. варіанти розвитку п., їхню ефективність та продуктивність, вибирають один оптимальний варіант).Тактичне план-ня: 6 ет.-розробка середньостр. планів та програм, в яких встанов. послідов. та терміни досяг. окремих цільових стратег. п-ків у рамках окремих часов. періодів, визнач. обс. викор. окремих ресурс., рівень результат. діяльн. Оперативне план-ня: 7 ет.-розробка внутрішньо фірмових бюджетів, коротко строк. календар. планів дяльност.

8 ет.-діяльн. по реаліз. план. рішень, результатом якої є фактичне викон. план. завдан. та отрим. реальних господар.-фін. результ. діяльн.

9 ет.-Контроль результатів план-ня – відбув. порів. реальн. результат. з планов. п-ми, а також створ. умов для коригування діяльн. п. у необх. напрямі.

12.Методи план-ня. Характер. ек.-стат. та факторно-аналітич. методів.

Методи план-ня-конкретні способи та прийоми розрахунків план. п-ків, які в сукуп. визнач. тактку план-ня.1. Ек.-стат. метод.Найбільш. викор. серед ек-ст. м-ів. знайшов метод екстраполяції динаміч. рядів, осн. критерієм викор. є наявність чіткої тенденції розвитку об'єкта план-ня у передпланов. періоді. М. не потребуєпроведен. додатк. дослід., отрим. дод. інф., але потребує забезпечення зі ставності п-ків, у процесі екстраполяції наявних тенденцій на план. період можуть переходити і негатив. моменти діяльності. 2. Факторно-аналітичний м. дозволяє отрим. більш реальні планові завд. Даний м. коригує результати, отримані при ек.-стат. розрахунках, з урахув-м експертної чи кількісної оцінки погнозних змін окремих факторів, що вплив. на умови діяльн. п. та значення план. п-ків.Напр., план-ня витрат за допом. даного м. баз. на визнач. їх суми, виходячи з рівня змінних та обс. пост витрат, які фактич. склал. у звіт. період., та передбач. зміни їх п-ків з врах-ням впливу певних факторів, що будуть мати місце в план. періоді.

13. Методи план-ня. Хаар-ка нормат та балансового методів.

Планування-засіб досягн. мети на основі збалансованості та послідовного виконання всіх виробн, реалізац, фін операцій, які пов. бути пов'яз з екон рес п-а, діючою податк сист,ситуац на кред. ринку,положенням на р.продукту та сировини,діями конкурентів.конюктурою зовн р.

Методи планування-конкр способи та прийоми розрах-ів план. п-ків,які у сукупності визнач тактику план-ння.

Нормат.м. дозвол отрим найбільш точні,але трудомісткі рез-ти.Базується на застосув сист прогрес. техніко-екон. норм і нормативів використання окрем видів рес,тарифів,розцінок,савок,норм відрахувань.При план-нні д-сті п-а вик такі осн групи норм:-н.вик-ння знарядь праці(машин,обладн,мех.-ів,споруд,вир площ);-н.вик.вир.запасів(сир,мат,комплект-чих,палива,електор.енерг.);

-н.тривалості освоєння проектн.потужн-сті.п-а, цех,агрегат.,в-тва;-н.витрат живої праці(витр роб часу на од-цю прод-ії,н.виробітку прод-ї,н.обслуг-ння,н. чис-сті);-н.орга-ії вир проц.(трив вир циклу,обсяг НЗВ)

Баланс.м.поляг у тому,що шляхом побуд балансу досяг взаємоузгодж між наявн рес та факт потреб у них.Застосов.:матер.бал-и(бал.тов,прод-ї,преді.мат-техн признач),трудові(скл для роз-ів потреби та руху роб сили),вартісні б.(вик при план=і розпад приб-ів та інш фін рес,доход,витр п-а,руху грош кошт).

14. Сутність виробничої програми та її розділи.

Вир прогр-сист план п-ків в-тва за обсяг.,асорт-том,якістю прод-ії.Визначає:обс.виипуску прод-ї,номенкл та асорт пр.-ї,кілк та як п-ки в-тва,обс робіт пром. хар-ру,обя реаліз прод-ї протягом план пер.Вир.прогр є планом в-тва та реаліз прод,осн та вихідн розділом поану господ-фін д-сті п-а.В.п. є цент ланкою сист фін-господ планів розвитку п-а,вихідною передумовою їх розробки.Задачі розробки вир.прогр.:-підвищ як,надійн,поліпш дизайну виробу з урахув поп,дій конкуур п-а;-забезп вис і стійк темпів зрост випуску прод-ї у варт та нат п-ках;-найб повне вик вир потужн-тей та ресурс потенц п-а;-форм номенклат та асортим виробів відпов до стадій їх жит циклу.Вир.пр.скл з розділів:1.план-е з-ння по обсягу,номенклатурі,асорт пр.-ї,що випуск-ся.2.план.з-ння по якості прод,що випуск.3.план по спеціаліз-ії та кооперуванню в-тва.4.план реалізац прод-ї.5.план введення у в-тво нов. пр.-ї,виробів.

15. Характеристика видів продукції за ступенем готовності.

Для визнач обсяг в-тва у кожн підрозд п-а у практиці внутрішньо-фірм план-ння розрізн прод різн ступеня готовності:

Гот.прод.-прод,яка повн пройшла вир цикл,укомплект-на,відпов вимогам стандартів чи техн. вимог,має супроводжуючі док,які підтвердж її як,здана на скад п-а та гот до реаліз.Входить уся номенкл осн прод-ї, вироби,що поставляються за кооперацією,інст. та оснащ,що вигот для реаліз,запчаст,спож тов.,що вигот на п-і для реаліз.Напівфабрик-прод,яка потреб додатк обробки(складання) на даному чи інш п-стві.Може бути реаліз сторон організ-ям як комплектуючі чи запчаст,може бути передана для подальш обробки інш структ підрозд п-а.НЗВ-вартість незаверш у в-тві прод-ї на всіх стадіях вир проц.:від первин технолог операцій до прийому ГП службою техн. контролю якості п-а. Входять заготовки,деталі,складальні одиниці,незаверш одиниці буд-тва.Розміри НЗВ залеж від довж вир циклу,обс вир пр.-ї,характ нарощування витрат,технолог вигот пр.-ї.

16. Система показників вимірювання виробничої програми. Характеристика товарної та валової продукції

При розробцы вир прогр п-а вик натур,умовно-натур,труд,вартісні та якісні методи вимірювання.До вартісн п-ків вир прогр належать чиста(умовно,нормативно чиста) прод-я,тов. пр-я,реалізована пр,валова пр,валов оборот,внутрішньозаводськ оборот.Тов пр-я характериз обсяг виробленої та гот до реаліз пр-ї,робіт і послуг,виконаних для інших п-ств.Обчисл у діючих опт цін,а п-ки вик для розрах обсягів реаліз прод,визначення собів виробів і заг витрат п-а,розрах-у фін плану п-а.До ТП належ варт ГП,варт тари,яка вигот для пакув ГП,обсяг напівфабр,що реаліз на сторону,варт капітальн та пот ремонту,варт робіт пром характ сторон організаціям,варт переробки давальницької сировини.Обсяг ТП визнач:ТП=ГП+ВППХ+ВНФ+ВК+ВП.

ГП-готова продукція;ВППХ-роб пром. характ,що викон для інш п-ств,своїх підрозділів;ВНФ-напівфабрик,що реаліз на стор;ВКР-варт капіт та поточн ремонт;ВП-варт обробки прод з давальн сиров.

Валов пр.-я характериз аг обс в-тва,тобто обс виготовл прод,робіт,послуг,виконаних на п-стві за план пер у незмін цінах.До складу вал пр. вход ТП,зміна залишків НЗВ на поч. і кін року,варт матер і сир,наданих замовнику на переробку.Обс вал прод розрах:

ВП=ТП+- зміна залишків НЗВ.Зрост залишків НЗВ свідчить про зменш обс пр.-ї,гот до реалізац,збільш вир циклу п-а,зменш прибутковості,не ефект використ мат і труд рес п-а.

17.Система показників вимірювання виробничої програми. Характеристика чистої та реалізованої продукції.

Вироб.програма – це система адр.завдань з вир-ва і доставки прод-ї споживачам у розгор.номенклатурі, асортименті, відпов.якості і у встан.терміни згідно договорів поставок. Виділяють натуральні і вартісні показники.

Нат.пок-ми вироб.програми є обсяг прод-ї в нат.од-ях по номенк-рі і асор-ту. Обсяг вир-ва прод-ї в нат.вимірниках встан-ють на основі обсягу поставок:

0В = ОП — Зн + Зк, (4.1)

де 0В — обсяг вир-ва прод-ї в нат.од-ях;

ОП — обсяг поставок в нат.од-ях;

Зп, Зк — запаси прод-ї на складі на початок і на кінець план.року, нат.од-ць.

Варт.пок-ми вир.програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно – чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

Тов.прод-я — ек.показник, що хар-є в грош.виразі обсяг зробл.і гот.до реалізації прод-ї.

ТП = ВП + (НЗВП – НЗВК), (4.3)

де ВП – вал.прод-я;

НЗВ – незав.вир-во;

Вал.прод-я — варт.пок-к обсягу -ва прод-ї, що хар-є заг.рез-т пром.-вир.дія-ті під-ва (фірми і т.п.) за визнач.період.

Вал.оборот підп.-ва (ВО) — це обсяг вал.проду-ї незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах під-ва, чи поза ним.

Внутрізав.оборот (ВЗО) — це та кіл-ть про-ї під-ва, яка вик-ся всередині нього для подальш.переробки. ВП = ВО— ВЗО

Реал.прод-я (РП) — це прод-я, яка відвантаж.споживачеві і за яку надійшли кошти на розрах.рахунок під-ва — постачальника або мають надійти у зазнач.термін. РП = ТП + (Згп - Згк) + (Пвп - Пвк)

ЧП = ТП - (М + А), (4.6)

де М — мат.витрати на вир-во прод-ї, грн.;

А — сума аморт.відрахувань за відп.період, грн

18.Виробнича потужність та її види.

Вир.пот-ть під-ва – це максимально можл.випуск прод-ї необх.якості в передбач.номенклатурі за певн.час (зміну, добу, місяць, рік) при повн.завантаженні обладнання та виробн..площ у прийн.режимі роботи з урахуванням застосування передов.техн-ї, орган-ї вироб-ва і праці. Обґр-ня вироб.програми вироб.потужністю проходить два етапи:

1. Визн-ня макс.обсягу випуску виробів, який повинен бути забезп.наявною виробн..потужністю під-ва.

2. Обч-ня.необх.кількості введення в дію нових потужностей за рахунок техн..переозброєння або розширення під-ва.

Виявлення вир.пот-ей, які будуть функт-ти в план.періоді, є наваж.моментом техн..-ек.обґр-ня плану випуску прод-ї.

При обч-ні пот-ті для визн-ня обсягу однорід.прод-ї викор-ся нат.показники – штуки, метри квадратні, метри кубічні, тонни, погонні метри й інші. з метою спрощення розрахунку вироб.потужності при широкій номенклатурі виробів, що випуск-ся під-вом, прод-я різн.найменувань поєдн-ся в групи за ознакою констр-ої, технол-ї та іншої подібності. Кожна така група привод-ся за трудомі-тю до базов.виробу-представника, тобто до ум.-натур. показників. Виріб-представник може мати найбільшу питому вагу по кіл-ті і трудом-ті.

Розрізняють перспективну, проектну та діючу потужність підприємства.

Персп.вир.пот-ть відбиває очік.зміни номен-ри прод-ї, техн.-ї й орг.-ї вироб-ва, закладені в план.періоді.

Проек.вир.пот-ть являє собою величину можл.випуску прод-ї умов.номен-ри в одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції вироб.одиниці. Вона є фіксов.величиною тому, що розрах.на постійну умовну номен-ру і пост.режим роботи.

Д.пот-ть під-ва (цеху, лінії, агрегату) відбиває його пот-ну здатність виробити протягом календ.періоду макс-но можл.кіл-ть прод-ї, передбаченої планом. Вона має динам.характер і змін-ся відповідно до орг..-тех.розвитку вир-ва. Тому її хар-ють кілька показників:

– потужність на початок план.періоду (вхідна);

– потужність на кінець план.періоду (вихідна);

– середньорічна потужність.

19.Характеристика календарного, режимного, планового, фактичного та корисного фонду часу роботи, сфера їх використання.

Календарний фонд часу (Фк) вир.обладнання є базою для розрахунку інших видів фонду роб.часу в план-ні і визн-ся як добуток числа днів у даному календ.періоді (Дк) на число годин на добу (Г) [16, 113]:

Фк = Дк × Т,

Реж.або ном.фонд роб.часу (Фр) машини (агрегату) залежить від числа календ.днів (Дк) і числа нероб.днів (Дн) на рік, а також від прийн.на підп.-ві режиму змінності роботи на добу [16, 113]:

Фк = (Дк – Дн) × t,

де t – середнє число годин роботи машини на добу в роб.дні за прийн.режимом змінності з врахуванням скороч.тривалості зміни в святк.дні, або [16, 113]:

Фр = [(Дк – Дс) – tз – Дспtсп] × nз,

де Дс – число вих..і святк.днів у план.періоді;

tсптрив-ть роб.зміни, годин;

Дспчисло передвих.днів зі скороч.трив-тю роб.зміни;

tспчас, на який скор..трив-ть роб.зміни в передсв.і передв.дні, год.;

nзрежим змінності роботи під-ва (1,2,3 зміни).

.

План.(ефективний, дійсний) (Фд) фонд роб.часу обладнання дорівнює різниці між режим.фондом (Фр) і сумою витрат часу на ремонт, налагодження, перенал-ня цього обладнання протягом план.періоду [16, 113]:

Фп = Фр(Тtn + Тtp) = Фр × [1 – (tp + tn) / 1000]

де Тtp, tpвитрати часу на ремонт дан.обладнання, відп-но в годинах та у % до реж.фонду;

Тtn, tnвитрати часу на налагодження, перен-ня обладнання відп-но в годинах та у % до реж.фонду.

Він вик-ся в розрахунках вир.потужності, але не при плануванні випуску прод-ї.

20.Методи визначення виробничої потужності, особливості їх застосування.

Вироб.пот-ть під-ва хар-є макс-но можл.річн.обсяг випуску прод-ї заздалегідь визнач.номен-ри, асортименту та якості за умови найбільш повного вик-ня прогрес.техн-ї та орг.-ї вир-ва.

Метод.принципи розрахунку вироб.пот-ті.
Вироб.пот-ті під-в обч-ся за відп.галузевими осн.положеннями, що відобр-ть особл-ті конкр.галузей. принципи розр-ку вир.потужностей 1. Вир.пот-ть під-ва визначають за всією номен-рою пробільної прод-ї. 2. Вир.пот-ть під-ва встанов-ся, виходячи з пот-ті провід.цехів осн.вир-ва з урахуванням заходів для лікв-ї вузьких місць і можл.внутрішньовир.кооперування.
3. У розрахунки вир.пот-ті під-тва вкл.:
а) усе чинне і неч.внаслідок несправності, ремонту та модернізації устат-ня осн.вир.цехів;
б) устат-ня, що перебуває на складі і має бути введене в експл-ю в осн.цехах протягом розрах.періоду;
в) понаднор.резервне устат-ня;
г) понаднор.устат-ня допом.цехів, якщо воно аналог.технол.устат-ню осн.цехів. 4. Виро.пот-ть під-ва треба обч-ти за техн.або проект.(не перевершеними) нормами прод-ті устат-ня, викор-ня вироб.площ і трудом-ті виробів, нормами виходу прод-ї з урахуванням застос-ня прогрес.техн-ї та доскоч.орг-ї вир-ва. 5. Для розрахунків вироб.потуж-ті під-ва береться макс-но можл.річн.фонд часу роботи устат-ня. 6. У найзаг.вигляді вироб.поту-ть провідн.цехуз вигот-ня однорід.продукції можна визначити за однією з таких формул
Ni = ai Tp m (10.5)
Ni = Tp m|ti (10.6)
Ni — потуж-ть i-го вир-го підрозділу під-ва;
аi — прод-ть устат-ня у відп.од-ях виміру i-ої прод-ї за годину;
Тp — річн.фонд часу роботи устат-ня;
m— середньор.кіл-ть фіз.одиниць устат-ня;
ti — трудом-ть вигот-ня одиниці прод-ї (переробки сировини, час надання послуги в годинах). 7. Розрах-ся також технол.спроможність (потужність) решти вироб.ланок під-ва (поряд з пров.цехами чи дільницями). 8. Визначення вироб.пот-ті під-ва завершується складанням балансу, що відбиває зміни її величини протягом розрах.періоду і хар-є вихідну пот-ть
Nвих = Nвх + Nотз + Nр ± Nна – (10.7)
де Nвх — вхідна пот-ть під-ва;
Nотз — збільш.пот-ті протягом розрах.періоду внаслідок здійснення пот.орг.-тех.заходів;
Nр — нарощ-ня вироб.потужності завдяки реконстр-ї або розш-ню під-ва;
Nна — збільш.(+) або зменш.(-) вироб.пот-ті, спричинене змінами в номен-рі та асор-ті прод-ї, що вигот-ся;
Nв — зменш.вироб.потужності внаслідок її вибуття, тобто виведення з експл-ї певної кіл-ті фізично спрац.та технічно застар.устат-ня. 9. Визн-ня й регул-ня резер.вир.пот-ті під-ва здій-ся з допомогою розрахунків необ.кількості рез.агрегатів (груп устат-ня) та обґр-ня розмірів експ.-досл.виробництв.

21. Зміст та етапи розробки плану матеріально-технічного постачання підприємства

Рац.орг-ія матер.-техн.забезпеч.вир-ва і збуту значн.мірою визнач рівень використ.зас.вир-а, зрост.прод-ті праці,приб.та рентаб.Цим і обумовлюється роль та знач. матер-техн забезпеч і збуту в сист упр.підпр.
Забезп.вир-ва потріб.матер.ресурсами є початк ланкою виробн проц,а збут гот прод - кінцевою.
Матер-техн.пост- це процес забезпеч підпр всіма необхід видами матер-техн.ресурсів у встанов термін та відповід.обсягах для норм роботи.Від орг-ї своєчасного надходж матер рес у потр-ій кіль-і,якості та асортименті,значн мірою залежить рівномір.та ритмічн.випуск готової продукції,її конкурентоспроможність,а також ефективність роб.підпр-ва в цілому.
Основн.завданням підпр-ва по плануван. й управлін. матеріально-технічним постачан.є своєчасн.,безперебійне та комплексне забезпечен.ресурсами відповідно до встановлених планових завдань.У практиці роботи підпр-ва застосов.2форми постачання: транзитну і складську.При транзитн.формі постачан.підпр-ва одержують сировину й матеріали безпосередн.від підпр-в-вироб-ків.Застос-ня цієї форми виправд.у тих випадках,кол потреба в мате-ах і сировині на цей час дорівн.транз.нормі або більша за неї.
Складську форму постачан.,при якій потрібні матер-ні ресурси підпр-ва,одержують з баз і складів забезпечувально-збутових орг-ій,еконо-но доцільно застосовувати,коли матер-ні ресурси потрібн.у невеликій кіль-ті.Таким чином, господар-кі зв'язки підпр-в з постача-ми мат.ресурсів організов-ться як безпосередньо з підпр-вами-постачальниками,так і з територіальними органами постачан.В1випадку,основним завд.є розвиток прямих довготермінових зв'язків,під якими розуміють відносини,коли конкретні умови поставок,асортимент,якість,терм,взаємна мат.відповід-сть та інші питання узгоджуються безпосередн.на основі прямих угод.Комерційна діяльність підп-ва не обмежується тільки забезпеченням др.складовою част.МТЗВє план збуту готової продукції,основним завд.якого є своєчасне і повне виконан.плану реаліз.продукц.відповідно до укладених угод.Постачан.продукції споживач.має бути своєчасним,ритмічн,з точно визначеними обсягами,асортимен,які потрібні підпр-вам-споживачам.Мат.-технічн.постачан.і збут в масштабі народного гос-ва являють собою2сторони одн.проц-у товарного обігу засобів вир-ва.Тому,деякі види гос-их угод можуть умовно належати як до забезпеч,так і до збуту.Вони можуть одночасн служити для одного гос-ва формою мат.-техн.забезпеч,для іншого-формою збуту,реаліз продукції.
Мат.-техн забезпеч виконує2основні ф-ї:зовн і вн.Зовн ф-ї визнач взаємовідн підпр-ва з постачальниками,постачальницько-збутовими орг-ми,органами державного управління.Внутр ф-ї хар-ть взаємодію служби забезпеч з виробничими цехами,підрозділами апарату управлін вир-ом.Осн завд мат-техн забезпеч є:-визнач перспективної та поточної потреби в мат-ах,сировині й обладнанні;-розроб мат балансів;-розміщ замов,здійсн оперативн заходів щодо їх реалізац;-встановл рівня якості мат рес,відповідно до стандартів,та опт-го співвідношен між засобами вир-ва;-вибір постач та підтримка з ними зв'язків.В умовах ринку постачан мат-техн рес здійсн на основі різноманіт форм і методів:-через товарно-сировинні біржі;-аукціони,конкурси;-оптові закупівлі;-закупівлі малими партіями;- закуп відповідно до потреби;- на замовл;- за рах влас вир-ва;- за прямими договорами.Всі вони мають свої особл,перев та недоліки,які необхідн врахов з метою екон коштів і часу при їх постачан.

22.Методика нормування матеріальних витрат та визначення потреби підприємства у матеріальних ресурсах.

Нормування обор. зас. полягає в розр. норм по видах тов-матер. цінн. і витр, а також зах., що сприяють підвищ ефект. використ обор. засобів. Для забезп. безпереб. процесу вир-ва і реаліз. продукції підп-ва корист. типовими чи власн. нормами обор. засобів по видах тов-матер. цінн. і витрат, виражених у відн. величинах (днях, відсотках і т.д.), і нормативами обор. зас. у грош. вираженні. по джер. утвор. обор.і засоби підприємств поділяються на:- власні і прирівняні до них; - позикові; - притягнуті. Власні оборотні засоби утвор. за рах. статутного фонду і приб. підпр. шляхом нормування.

Джерелом обор. засобів, прирівняних до власних, є стійка кредит. заборг. підпр, наприклад, заборг. по з\п, страх. плат., і іншим стійким пасивам. Оск. потр. в обор. засобах підпр. протягом року не завжди однакова, формув. їх тільки за рах. вл. джерел недоцільно, екон. невигідно. У зв'язку з цим додатк. потр. в обор. засобах, обумовлена тимчас. нестатками, забезп за рах. позикових зас. у виді короткостр. банк. чи позичок притягн. засобів асоціацій, концернів, холдингових, інвестиційних і інших компаній. При нормув. обор засобів необхідно врахов. залежн. норм від наст. факторів: - трив. вир-го циклу виготов. продї; - погодж і чітк. в роботі заготів, обробних і випуск. цехів; - умов пост; - віддал. пост. від спож; - швид перевез., виду і безперебійності роботи транспорту; - часу підгот матер для запуску їх у вир-во;- умов реаліз. прод.;

- сист і форми розрах, можлив використ факторингу. Розроб. на підпр. норми по кожнім елементі обор. засобів діють протягом ряду років. Однак у випадку істотних змін техн. й організації вир-ва, номенклатури й обсягу прод, цін попиту і кред політики норми обор засобів уточнюються з урахув відпов реагентів. Нормуються наступні елементи оборотних засобів: - вир-чі запаси; - незавер вир-во; - витр. майб. Періодів; - готова прод на складі підп-ва; - засоби в касі на збереженні.

Вир. запасами назив матер ресурси, що знах на підпр-ві, але не вступили у виробн процес. Потр. в запасах матер ресурсів обумовлена сусп поділом праці і виробництва, тобто розривом у часі й у просторі між вир-ом і спожив більшості видів промисл прод-ії. Сум норматив обор засобів у виробн. запасах, що віднос. до оборотних фондів, визнач множенням середньодобов спожив матер ресурсів у вартісному вираженні на норму запасу в днях:

Шляхом нормув. визначається мінімальний розмір обороти фондів, що необхідний для забезпечення безперервного нормального функціонування виробництва. На сьогодні існує три найпоширеніших методи нормування оборотних засобів:

1.Аналітичний, що ґрунтується на докладному аналізі наявних оборотних фондів підприємства з подальшим коригуванням фактичних запасів залежно від умов виробництва і вилученням з них надлишкових.

2.Коефіцієнтний, що полягає в уточненні фактичних запасів і товарно-матеріальних цінностей на величину коефіцієнта, змін ум виробництва, що розраховується на основі динаміки розвитку підприємства впродовж кількох попередніх років.

3.Прямого розрахунку, що ґрунтується на розрахунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим, оскільки він дає змогу точніше пронормувати оборотні засоби підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його розвитку. Крім того, за допомогою цього методу можна проаналізувати, яку із складових частин пронормовано оптимально, а яку — не оптимально і через що.

Норматив оборотних засобів — це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.

25. Поняття основні засоби.Методика аналізу руху та ефективності використання осн зас п-ва.

Осн.засоби - це матер цінності, що вик-ся у виробн діяльності п-ва понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію або більше одного виробн циклу. Осн зас п-ва включають основні виробн засоби й невиробничі основні засоби.

Осн виробничі засоби з урахуванням специфіки їх виробничого признач поділяються на такі групи:

A. Будівлі і споруди.

Б. Передавальні пристрої.

B. Машини та устаткування, у тім числі:

- робочі машини та устаткування;

- вимірювальні та регулюючі прилади;

- лабораторне устаткування;

- обчислювальна техніка;

- транспортні засоби.

Г. Виробничий і господарський інвентар.

Д. Інші основні засоби.

Види оцінки основних засобів:

1 первісна вартість включає вартисть закупки, транспортування та монтажу

2 залишкова – різниця між первісною вартістю основних фондів та величиною нарахованої амортизації

3 відновна – первісна у масштабі діючих ринкових цін

4 ліквідаційна – на момент їх ліквідації

5 середньорічна – розрахунк величина: ОЗсер=ОЗпоч+ОЗввед*час викор/12 – ОЗвиб*час викор/12.

До показників, які характ еф-ть вик-ня осн зас,належать: фондовіддача, рентаб.осн.зас,сума прибутку на одну гривню основних засобів.

Найбільш загальним показн, який характеризує еф-ть викор-ня осн зас,є фондовіддача(Фв = Вартість вир прод /ОЗ).

Відносним показником ефективності використання основних засобів є рентабельність(Р = (Приб/ОЗ) х 100%).

26. Поняття знос осн зас та методи його оцінки.

Розрізн два види зносу осн зас - фізичний і моральний.

Фізичний знос - це поступова втрата осн зас споживної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матер знос їх окремих елементів. Фіз знос залежить від багатьох факторів,зокрема: особливостей технолог процесу;якості обслугов осн.зас;кваліфікації робітників та їхнього ставлення до осн зас у процесі вик-ня,інтенсивності та умов їх використання, тощо. Розрізн повний і частковий знос осн зас.

Повний знос передбач повну заміну зношених осн зас через нове капітальне будівництво або придбання нових основних засобів.

Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремонту основних засобів.

Моральний знос - це знос осн зас унаслідок створення нових,більш прогрес і економічно ефект машин та устатк. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих осн зас іще до їх фіз зносу.

Несвоєч заміна морально застарілих осн виробнич зас призв до того, що собіварт підвищується, а якість знижується порівняно з продукцією, виготовленою на досконаліших машинах та устаткуванні.Мор знос зменшує вартість осн виробн зас через скорочення суспільне необх-х витрат на їх відтворення. Сума нарахованого зносу характ стан осн виробн зас. Вирахуванням з первісної (відновлюваної) вартості осн виробн зас суми зносу визначають залишкову вартість осн виробн зас.

27. Форми та джерела фінансування відтворення осн зас п-ва.

Відтвор осн зас - це процес безперервн їх поновлення.Розрізняють просте та розширене відтвор.Просте відтвор осн зас здійсн-ся в тому самому обсязі,коли відб-ся заміна окремих зношених частин осн зас або заміна старого устатк на аналогічне,тобто тоді, коли постійно відновл-ся попередня виробнича потужність.Розширене відтвор передб кількісне та якісне збільш діючих осн зас або придбання нових осн зас, які забезп вищий рівень продукт-ті устаткування.

Процес відтвор осн виробн зас має низку характерних ознак, зокрема:1) осн виробн зас поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;2) у процесі відтвор осн виробн зас одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості та вартості;3) нарахуванням амортизац відрахувань здійсн-ся нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості осн виробн зас на готову продукцію;4) осн виробн зас поновлюються в натуральній формі прот тривалого часу, що створює можл маневрувати коштами амортизац фонду.

Відповідно до чинного законодавства джерелами фінансування капітальних вкладень можуть бути:1) власні фінансові ресурси;2) позичені фін рес;3) кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів трудових колективів;4) кошти держ бюджету та місцевих бюдж;5) кошти іноземних інвесторів.

Власні фін рес включають внески засновників підприємства, амортизаційні відрахування; прибуток, який використовується у вигляді засобів, резервів у процесі господарської діяльності.

Джерела фінансування осн виробн зас підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема: від оподаткування доходів підприємства; темпів зростання реалізації товарної продукції та їхньої стабільності; структури активів підприємства; стану ринку капіталу; відсоткової політики комерційних банків; рівня управління фінансовими ресурсами підприємства; суті стратегічних цільових фінансових рішень підприємства тощо.

29.Сутність понять трудові ресурси, кадри. Класифікація трудових ресурсів.

Труд.ресурси під-ва - це сук-сть його працівників як найважл.елементу ресурсн.потенціалу під-ва, що приводить у дію всі інші види ресурсів. Персонал під-ва (кадри) – колектив працівників відповідного проф.-кваліф.рівня, що вкладають свою працю, фіз.та роз.здібності, свої знання та навички у здійснення господ.діяльності під-ва і вкл.-ся до його облік. складу.

Керівники – це працівники, що займають посади керівників під-ств та інших структ.підрозділів. До них належать директори, начальники, завідуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структ.одиницях та підрозділах, головні спеціалісти, а також заступники перелічених керівників.

Спеціалісти – робітники, що виконують спец.інж.-техн., економ.на інші роботи: інженери, економісти, бухгалтери,
нормувальники, адміністратори, консультанти, соціологи тощо.

Службовці – працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік і контроль, господ.обслуговування, зокрема - діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографістки тощо.

Робітники – це персонал, безпосередньо зайн.у процесі ств-ня матер.цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матер.послуг та іншим. Окрім того, до складу робітників вкл.двірників, прибиральників, охоронців, кур'єрів, гардеробників.

Важливим напрямком класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями, спеціальностями та кваліфікацією.

Професія – це вид труд.діяльності, здійснення якої потребує відп. комплексу спец.знань та практ.навичок, необх.для виконання певної роботи в одній з галузей вир-ва.

Спеціальність – це більш вузький різновид труд.діяльності в межах професії.

Кваліфікація – це сук-сть спец.знань та практ.навичок, що визн. ступінь підгот-сті працівника до виконання проф..ф-й відповід.складності. Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців харак-ся рівнем освіти, досвідом роботи на тій чи інший посаді.

30.Методика аналізу чисельності та ефективності використання трудових ресурсів підприємства.

Аналіз забезп-ті під-ва роб.силою - аналіз передбачає оцінку вик-ня плану щодо чис-ті і складу прац-х. при аналізі забезп-ті під-ва роб.силою спочатку аналізуємо вик-ня плану по чис-ті і складу прац-х.

Для цього потрібно: проанал-ти заг.забезп-сть під-ва робочою силою. Для цього:

а) визначаємо вик-ня плану по чис-сті по групам і категоріям прац-их;

б) визн-мо пит.вагу ПВП і непромисл.персоналу до заг. чис-ті. При цьому більш висока забезп-сть під-ва ПВП, являється позит.фактором, бо ПВП виробляє прод-ю, а непром.персонал лише допомагає її випуску;

в) визн-мо абсол.і відносн.залишок чи недостачу роб.сили по групам і категоріям прац-х.

Абсол.відхилення – це різниця між факт. і план.чис-стю по кожній категорії ПВП.

Під-во планує свою чисельність з певного обсягу випуску ТП. Зміна в обсязі випуску прод-ї призводить до зміни чис-ті прац-их. Тому необхідно обч-ти і відносне відхилення.

Відн.відхилення повинно бути скориговане на % виконання плану по обсягу прод-ї. Відн.відхилення обч-ся лише по категорії роб-в, бо лише вони приймають участь в вир-ві. Обч-ся: факт.чис-сть мінус скориг.план. чис-сть.

Аналіз обороту та плинності роб.сили

При аналізі забезп-сті під-ва роб.силою необхідно проан-ти також оборот і плинність кадрів, бо рух роб.сили впливає на продукт-сть праці, вик-ня роб.часу і т.д.

Оборотом роб.сили наз-ся зміна складу кадрів в результаті прийому на пост.роботу і звільнення прац-ів.

Аналіз використання трудових ресурсів.

Повноту вик-ня труд.ресурсів можна оцінити за кількістю відпрац. днів і годин 1 працівника за період, що анал-ся, а також за ступенем вик-ня роб.часу.

Такий аналіз проводиться по кожній категорії робітників, по кожному виробн.підрозділі і у цілому по під-ву.

Рацион.вик-ня роб.часу, тобто зменшення і ліквідація цілоденних та внутрізмінних простоїв - важлива умова збільшення вир-ва прод-ї, підвищення продукт-ті праці, зниження собівартості прод-ї без додаткових капітал.витрат.

Аналіз продуктивності праці

Продуктивність праці - це кіл-ть прод-ї, виготовл.за одиницю роб.часу або кіл-ть часу, витраж.на вигот-ня одного виробу.

Продук-сть праці визначаємо у натур.та грош.одиницях.

Натуральні – викор-ся при визначенні рівня прод-сті праці окремих робітників та їх груп, що випускають однак.прод-ю.

Грошові - при оцінці вик-ня плану прод-ті праці на під-ві, у галузі.

Загальна схема аналізу прод-сті праці скл-ся з 2-х етапів:

1) оцінка вик-ня плану та динаміки прод-сті праці за даними про виробіток на 1 робітника / за рік, квартал, місяць, день/ (рис.5.5.1.);

2) аналіз вик-ня плану прод-сті праці та резерви її зростання (рис.5.5.2.) Зниження труд-ті прод-ї – важл.фактор підвищ.прод-ті праці. Зростання прод-ті праці здій-ся, у першу чергу, за рахунок зниження трудом-ті прод-ї, а точніше - за рахунок виконання плану оргтехзаходів, збільш.питомої ваги покупних напівфабрикатів, комплект.виробів, перегляду норм виробітку тощо.

Знизити трудомісткість - значить зменш.витрати на вигот-ня прод-ї. Чим менше витрат при тому ж результаті, тим дефект.праця, тим вища її прод-ть.

31.Основні принципи побудови системи стимулювання праці робітників

· Фінансові

· Не фінансові

· Заробітна платня, як винагорода за результати

· Встановлення чітких цілей

· Оплата базована на уміннях

· Безпечне та чисте робоче місце

· Пенсія

· Додаткові вихідні

· Бонуси

· Професійна автономія

· Страхування (здоров'я)

· Збагачення роботи

· Фінансова допомога

· Делегування прав та обов'язків

· Гранти на дослідження

· Стабільна працевлаштованість

· Позики

· Гнучкість робочих годин та розподіл обов'язків

· Відшкодування навчання

· Визнання роботи

· Оплачена подорож чи відпустка

· Підтримка у кар'єрному рості

· Система кураторства та партнерство з більш досвідченими спеціалістами

· Доступ до навчання та підтримка підвищення кваліфікації

· Творчі та навчальні відпустки

· Зони відпочинку

· Політика рівних можливостей

· Захист вагітних жінок від дискримінації

· Відпустка по догляду за дитиною





Реферат на тему: Відповіді на питання з предмету "Економіка підприємства" (шпора)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.